Справа № 496/7428/25
Провадження № 2/496/3980/25
10 листопада 2025 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., вивчивши заяву керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області про забезпечення позову по цивільній справі за позовом керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про витребування з незаконного володіння земельної ділянки,
В проваджені Біляївського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за вищезазначеним позовом.
Разом з позовною заявою від керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5121084200:02:002:1599, площею 0,0550 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Заява мотивована тим, що спірна земельна ділянка повністю знаходиться в межах прибережної захисної смуги шириною 100 м (ГОС), яка розташована у безпосередній близькості від урізу Хаджибейського лиману, і відповідно до вимог Водного кодексу України відноситься до земель водного Фонду. Тому, набуття фізичною особою права приватної власності на неї відбулось в порушення вимог ст. 60 ЗК України та ст. 88 ВК України. Так, предметом вказаного позову є вимоги прокурора про витребування на користь Нерубайської сільської ради земельної ділянки водного фонду, в межах прибережної захисної смуги, яка була набута у приватну власність ОСОБА_1 . Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, що з урахуванням предмета спору невжиття таких заходів також може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів. Щодо співмірності заходів забезпечення позову, накладення арешту на спірну земельну ділянку не матиме наслідком подвійного забезпечення позовних вимог, і не суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Ураховуючи викладене, співмірним та адекватним заходом забезпечення позову у даному випадку буде накладення арешту на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 5121084200:02:002:1599, площею 0,0550 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , у зв'язку з чим керівник Біляївської окружної прокуратури звернулася з вказаною заявою про забезпечення позову.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
На підставі п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Як вбачається з п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Судом встановлено, що предметом спору є вимоги прокурора про витребування на користь Нерубайської сільської ради земельної ділянки водного фонду, в межах прибережної захисної смуги, яка була набута у приватну власність ОСОБА_1 .
Згідно Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 13.10.2025 року, відповідачу ОСОБА_1 належить земельна ділянка з кадастровим номером 5121084200:02:002:1599, площею 0,0550 га.
Судом перевірено аргументованість вимоги про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, враховано те, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Також судом враховано, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, враховуючи те, що позивачем надано відомості про належність нерухомого майна відповідачу, а також співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначеної заяви, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову в частині накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Що стосується заходів зустрічного забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Частиною 3 статті 154 ЦПК України передбачено вичерпний перелік випадків, коли суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, а саме, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, який діє в інтересах держави в особі Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області має офіційну юридичну адресу. Тобто відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.
Крім того, єдиним обмеженням для відповідача, яке може бути спричинене забезпеченням позову, є неможливість відчуження вказаної земельної ділянки, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав в даному випадку для зустрічного забезпечення.
Отже, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви керівника Біляївської окружної прокуратури про забезпечення позову у вищевказаний спосіб, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 149, 151 - 154, 353 ЦПК України, суд -
Заяву керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області про забезпечення позову - задовольнити.
Забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5121084200:02:002:1599, площею 0,0550 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали надіслати зацікавленим особам для відома.
Строк пред'явлення ухвали до виконання згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя І.М. Горяєв