03 листопада 2025 року м. Харків Справа № 922/2287/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І. , суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.
представники сторін у судове засідання не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Моноліт» (вх № 2156Х/1 ) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 у справі № 922/2287/25
за позовом Приватного акціонерного товариства «Куп'янський молочноконсервний комбінат» м.Куп'янськ
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Молочна слобода», м.Київ
до Селянського (фермерського) господарства "Моноліт", Харківська обл., Ізюмський р-н, с.Підлиман
про стягнення 1857802,18 грн, -
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2025 року закрито провадження у справі №922/2287/25 на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
01.10.2025 року представник позивача надав до суду заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 200 грн (вх.№22793).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 у справі № 922/2287/25 заяву представника позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Моноліт" на користь Приватного акціонерного товариства "Куп'янський молочноконсервний комбінат" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції по справі №922/2287/25 у розмірі 22 200,00 грн.
Зважаючи на підтвердженість, необхідність, розумність і співмірність заявлених витрат, відсутність заперечень з боку відповідача та дотримання позивачем встановленої процедури, суд дійшов висновку про задоволення заяви та покладення витрат у сумі 22 200,00 грн на відповідача.
Селянське (фермерське) господарство «Моноліт» з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального процесуального права просить зупинити дію ухвали Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 у справі № 922/2287/25 до розгляду справи по суті та винесення відповідного рішення судом апеляційної інстанції; скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 у справі № 922/2287/25 та прийняти нову якою відмовити в задоволенні заяви ПАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат» про стягнення витрат на правову допомогу.
В обґрунтуванні апеляційної скарги, скаржник зазначає, що витрати на правову допомогу у розмірі 22 000,00 грн є неспівмірними з: предметом спору, складністю справи, фактичним обсягом робіт адвоката, часом, витраченим на справу. Дана справа не потребувала тривалої підготовки, аналізу великого обсягу нормативних актів чи узагальнення практики, тому заявлена сума є завищеною.
21.10.2025 від Селянського (фермерського) господарства «Моноліт» надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначає, що у провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа №922/1561/25. В означеній справі також закрито на стадії підготовчого провадження, однак витрати на правову допомогу стягнуто у розмірі 5000,00 грн. Таким чином, скаржник вважає, що судом першої інстанції допущено неоднакове застосування законодавства в ідентичних правовідносинах.
Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах суду.
У судове засідання від 03.11.2025 представники сторін у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.
Зважаючи на те, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 явка представників учасників справи визнавалась необов'язковою, а також враховуючи те, що учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, колегія суддів вирішила здійснювати розгляд справи за відсутності представників сторін.
Щодо поданого апелянтом клопотання про зупинення дії ухвали Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 до прийняття постанови Східного апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до положень статті 262 Господарського процесуального кодексу України вирішення питання про зупинення дії оскаржуваного судового рішення здійснюється судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, але виключно у разі, якщо апеляційна скарга подана з пропуском встановленого процесуального строку та одночасно поновлюється такий строк. У даному випадку апеляційна скарга подана в межах передбаченого законом строку, клопотання про його поновлення апелянтом не заявлялося, а отже, правові підстави, визначені статтею 262 ГПК України, відсутні.
Разом з тим, у зв'язку з відсутністю таких передумов питання про зупинення дії оскаржуваної ухвали в ухвалі про відкриття апеляційного провадження окремо не вирішувалося. З метою забезпечення процесуальної визначеності та всебічного захисту прав сторін колегія суддів додатково зауважує, що підстав для зупинення дії ухвали Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 не встановлено.
Отже, у задоволенні клопотання апелянта про зупинення дії зазначеної ухвали слід відмовити.
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини справи.
В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Куп'янський молочноконсервний комбінат" до Селянського (фермерського) господарства "Моноліт" про стягнення коштів в розмірі 1659312,81 грн (з яких: 970599,48 грн - розмір основної заборгованості за поставлений товар первісним Постачальником (ТОВ «ТД «Молочна слобода») за Договором № 0505040047 від 02.03.2022 та нараховані на суму цієї заборгованості 193617,77 грн - пеня; 406704,54 грн - інфляційні втрати; 88391,02 грн - 3% річних), а також грошових коштів в розмірі 198489,37 грн (з яких: 125805,00 грн - розмір основної заборгованості за поставлений товар за Договором № 0505040047 від 02.03.2022 та Накладною № ЦМКК0002358 від 21.10.2022 та нараховані на суму цієї заборгованості 31192,75 грн - пеня; 31647,81 грн - інфляційні втрати; 9843,81 грн - 3% річних).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2025 року закрито провадження у справі №922/2287/25 на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
01.10.2025 року представник позивача надав до суду заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу (вх.№22793).
