майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"03" листопада 2025 р. м. Житомир Справа № 906/633/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.,
секретар судового засідання: Рудницька Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Заруднєв Є.О. - адвокат, ордер серія АН №1795562 від 23.09.2025р.;
від відповідача: Заруцька І.В. - діє в порядку самопредставництва згідно витягу з ЄДРЮОФПТГФ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС-М"
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях
про внесення змін до договору купівлі-продажу ОНБ
Процесуальні дії по справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС-М" звернулося з позовом до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, в якому просить перенести термін введення об'єкта в експлуатацію на 2 роки з моменту скасування воєнного стану в Україні, або ж на інший термін, що узгоджений з Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях; внести зміни до договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва №1279 від 24.06.2021р., п.1.2, а саме: перенести термін введення об'єкта в експлуатацію на 2 роки з моменту скасування воєнного стану в Україні, або ж на інший термін, що узгоджений з Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях; визнати об'єктивні перешкоди, що унеможливили виконання зобов'язань у погоджений строк, такими, що є форс-мажорними.
Ухвалою від 16.05.2025р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, підготовче засідання призначив на 17.06.2025р.
02.06.2025р. до суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях надійшов відзив на позовну заяву (а.с.34-37).
Ухвалою суду від 17.06.2025 р. підготовче засідання відкладено на 15.07.2025р.
В судовому засіданні від 15.07.2025 р. суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 21.08.2025р.
Ухвалою суду від 21.08.2025р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.09.2025р.
Протокольною ухвалою від 11.09.2025р. суд відклав розгляд справи по суті на 23.09.2025р.
Ухвалою від 23.09.2025р. суд відклав розгляд справи по суті на 30.09.2025р.
Ухвалою від 30.09.2025р. суд відклав розгляд справи по суті на 03.11.2025р.
В судовому засіданні 03.11.2025р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги ТОВ "АЛЕКС-М" обґрунтовані тим, що товариство належним чином виконало всі зобов'язання, передбачені первісним договором купівлі-продажу № 870 від 21.03.2018р. та похідними договорами № 3176 від 27.07.2018р. і № 1279 від 24.06.2021р., за винятком одного - завершення процедури введення об'єкта в експлуатацію до 25.04.2023 р. Невиконання цього пункту стало наслідком обставин непереборної сили (введення воєнного стану в Україні з лютого 2022 р.), які об'єктивно унеможливили своєчасне завершення формальних процедур, попри те, що будівництво фактично завершене, об'єкт утримується у належному стані та перебуває під контролем Фонду держмайна.
Враховуючи, що товариство не є злісним невиконавцем договірних зобов'язань, не допустило занедбання чи відчуження об'єкта без погодження, справно сплачує податки та несе витрати на його утримання, підприємство просить внести зміни до пункту 1.2 договору № 1279 від 24.06.2021р., продовживши строк введення об'єкта в експлуатацію на два роки з моменту скасування воєнного стану, що відповідає принципам справедливості, добросовісності та форс-мажорним положенням договору.
Позивач зазначає, що на момент придбання об'єкта незавершеного будівництва його готовність становила лише 42 %, що підтверджується технічною документацією, наданою органом приватизації. У подальшому, упродовж 2018-2023 років, ТОВ «АЛЕКС-М» за власний рахунок здійснило комплекс будівельних робіт, у результаті чого готовність об'єкта досягла 100 %. Фонд державного майна України протягом цього періоду неодноразово здійснював контрольні заходи відповідно до Порядку № 1327, і за їх результатами не встановлював фактів занедбання об'єкта чи порушення умов його збереження, навпаки підтверджував, що будівельні роботи виконуються, а об'єкт утримується належним чином.
Позивач підкреслює, що єдиною невиконаною умовою договору залишилося саме оформлення завершального етапу - державної реєстрації введення об'єкта в експлуатацію у встановлений строк. Позивач стверджує, що своєчасному оформленню цієї процедури об'єктивно перешкодили форс-мажорні обставини, а саме введення воєнного стану, систематичні ракетні обстріли, мобілізація працівників, ускладнення логістики, що унеможливило своєчасний доступ до певних матеріалів, фахівців та дозвільних органів. На думку позивача, такі обставини відповідають визначенню непереборної сили згідно із Законом України «Про торгово-промислові палати України» та пунктом 5 договору.
