03 листопада 2025 року м. Харків Справа № 905/692/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І. , суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.
за участю представника Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод»
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Залізничавтоматика» (вх.№2104) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 12.09.2025 у справі № 905/692/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Залізничавтоматика»,
до боржника Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод»,
про відкриття провадження у справі про банкрутство,
До Господарського суду Донецької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Залізничавтоматика» (надалі - заявник, кредитор) про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», код ЄДРПОУ 00191075 (надалі - боржник).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.09.2025 у справі №905/692/25 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Залізничавтоматика» у відкритті провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» (код ЄДРПОУ 00191075).
Суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження у справі про банкрутство, виходячи з того, що заявлені кредитором вимоги не є безспірними та між сторонами існує реальний, суттєвий спір про право, який повинен вирішуватися в позовному провадженні.
З матеріалів справи суд встановив, що підстава вимог кредитора (виконані роботи за договором будівельного підряду) не підтверджена належними доказами. Закон і договір прямо передбачають, що обов'язок замовника оплатити роботи виникає лише після їх прийняття, оформленого актом приймання виконаних робіт або іншим погодженим документом. Проте кредитор не надав суду належним чином оформлених і підписаних обома сторонами актів КБ-2в та КБ-3 за спірний етап робіт. У матеріалах є лише односторонньо складені документи, що не засвідчують факт прийняття робіт боржником.
Оцінюючи поведінку сторін, суд також звернув увагу, що кредитор вже подавав аналогічні заяви та позов щодо тієї ж заборгованості, які не завершилися встановленням факту боргу, що додатково підтверджує наявність між сторонами тривалого нерозв'язаного спору щодо права.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Залізничавтоматика» з відповідною ухвалою суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, ухвалити нове рішення, яким заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтуванні апеляційної скарги, скаржник зазначає, що:
- відповідно до узгодженого сторонами календарного графіка, заявник завершив роботи за шостим етапом у період з 25.01.2022 по 25.02.2022, вартість яких становить понад 9 490 879,41 грн. За результатом виконання робіт підрядник склав акт №6 та інші необхідні кошторисні та технічні документи, що підтверджують обсяг і вартість робіт. Скаржник стверджує, що акт був направлений замовнику, а зміна дати акта боржником на 28.02.2022 підтверджується електронним листуванням. Заявник посилається на норми ст. 853 та 882 ЦК України, відповідно до яких, якщо замовник не прийняв виконані роботи і не заявив про недоліки у встановлений строк, роботи вважаються прийнятими. Тому, на думку апелянта, відсутність підпису боржника під актом не свідчить про невиконання робіт, а лише демонструє ухилення боржника від виконання договірного обов'язку з їх прийняття. Крім того, підрядник не повинен примушувати замовника підписувати акт, а достатньо зафіксувати факт його відмови. Апелянт наголошує, що відсутність підписаних актів не є підставою вважати роботи невиконаними, якщо вони фактично були виконані і замовник ними скористався або не висловив мотивованих заперечень. Заявник посилається на позицію Верховного Суду у справі №910/16308/20 від 17.08.2021, яка, на його думку, підтверджує такий підхід;
- суд першої інстанції неправильно визначив наявність спору про право. На переконання апелянта, формальне заперечення боржником наявності боргу не є достатнім для висновку про існування спору. Справжній спір, як зазначає скаржник, має бути підтверджений відповідними доказами, а боржник не подав жодного позову про оспорення зобов'язання, актів чи документів до моменту звернення кредитора із заявою про банкрутство.
21.10.2025 від Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Обґрунтовує свій відзив тим, що:
- вимоги кредитора ґрунтуються лише на односторонньо підписаному акті виконаних робіт, який не підтверджує реальне виконання робіт та не відповідає вимогам до первинних документів. Боржник наголошує, що роботи були підрядними, а отже, повинні бути підтверджені підписаними обома сторонами актами, технічною документацією, доказами фактичного виконання та передання результату робіт, а не лише формальними документами.
- апелянт некоректно тлумачить положення ст. 853 і 882 ЦК України, оскільки ці норми застосовуються лише за умови реального виконання робіт і необґрунтованості відмови замовника від підписання актів. Боржник же стверджує, що має обґрунтовані підстави не підписувати акти, адже підрядник не надав належних доказів виконання робіт, а документи, подані на підтвердження, не розкривають зміст і реальність господарської операції. Він посилається на доктрину реальності господарської операції та позиції Верховного Суду про те, що первинні документи мають силу лише за умови фактичного здійснення операції;
- акти, на які посилається заявник, не містять інформації, яка б дозволяла встановити обсяг, зміст та результати робіт, а тому не можуть бути визнані належним доказом виконання зобов'язань. Відтак відсутні підстави для виникнення обов'язку щодо оплати й, відповідно, відсутня безспірність вимог - обов'язковий критерій для відкриття провадження у справі про банкрутство. Таким чином, боржник наполягає, що спір між сторонами є спором про право та повинен вирішуватись у позовному провадженні, а не в межах процедури банкрутства.
Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах суду.
У судове засідання від 03.11.2025 з'явився представник Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод». Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Залізничавтоматика» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце засідання повідомлений належним чином.
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини справи.
До Господарського суду Донецької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Залізничавтоматика» (надалі - заявник, кредитор) про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», код ЄДРПОУ 00191075 (надалі - боржник).
Згідно зі змістом поданої заяви, вимоги ініціюючого кредитора обґрунтовані наявністю заборгованості боржника перед заявником на загальну суму 15?468?054,33 грн, з яких 9?490?879,41 грн становить основний борг, 5?019?246,16 грн - інфляційні втрати, та 957??928,76 грн - 3% річних.
Підставою виникнення зазначеної заборгованості заявник зазначає невиконання боржником грошових зобов'язань за договором підряду №?707/21У від 15.09.2021, укладеним між сторонами, предметом якого було виконання комплексу будівельно-монтажних робіт.
Заявник посилається на положення статей 525, 526, 530, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, які передбачають обов'язок замовника оплатити належно виконані роботи у строки, встановлені договором, а в разі порушення такого обов'язку - нарахування інфляційних втрат та 3% річних.
На підтвердження факту виконання робіт та наявності заборгованості кредитором подано копію договору підряду №?707/21У від 15.09.2021 із додатками, акти приймання виконаних будівельно-монтажних робіт форми КБ-2в, довідки форми КБ-3, форми виконавчої документації, електронне листування між сторонами, довідки про нарахування інфляційних втрат та 3% річних за прострочення оплати.
