вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.11.2025м. ДніпроСправа № 904/2889/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., при секретарі судового засідання Коломоєць В.В., розглянувши матеріали справи
За позовом Дніпровської міської ради, 49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Молл", 29017, м.Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40369943
про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 1 782 172,49грн. за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави
Представники сторін:
від позивача: Скосарев Ігор Дмитрович, самопредставництво
від відповідача: не з'явився
Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Молл", в якій просить суд стягнути кошти у розмірі 1 782 172,49грн. набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1210100000:04:015:0002. Судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Молл", як власник нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці, не уклавши відповідних договорів оренди з її власником, тобто Дніпровською міською радою, та не здійснивши державної реєстрації такого права, фактично користується цією земельною ділянкою без достатньої правої підстави і, як наслідок, зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування земельною ділянкою в період з 01.01.2022 по 29.05.2025 роки.
До подання позовної заяви Дніпровською міською радою було подано заяву про забезпечення позову, у якій просила накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Молл" (код ЄДРПОУ 40369943), що розташоване за адресою: м.Дніпро, вул. Дніпросталівська, 8 (РНОНМ 1202006212101) та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРТІКС-МОЛЛ» (код ЄДРПОУ: 40369943), в межах суми стягнення в розмірі 1 782 172,49 грн., до набрання рішенням по справі законної сили.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2025 заяву про забезпечення позову до подачі позову задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Молл" (код ЄДРПОУ 40369943), розташоване за адресою: м.Дніпро, вул.Дніпросталівська, 8 (РНОНМ 1202006212101) та на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Молл" (код ЄДРПОУ 40369943), в межах суми стягнення в розмірі 1 782 172,49 грн. (один мільйон сімсот вісімдесят дві тисячі сто сімдесят дві гривні 49коп.), до набрання рішенням по справі законної сили.
Ухвалою суду від 17.06.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.07.2025р. о 12:00год.
Відповідач відзив на позов до суду не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 161).
Пунктом 2 ч.6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, Відповідач є обізнаними про вирішення спору, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами (доказами).
В судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.
Ухвалою суду від 17.07.2025р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, до 17.09.2025 року та відкладено підготовче засідання по справі на 21.08.2025р. о 10:00год.
В судове засідання з'явились представники позивача, представник відповідача не з'явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.
Ухвалою суду від 21.08.2025р. було відкладено підготовче засідання по справі на 16.09.2025р. о 11:30год.
Ухвалою суду від 04.09.2025р. витребувано у Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області інформацію щодо нарахованих та сплачених сум податку/оренди за земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:04:015:0002, Товариством з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Молл", за період з 01.01.2022 по травень 2025 року.
В судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.
В судовому засіданні 16.09.2025р. представник позивача надав заяву про продовження строку підготовчого провадження та відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 16.09.2025р. відкладено підготовче засідання по справі на 09.10.2025р. о 10:30год.
19.09.2025р. до суду від Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 04.09.2025р.
В судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.
Ухвалою суду від 09.10.2025р. відкладено підготовче засідання по справі на 28.10.2025р. о 12:00год.
В судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.
Ухвалою суду від 28.10.2025р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2025 о 14:00год.
В судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.
У судовому засіданні 04.11.2025р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Як встановлено матеріалами справи, Інспекцією з державного контролю за використання та охоронною земель Дніпровської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: м.Дніпро, вул.Дніпросталівська, буд.8 (кадастровий номер 1210100000:04:015:0002), за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки №0178 від 15.04.2025р. (а.с.103).
Відповідно до вищезазначеного акта результатами обстеження земельної ділянки є наступне: доступ до земельної ділянки частково обмежений, з південного боку територія загороджена бетонною огорожею, заїзд здійснюється зі сторони вулиці Дніпросталівської. На земельній ділянці розташовано автозаправний комплекс, що складається з: одноповерхової будівлі - операторської, перед якою встановлено металевий навіс на опорах, де розміщено 2 паливно-роздавальні колонки на бетонній основі, та металеві підземні паливні резервуари, та будівлі автомийки з вивіскою «S.mile». Під час обстеження працівниця автомийки надала пояснення, що господарську діяльність з надання послуг автомийки здійснює ФОП Лисенко Я. І., при цьому на території автозаправної станції господарська діяльність з продажу пального, а також алкогольних напоїв та тютюнових виробів не здійснювалась. Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру на земельній ділянці зареєстровані обмеження у використанні, а саме: охоронна зона та санітарно-захисні смуги навколо інженерних комунікацій. Згідно з планом зонування території міста Дніпра земельна ділянка належить до функціональної зони ТР-1-3 (зони транспортної інфраструктури населеного пункту). На території земельної ділянки існують зелені насадження, покриття земельної ділянки - асфальт. Площа обстежуваної земельної ділянки, відповідно до кадастрового номера 1210100000:04:015:0002, становить 0.2119 га.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, на земельній ділянці за адресою: м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 8 розташована автомийка з постом розвалу-сходження літ. Г-1, поз. 1-5 загальною площею 161,0 кв. м., власником якої з 17.03.2017 є Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРТІКС-МОЛЛ» на підставі акту прийому-передачі від 17.03.2017, серія та номер: 1406, 1407, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою К. Ю. (а.с.126).
Позивач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Молл" користується земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:04:015:0002, оскільки на ній з 17.03.2017 знаходяться належні відповідачу на праві власності об'єкти нерухомості.
Оскільки, між позивачем та відповідачем не існує договірних правовідносин щодо даної земельної ділянки, останній користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави, що і стало причиною звернення позивача до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:015:0002 з 01.01.2022р. по 29.05.2025р. у сумі 1 782 1723,49грн.
