вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
14.11.2025м. ДніпроСправа № 904/5468/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Ангел", м. Дніпро
до Державного підприємства "Дніпродіпрошахт", м. Дніпро
про стягнення 692 802,93грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Ангел" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Державного підприємства "Дніпродіпрошахт" заборгованість у розмірі 692 802,93грн, з яких:
- основний борг у розмірі 633 024,00грн;
- пеня у розмірі 52 103,15грн;
- 3 % річних у розмірі 5 038,17грн;
- інфляційні втрати у розмірі 2 637,61грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з діяльності охоронних служб №03/03-25 від 03 березня 2025 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2025 справу №904/5468/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 30.09.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
02 жовтня 2025 року від позивача на виконання вимог ухвали суду до господарського суду надійшла заява та долучено відповідні докази.
Ухвалою суду від 06.10.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвалу суду від 06.10.2025 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача 07.10.2025 (об 11:10год), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 45).
Пунктами 2 частини шостої ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відтак, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 22.10.2025. У встановлений частиною першою ст. 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025 строк відповідач відзиву на позов не надав.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені наявні в матеріалах справи письмові докази.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
03 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Ангел" (виконавець, позивач) та Державним підприємством "Дніпродіпрошахт" (замовник, відповідач) укладено договір про надання охоронних послуг з діяльності охоронних служб №03/03-25 (а.с. 22-23).
Предметом договору є надання виконавцем послуг з діяльності приватних охоронних служб (послуги охоронців) з охорони об'єкта замовника в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1 договору).
Згідно пункту 1.2 договору замовник доручає, а виконавець, бере на себе зобов'язання забезпечити охорону двома постами охорони приміщення, які знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Європейська, буд. 15, що надалі іменується об'єкт, за що виконавець одержує від замовника грошову винагороду у розмірі визначеному даним договором.
У разі прострочення розрахунків за надані виконавцем послуги, замовник зобов'язується сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання своїх зобов'язань за цим договором (п. 3.5 договору).
В пункті 4.1 договору сторони погодили, що вартість послуг за цим договором складає 105 504,00грн (сто п'ять тисяч п'ятсот чотири гривні 00 копійок), ПДВ 20% - 00,00грн, за один календарний місяць.
Вартість послуг виконавця розрахована на наступних умовах: кількість постів охорони (зменшенню не підлягає) - 2 (два); кількість охоронців (зменшенню не підлягає) - 2 (два); режим надання послуг - цілодобово; кількість охоронців (зменшенню не підлягає) - 1 (один), режим надання послуг - з 9:00год до 18:00год в робочі дні. Всього охоронців - 3 (три).
Замовник сплачує на поточний рахунок виконавця щомісячну суму за надані послуги з охорони протягом трьох календарних днів з дати підписання акту наданих послуг.
Сума, зазначена в п. 4.1 цього договору, може змінюватись за взаємною згодою сторін, виходячи із: збільшення кількості постів; збільшення кількості охоронців; підвищення мінімальної заробітної плати - пропорційно зміні; інших обставин виконавця. У цьому випадку виконавець попереджує замовника про зміну вартості послуг охорони за 10 календарних днів.
Договір діє до 31 грудня 2025 року. Якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення або зміни, даний договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на таких же умовах. Договір може бути розірвано лише за взаємною згодою сторін. Одностороннє розірвання договору сторонами не допускається (п. 5.1 - 5.3 договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
Матеріали справи не містять доказів того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку.
На виконання умов договору, позивач надав відповідачу обумовлені договором послуги на загальну суму 633 024,00грн, що підтверджується актами надання послуг:
№1 від 31 березня 2025 року, за березень 2025 року, на суму 105 504,00грн;
№2 від 30 квітня 2025 року, за квітень 2025 року, на суму 105 504,00грн;
№3 від 30 травня 2025 року, за травень 2025 року, на суму 105 504,00грн;
№4 від 30 червня 2025 року, за червень 2025 року, на суму 105 504,00грн;
№5 від 31 липня 2025 року, за липень 2025 року, на суму 105 504,00грн;
№6 від 31 серпня 2025 року, за серпень 2025 року, на суму 105 504,00грн (а.с. 24-29).
Акти містить посилання на договір №03/03-25 від 03.03.2025, підписані та скріплені печатками підприємств. Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
В обумовлений договором строк відповідач оплату наданих послуг не провів.
Станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість за договором №03/03-25 від 03.03.2025 у сумі 633 024,00грн відповідачем не сплачена.
Позивач посилається на те, що ним належним чином виконано зобов'язання, надано обумовлені договором послуги, натомість відповідач взяті на себе зобов'язання з повної оплати не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості у розмірі 633 024,00грн, пені у розмірі 52 103,15грн, 3% річних у розмірі 5 038,17грн та втрат від інфляції у розмірі 2 637,61грн, що і стало причиною виникнення спору.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Статтею 902 Цивільного кодексу України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
За договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату (ст. 978 ЦК України).
Суб'єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 8 "Про охоронну діяльність").
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
В пункті 4.1 договору сторони погодили, що замовник сплачує на поточний рахунок виконавця щомісячну суму за надані послуги з охорони протягом трьох календарних днів з дати підписання акту наданих послуг.
Нормами статті 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно зі статтею 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (частина перша). До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року (частина друга). Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця (частина третя). Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку (частина четверта). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п'ята).