За поясненнями заявника, ним було виконані роботи по 6 етапу календарного плану вартістю 9?490?879,41 грн. Заявник стверджує, що роботи виконані у повному обсязі, однак боржником не прийняті та не оплачені, що, на його думку, свідчить про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Боржник не заперечує факт наявності договірних відносин із заявником за договором підряду №?707/21У від 15.09.2021, проте заперечує наявність заборгованості.
Аргументує свої заперечення тим, що надані кредитором документи, крім копії самого договору, є неналежними та недопустимими доказами, створеними в електронному вигляді шляхом редагування тексту та вставлення візуальних зображень підписів і печаток, що, на думку боржника, свідчить про можливу фальсифікацію документів. Так, акти виконаних робіт, «локальні кошториси», «договірні ціни» та інші електронні файли, які, за даними електронної обробки, були створені у 2024- 2025 роках, тоді як у документах зазначено інші, більш ранні дати (наприклад, акт за лютий 2022 року був створений у жовтні 2024 року).
Також боржник зазначає про відсутність доказів фактичного виконання спірних робіт, як і доказів їх приймання у передбачений договором спосіб, зокрема з оформленням належним чином підписаних актів приймання-передання робіт.
Боржник висловив сумнів щодо достовірності електронних документів, оскільки вони мають вигляд сканованих копій у форматі .pdf, що не відповідає вимогам ДСТУ 2732:2023 щодо цифрових копій, та, згідно аналізу боржника, містять візуально вставлені зображення підписів і печаток, що може свідчити про їхню недостовірність.
Окрім того, боржник вказує на об'єктивну неможливість виконання заявлених робіт у місті Авдіївка Донецької області, де в період, на який заявник посилається як на час виконання робіт (у тому числі станом на 28.02.2022), відбувались активні бойові дії, що виключало можливість провадження будь-якої господарської діяльності, у тому числі і прийняття виконаних робіт.
Окремо боржник звертає увагу на ознаки зловживання процесуальними правами з боку заявника, з огляду на те, що останній неодноразово звертався до суду з аналогічними вимогами у справах №?905/1344/24, №?905/520/25, №?905/586/25 щодо стягнення тої ж самої суми (основного боргу) за тим же самим договором, що й у цій заяві про відкриття справи про банкрутство.
Суд першої інстанції відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Залізничавтоматика» у відкритті провадження у справі про банкрутство, що стало підставою для звернення останнього до апеляційного суду зі скаргою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та викладеним доводам сторін, колегія суддів виходить з наступного.
Предметом розгляду у суді першої інстанції в цій справі було питання наявності правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» за заявою ТОВ «НВП “Залізничавтоматика». Суд першої інстанції мав з'ясувати, чи є наявним безспірний борг, який не заперечується боржником і не потребує вирішення в межах позовного провадження, чи, навпаки, між сторонами існує спір про право, що унеможливлює відкриття справи про неплатоспроможність.
Натомість предметом апеляційного перегляду у цій справі є перевірка законності та обґрунтованості висновків суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство. Апеляційний суд має оцінити, чи правильно господарський суд застосував положення статті 39 КУзПБ, чи належно дослідив подані матеріали, чи повно і всебічно врахував доводи сторін та чи обґрунтовано встановив наявність спору про право і недоведеність безспірності заявлених кредиторських вимог. Водночас апеляційна інстанція не встановлює факту виконання чи невиконання договору підряду та не вирішує спір щодо існування боргу по суті, а лише з'ясовує, чи дотримався суд першої інстанції процесуальних вимог та чи мав він правові підстави для постановлення оскаржуваної ухвали.
За змістом положень статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ загальними правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є:
- наявність грошового зобов'язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду;
- відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог;
- до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
Згідно зі статтею 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Отже, з урахуванням також положень КУзПБ: статті 1 (щодо визначення неплатоспроможності, особи кредитора, грошового зобов'язання, його складу), частини першої, другої статті 34 (щодо форми та змісту заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство), частини першої статті 35, частин першої - п'ятої статті 39 (щодо порядку відкриття провадження у справі про банкрутство); завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності / відсутності між заявником і боржником грошового зобов'язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 КУзПБ; (2) спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Відсутність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов'язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Наявність такого спору виключає можливість застосування процедур неплатоспроможності як способу задоволення кредиторських вимог.
Наведена позиція послідовно відображена у практиці Верховного Суду (зокрема, постанови у справах №?910/4658/20, №?911/593/20, №?922/2503/20, №?907/600/24, №?904/3074/20, №?921/409/24 та ін.), де зазначено, що спір про право виникає за наявності неоднозначності у правовідносинах між кредитором і боржником щодо сторін зобов'язання, підстав, предмету, суми та строку виконання.
Наявність чи відсутність спору про право може встановлюватися із поданих заявником доказів, із заперечень боржника у відзиві (ст. 36 КУзПБ), з відкритих даних Єдиного реєстру судових рішень (ст. 39 КУзПБ), тощо.
Розгляд спору про право належить до позовного провадження, у межах якого суд наділений повноваженнями призначати експертизу, допитувати свідків, залучати інших учасників тощо. Натомість розгляд питання про відкриття провадження у справі про банкрутство має іншу мету та процесуальну природу, не передбачає застосування вказаних заходів і розглядається у скорочені строки.
Верховний Суд у постанові від 25.03.2025 у справі №?907/600/24 наголосив: якщо для перевірки обґрунтованості вимог кредитора суд змушений використовувати процесуальні інструменти, властиві виключно позовному провадженню, - наявний спір про право, що виключає можливість відкриття справи про банкрутство.
Згідно зі статтями 13, 73- 74 ГПК України, тягар доказування лежить на ініціюючому кредиторові, який повинен подати суду належні й достатні докази простроченого грошового зобов'язання боржника. Суд не зобов'язаний самостійно витребовувати або досліджувати докази. Ненадання повного та переконливого пакета доказів є підставою для відмови у відкритті провадження (див. постанови ВС у справах №?918/1154/21, №?904/3251/20, №?902/90/21, №?910/10542/18).