З метою досудового врегулювання спору, 30.05.2025р. позивач звертався до ТОВ «Вертікс-Молл" з вимогою за №1/5-183 щодо сплати коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користуванні землею без достатньої правової підстави (а.с.133), проте відповіді не було отримано.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на таке.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною 1 ст. 93 і ст. 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
На підставі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України ).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою ( п. п. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Водночас згідно зі статтями 122 - 124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Таким чином, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Подібний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 17.03.2020 у справі №922/2413/19, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 922/2060/20 вказав, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Судами встановлено, що об'єкти нерухомого майна, які на праві власності належать Відповідачеві розташовані на земельній ділянці, яка є сформованою та має чітко визначені межі.
Таким чином, із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, відповідач як власник такого майна став фактичним користувачем спірної земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, тому саме із цієї дати у Відповідача виник обов'язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна і відповідно користується земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:04:015:0002, на якій воно розташоване. Проте, між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вертікс-Молл» у спірний період з 01.01.2022р. по 29.05.2025р. не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:015:0002.
При цьому, власником земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:015:0002 на якій розташований об'єкт нерухомості, що належить відповідачу є Дніпровська міська рада.
Установлені обставини свідчать, що відповідач, як власник нежитлових будівель та споруд, в указаний період часу користувався зазначеною земельною ділянкою, на якій розташоване згадане нерухоме майно, за відсутності оформленого на підставі вимог чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи за користування нею грошові кошти.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно насамперед з'ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію: у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України (п. 7.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, п. 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вертікс-Молл» не є власником та постійним користувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.
Згідно із частинами 1 - 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 р. у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 р. у справі № 922/3463/19.
Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативно - правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (статті 13 цього Закону); нормативно - грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Частиною другою ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з частиною третьою ст. 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері земельних відносин.
Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів № 489 (зі змінами та доповненнями, який діяв у відповідний період ). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель ( пункт 1 розділу II Порядку № 489).
Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн=(В*Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК (пункт 3 розділу II Порядку № 489 ). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої ( базової ) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов'язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів ( пункти 7, 9, 10 Порядку № 489 ).
Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 р. № 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема вказано: "Витяг сформовано" із зазначенням дати його формування.
Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051, про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 №835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.
Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земель.
Пунктом 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюють під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.
Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативно грошову оцінку земель.
Відповідно до пункту 179 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051, довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надають органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.
Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.
Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель", також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.
Власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об'єкта цивільних прав.
Згідно з пунктом 286.2 ст. 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Отже, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку.
Як вже було зазначено, Інспекцією з державного контролю за використання та охоронною земель Дніпровської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: м.Дніпро, вул.Дніпросталівська, буд.8 (кадастровий номер 1210100000:04:015:0002), за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки №0178 від 15.04.2025р.
29.05.2025р. Комісія з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок (далі - Комісія) розглянула наявні матеріали щодо суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї земельної внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Молл" за земельну ділянку по вул. Дніпросталівська, 8, м. Дніпро (кадастровий номер 1210100000:04:015:0002).
Комісією затверджено розрахунок суми коштів які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї земельної внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, сума якого складає щодо земельної ділянки по вул. Дніпросталівська, 8, м. Дніпро (кадастровий номер 1210100000:04:015:0002) 1 782 172,49грн.
Даний розрахунок Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок здійснений на підставі:
- акту Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради від 15.04.2025 року, складеного за результатами обстеження земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:04:015:0002 з додатками (а.с.104);
- витягом № НВ-9904807452022 від 16.11.2022р. із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок відповідно до якого розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає за 2022 - 8 299 098,15грн. (а.с.132);
- довідкою про нормативну грошову оцінку земельних ділянок КП "МЗО" ДМР від 23.05.2025р. відповідно до якого розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає за 2023 - 5 632 438,48грн. (а.с.129);
- витягом № НВ-9946963042024 від 27.08.2024р. із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок відповідно до якого розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає за 2024 - 10 034 364,13грн. (а.с.131);
- витягом № НВ-9958350892025 від 10.04.2025р. із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок відповідно до якого розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає за 2025 - 11 233 961,05грн. (а.с.130).
Листом №22249/5/04-36-04-05-12 від 09.05.2025 ГУ ДПС у Дніпропетровській області надало інформацію про нараховані та фактично сплачені відповідачем кошти за користування землею, які були враховані під час здійснення розрахунку безпідставно збережених коштів (а.с.73).
Отже, виходячи з розрахунку Комісії, він здійснений виходячи з цільового призначення зазначеної земельної ділянки, її розміру, ставок орендної плати за відповідні періоди.
Перевіривши вказаний розрахунок, враховуючи, що в процесі розгляду справи, відповідачем не було подано контррозрахунку безпідставно збережених коштів, а також не спростовано доказів позивача, суд доходить висновку, що подані позивачем докази на підтвердження наявності боргу відповідача перед позивачем є більш вірогідними. Проведений позивачем розрахунок є правильним.
З врахуванням вище викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
Європейський суд з прав людини у справі "Мантованеллі" проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції “Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 26 732,59грн., а також 1 514,00грн. витрат на сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Молл", 29017, м.Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40369943 на користь Дніпровської міської ради, 49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514 кошти у розмірі 1 782 172,49грн. (один мільйон сімсот вісімдесят дві тисячі сто сімдесят дві гривні 49коп.) набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1210100000:04:015:0002.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертікс-Молл", 29017, м.Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40369943 на користь Дніпровської міської ради, 49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514 витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 26 732,59грн. (двадцять шість тисяч сімсот тридцять дві гривні 59коп.) та 1 514,00грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень 00коп.) - витрат на сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 14.11.2025
Суддя С.П. Панна