ТОВ «АЛЕКС-М» зазначає, що, незважаючи на складні умови воєнного часу, продовжує виконувати функції власника об'єкта: забезпечує його охорону, утримання, проводить необхідні заходи для завершення процедури введення в експлуатацію. Позивач вказує, що об'єкт приватизації збережений, приведений у належний стан, а всі дії щодо його подальшої експлуатації здійснюються добросовісно та в межах наданих законом повноважень.
У зв'язку з цим ТОВ «АЛЕКС-М» звертається до суду з позовом про внесення змін до договору купівлі-продажу №1279 від 24.06.2021 року, перенісши строк введення об'єкта в експлуатацію на два роки з моменту скасування воєнного стану або на інший строк, погоджений із Регіональним відділенням ФДМУ.
Відповідач заперечує щодо позовних вимог ТОВ "АЛЕКС-М", вважаючи вимоги про внесення змін до договору купівлі-продажу №1279 від 24.06.2021р. безпідставними та такими, що не відповідають законодавству. Відповідач зазначає, що об'єкт незавершеного будівництва мав бути введений в експлуатацію до 25.04.2023р., проте станом на 2024-2025 роки цей обов'язок не виконано, а підтверджуючих документів щодо завершення будівництва чи проходження процедури введення в експлуатацію позивач не надав.
Посилання ТОВ «АЛЕКС-М» на форс-мажорні обставини (воєнний стан) вважає необґрунтованим, оскільки товариством не доведено причинно-наслідковий зв'язок між воєнним станом та неможливістю виконання договірних зобов'язань, тим більше, що державні органи та реєстраційні служби працюють у звичайному режимі.
Регіональне відділення підкреслює, що відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» строк виконання зобов'язань за договором не може перевищувати п'яти років, тому пропозиція продовжити строк на два роки після завершення воєнного стану суперечить як договору, так і закону. Водночас відповідач зазначає, що у разі подання товариством належних доказів реального проведення робіт з добудови та введення об'єкта в експлуатацію, а також приведення позовних вимог у відповідність до чинного законодавства, він не заперечуватиме проти внесення змін до договору на підставі судового рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
21.03.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Малинський ливарний завод» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (правонаступник - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях) було укладено договір купівлі-продажу №870 (а.с. 17-19).
Згідно п.1.1 договору купівлі-продажу, продавець зобов'язується передати у власність покупцю об'єкт незавершеного будівництва - резервуар дощових та стічних вод разом із земельною ділянкою загальною площею - 0,0728 га, кадастровий номер земельної ділянки - 1810900000:01:006:0935, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, категорія земель - землі житлової та громадської забудови за адресою: 11603, Житомирська область, м. Малин, вул. Огієнка, 55з, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в договорі умови.
Відповідно до п. 1.3 договору купівлі-продажу №870 об'єкт приватизації з урахуванням ПДВ продано за 39758,40 грн.
Пунктом 3.3. договору №870 визначено, що право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця після державної реєстрації в установленому законом порядку переходу права власності на придбаний об'єкт приватизації, яка здійснюється після сплати в повному обсязі ціни продажу об'єкта приватизації.
Згідно п.4.1 договору купівлі-продажу №870, кожна сторона зобов'язуються виконувати обов'язки, покладені на неї договором, сприяти іншій стороні у виконанні її обов'язків, та має право вимагати від іншої сторони виконання належним чином її обов'язків.
Відповідно до п. 5.3.1. договору купівлі-продажу № 870 сторони погодили, що покупець зобов'язаний виконати умови продажу об'єкта, а саме:
- завершити будівництво об'єкта протягом п'яти років з моменту підписання акта приймання-передачі із можливою зміною його первісного призначення.