Таким чином, у разі виявлення спору про право або недостатності доказів, які беззаперечно доводили суду про наявність у боржника невиконаного зобов'язання, суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство і обов'язок доказування покладається на заявника.
Як вбачається із матеріалів справи, відносини між сторонами виникли на підставі договору підряду №707/21У від 15.09.2021. Сума заборгованості, існування якої, за думкою заявника, є підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство є оплатою за виконану роботу по 6 етапу відповідно до додатку «Графік виконання робіт».
Так, 15.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Залізничавтоматика» (далі по тексту - підрядник) та Приватним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» (далі по тексту - замовник) було укладено Договір №707/21У (далі по тексту - договір), згідно п. 1.1 якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався виконати в порядку та на умовах цього договору роботи по реконструкції електричної централізації ст. Вуглекоксова - 2 з заміною існуючої релейної централізації на автоматизовану систему мікропроцесорної централізації. (АС МПЦ) та доопрацюванню проекту по реконструкції електричної централізації, перелік яких наводиться в локальних кошторисах №№ 02-001-001, 02-02-01, 02-02-02, 02-03-01, 0203-02, 02-04-01, 02-04-02, 02-05-02, 05-01-01, 05-01-02, 05-01-03, 05-01-04, 05-01-06, 0501-07, 05-02-01, 05-02-02, 05-03-01, 05-03-02, 05-03-03, 05-04-01, 05-04-02, 05-04-03, 0504-04 з договірними цінами (Додаток №1 до договору).
Договір діє до 30.06.2022. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) за цим Договором (п.15.5 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору загальна ціна робіт за цим договором становить 58 400 000,00 грн. (п'ятдесят вісім мільйонів чотириста тисяч гривень 00 коп.) без урахування ПДВ 20%. В тому числі: ціна робіт, що оподатковується ПДВ 20 % - 53 263 996,72 грн; ціна робіт, що не оподатковується ПДВ 20 % - 5 136 003, 28 грн. Крім того, Замовник оплачує ПДВ за ставкою 20%, що діє на момент укладення Договору, в розмірі 10 652 799,34 грн.
Всього вартість робіт за Договором з урахуванням ПДВ становить 69 052 799,34 грн. (шістдесят дев'ять мільйонів п'ятдесят дві тисячі сімсот дев'яносто дев'ять гривень 34 коп.)
Згідно із п. 3.2 договору ціна робіт визначається кошторисами з розрахунком договірної ціни за обсягами (об'єктам, етапам, видам) робіт, які є невід'ємною частиною Договору.
Договірна ціна, яка с невід'ємною частиною договору, визначається на підставі кошторису відповідно до потреби в трудових, матеріально-технічних ресурсах і поточних цін на них (п. 3.3.договору).
Ціна робіт може бути змінена Сторонами, виключно шляхом укладення додаткової угоди до цього договору, яким затверджуються зміни в п. 3.1. цього договору, а також зміни до Графіку і Договірній ціні, нова редакція Графіка і Договірної ціни або додатковий Графік і Договірна ціна (п.3.5 договору).
Строки виконання робіт погоджені сторонами у розділі 2 договору.
Договір №707/21У від 15.09.2021 з додатками підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток підприємств без зауважень чи застережень. В якості додатків до договору позивачем надано до матеріалів справи Календарний графік виконання робіт (Додаток №2), який складений та підписаний сторонами.
В графі « 6 етап» сторони погодили строк виконання робіт з 25.01.2022р. по 25.02.2022р., перелік робіт - земляні роботи, монтаж кабелю», які включають постачання та монтаж польового обладнання МПЦ стрілок і сигналів ст. Вуглекоксова, 2. Вартість робіт 6 етапу визначено сторонами в розмірі 9 286 706,35 грн.
Боржник не заперечував с приводу існування договірних відносин із заявником, змісту додатку, проте заперечував факт виконання робіт за договором та, відповідно, наявність в нього зобов'язання по оплаті.
Укладений між сторонами договір має ознаки договору будівельного підряду в розумінні статей 837, 875 Цивільного кодексу України та регулюється положеннями глави 61 ЦК України з урахуванням спеціальних умов, погоджених сторонами.
Відносини підряду врегулювано положеннями Глави 61 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Особливості договору будівельного підряду, як окремого виду договору підряду, передбачені статтями 875, 877, 879 ЦК України. За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, а замовник - надати фронт робіт, передати затверджену документацію (якщо інше не передбачено договором), прийняти об'єкт (або етап робіт) та оплатити його вартість.
Відповідно до статей 843, 844, 877 ЦК України, ціна виконання робіт визначається у договорі підряду або в кошторисі. Якщо робота виконується згідно з кошторисом, складеним підрядником, такий кошторис набирає чинності після погодження його замовником і стає частиною договору.
Частина перша статті 846 ЦК України передбачає, що строки виконання робіт або їх окремих етапів визначаються умовами договору. Відповідно до частини четвертої статті 879 ЦК України, оплата робіт здійснюється після прийняття замовником збудованого об'єкта (або виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений договором.
Статтею 853 ЦК України передбачено обов'язок замовника прийняти виконану підрядником роботу, якщо вона відповідає умовам договору. Замовник зобов'язаний оглянути виконану роботу, і в разі виявлення відступів від умов договору або недоліків - негайно заявити про них підряднику, інакше він втрачає право посилатися на них у подальшому. У разі спору щодо якості виконаних робіт, за ініціативою сторін може бути призначена експертиза, витрати на яку несе сторона, дії якої зумовили настання спору.
Стаття 882 ЦК України регламентує процедуру передання і прийняття робіт за договором будівельного підряду. Замовник, який отримав повідомлення про готовність об'єкта або етапу робіт до передання, зобов'язаний невідкладно розпочати їх прийняття. Передання оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї зі сторін від підписання акта - вказується відповідна причина, а акт підписується іншою стороною. Такий акт може бути визнаний недійсним судом лише за наявності обґрунтованих підстав для відмови.
Відповідно до частини п'ятої статті 882 ЦК України, прийняття робіт може бути пов'язане з попереднім випробуванням, якщо це передбачено договором або випливає з характеру робіт. Відповідно до частини шостої цієї ж статті, замовник має право відмовитись від прийняття у разі виявлення істотних недоліків, що унеможливлюють використання об'єкта за цільовим призначенням і не підлягають усуненню.