Суд першої інстанції своєю ухвалою задовольнив заяву позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 200 грн, що стало підставою для звернення відповідача до апеляційного суду зі скаргою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та викладеним доводам сторін, колегія суддів виходить з наступного.
Предметом апеляційного розгляду у даній справі є перевірка законності, обґрунтованості та правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні ухвали про розподіл судових витрат, а саме - про стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Тобто, апеляційний суд має встановити, чи дотримався суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали вимог статей 126, 129, 130, 231 та 244 ГПК України, чи належним чином дослідив надані позивачем докази понесення витрат на правничу допомогу, чи перевірив їх співмірність, необхідність та обґрунтованість, а також чи врахував відсутність заперечень відповідача щодо їх розміру.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).
Ухвала суду про компенсацію судових витрат після закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду є судовим рішенням про розподіл судових витрат, яке приймається за наслідком розгляду відповідного клопотання з урахуванням принципів диспозитивності та змагальності сторін. Такий правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21.
Отже, з урахуванням наведеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду, питання щодо компенсації здійсненних витрат, пов'язаних з розглядом справи, після закриття провадження у справі вирішується судом виключно на підставі відповідної заяви позивача чи відповідача у порядку, передбаченому частинами 3, 6 статті 130 ГПК України, тобто шляхом постановлення ухвали про розподіл судових витрат, а не ухвалення додаткового рішення.
Згідно з ч. 6 ст. 130 ГПК України, у випадках, встановлених частинами третьою-п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Так, частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами за результатами розгляду справи. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
В якості доказів понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду першої інстанції такі копії документів:
- договір №16/06-25 від 16.06.2025 та договір №05/04.25 про надання правової (правничої) допомоги від 05.04.2025;
- акт №1 від 30.09.2025 прийому адвокатських послуг по Договору №16/06-25 від 16.06.2025;
- ордер АХ 1267813, виданий на адвоката Степанюк Ольгу Анатоліївну;
- свідоцтво № 4007 адвоката Степанюк О.А. на право зайняття адвокатською діяльністю;
- Витяг з Реєстру адвокатів України на Степанюк О.А..
У позовній заяві позивачем надано попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат в суді першої інстанції.
Крім того, у позовній заяві позивач зробив заяву згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК та повідомив, що докази на підтвердження виконаних адвокатських послуг з надання правової (правничої) допомоги по справі будуть надані протягом 5 днів з дати ухвалення рішення по справі судом першої інстанції.
Як вбачається із матеріалів справи, 05.04.2025 між ТОВ «ТД «Молочна Слобода» та Адвокатським об'єднанням "Фортекс" було укладено Договір № 05/04.25 про надання правової (правничої) допомоги.
За цим Договором Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання зобов'язується надати Клієнту правову (правничу) допомогу для захисту та представництва інтересів Клієнта в господарській судах для стягнення з СФГ "Моноліт" (код 30772983) на користь ТОВ "Торговий дім "Молочна слобода» (код 32358958) розміру основної заборгованості, розміру інфляційних втрат, розміру 3 % річних та пені за прострочення оплати по Договору № 0505040047 від 02.03.2022 (далі - Справа) (п.1.1.Договору).
Відповідно до п.1.2. Договору Адвокатське об'єднання зобов'язується надати наступну правову (правничу) допомогу:
1.2.1. підготувати обґрунтування правової позиції по Справі з урахуванням вимог діючого законодавства України та практики Верховного суду та підготувати позовну заяву по Справі;
1.2.2. при необхідності знайомитися з матеріалами справи, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали та докази, заявляти клопотання та відводи;
1.2.3. при необхідності та на вимогу Клієнта брати участь в судових засіданнях (в т.ч. в режимі відео-конференцій) під час розгляду справи та представляти його інтереси в господарських, апеляційних господарських судах, Верховному Суді;
1.2.4. при необхідності подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, складати та подавати листи, клопотання, запити, заяви, відзиви, заперечення, відповіді на відзив, пояснення, одержувати відповіді на звернення, одержувати різного роду довідки та документи, користуючись при цьому усіма правами та виконуючи усі обов'язки, що їх закон надає Позивачеві;
1.2.5. подавати від імені Клієнта заяви, в тому числі позовні, апеляційні та касаційні скарги, відзиви, заперечення, відповіді на відзив, пояснення, інші звернення, давати усні та письмові пояснення, доводи, міркування та заперечення, подавати та одержувати різного роду документи по справі (рішення, постанови, ухвали та інші документи).