Відповідно до п.5.4 договору купівлі-продажу № 870 у разі подальшого відчуження приватизованого об'єкта новий власник об'єкта приватизації зобов'язаний у двотижневий строк з дня переходу до нього права власності подати державному органу приватизації копії документів, що підтверджують його право власності.
Договори про подальше відчуження об'єкта приватизації, обтяженого зобов'язаннями, що визначені у договорі, підлягають нотаріальному посвідченню (п. 5.5 договору купівлі-продажу № 870).
Усі зміни та доповнення до договору оформлюються додатковими договорами, здійснюється в письмовій формі, підлягають нотаріальному посвідченню. Зміни, що вносять до договору здійснюються в порядку, що затверджуються Фондом державного майна України, та не можуть передбачати зменшення відповідальності покупця за невиконання ним зобов'язань (п.11.2 договору).
25.04.2018р. між сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі об'єкта державної власності групи Д - незавершеного будівництва резервуара дощових стічних вод разом із земельною ділянкою (а.с. 20).
27.07.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Малинський ливарний завод» укладено договір купівлі-продажу №3176 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс-СТ» (а.с. 20 на звороті - 21), відповідно до якого останній набув право власності на об'єкт незавершеного будівництва - резервуар дощових та стічних вод разом із земельною ділянкою загальною площею - 0,0728 га, кадастровий номер земельної ділянки - 1810900000:01:006:0935. Відсоток готовності об'єкта становив 42%.
Згідно з п. 6 договору №3176, ТОВ «Алекс-СТ» є правонаступником усіх прав та обов'язків продавця за договором купівлі-продажу №870 від 21.03.2018 р., а п. 7.1.1 передбачає обов'язок завершити будівництво та ввести об'єкт в експлуатацію до 25.04.2023 р.
Договір укладався з врахуванням вимог законодавства за погодженням Регіонального відділення.
24.06.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс-СТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС-М» за погодженням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях укладено договір №1279 про перехід невиконаних зобов'язань за договором купівлі-продажу №3176 від 27.07.2018р. (а.с. 22-24).
Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ «Алекс - СТ» передало ТОВ «АЛЕКС-М» права власника об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, а правонаступник прийняв на себе всі обов'язки попереднього власника, зокрема - завершити будівництво об'єкта та ввести його в експлуатацію до 25.04.2023р. (п. 1.2 договору №1279).
28.09.2022р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях складено акт №18 за результатами перевірки виконання умов договорів №870, №3176 та №1279, за яким встановлено, що умови договорів станом на зазначену дату виконуються (а.с. 24 на звороті - 25).
23.03.2023р. ТОВ "АЛЕКС-М" направило Регіональному відділенню ФДМУ лист вих. №16, яким повідомило про завершення будівництва об'єкта та початок процедури його введення в експлуатацію; відповідні документи подані до органу державного архітектурно-будівельного контролю (а.с.28).
29.03.2023р. Регіональним відділенням ФДМУ складено акт поточної перевірки №9, відповідно до якого станом на цю дату умови договорів виконуються (а.с. 26-27).
05.06.2024р. за результатами чергової перевірки складено акт №23, згідно з яким умови договору купівлі-продажу від 21.03.2018 р. №870 з урахуванням договорів №3176 та №1279:
- виконано в частинi п.п..5.3.2, 5.3.3, 5.3.4, 5.3.5;
- не виконано в частинi п.5.3.1. (а.с. 28 на звороті - 29).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №381545685 від 05.06.2024р., власником незавершеного будівництва, резервуару дощових та стічних вод за адресою: Житомирська обл., м. Малин, вул. Огієнка, 55-з, загальною площею 150 кв. м, із відсотком готовності 42% являється ТОВ «АЛЕКС-М» (а.с. 30).
Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС-М» звернулось до суду та просить внести зміни до договору №1279 від 24.06.2021р., п. 1.2 договору, а саме перенести термін введення об'єкта в експлуатацію на 2 роки з моменту скасування воєнного стану в Україні, або ж на інший термін, що узгоджений з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях оскільки виконати зазначений у договорі строк завершення процедури введення об'єкта в експлуатацію до 25.04.2023р. товариство не змогло через об'єктивні перешкоди, пов'язані з дією форс-мажорних обставин у вигляді введення воєнного стану на всій території України, що спричинило мобілізацію працівників, ускладнення доступу до дозвільних та контролюючих органів, порушення логістичних процесів та фактичну неможливість своєчасного оформлення необхідної документації, попри фактичне завершення будівництва та належне утримання об'єкта.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
У частинах першій-третій статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 2 ст. 525 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Правочин щодо відчуження об'єкта незавершеного будівництва за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та регулюється положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.
Спір у справі виник з приводу наявності чи відсутності правових підстав для внесення змін до договору №1279 від 24.06.2021р., укладеного в межах процедури приватизації.
Проаналізувавши умови договору, суд дійшов висновку, що цей договір підпадає під спеціальне правове регулювання Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як зазначено у ч.3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" між органом приватизації та переможцем електронного аукціону укладається договір купівлі-продажу об'єкта приватизації після сплати в повному обсязі ціни продажу об'єкта приватизації. Зміни, що вносяться до договорів купівлі-продажу, укладених у процесі приватизації, здійснюються в порядку, що затверджується Фондом державного майна України, та не можуть передбачати: зменшення відповідальності покупця за невиконання ним зобов'язань; зменшення загального обсягу інвестицій, визначених договором купівлі-продажу.
Контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем аукціону, та викупу об'єктів приватизації здійснює орган приватизації ( ч.1 ст. 27 Закону № 2269-VIII).
Порядок здійснення контролю за виконанням зобов'язань, визначених у договорі купівлі-продажу, затверджує Фонд державного майна України (ч.2 ст. 27 Закону № 2269-VIII).
Такий Порядок затверджено наказом Фонду державного майна України від 18 жовтня 2018 року № 1327 ( далі - Порядок № 1327).
Згідно п.п. 2, 6 розділу І Порядку № 1327 контроль за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації здійснюється шляхом проведення органами приватизації безпосередньо на об'єктах приватизації перевірок виконання власниками цих об'єктів зобов'язань, визначених у договорах купівлі-продажу. Контроль за виконанням умов договору здійснює орган приватизації, який уклав такий договір.
Відповідно до п. 2. розділу ІІ Порядку № 1327 проведення перевірки виконання умов договору купівлі-продажу здійснюється виключно на підставі рішення органу приватизації, в якому зазначаються договір купівлі-продажу, об'єкт приватизації, власник об'єкта приватизації, прізвища, імена, по батькові, посади уповноважених представників органу приватизації, період, за який проводиться перевірка.
За умовами п.п. 4, 6 розділу ІІ Порядку № 1327 у процесі проведення контролю за виконанням умов договору використовуються документи, які можуть підтверджувати стан їх виконання. Повноту поданих документів для підтвердження стану виконання умов договору визначає представник органу приватизації, що здійснює контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу. Таке визначення має бути обґрунтованим та базуватися на законних підставах.
За результатами перевірки складається акт поточної або підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу, оформлюючи який, представник органу приватизації повинен забезпечити відображення підтвердних документів, на підставі яких було зроблено висновок про фактичний стан виконання договірних умов, щодо кожного пункту договору купівлі-продажу окремо Якщо об'єктом приватизації за договором є об'єкт незавершеного будівництва, Акт складається у двох примірниках за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку. Один примірник Акта залишається в органі приватизації, інший у власника об'єкта приватизації. Перевірку виконання умов договорів купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва здійснює орган приватизації на об'єкті приватизації, при цьому виїзний контроль має здійснюватися не рідше одного разу на два роки. ( п.п. 7,8,16 розділу ІІ Порядку № 1327).
Судом встановлено, що позивач є правонаступником за договорами №870, №3176 та №1279 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, укладеними у межах приватизаційних правовідносин, і прийняв на себе всі зобов'язання попередніх власників щодо завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію у визначений термін.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18)).
Водночас встановлено, що згідно з актом поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва №23 від 05.06.2024р., позивач не виконав зобов'язання щодо завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію у встановлений строк - до 25.04.2023 року (а.с. 28 звор. - 29).