З аналізу статті 254 ЦК України вбачається, що вказана норма, зокрема, частини перша-четверта, регулюють закінчення строку, який визначений роками, півроком або кварталом року, місяцями, у півмісяця та тижнями, і лише у випадку, коли останній день строку, закінчення якого визначено частинами першою-четвертою цієї статті, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку, згідно з частиною п'ятою цієї статті, є перший за ним робочий день.
Якщо термін виконання зобов'язань (конкретна календарна дата) визначений умовами договору, то положення законодавства щодо перенесення строку виконання зобов'язання, який припадає на вихідний день, не підлягають застосуванню (правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 30.09.2025 у справі № 927/1431/23).
З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити вартість наданих послуг:
за актом №1 від 31.03.2025 не пізніше 03.04.2025, прострочка виконання настає з 04.04.2025;
за актом №2 від 30.04.2025 не пізніше 05.05.2025, прострочка виконання настає з 06.05.2025;
за актом №3 від 30.05.2025 не пізніше 04.06.2025, прострочка виконання настає з 05.06.2025;
за актом №4 від 30.06.2025 не пізніше 03.07.2025, прострочка виконання настає з 04.07.2025;
за актом №5 від 31.07.2025 не пізніше 05.08.2025, прострочка виконання настає з 06.08.2025;
за актом №6 від 31.08.2025 не пізніше 03.09.2025, прострочка виконання настає з 04.09.2025.
Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання не виконав.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 633 024,00грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
За наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 633 024,00грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 3.5 договору передбачено, що у разі прострочення розрахунків за надані виконавцем послуги, замовник зобов'язується сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання своїх зобов'язань за цим договором.
Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 52 103,15грн за загальний період з 04.04.2025 до 23.09.2025 (а.с. 21).
Відповідач не скористався правом подати контррозрахунок пені.
Перевіркою правильності нарахування пені судом встановлено, що позивачем невірно визначено період прострочки виконання зобов'язання, не враховані положення ч.5 ст. 254 ЦК України, а також допущено арифметичну помилку.
Відтак, на суму боргу 105 504,00грн (за березень 2025 року) підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 04.04.2025 до 23.09.2025 (173дн) у розмірі 15 501,86грн;
на суму боргу 105 504,00грн (за квітень 2025 року) підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 06.05.2025 до 23.09.2025 (141дн) у розмірі 12 634,47грн;
на суму боргу 105 504,00грн (за травень 2025 року) підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 05.06.2025 до 23.09.2025 (111дн) у розмірі 9 946,28грн;
на суму боргу 105 504,00грн (за червень 2025 року) підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 04.07.2025 до 23.09.2025 (82дн) у розмірі 7 347,70грн;
на суму боргу 105 504,00грн (за липень 2025 року) підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 06.08.2025 до 23.09.2025 (49дн) у розмірі 4 390,70грн;
на суму боргу 105 504,00грн (за серпень 2025 року) підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 04.09.2025 до 23.09.2025 (20дн) у розмірі 1792,12грн.
Отже, вимога про стягнення пені задовольняється судом частково у розмірі 51 613,13грн, в решті заявлених вимог (490,02рн) слід відмовити.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 5 038,17грн за загальний період з 04.04.2025 до 23.09.2025 та інфляційні втрати за квітень - серпень 2025 року у розмірі 2 637,61грн (а.с. 20-21).
Перевіркою правильності нарахування 3% річних судом встановлено допущення позивачем аналогічної помилки, що і при нарахуванні пені.
Зокрема, на суму боргу 105 504,00грн (за квітень 2025 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки з 06.05.2025 до 23.09.2025 (141дн) у розмірі 1 222,69грн;
на суму боргу 105 504,00грн (за травень 2025 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки з 05.06.2025 до 23.09.2025 (111дн) у розмірі 962,54грн;
на суму боргу 105 504,00грн (за липень 2025 року) підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період прострочки з 06.08.2025 до 23.09.2025 (49дн) у розмірі 424,91грн.
В іншій частині розрахунок 3% річних є арифметично вірним.
Вимога про стягнення з відповідача трьох відсотків річних задовольняється судом частково у розмірі 4 994,82грн (2 610,14грн + 2 384,68грн), в решті заявлених вимог про стягнення 3% річних (43,35грн) слід відмовити.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає основний борг у розмірі 633 024,00грн, пеня у розмірі 51 613,13грн, 3% річних у розмірі 4 994,82грн та втрати від інфляції у розмірі 2 637,61грн, а всього 692 269,56грн.
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8 313,63грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2 від 29.09.2025. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 39, 41).
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 8 307,23грн (692 269,56грн * 1,5% *0,8).
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Ангел" до Державного підприємства "Дніпродіпрошахт" про стягнення 692 802,93грн - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Дніпродіпрошахт" (ідентифікаційний код 05410777; вул. Європейська, буд. 15, м. Дніпро, 49600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Ангел" (ідентифікаційний код 44449702; вул. Берегова, буд. 153, м. Дніпро, 49000) основний борг у розмірі 633 024,00грн (шістсот тридцять три тисячі двадцять чотири гривні 00коп.), пеню у розмірі 51 613,13грн (п'ятдесят одна тисяча шістсот тринадцять гривень 13коп.), 3% річних у розмірі 4 994,82грн (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири гривні 82коп.), втрати від інфляції у розмірі 2 637,61грн (дві тисячі шістсот тридцять сім гривень 61коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 307,23грн (вісім тисяч триста сім гривень 23коп.).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.
Рішення підписано - 14.11.2025
Суддя Н.М. Євстигнеєва