Згідно з частиною першою статті 854 ЦК України, за відсутності умови про попередню оплату, замовник зобов'язаний оплатити роботу після її належного виконання і прийняття.
З системного аналізу наведених норм ЦК України вбачається, що виконання договору будівельного підряду здійснюється поетапно та передбачає виконання робіт підрядником відповідно до проектно-кошторисної документації, повідомлення замовника про готовність до передання робіт, огляд результатів робіт замовником та, за необхідності, проведення випробування чи експертизи, оформлення акта прийняття-передання робіт, виникнення обов'язку замовника щодо оплати робіт після їх прийняття.
Таким чином, обов'язок замовника з оплати за договором будівельного підряду настає за умови належного виконання робіт підрядником, прийняття їх замовником шляхом оформлення відповідного акта, а також - за відсутності обґрунтованих зауважень до якості або обсягів виконаних робіт.
Так, відповідно до п. 2.1 договору строки виконання робіт за цим договором, а також їх окремих обсягів (об'єктів, етапів, видів), визначаються графіком виконання робіт (далі - «Графік»), який оформляється у вигляді додатку і є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно п. 4.1. договору оплата Замовником виконаних Робіт проводиться поетапно (щомісячно). Замовник перераховує Підрядникові авансовий платіж у розмірі 840 000,00 грн з урахуванням ПДВ 20% впродовж 15 календарних днів від дати виставляння рахунку.
Остаточні розрахунки за виконані Підрядником роботи робляться впродовж 30 (тридцяти) календарних днів від дати виставлення рахунку, на підставі підписаного Замовником акту приймання виконаних підрядних робіт (або інших документів, узгоджених сторонами відповідно до п.2.3 цього Договору) та податкових накладних.
У разі порушення Підрядником термінів надання Замовнику акту приймання виконаних підрядних робіт, передбачених п.7.1.10. Договору, термін оплати таких Робіт становить 60 (шістдесят) календарних днів від дати виставлення рахунку, на підставі підписаного Замовником акту приймання виконаних підрядних робіт (або інших документів, узгоджених сторонами відповідно до п.2.3 цього Договору) та податкових накладних.
Згідно із п. 4.4 договору замовник має право не приймати неналежним чином оформлені документи від Підрядника. У цьому випадку вся відповідальність за можливе порушення термінів виконання Робіт, несвоєчасну їх оплату та інші негативні наслідки, пов'язані з подальшим порушенням сторонами своїх зобов'язань і обов'язків за договором лягає на Підрядника.
Відповідно до п. 4.5 договору якщо під час приймання робіт будуть виявлені недоліки, що виникли з вини підрядника (в т.ч. в частині кількості, якості і норми витрат матеріалів), сторонами оформляються дефектний акт. Дефектний акт складається замовником, який вказує перелік недоліків у виконаній роботі і терміни їх усунення. Підрядник зобов'язаний протягом 3 (трьох) днів, моменту отримання дефектного акту підписати його і направити замовнику. Сторони визначили, що не підписання, не направлення або несвоєчасне направлення підрядником дефектного акту прирівнюється до безумовної згоди Підрядника зі змістом дефектного акту, складеним замовником. Замовник не підписує акт приймання виконаних підрядних Робіт (або інші документи, узгоджені сторонами відповідно до п. 2.3 цього договору), затримує оплату неякісно виконаних робіт підряднику до усунення дефектів, а також має право вимагати повернення раніше сплачених підряднику сум, компенсації вартості використаних підрядником матеріалів замовника, які підрядник зобов'язаний повернути/компенсувати протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання вимоги замовника. Усунення неякісно виконаних робіт проводиться підрядником за свій рахунок, в терміни і на умовах обумовлених сторонами в дефектному акті.
Строк виконання робіт за цим договором починає обчислюватися з моменту фактичного прийняття об'єкта робіт відповідно до п.5.2 Договору. У разі несвоєчасного прийняття об'єкта Робіт строк початку виконання робіт починає обчислюватися з останнього дня строку, визначеного п. 5.2 цього Договору.
Фактичний строк закінчення робіт по окремих об'єктах (обсягами, етапам, видам робіт) визначається датою підписання замовником акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ 2в - Акт приймання виконаних будівельних робіт, форма КБ 3- Довідка про вартість виконаних підрядних робіт, форма КБ 6 - Журнал обліку виконаних робіт; форма №29 - звіт про витрати матеріалів у будівництві або інші). При цьому підрядник зобов'язаний передати замовникові комплект виконавчої документації на будівельно-монтажні роботи згідно з переліком, визначеним нормативними документами, що свідчать про відповідність використаних матеріалів, конструкцій, виробів та обладнання встановленими вимогами нормативних документів (в т.ч. сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічного безпеки, в передбачених законодавством випадках) (п. 2.3 договору).
Згідно із п.5.1 договору види і зміст робіт за цим договором, а також по окремих обсягами (об'єктам, етапам, видам), визначаються на підставі кошторисів і графіка виконання робіт, які є невід'ємною частиною цього договору.
Якщо в ході виконання робіт підрядник виявить необхідність в проведенні додаткових Робіт, не погоджених раніше сторонами, і в збільшенні загальної вартості робіт за цим договором, підрядник протягом 3 (трьох) днів з моменту виявлення зазначеної, необхідності, направляє замовнику письмове обґрунтування з підписаним зі свого боку проектом додаткової угоди про внесення відповідних змін до цього договору (п.5.4 договору).
Права та обов'язки сторін погоджені у розділі 7 договору, зокрема, відповідно до пп. 7.1.1, 7.1.2. 7.1.9 п. 7.1 якого підрядник зобов'язується виконати роботи за цим договором відповідно з графіком, договірними цінами і кошторисами, які є невід'ємною частиною цього договору, а також технічною документацію, ДБН, ДЕСТ (ДСТУ), ТУ, БНіП, ДБН і т.п.; інформувати замовника про хід виконання робіт, а також погоджувати будь-які дії, що, впливають на виробничий процес замовника; надавати замовнику рахунки-фактури, акти приймання виконаних підрядних робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту закінчення робіт. Також, згідно із п. 7.2.1 підрядник має право отримувати оплату за виконані роботи в розмірах і в строки, обумовлені в цьому Договорі та додатках до нього.
