пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
10 листопада 2025 року Справа № 903/832/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., за участі секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши справу
за позовом: ОСОБА_1 , м. Луцьк
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "По вулиці Карпенка-Карого, 9", м. Луцьк
про зобов'язання вчинити дії
Представники сторін:
від позивача: не прибули;
від відповідача: не прибули;
Встановив: ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "По вулиці Карпенка-Карого, 9" та просить суд зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "По вулиці Карпенка-Карого, 9" надати для ознайомлення, а також забезпечити можливість за власний рахунок робити виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі, наступних документів:
- протоколу загальних зборів ОСББ "По АДРЕСА_1 " від 27 березня 2025 року;
- повідомлення співвласників квартир про проведення загальних зборів, або копії рекомендованих листів з повідомленням про проведення загальних зборів;
- відомості зареєстрованих власників квартир на загальних зборах та листи опитування осіб, які не були присутні на загальних зборах;
- копії усіх протоколів зборів членів ОСББ "По вулиці Карпенка-Карого, 9" з додатками до них, за період з дати створення об'єднання (24.04.2002 року) до сьогоднішнього дня;
- копії діючого статуту ОСББ "По вулиці Карпенка-Карого, 9" (код ЄДРПОУ 21732345);
- копії кошторисів витрат ОСББ "По вулиці Карпенка-Карого, 9" (код ЄДРПОУ 21732345) за період 2021-2024 років та відповідних первинних документів (договори, акти приймання-передачі, видаткові накладні тощо) про надання послуг, виконання робіт та постачання товарів.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "По вулиці Карпенка-Карого, 9" безпідставно відмовило у наданні затребуваних документів.
Ухвалою суду від 20.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.09.2025.
Ухвалою від 15.09.2025 відкладено підготовче засідання на 20.10.2025.
Ухвалою суду від 20.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.11.2025.
Ухвала суду від 20.10.2025, була надіслана електронною поштою в електронний кабінет представника позивача - та відповідно до довідки Господарського суду Волинської області була доставлена до електронного кабінету 23.10.2025.
Ухвала суду від 20.10.2025, була надіслана електронною поштою в електронний кабінет представника відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "По вулиці Карпенка-Карого, 9" та відповідно до довідки Господарського суду Волинської області була доставлена до електронного кабінету 23.10.2025.
У відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, суд дійшов висновку, що позивач та відповідач про розгляд справи судом повідомлений належним чином.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку.
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:
ОСОБА_1 , є співвласником квартири АДРЕСА_2 , зазначений будинок обслуговується Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «По вулиці Карпенка-Карого, 9», код ЄДРПОУ 21732345.
З метою реалізації свого права на доступ до інформації, ОСОБА_1 звернувся до ОСББ із усним зверненням про надання для ознайомлення, а також забезпечення можливості ознайомитися із наступними документами: Дозвільними документами, рішеннями та погоджень на проведення земляних робіт та прокладаннями комунікацій/електрокабелю по земельній ділянці, належній ОСББ «ПО ВУЛ. КАРПЕНКА-КАРОГО, 9» протягом 2025 року. Протоколами зборів членів ОСББ «ПО ВУЛ. КАРПЕНКА-КАРОГО, 9» (Код ЄДРПОУ 21732345) з додатками до них, за період з дати створення об'єднання (24.04.2002 року) до сьогоднішнього дня. Статутом ОСББ «ПО ВУЛ. КАРПЕНКА-КАРОГО, 9» (Код ЄДРПОУ 21732345). Документами, на основі яких визначався розмір внеску за утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Кошторисами витрат ОСББ «ПО ВУЛ. КАРПЕНКА-КАРОГО, 9» (Код ЄДРПОУ 21732345) за 2021-2024 роки. Протоколом загальних зборів ОСББ «По АДРЕСА_1 » від 27 березня 2025 року. Повідомленням співвласників квартир про проведення загальних зборів, або копії рекомендованих листів з повідомленням про проведення загальних зборів 27 березня 2025 року. Відомостями про зареєстрованих власників квартир на загальних зборах та листи опитування осіб, які не були присутні на загальних зборах.
