вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
14.11.2025м. ДніпроСправа № 904/5203/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Оланво", Дніпропетровська область, м. Дніпро
до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, Дніпропетровська область, м. Дніпро
про стягнення 206 486,86 грн
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Оланво" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради про стягнення 206 486,86 грн, з яких: 33 273,02 грн - 3% річних, 173 213,84 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 04П/20 від 07.05.2020 та договору № 05П/20 від 27.05.2020.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 17.09.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
30.09.2025 відповідач подав до суду відзив, в якому просить відмовити у задоволені позовних вимог.
08.10.2025 позивач подав до суду відповідь на відзив.
12.11.2025 позивач подав до суду заяву.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2021 по справі № 904/3869/21 (суддя Назаренко Н.Г.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Оланво» до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 05П/20 від 27.05.2020 задоволено повністю. Стягнуто з Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Оланво» суму основного боргу у розмірі 210 411,60 грн, пеню - 30 299,04 грн; штраф - 14 728,81 грн, 3% річних- 2 487,51 грн та судові витрати в сумі 3 868,90 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2022 по справі № 904/7835/21 (суддя Юзіков С.Г.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Оланво» до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 04П/20 від 27.05.2020 задоволено частково. Стягнуто з Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Оланво" 46 722,00 грн основного боргу, 2195,93 грн пені, 3270,54 грн штрафу, 2026,85 грн судового збору.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).
За результатами розгляду справи суд дійшов висновків, що між позивачем та відповідачем укладено договір № 05П/20 від 27.02.2020 про надання послуг. Оскільки роботи за договором виконано позивачем та акт виконаних робіт № 1 на суму 210 411,60 грн направлено відповідачу, а останній не заявив про наявність недоліків у виконанні обов'язків позивачем, суд розцінює цей акт, підписаний в односторонньому порядку зі сторони позивача, належним та допустимим доказом виконання робіт. Вартість робіт відповідно до акту виконаних робіт становить 210 411,61 грн у тому числі ПДВ, і є сумою заборгованості за договором. Суд у справі № 904/3869/21 встановив, що підлягають до стягнення за період з 02.11.2020 по 25.03.2021 30 299,04 грн пені, 14 728,81 грн штрафу в розмірі 7%, 2 487,51 грн - 3% річних.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3869/21 від 02.08.2021 набрало законної сили 26.08.2021.
За результатами розгляду справи №904/7835/21 суд дійшов висновків, що між позивачем та відповідачем укладено договір № 04П/20 від 27.02.2025 про надання послуг. На виконання вимог договору виконавцем надано послуги, складено акт приймання виконаних будівельних робіт № 03 за вересень 2020 року на суму 46 722,00 грн, який узгоджено з керівником об'єкту та передано до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради для подальшого підписання. Суд у справі № 904/7835/21 встановив, що підлягають до стягнення за період з 05.02.2021 по 23.03.2021 2 195,93 грн пені, 3 270,54 грн штрафу.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/7835/21 від 16.02.2022 набрало законної сили 23.03.2022.
Позивач зазначає, що відповідач сплатив заборгованість за рішенням у справі №904/7835/21 17.07.2025, що підтверджується платіжною інструкцією №309901212 від 17.07.2025 на загальну суму 54 215,32 грн з призначенням платежу : « 0610180;2800;Безсп.спис.кош.(осн.борг-46722.00,пеня-2195.93,штраф-3270,54,суд.зб.-2026,85грн);зг.наказу Господар.суду Дніпр.обл.від 25.04.2022 по сп.№904/7835/21;Без ПДВ». (а.с.20).
Враховуючи викладене, позивач донарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 31 473,51 та 3% річних у розмірі 6052,1 грн за загальний період з 24.03.2021 по 17.07.2025.
Також позивач вказав, що відповідач сплатив заборгованість за рішенням у справі №904/3869/21 17.07.2025, що підтверджується платіжною інструкцією на загальну суму 261 795,86 грн з призначенням платежу : « 0610180;2800;Безсп.спис.кош.(осн.борг-210411.30,пеня-30299.04,штраф-14728.81, 3%річ-2487,51суд.вит.-3868,90грн);зг.наказу Господар.суду Дніпр.обл.від 30.08.2021 по сп.№904/3869/21;Без ПДВ». (а.с.73).
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 27 220,92 грн та інфляційні втрати у розмірі 141 740,33 грн за період з 26.03.2021 по 17.07.2025.
Загалом позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 33 273,02 грн та інфляційні втрати у розмірі 173 213,84 грн.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних позивача та встановлено, що він виконаний неправильно, а саме позивачем при розрахунку не враховано, що день сплати заборгованості не враховується у період прострочення зобов'язання.
З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує 3% річних за договором № 04П/20 від 27.02.2020 за період з 24.03.2021 по 17.07.2025 та за договором № 05П/20 від 27.02.2020 за період з 26.03.2021 по 17.07.2025.
Відповідно до платіжних інструкцій, наданих позивачем, відповідач сплатив заборгованість за договорами № 05П/20 від 27.02.2020 та № 04П/20 від 27.02.2020 - 17.07.2025 (а.с.20, а.с.73).
Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягає 3% річних в розмірі 27 203,63 грн за договором № 05П/20 від 27.02.2020 за період з 26.03.2021 по 16.03.2025 та 3% річних в розмірі 6048,26 грн за договором № 04П/20 від 27.02.2020 за період з 24.03.2021 по 16.03.2025.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат та встановлено, що він виконаний правильно.
Відповідач у своєму відзиві просить суд відмовити у задоволення позовних вимог, зазначає, що відповідно до п.3 Постанови кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 «Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Позивач, зауважує, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2021 р. у справі № 904/3869/21 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2022 р. у справі № 904/7835/21 було виконано в повному обсязі 17.07.2025, в межах затверджених бюджетних програм.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України).
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України).
Положеннями ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.
Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (від 18.10.2005) та у справі “Бакалов проти України» (від 30.11.2004) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі "Кечко проти України", ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
За таких обставин, відповідач відповідає за своїми зобов'язаннями, і така відповідальність не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в своїй постанові від 24.02.2022 по справі № 925/1547/20 зазначив, що Європейський Суд з прав людини неодноразово в рішеннях зазначав, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 21.01.2022 у справі № 925/1545/20 посилається на правову позицію про те, що відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов'язку виконати господарські зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 910/4926/19, від 30.03.2020 у справі № 910/3011/19, від 03.04.2018 у справі № 908/1076/17.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 206 465,73 грн, з яких: 33 251,89 грн - 3% річних, 173 213,84 грн - інфляційні втрати.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 00,25 грн (00,01 %), на відповідача - 2477,59 грн (99,99 %).
Керуючись ст. 2, 73, 74, 75, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 75, ідентифікаційний код 40506248) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Оланво" (49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул.князя Ярослава Мудрого, буд. 68, ідентифікаційний код 38198552) 208 943,32 грн, а саме: 206 465,73 грн, з яких: 33 251,89 грн - 3% річних, 173 213,84 грн - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2477,59 грн, про що видати наказ.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 14.11.2025
Суддя І.В. Мілєва