Замовник, в свою чергу, відповідно до п. 7.3.3 договору зобов'язаний прийняти роботи, виконані підрядником, провести огляд їх результатів, при виявленні відступів від умов цього договору або інших недоліків - негайно заявити про них підряднику. Згідно із п.п. 7.4.1, 7.4.5 договору замовник має право здійснювати контроль і нагляд за ходом і якістю виконуваних робіт, дотриманням термінів їх виконання, використанням підрядником матеріалів і обладнання замовника, а також станом охорони праці та промислової безпеки, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядника та/або залученого ним субпідрядника. У будь-який час до здачі йому результатів всіх робіт або частини робіт, відмовитися від їх виконання підрядником, шляхом направлення підряднику відповідного повідомлення з переліком робіт, від виконання яких підрядником він відмовляється.
З моменту відправки замовником підряднику повідомлення про відмову від виконання всіх або частини робіт, цей договір втрачає силу в частині, що стосується робіт, зазначених у повідомленні, але зберігає силу в частині що стосується робіт, не зазначених у повідомленні.
Згідно із п. 8.3 договору приймання виконаних робіт проводиться на території замовника. В окремих випадках, за попередньою домовленістю сторін (в письмовій формі), приймання виконаних робіт можливе на території підрядника або субпідрядника.
Зобов'язання щодо складання актів приймання виконаних підрядних робіт (або інших документів, узгоджених сторонами відповідно до п.2.3 цього договору), покладається на підрядника (п. 8.4 договору).
Відповідно до п. 8.5 договору належним чином оформлені оригінали актів приймання виконаних підрядних робіт (або інших документів, узгоджених сторонами відповідно до п.2.3 цього договору), передаються Замовнику в семи примірниках, після підписання та скріплення печаткою кожного їх примірника підрядником, із зазначенням в адресній частині реквізитів цього договору.
Умовами п. 8.6 договору сторони погодили, що замовник зобов'язаний протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання актів приймання виконаних підрядних робіт (або інших документів, узгоджених сторонами відповідно до п.2.3 цього Договору) здійснювати огляд результатів виконання робіт підрядником і при відсутності недоліків прийняти їх, підписавши надані підрядником акти приймання виконаних підрядних робіт (або інші документи, узгоджені сторонами відповідно до п.2.3 цього Договору). Якщо під час приймання результатів виконання робіт будуть виявлені недоліки, Сторони керуються п. 4.5 цього Договору.
Проаналізувавши наведене, колегія суддів зазначає, що умови договору передбачають поетапне виконання та приймання будівельних робіт, оформлення результатів їх виконання у визначеній договором формі, а також відповідний порядок розрахунків. Зокрема, підрядник зобов'язаний після завершення кожного етапу робіт надати замовнику належним чином оформлені акти приймання виконаних підрядних робіт (або інші документи, погоджені сторонами), а також комплект виконавчої документації. Замовник, у свою чергу, зобов'язаний протягом визначеного строку здійснити огляд результатів, і, за відсутності обґрунтованих зауважень, - підписати надані документи.
У разі виявлення недоліків або відступів від умов договору замовник має право скласти дефектний акт, затримати підписання акта приймання та оплату робіт до усунення виявлених недоліків. Дефектний акт підлягає підписанню підрядником, і відсутність заперечень або прострочення з його боку прирівнюється до мовчазної згоди з його змістом.
Отже, встановлений договором порядок приймання та оформлення результатів виконаних робіт передбачає, що обов'язок замовника з оплати настає після належного виконання робіт підрядником відповідно до умов договору та проектно-кошторисної документації, прийняття та оформлення результатів виконання робіт актом приймання-передання або іншим погодженим документом, прийняття результатів робіт замовником за відсутності обґрунтованих зауважень щодо якості, обсягу чи строків виконання.
Заявник зазначає, що суму 9?490?879,41 грн, яка є сумою основного боргу, виникла через неоплату боржником передбачених у календарному плані 6 етапу робіт.
Як зазначалось вище, згідно до умов ЦКУ та договору, належним доказом виконання робіт є акт Форми КБ-2В. В матеріалах справи відсутній підписаний сторонами акт виконаних робіт по формі КБ-2В по наведеному етапу.
Заявник зазначає, що він виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі. Підрядником кілька разів скеровувались форми №КБ-2В та №КБ-3, необхідні підтверджуючі документи, проте виконані підрядником роботи не прийняті, вартість робіт не сплачена, причини неприйняття робіт замовник не повідомив.
Під час судового засідання у суді першої інстанції боржник стверджував, що акт виконаних робіт по етапу 6 ним не було отримано, окрім того, електронні листи, на які посилається заявник, як на ті якими було направлено акт виконаних робіт, містять лише файл в форматі «.XLS», який не є актом виконаних робіт, оскільки не скріплений підписом уповноваженої посадової особи заявника, і тому не може вважатись доказом належним доказом складення та направлення акту замовнику, з відповідними правовими наслідками.
Додатково заявник посилається на складені ним документи, а саме:
- акти взаємних розрахунків за період з 01.04.2025-02.07.2025, підписаний з боку заявника;
- розрахунок суми інфляційних втрат та 3% річних;
- розрахунок суми основного боргу;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт (Форма КБ-3) від 24 вересня; акт приймання виконаних будівельних робіт №1 від 24 вересня (Форма КБ-2в); відомості ресурсів до акту прийняття № 1 від 24 вересня; розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту №2 від 24 вересня, розрахунок №5 (кошторисний прибуток), розрахунок №6 (кошти на покриття адміністративних витрат);
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт (Форма КБ-3) від 28 жовтня; акт приймання виконаних будівельних робіт №2 від 28 жовтня (Форма КБ-2в); розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту №2 від 28 жовтня, розрахунок №5 (кошторисний прибуток), розрахунок №6 (кошти на покриття адміністративних витрат);
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт (Форма КБ-3) від 29 листопада; акт приймання виконаних будівельних робіт № 3 від 29 листопада (Форма КБ-2в); відомості ресурсів до акту прийняття № 3 за листопад; розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту №3 від ___ листопада; розрахунок №5 (кошторисний прибуток), розрахунок №6 (кошти на покриття адміністративних витрат);
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт (Форма КБ-3) від 28 грудня; акт приймання виконаних будівельних робіт № 4 від 28 грудня (Форма КБ-2в); відомості ресурсів до акту прийняття № 4 за грудень; розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту №4 від ___ грудня, розрахунок №5 (кошторисний прибуток), розрахунок №6 (кошти на покриття адміністративних витрат);
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт (Форма КБ-3) від 27 січня 2022; акт приймання виконаних будівельних робіт №5 від 27.01.2022 (Форма КБ-2в); відомості ресурсів до акту прийняття №5 від 27.01.2022; розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту №5 від 27.01.2022р., розрахунок №5 (кошторисний прибуток), розрахунок №6 (кошти на покриття адміністративних витрат);
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт (Форма КБ-3) від ___ лютого 2022р., акт приймання виконаних будівельних робіт №6 від 28.02.2022 (Форма КБ-2в), відомість ресурсів до акту прийняття №6 за лютий 2022 (Форма 5а), розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту №6 від ___ лютого 2022р., розрахунок 5 (кошторисний прибуток), розрахунок №6 (кошти на покриття адміністративних витрат), підписані з боку заявника.