Згідно з п.4.1. Договору ціна фактично наданих адвокатських послуг згідно даного Договору фіксується актом (актами) наданих послуг, що. підписується Сторонами, та залежить від складності, витраченого часу, фактичної кількості та обсягу наданих адвокатських послуг, але не може перевищувати 32 680,00 грн (без врахування вартості послуг по представництву інтересів у суді).
Відповідно до п.4.2. Договору при визначенні ціни адвокатських послуг з надання правової (правничої) допомоги по Договору Сторони узгодили наступні розцінки по їх вартості:
4.1.2. гонорар за надання правової допомоги, яка передбачена п. 1.2.1 даного Договору (без участі в судових засіданнях) в розмірі 16 000,00 грн,
4.1.3. представництво інтересів клієнта та участь адвоката в судовому засіданні в режимі відео-конференції - 3300,00 грн (без ПДВ) за 1 засідання.
4.1.4. складання будь-якого процесуального документа під час розгляду справи у судах всіх інстанцій (крім тих, що безпосередньо передбачені в п. 1.2.1.,п. 1.2.2 Договору) -1500,00 грн (без ПДВ) за 1 годину.
4.1.5. представництво інтересів клієнта та особиста участь адвоката в судовому засіданні не в режимі відео-конференції визначається Сторонами додатково з урахуванням транспортних витрат адвоката для прибуття у судове засідання.
Оплату (передоплату) послуг згідно даного Договору Клієнт проводить протягом З днів з дня виставлення рахунку Адвокатським об'єднанням (п.4.3. Договору).
Надалі, з метою отримання професійної правничої допомоги по справі №922/2287/25 ПрАТ "Куп'янський МКК", ТОВ «ТД «Молочна Слобода» та Адвокатським об'єднанням "Фортекс" було укладено Договір № 16/06-25 від 16.06.2025 про заміну сторони в зобов'язанні за Договором № 05/04.25 про надання правової (правничої) допомоги від 05.04.2025.
Згідно з п. 1. Договору № 16/06-25 від 16.06.2025 сторони передбачили, що «В порядку та на умовах, визначених цим Договором, ТОВ «Торговий дім «Молочна Слобода» відступає ПРАТ "Куп'янський МКК" всі свої права та обов'язки, як Клієнта, за Договором № 05/04.25 про надання правової (правничої) допомоги від 05.04.2025 р., що був укладений між ТОВ «Торговий дім «Молочна Слобода» та Адвокатським об'єднанням "Фортекс".
30.09.2025 між ПРАТ "Куп'янський МКК" та Адвокатським об'єднанням "Фортекс" складено та підписано Акт прийому адвокатських послуг по Договору №16/06-25 від 16.06.2025 про заміну сторони в зобов'язанні за Договором №05/04.25 про надання правової (правничої) допомоги від 05.04.2025.
На виконання умов Договору № 16/06-25 від 16.06.2025 станом на 30.09.2025 Адвокатське об'єднання надало, а Клієнт прийняв наступні адвокатські послуги:
« 1. Адвокатське об'єднання провело зустріч з клієнтом, підготувало обґрунтування правової позиції по Справі на підставі поданих Клієнтом документів, з урахуванням вимог діючого законодавства України та практики Верховного суду, склало та подало позовну заяву до Господарського суду Харківської області, підготувало Відповідь на відзив на позовну заяву, підготувало Додаткові пояснення (з урахуванням заперечень на відповідь на відзив) по справі № 922/2287/25.
Сторони погодились, що враховуючи обсяг, якість та тривалість надання адвокатських послуг керуючись умов п. 1 Договору № 16/06-25 від 16.06.2025 та з урахуванням положень п. 4.1.2. Договору № 05/04.25 від 05.04.2025 - гонорар за надання правової допомоги в суді першої інстанції (без участі в судових засіданнях) складає 9 000,00 грн.