Суд зазначає, що позивач обґрунтовує невиконання зобов'язання у визначений договором строк настанням обставин непереборної сили - запровадженням воєнного стану в Україні, який, на його думку, об'єктивно унеможливив виконання відповідних робіт у погоджений термін. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з вимогою внести зміни до пункту 1.2 договору №1279 від 24.06.2021 року, продовживши строк введення об'єкта в експлуатацію.
Договір є універсальним регулятором приватноправових відносин, покликаним забезпечити їх правову визначеність та спрямованість на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. За своєю правовою природою договір надає сторонам можливість самостійно визначати умови співпраці, порядок вчинення односторонніх правочинів, підстави для односторонньої відмови від договору, а також випадки, коли такі дії тягнуть за собою відповідні правові наслідки, у тому числі припинення або зміну договірних зобов'язань. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року у справі № 465/5980/17.
Разом із тим, суд встановив, що укладений договір передбачає єдиний законний механізм його зміни, який полягає у погодженні змін з регіональним відділенням, оформленні відповідними додатковими нотаріально посвідченими угодами та затвердженні їх Фондом державного майна України (п.6.2. договору №1279).
Отже, можливість зміни договору за рішенням суду умовами цього правочину не передбачена.
Враховуючи диспозитивний характер цивільно-правового регулювання, суд виходить із того, що зміст договору визначається волею сторін і не може бути змінений інакше, ніж у спосіб, прямо визначений у ньому чи передбачений законом. Судове втручання у договірні зобов'язання можливе лише за наявності передбачених законом підстав, зокрема істотного порушення договору або істотної зміни обставин (статті 651, 652 ЦК України), однак таких обставин у даній справі судом не встановлено.
Натомість із матеріалів справи вбачається, що позивач не звертався до органу приватизації із пропозицією внесення змін до договору у передбаченому ним порядку, не ініціював укладення додаткової угоди та не отримував відмови чи заперечень щодо можливості продовження строків виконання зобов'язань.
Посилання позивача на воєнний стан як на обставину непереборної сили саме по собі не створює підстав для судового коригування строків виконання зобов'язань, оскільки законодавством не передбачено автоматичної зміни умов приватизаційних договорів у зв'язку із введенням воєнного стану. Питання продовження строків виконання умов договору віднесено до компетенції органу приватизації, який здійснює контроль за виконанням договірних зобов'язань.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 внаслідок військової агресії російської федерації проти України введено воєнний стан на строк 30 діб з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє по сьогодні. У зв'язку із введенням воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини та громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, необхідних для забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, визначених частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (пункт 3 Указу Президента України № 64/2022).
Воєнний стан є особливим правовим режимом, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України та її територіальній цілісності, та передбачає надання державним органам, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози державній незалежності та територіальній цілісності, а також тимчасове обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії таких обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14 червня 2022 року у справі № 922/2394/21 зазначив, що статтею 617 ЦК України передбачено: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо доведе, що це сталося внаслідок випадку або непереборної сили. При цьому форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не лише самі по собі, а й те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.
Отже, ураховуючи наведене, посилання позивача на воєнний стан як на обставину непереборної сили не може автоматично створювати правові підстави для зміни умов приватизаційного договору, і саме позивач повинен довести, що обставини непереборної сили робили неможливим виконання його зобов'язань у визначені договором строки.
Таким чином, заявлені вимоги про внесення змін до пункту 1.2 договору №1279 від 24.06.2021р. не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та не узгоджуються з умовами самого договору, який не передбачає можливості їх зміни у судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що підстав для судового втручання у договірні відносини сторін шляхом внесення змін до умов приватизаційного договору не встановлено, у зв'язку з чим позов підлягає відмові в повному обсязі.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У разі відмови в позові інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Враховуючи, що суд відмовив в задоволенні позову, судовий збір покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС-М".
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Відмовити у задоволенні позовних вимог.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 13.11.25
Суддя Сікорська Н.А.
1 - до справи