Позивачу на його усне звернення було відмовлено у наданні затребуваних документів.
Позивач доводить, що 27 березня 2025 року були оголошені збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “По вулиці Карпенка-Карого, 9», однак фактично на них практично ніхто з членів ОСББ не з'явився. У зв'язку з цим, у позивача виникли обґрунтовані питання щодо того, яке рішення (або чи було взагалі якесь рішення) прийнято на цих зборах, чи був дотриманий кворум, необхідний для їх правомочності, та чи відповідало проведення цих зборів вимогам закону.
22 травня 2025 року представником ОСОБА_1 адвокатом Кушніруком А.В. було надіслано на адресу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “По вулиці Карпенка-Карого, 9» адвокатський запит №12/05/25-1 від 12.05.2025 з вимогою надати зазначені вище документи (а.с. 13).
На адвокатський запит отримано лист-відповідь №1/2 від 03.06.2025, яким було відмовлено у наданні запитуваної інформації, мотивуючи свою відмову, забороною на надання цих документів членами ОСББ (а.с. 14-16).
Згідно з положеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про інформацію», право на інформацію є невід'ємним конституційним правом. ОСББ, як суб'єкт господарювання, що обслуговує багатоквартирний будинок, зобов'язане забезпечувати прозорість своєї діяльності та надавати інформацію співвласникам відповідно до чинного законодавства та статуту.
З метою реалізації свого права на доступ до інформації, ОСОБА_1 звернувся до ОСББ із письмовим заявою від 01.07.2025, в якій просив надати для ознайомлення, а також забезпечити можливість за власний рахунок робити виписки і копії та отримувати їх в електронній формі, наступних документів (а.с. 12). Відповіді на дану заяву позивач не отримав.
Відтак, позивач вважає, відмову відповідача надати запитувані документи із зазначених вище підстав протиправною, такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України і Статуту ОСББ та порушує право на отримання інформації.
Враховуючи вище викладене позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить, суд зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "По вулиці Карпенка-Карого, 9" надати ОСОБА_1 для ознайомлення, а також забезпечити можливість за власний рахунок робити виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі, наступних документів:
- протоколу загальних зборів ОСББ "По АДРЕСА_1 " від 27 березня 2025 року;
- повідомлення співвласників квартир про проведення загальних зборів, або копії рекомендованих листів з повідомленням про проведення загальних зборів;
- відомості зареєстрованих власників квартир на загальних зборах та листи опитування осіб, які не були присутні на загальних зборах;
- копії усіх протоколів зборів членів ОСББ "По АДРЕСА_1 " з додатками до них, за період з дати створення об'єднання (24.04.2002 року) до сьогоднішнього дня;
- копії діючого статуту ОСББ "По вулиці Карпенка-Карого, 9" (код ЄДРПОУ 21732345);
- копії кошторисів витрат ОСББ "По вулиці Карпенка-Карого, 9" (код ЄДРПОУ 21732345) за період 2021-2024 років та відповідних первинних документів (договори, акти приймання-передачі, видаткові накладні тощо) про надання послуг, виконання робіт та постачання товарів.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Суд встановив що у відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, квартира АДРЕСА_3 на праві власності належать ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ).
За приписами статей 316, 319, 322 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Статтею 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносини, пов'язаних з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління врегульовані Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Як було вказано вище, відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Правові та організаційні засади функціонування об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені у Законі України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Права співвласників визначені у статті 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", за змістом частини першої якої співвласник має право, зокрема, знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.
Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання на вимогу співвласника зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти. Порядок здійснення прав співвласників визначається законом.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники мають право: 1) вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; 2) брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; 3) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; 4) безоплатно одержувати інформацію про суб'єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; 5) ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії; 6) на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника; 7) інші права, визначені законом.