Також, заявник стверджував, що підтвердженням виконання робіт за договором є факт підписання договору № 707/21У від 15.09.2021, погодження сторонами локальних кошторисів №№ 02-001-001, 02-02-01, 02-02-02, 02-03-01, 02- 03-02, 02-04-01, 02-04-02, 02-05-02, 05-01-01, 05-01-02, 05-01-03, 05-01-04, 05-01-06, 05- 01-07, 05-02-01, 05-02-02, 05-03-01, 05-03-02, 05-03-03, 05-04-01, 05-04-02, 05-04-03, 05-04-04 з договірними цінами, а також документи, які свідчать про комунікацію між сторонами під час періоду виконання робіт по Етапу №6, а саме:
- роздруківка електронного листа від 06.01.2022 про направлення заявки на ввіз_1_2022 від 06.01.2022;
- роздруківка електронного листа від 10.01.2022 про направлення заявки на пропуск авто від 10.01.2022;
- заявка №05 від 10.01.2022 на подовження дії перепусток з на територію заводу на І квартал 2022 року на в'їзд на територію заводу автотранспорту за переліком;
- роздруківка електронного листа від 21.01.2022 про направлення заявки на ввіз матеріалів 29_21_01_2022;
- заявка №29 від 21.01.2022 на видачу перепусток на ввезення 10.01.2022 на територію заводу матеріалів;
- заявка №30 від 24.01.2022 на видачу перепусток на ввезення 24.01.2022 на територію заводу матеріалів;
- роздруківка електронного листа від 24.01.2022 про направлення заявки 2, 3 на ввіз матеріалів 30_24_01_2022, 31_24_01_2022;
- заявка №31 від 24.01.2022 на видачу перепустки на ввезення 26.01.2022 на територію заводу матеріалів;
- заявка №43 від 25.01.2022 про видачу перепустки з на територію заводу на 26.12.2021 та 27.12.2022 на в'їзд на територію заводу автотранспорту;
- роздруківка електронного листа від 25.01.2022 про направлення заявки 2, 4 на пропуск, на ввіз матеріалів 43_25_01_2022, 44_25_01_2022;
- заявка №44 від 25.01.2022 на видачу перепустки на ввезення на територію заводу матеріалів;
- роздруківка електронного листа від 01.02.2022 про направлення заявки 5 на ввіз матеріалів 54_01_02_2022;
- заявка №54 від 01.02.2022 на видачу перепустки на ввезення на територію заводу матеріалів (у кількості 2);
- роздруківка електронного листа від 02.02.2022 про направлення заявки 6 на ввіз матеріалів 58_02_02_2022;
- заявка №58 від 02.02.2022 на видачу перепустки на ввезення на територію заводу матеріалів (у кількості 2);
- роздруківка електронних листів від 03.02.2022, від 22.02.2022;
- нотаріально засвідчені переклади цих заявок на українську мову;
- платіжні доручення від 22.09.2021, 26.10.2021, 24.11.2021, 30.11.2021, 30.12.2021, 31.01.2022, 11.02.2022.
Обґрунтовуючи належність зазначених доказів, заявник зазначає, що неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та / або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг / виконання робіт), а не первинні документи (такі правові висновки викладені у пунктах 7.13, 7.14 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21). Також, заявник окремо зауважує, що відомості про прийняття боржником робіт за попередніми етапами свідчить про реальність господарської операції по виконанню етапу 6 робіт.
Разом з тим, проаналізувавши всі надані сторонами документи, які містяться в матеріалах справи, суди зазначають, що надані заявником документи (акти виконаних робіт форми КБ-2в, довідки форми КБ-3, відомості ресурсів, розрахунки витрат та інші додані матеріали), по виконанню 6 етапу робіт, складені виключно підрядником та не підписані замовником - ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод». При цьому замовник заперечує факт прийняття цих робіт, а також достовірність наведених відомостей, оскільки вони оформлені без погодження, в односторонньому порядку, самим заявником.
За наявності спору між сторонами щодо обсягів, вартості, переліку робіт та їх відповідності проектній документації та умовам договору, оцінка реальності господарської операції потребує оцінки та аналізу із використанням спеціальних знань, не тільки щодо їх фінансової взаємоузгодженості із умовами договору, а й щодо їх взаємозв'язку із результатами попередніх етапів робіт та проектної документації. Процесуальні засоби суду на стадії розгляду питання про відкриття провадження у справі про банкрутство є обмеженими і, в судовому порядку, дослідження цих обставин відповідає завданням позовного провадження.
