майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
12 листопада 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1476/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Сікорської Н.А.,
розглядаючи заяву ОСОБА_1 справі
за позовом: ОСОБА_1
до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області
про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виконати рішення сорок другої сесії Брусилівської селищної ради сьомого скликання від 19.02.2020р. №1379 та укласти договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером - 1820983500:05:000:0592 площею 19.9105га.
Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо передачі в оренду іншим особам, виставлення права оренди на аукціон, а також передачі в постійне користування земельної ділянки з кадастровим номером 1820983500:05:000:0592 площею 19.9105га.
Дослідивши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/2795/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.
З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується вжиття певного виду забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/2795/20, від 17.12.2020 у справі №910/11857/20).
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).
Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 14.07.2021р. у справі №910/17014/20 та від 28.07.2021р. у справі №910/3704/21).
Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, то має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанова Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).
У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, від 15.07.2022 у справі №910/4445/21).
Господарський суд враховує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, ОСОБА_1 зазначив, що рішенням сорок другої сесії Брусилівської селищної ради сьомого скликання від 19.02.2020 №1379 вирішено передати йому в користування на умовах договору оренди земельну ділянку площею 99,5524 га (кадастровий номер 1820983500:05:000:0990), розташовану за межами населеного пункту с. Биків Брусилівського району Житомирської області, для ведення фермерського господарства строком на десять років із правом передачі в суборенду.
Відповідно до цього ж рішення, селищному голові ОСОБА_2 доручено укласти від імені селищної ради з ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки.
Однак, згідно листа Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області пунктом 1.74 рішення 74 сесії Брусилівської селищної ради восьмого скликання від 16.04.2025р. №2777 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок комунальної власності» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності площею 99,5524 га (кадастровий номер 1820983500:05:000:0990). У результаті поділу утворено п'ять нових земельних ділянок.
Позивач вказує, що Брусилівська селищна рада не виконує рішення сорок другої сесії, а займається шахрайськими діями.
У зв'язку з наведеним ОСОБА_1 просить суд вжити заходів забезпечення позову.
Разом з тим, у заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 не навів конкретних обставин, із якими пов'язується необхідність вжиття визначених ним заходів забезпечення позову.
Суд вважає, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, позивач не зазначив і не підтвердив належними доказами, що невжиття такого заходу може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду в майбутньому чи завдати шкоди його правам та інтересам, що підлягають судовому захисту.
Крім того, заява не містить належної аргументації щодо того, у чому саме полягає небезпека для позивача в разі розгляду спору без застосування заходів забезпечення позову. Не наведено конкретних доказів того, що відповідач уже здійснює дії, спрямовані на передачу землі іншим особам.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №918/702/18, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними з предметом спору, а заявник зобов'язаний довести існування причинно-наслідкового зв'язку між невжиттям таких заходів і можливим утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність належних правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову, у зв'язку з чим заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 136, 137, 140, 233-235 ГПК України, господарський суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Сікорська Н.А.
1 - в справу
2 - позивачу (рек. з пов.) (12648, вул. Житомирська, буд. 167, с. Биків) - РНОКПП 2099615218