2. Адвокатське об'єднання підготувало заяву про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції та представляло інтереси клієнта у судових засіданнях по справі № 922/2287/25 в режимі відео конференції - 05.08.2025, 19.08.2025, 02.09.2025, 30.09.2025 - вартість послуги згідно п. 1 Договору № 16/06-25 від 16.06.2025 та з урахуванням положень п. 4.1.3. Договору № 05/04.25 від 05.04.2025 - 13 200 грн (із розрахунку 3300, 00 грн. за кожне судове засідання)»
Таким чином, станом на 30.09.2025 загальна вартість наданих адвокатських послуг відповідно до Акту № 1 від 30.09.2025 по Договору №16/06-25 від 16.06.2025 складає 22 200,00 грн.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Сформована практика Європейського суду з прав людини заснована на тому, що заявник має право на відшкодування витрат в розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений. Зокрема, у справі "Неймайстер проти Австрії" було вирішено, що витрати на правову допомогу присуджуються в тому випадку, якщо вони були здійснені фактично, були необхідними і розумними в кількісному відношенні (пункт 43 рішення "Неймайстер проти Австрії").
Відповідно до правової позиції Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що викладена у додатковій постанові від 21.01.2020 у справі №904/1038/19 за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Згідно з ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною 5 цієї ж статті встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес,
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо,
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з процесуальним законодавством розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірний із:
1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та/або значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020: "Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони".
Втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду).
Жодних заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача до суду першої інстанції не надав.
Водночас, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень ст.126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
З оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, розглянувши подану позивачем заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, встановив факт надання таких послуг та їх документальне підтвердження. Суд дослідив поданий Акт № 1 від 30.09.2025 року, складений на виконання Договору № 16/06-25 від 16.06.2025 року, у якому міститься детальний опис наданих адвокатських послуг, і дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума у розмірі 22 200,00 грн є реально понесеною, обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи.
Місцевий суд врахував, що адвокатським об'єднанням позивачу було надано правничу допомогу у цій справі, зокрема підготовлено позовну заяву, відповідь на відзив, додаткові пояснення та забезпечено участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції. Оцінюючи розмір гонорару, суд виходив з умов укладених договорів, відповідних положень процесуального законодавства та ринкової вартості аналогічних послуг, при цьому зваживши на рекомендовані ставки адвокатського гонорару Харківської області.
З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що розмір витрат є співмірним обсягу виконаних робіт та їх складності, не перевищує рекомендовані показники та відповідає критеріям необхідності, реальності та розумності, встановленим у статтях 126, 129 та 130 ГПК України, у зв'язку з чим заяву позивача було задоволено, а витрати у сумі 22 200,00 грн покладено на відповідача.
Апеляційний суд погоджується із зазначеними висновками, оскільки суд першої інстанції повно, всебічно та належним чином перевірив подані позивачем докази, правильно застосував положення процесуального законодавства щодо розподілу судових витрат та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для їх відшкодування у заявленому розмірі. Викладені у мотивувальній частині ухвали висновки свідчать про дотримання судом принципів співмірності, розумності та пропорційності, а тому підстав для їх спростування в межах апеляційного перегляду немає.
Разом з тим, скаржник вважає, що витрати на правову допомогу у розмірі 22 000,00 грн є неспівмірними з: предметом спору, складністю справи, фактичним обсягом робіт адвоката, часом, витраченим на справу. Дана справа не потребувала тривалої підготовки, аналізу великого обсягу нормативних актів чи узагальнення практики, тому заявлена сума є завищеною.
Колегія суддів зазначає, що доводи скаржника про нібито неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони є декларативними та не підкріплені жодними належними доказами чи конкретними розрахунками. Скаржник не навів жодної обґрунтованої аргументації щодо того, які саме дії адвоката, на його думку, не відповідали заявленому обсягу витрат, не надав альтернативного розрахунку чи аналізу фактично виконаних робіт, не зазначив, яка сума, на його переконання, є співмірною та чому.
Натомість матеріали справи свідчать, що правнича допомога надавалася у повному обсязі: підготовлено позовну заяву, відповідь на відзив, додаткові пояснення, здійснено участь у чотирьох судових засіданнях у режимі відеоконференції. Кожна з цих процесуальних дій вимагала опрацювання фактичних обставин, правової позиції сторін, аналізу відповідної судової практики та належної аргументації, що свідчить про обґрунтованість заявленого гонорару. Більше того, розмір витрат узгоджений сторонами у договорі, підтверджений актом приймання-передачі послуг, не перевищує рекомендованих ставок адвокатського гонорару Харківської області та відповідає ринковим умовам.