Отже, як слушно зауважив суд першої інстанції, за відсутності погодження замовником актів приймання-передачі виконаних робіт та наявності заперечень щодо їх обсягу й вартості, подані заявником документи не можуть бути прийняті судом як беззаперечне підтвердження виконання робіт та виникнення у замовника обов'язку з оплати в розумінні положень статей 837, 846, 854, 875, 879, 882 Цивільного кодексу України. Заявлені вимоги не є підтвердженими у спосіб, передбачений законом, а отже, не свідчать про наявність безспірної грошової вимоги.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду та зазначає, що у матеріалах справи відсутнє належне підтвердження факту прийняття робіт за договором підряду №707/21У від 15.09.2021, що є необхідною умовою для виникнення у замовника обов'язку з їх оплати відповідно до статей 837, 846, 853, 854, 875, 879, 882 Цивільного кодексу України та п.п. 4.1, 4.5, 5.1, 5.2, 8.4- 8.6 договору, адже підрядником не надано підписаного обома сторонами акта приймання-передання виконаних робіт форми КБ-2В по шостому етапу, на який посилається заявник як на підставу виникнення основної заборгованості у розмірі 9?490??879,41 грн. Натомість посилання на направлення електронного документа без підпису уповноваженої особи не може свідчити про належне оформлення передачі результату робіт відповідно до частини четвертої статті 879 та частин першої, четвертої та п'ятої статті 882 ЦК України, а також п. 8.5 договору. За відсутності доказів прийняття замовником виконаних робіт за погодженою формою, суд, в межах розгляду питання відкриття провадження у справі про банкрутство не може вважати доведеним факт належного виконання робіт за договором, що є передумовою виникнення у боржника обов'язку оплати.
Додатково колегія суддів зауважує, що відповідно до висновків Верховного Суду, методом встановлення наявності чи відсутності спору про право є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. (постанова Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 910/6210/20).
З огляду на це, суд першої інстанції правильно врахував зміст заперечень боржника, із якого вбачається, що встановлений договором строк завершення виконання робіт за етапом №6 - 25.02.2022, тоді як з 24.02.2022 розпочалася збройна агресія Російської Федерації проти України. Місце виконання робіт - м. Авдіївка Донецької області, розташоване у безпосередній близькості до зони бойових дій. Враховуючи характер заявлених робіт (земельні, монтажні, пусконалагоджувальні), їх приймання могло бути здійснене виключно на території їх фактичного виконання у присутності уповноважених представників сторін.
Як було зазначено вище, встановлений договором порядок передбачає, що обов'язок замовника з оплати настає після належного виконання робіт підрядником відповідно до умов договору та проектно-кошторисної документації, прийняття та оформлення результатів виконання робіт актом приймання-передання або іншим погодженим документом, прийняття результатів робіт замовником за відсутності обґрунтованих зауважень щодо якості, обсягу чи строків виконання.
Разом із цим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували повідомлення боржника про готовність робіт до приймання, підтверджували факт прийняття робіт боржником, не містять затверджену виконавчо-технічну документацію, які б підтверджували відповідність наданих первинних документів (актів, довідок) умовам договору та вимогам проектної документації.
Також судом першої інстанції слушно звернуто увагу, що за відомостями КП «ДСС», заявник вже неодноразово звертався до Господарського суду Донецької області з заявами про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (справи №?905/520/25, №?905/586/25), а також з позовом у справі №?905/1344/24, у межах яких предметом спору була та сама сума основної заборгованості за договором підряду №?707/21У від 15.09.2021 у розмірі 9?490?879,41 грн. Наведені заяви про банкрутство повертались у зв'язку з недоліками або відкликанням, а позов залишено без розгляду.
Наведене також свідчить про наявність між сторонами тривалого спору щодо предмета зобов'язання та суми боргу.
Колегія суддів звертається до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 20.10.2021 у справі № 910/18376/20, де Суд виснував, що «відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстав виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо.
Вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.
Таким чином, спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
Якщо у підготовчому засіданні буде з'ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов'язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об'єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов'язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об'єктивного з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство».
Узагальнюючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені ініціюючим кредитором вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами у спосіб, визначений законом та умовами договору підряду. Подані документи щодо виконання робіт за 6 етапом складені виключно підрядником в односторонньому порядку, не містять підпису уповноваженої особи замовника, а доводи заявника про направлення відповідних актів електронною поштою не підтверджують факту їх належного подання і тим більше - прийняття. Боржник заперечує як сам факт виконання робіт, так і їх обсяг та вартість, посилаючись на відсутність погоджених актів приймання-передачі та виконавчої документації, що свідчить про відсутність юридичного факту прийняття результатів робіт та, відповідно, про відсутність у нього обов'язку щодо їх оплати.
За встановлених обставин оцінка реальності виконання робіт, відповідності їх проектно-кошторисній документації, а також перевірка обґрунтованості суми заявлених вимог потребує проведення повного судового дослідження з використанням процесуальних інструментів, притаманних позовному провадженню, зокрема призначення експертизи та дослідження первинної будівельної документації. Такі дії виходять за межі підготовчого засідання, передбаченого статтею 39 КУзПБ, та свідчать про наявність спору про право між сторонами у розумінні частини шостої цієї статті.
За змістом частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, наявність спору про право щодо заявлених кредиторських вимог виключає можливість відкриття провадження у справі про банкрутство. Враховуючи заперечення боржника щодо факту виконання робіт, відсутність підтвердженого приймання результатів робіт замовником, наявність розбіжностей щодо обсягу, вартості та строків виконання, а також попередні спроби заявника звернутися з аналогічними вимогами як у порядку банкрутства, так і у позовному провадженні, суд правомірно дійшов висновку, що заявлені ініціюючим кредитором вимоги не є безспірними у розумінні частини шостої статті 39 КУзПБ.
Це дає підстави вважати, що спору про право між сторонами не усунуто, а заявлені вимоги потребують розгляду у межах позовного провадження з повним дослідженням фактичних обставин виконання договору, належності та достатності первинних документів і відповідності заявленої заборгованості умовам договору та законодавства. За таких умов підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника на підставі поданої заяви не вбачається.
Разом з тим, скаржник зазначає, що на його думку, відповідно до узгодженого сторонами календарного графіка, заявник завершив роботи за шостим етапом у період з 25.01.2022 по 25.02.2022, вартість яких становить понад 9 490 879,41 грн. За результатом виконання робіт підрядник склав акт №6 та інші необхідні кошторисні та технічні документи, що підтверджують обсяг і вартість робіт. Скаржник стверджує, що акт був направлений замовнику, а зміна дати акта боржником на 28.02.2022 підтверджується електронним листуванням. Заявник посилається на норми ст. 853 та 882 ЦК України, відповідно до яких, якщо замовник не прийняв виконані роботи і не заявив про недоліки у встановлений строк, роботи вважаються прийнятими. Тому, на думку апелянта, відсутність підпису боржника під актом не свідчить про невиконання робіт, а лише демонструє ухилення боржника від виконання договірного обов'язку з їх прийняття. Крім того, підрядник не повинен примушувати замовника підписувати акт, а достатньо зафіксувати факт його відмови. Апелянт наголошує, що відсутність підписаних актів не є підставою вважати роботи невиконаними, якщо вони фактично були виконані і замовник ними скористався або не висловив мотивованих заперечень. Заявник посилається на позицію Верховного Суду у справі №910/16308/20 від 17.08.2021, яка, на його думку, підтверджує такий підхід.