Суд зазначає, що право співвласників багатоквартирного будинку, у тому числі і позивача, на одержання інформації щодо діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку прямо передбачене законом, зокрема статтею 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статтею 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності співвласниками багатоквартирного будинку"
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
За змістом частини 1 статті 18 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", у якій визначені обов'язки об'єднання, об'єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов'язане, зокрема: забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам; забезпечувати виконання вимог статуту об'єднання; забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.
Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України цивільна дієздатність юридичної особи відбувається через її органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
За змістом частини 1 статті 10 та частини 1 статті 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління, якими є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання.
Згідно з частиною 2 статті 18 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" виконання зобов'язань об'єднанням належить до повноважень його правління відповідно до статуту об'єднання.
Для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам. До компетенції правління відноситься, зокрема, підготовка кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об'єднання (частини 17, 18 та 20 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що створене власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є особою, у володінні та розпорядженні якого знаходиться інформація щодо багатоквартирного будинку, в якому його створено, щодо діяльності такого об'єднання.
Отже, суд зазначає, що у законі чітко передбачене право співвласників багатоквартирного будинку на одержання інформації щодо діяльності створеного об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, відповідно, реалізація цього права покладається саме на особу, у володінні та розпорядженні якої знаходиться ця інформація, тобто на об'єднання співвласників багатоквартирного будинку в особі його органів управління, зокрема на правління як на виконавчий орган об'єднання, до повноважень якого відповідно до частини 2 статті 18 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" належить виконання зобов'язань об'єднання.
Компетенція правління об'єднання визначена у частині 20 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", до якої, зокрема, відноситься ведення діловодства, складовою якого є діловодство за зверненнями (з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями) і скаргами) громадян (співвласників багатоквартирного будинку).
Отже, провівши аналіз наведених норм закону, зокрема положень частин 17, 18, 20 статті 10 та частини 2 статті 18 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" у їх сукупності, господарський суд дійшов до висновку про те, що виконання покладеного на об'єднання співвласників багатоквартирного будинку обов'язку з надання передбаченої законом інформації забезпечує саме правління об'єднання у межах своїх повноважень відповідно до визначеної законом компетенції щодо ведення діловодства в об'єднанні.
Господарський суд дійшов висновку про те, що вимога позивача в частині невиконання обов'язку з надання інформації та документів щодо діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку повністю узгоджується з вимогами цивільного законодавства.
Як було вказано вище, витребувана позивачем інформація та копії документів позивачу надані не були, з аналізу запитуваної позивачем запитом від 12.05.2025 та від 01.07.2025 інформації суд відзначає, що вказана інформація є інформацією що стосується діяльності та спільного майна об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
При цьому, як було вказано вище, у статті 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачене право позивача:
- одержувати в установленому законом порядку інформацію про діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку;
- знайомитись з протоколами загальних зборів, робити з них виписки.
У статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" також передбачене право співвласника:
- одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання;
- безоплатно одержувати інформацію про суб'єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом;
- ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії.