Окремо колегія суддів зауважує, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не подав до суду першої інстанції заперечення щодо заявлених витрат або клопотання про їх зменшення. Відповідно до положень ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка наполягає на їх зменшенні. Суд не може з власної ініціативи зменшувати суму витрат на правничу допомогу, якщо інша сторона не навела відповідних доводів і доказів. Така правова позиція чітко сформульована Великою Палатою Верховного Суду у додатковій постанові у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) від 19.02.2020, де зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування або заперечення витрат, що виключає право суду діяти за власною ініціативою у цьому питанні.
З огляду на викладене, наведені доводи апелянта фактично зводяться до його суб'єктивного бачення розміру гонорару, не підтверджені жодними доказами та ґрунтуються виключно на припущеннях. За таких обставин підстав для перегляду висновків суду першої інстанції чи зменшення розміру витрат на правничу допомогу не вбачається.
Окремо колегія суддів звертає увагу на посилання скаржника на справу №922/1561/25, в якій суд погодився зі стягненням лише 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу. Проте наведене судове рішення не може бути враховане як таке, що підтверджує завищеність витрат у даній справі, з огляду на істотні фактичні та процесуальні відмінності.
У справі №922/1561/25 суд першої та апеляційної інстанції встановили, що обсяг процесуальної роботи адвоката відповідача був мінімальним: подано лише короткий відзив на один аркуш та клопотання про долучення документа; участі у судових засіданнях представник не брав; правова позиція не вимагала складного аналізу, підготовки значного обсягу процесуальних документів чи дослідження матеріалів справи. Такі обставини й стали підставою для зменшення розміру витрат.
На відміну від цього, у справі №922/2287/25 підтверджено надання позивачу комплексної правничої допомоги, яка включала підготовку позовної заяви, відповіді на відзив, додаткових пояснень, а також участь у чотирьох судових засіданнях у режимі відеоконференції. Надані документи містять детальний опис виконаних робіт та погоджені сторонами умови оплати, що відповідає вимогам ст. 126, 129 ГПК України. Суд першої інстанції обґрунтовано встановив реальність, необхідність і співмірність витрат у розмірі 22 200,00 грн, а скаржник не довів зворотного.
Отже, посилання скаржника на іншу справу, яка має інший обсяг процесуальних дій, інший характер наданих послуг та інші фактичні обставини, є необґрунтованим. Зазначене рішення не спростовує висновків місцевого суду у цій справі та не може впливати на оцінку співмірності витрат у розмірі 22 200,00 грн, які підтверджені належними доказами, відповідають ринковій вартості послуг та критеріям розумності, визначеним законом.
За таких обставин доводи скаржника про необхідність застосування аналогічного підходу щодо зменшення витрат є безпідставними, оскільки ґрунтуються на формальному порівнянні різних за обсягом і складністю справ, що суперечить принципу індивідуалізації оцінки витрат у кожному конкретному провадженні.
Отже, колегія суддів зазначає, що сума витрат у розмірі 22 200,00 грн підтверджена документально, відповідає обсягу виконаних робіт, часу, витраченому адвокатом, складності та тривалості розгляду справи та не перевищує рекомендованих ставок адвокатського гонорару у відповідному регіоні. Водночас відповідач не подав жодних заперечень до суду першої інстанції та не навів доказів на спростування заявленого розміру витрат у суді апеляційної інстанції, що виключає можливість їх зменшення з ініціативи суду.
Таким чином, підстав для висновку про завищеність суми витрат або помилковість підходу суду першої інстанції не встановлено. Оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права, а присуджені витрати на професійну правничу допомогу є необхідними, обґрунтованими, розумними та співмірними обсягу наданих послуг, у зв'язку з чим підстав для її скасування немає.
У зв'язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Селянського (фермерського) господарства «Моноліт». Доводи апелянта не спростовують наведені висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга Селянського (фермерського) господарства «Моноліт» не підлягає задоволенню з підстав викладених вище, а ухвала Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 у справі № 922/2287/25 має бути залишена без змін.
Керуючись статтями 269, п.1 ч.1 ст. 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Моноліт» залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 у справі № 922/2287/25 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 13.11.2025.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук
Суддя В.С. Хачатрян