Заперечуючи наведені доводи апелянта, колегія суддів зазначає, що сам по собі факт складання актів підрядником в односторонньому порядку та посилання на норми статей 853, 882 ЦК України не може слугувати належним підтвердженням виникнення у замовника обов'язку щодо їх оплати. Норми цивільного законодавства передбачають, що наслідком непідписання акта може бути визнання робіт прийнятими у випадку, коли доведено їх фактичне виконання, відсутність зауважень замовника та наявність доказів належного пред'явлення результату робіт до приймання. Однак у межах стадії відкриття провадження у справі про банкрутство суд не наділений процесуальними повноваженнями проводити повне дослідження таких обставин, зокрема шляхом витребування технічної документації, допиту відповідальних осіб чи призначення будівельно-технічної експертизи, що властиво саме позовному провадженню.
У даному випадку матеріали справи не містять достовірних доказів того, що акти та виконавча документація були передані замовнику у спосіб, передбачений договором; відсутні належні докази повідомлення боржника про готовність робіт до приймання; відсутні докази здійснення огляду об'єкта або фіксації відмови замовника від прийняття робіт. Самі лише роздруківки електронного листування, без підтвердження факту долучення підписаних документів і без технічних засобів ідентифікації відправника та одержувача, не створюють правових наслідків у вигляді прийняття робіт. Відсутність підпису замовника на актах, за наявності його заперечень щодо факту виконання робіт, свідчить не про ухилення, а про існування спору щодо обсягу та якості робіт, який підлягає встановленню у позовному порядку.
Що стосується посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 910/16308/20, суд вважає за необхідне зазначити, що наведені обставини не є релевантними у цьому випадку.
По-перше, зазначена справа розглядалася у порядку позовного провадження, тоді як у даній справі суд розглядає питання відкриття провадження у справі про банкрутство, де законодавець вимагає підвищеного стандарту доказування та безспірності грошових вимог (частина шоста статті 39 КУзПБ). Саме наявність однозначно встановленого та неоспорюваного боргу є передумовою відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, що відрізняє даний процесуальний механізм від вирішення спору по суті.
По-друге, у справі № 910/16308/20 не досліджувалися обставини, що мають значення для даної справи, зокрема ті, що пов'язані з неможливістю фізичного доступу до об'єкта будівництва та приймання виконаних робіт у період активної фази збройної агресії Російської Федерації проти України. Як встановлено судом першої інстанції, строк завершення робіт за етапом № 6 за договором спливав 25.02.2022, тоді як з 24.02.2022 територія виконання робіт м. Авдіївка Донецької області потрапила у зону бойових дій. Враховуючи характер робіт (земельні, монтажні, пусконалагоджувальні), їх приймання могло відбутися лише безпосередньо на місці виконання у присутності представників сторін. Матеріали справи не містять жодних належних доказів повідомлення замовника про готовність до приймання, доказів фактичного прийняття робіт, затвердженої виконавчої та технічної документації, а також первинних документів, що підтверджували б відповідність зазначених у актах відомостей умовам договору та проектній документації.
За таких обставин наведені апелянтом аргументи не спростовують встановленого судом першої інстанції факту існування спору про право та недоведення безспірності заявлених вимог, що, відповідно до частини шостої статті 39 КУзПБ, виключає можливість відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі відповідної заяви кредитора.
Також скаржник вважає, що суд першої інстанції неправильно визначив наявність спору про право. На переконання апелянта, формальне заперечення боржником наявності боргу не є достатнім для висновку про існування спору. Справжній спір, як зазначає скаржник, має бути підтверджений відповідними доказами, а боржник не подав жодного позову про оспорення зобов'язання, актів чи документів до моменту звернення кредитора із заявою про банкрутство.
Колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції про наявність спору про право ґрунтується не на формальному запереченні боржником заборгованості, а на комплексній оцінці матеріалів справи та процесуальної поведінки сторін. Саме по собі подання боржником позову не є єдиним критерієм існування спору; відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду (зокрема, постанови у справах № 910/4658/20, № 907/600/24, № 922/2503/20), спір про право може бути встановлений за змістом відзиву боржника, мотивованих заперечень щодо факту, обсягу чи вартості робіт, а також за наявності обставин, які свідчать про неоднозначність у правовідносинах між сторонами та неможливість підтвердити вимоги кредитора без дослідження доказів, притаманного позовному провадженню.
У даній справі боржник не лише заперечив наявність заборгованості, а й навів конкретні аргументи щодо невиконання робіт у погодженому обсязі та відсутності необхідної технічної документації, вказав на неналежне оформлення первинних документів та неможливість приймання робіт у зв'язку з початком активної фази бойових дій у м. Авдіївка. Крім того, матеріали справи свідчать про здійснення кредитором попередніх спроб звернутися до суду з заявами про банкрутство щодо тієї ж вимоги, а також про наявність позовного провадження між сторонами з аналогічного предмета, яке було залишено без розгляду.
Таким чином, доводи скаржника щодо того, що спір про право має місце лише у разі подання боржником позову, не узгоджуються з положеннями частини шостої статті 39 КУзПБ та практикою Верховного Суду. Наявність спору у розумінні КУзПБ підтверджується задокументованими запереченнями боржника, відсутністю належних доказів безспірності вимог кредитора та необхідністю дослідження фактичних обставин виконання робіт, що неможливо зробити на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство. За таких умов суд правомірно встановив наявність спору про право, що виключає відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
У зв'язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Залізничавтоматика». Доводи апелянта не спростовують наведені висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Залізничавтоматика» не підлягає задоволенню з підстав викладених вище, а ухвала Господарського суду Донецької області від 12.09.2025 у справі № 905/692/25 має бути залишена без змін.
Керуючись статтями 269, п.1 ч.1 ст. 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Залізничавтоматика» залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 12.09.2025 у справі № 905/692/25 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 13.11.2025.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук
Суддя В.С. Хачатрян