За таких обставин позовні вимоги щодо зобов'язання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “По вулиці Карпенка-Карого, 9» надати для ознайомлення, а також забезпечити можливість за власний рахунок робити виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі, наступних документів, а саме:
- протоколу загальних зборів ОСББ "По АДРЕСА_1 " від 27 березня 2025 року;
- повідомлення співвласників квартир про проведення загальних зборів, або копії рекомендованих листів з повідомленням про проведення загальних зборів;
- відомості зареєстрованих власників квартир на загальних зборах та листи опитування осіб, які не були присутні на загальних зборах;
- копії усіх протоколів зборів членів ОСББ "По вулиці Карпенка-Карого, 9" з додатками до них, за період з дати створення об'єднання (24.04.2002 року) до сьогоднішнього дня;
- копії діючого статуту ОСББ "По вулиці Карпенка-Карого, 9" (код ЄДРПОУ 21732345);
- копії кошторисів витрат ОСББ "По вулиці Карпенка-Карого, 9" (код ЄДРПОУ 21732345) за період 2021-2024 років та відповідних первинних документів (договори, акти приймання-передачі, видаткові накладні тощо) про надання послуг, виконання робіт та постачання товарів, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Отже, реалізуючи свої права, співвласник має право звернутися до ОСББ за отриманням інформації про діяльність такого ОСББ, а останнє зобов'язано надати таку інформацію в обсязі, який є достатнім для реалізації прав співвласників на участь в управлінні ОСББ, відповідно до Закону про ОСББ, Закону про особливості здійснення права власності, а також статуту об'єднання, крім конфіденційної інформації про фізичних осіб.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2024 у справі №925/1440/22.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 10-1 Закону про доступ до публічної інформації, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, передбачено, що публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї з таких умов: 1) персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону про захист персональних даних; 2) фізичні особи (суб'єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних відповідно до Закону про захист персональних даних; 3) надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом; 4) обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом.
З урахуванням викладеного Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.04.2024 у справі №925/1440/22 дійшла висновку про те, що персональні дані співвласників та інших фізичних осіб, отримані ОСББ в процесі його діяльності, є конфіденційною інформацією з відповідним правовим режимом. Персональні дані співвласників та інших фізичних осіб не підлягають наданню ОСББ для ознайомлення співвласнику як конфіденційна інформація, згода на поширення якої не надавалась у встановленому законом порядку.
Тому ОСББ має надати співвласнику для ознайомлення документи, інформацію, визначені Законом про ОСББ та Законом про особливості здійснення права власності, а також статутом ОСББ, з вилученням з них персональних даних співвласників багатоквартирного будинку та інших фізичних осіб як конфіденційної інформації.
Водночас, у процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що:
1) суд знає право;
2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін;
3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).
Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Позовна заява обов'язково повинна містити предмет позову та підстави позову. Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов'язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон.
Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.
Отже, обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №904/5726/19 від 15.06.2021).
Враховуючи те, що позивач звернувся до відповідача за отриманням, зокрема інформації щодо діяльності Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “По вулиці Карпенка-Карого, 9», яка може містити, у тому числі, персональні дані співвласників та інших фізичних осіб як конфіденційну інформацію, суд дійшов висновку про вилучення з документів, що підлягають наданню, персональних даних співвласників та інших фізичних осіб як конфіденційної інформації.
Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 123, 126, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задоволити.
2. Зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "По вулиці Карпенка-Карого, 9" (код ЄДРПОУ 21732345) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) для ознайомлення, а також забезпечити можливість за власний рахунок робити виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі, наступних документів:
- протоколу загальних зборів ОСББ "По АДРЕСА_1 " від 27 березня 2025 року;
- повідомлення співвласників квартир про проведення загальних зборів, або копії рекомендованих листів з повідомленням про проведення загальних зборів;
- відомості зареєстрованих власників квартир на загальних зборах та листи опитування осіб, які не були присутні на загальних зборах;
- копії усіх протоколів зборів членів ОСББ "По АДРЕСА_1 " з додатками до них, за період з дати створення об'єднання (24.04.2002 року) до сьогоднішнього дня;
- копії діючого статуту ОСББ "По вулиці Карпенка-Карого, 9" (код ЄДРПОУ 21732345);
- копії кошторисів витрат ОСББ "По вулиці Карпенка-Карого, 9" (код ЄДРПОУ 21732345) за період 2021-2024 років та відповідних первинних документів (договори, акти приймання-передачі, видаткові накладні тощо) про надання послуг, виконання робіт та постачання товарів.
Указані документи надати з вилученням з них персональних даних співвласників багатоквартирного будинку та інших фізичних осіб як конфіденційної інформації.
3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “По вулиці Карпенка-Карого, 9» (м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 9, код ЄДРПОУ 21732345) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНКОПП НОМЕР_1 ) 3028,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 14.11.2025.
Суддя В. М. Дем'як