ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про відвід
"14" листопада 2025 р. Справа №924/1348/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Петухов М.Г.
суддя Олексюк Г.Є.
розглянувши без повідомлення учасників справи заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Тек" адвоката Ксьондзика Ю.Ю. про відвід головуючому судді Мельнику О.В. від розгляду справи №924/1348/23
за апеляційною скаргою Хмельницької міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.09.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Тек"
до Хмельницької міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення в частині; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; скасування державної реєстрації земельної ділянки із скасуванням кадастрового номера земельної ділянки
У провадженні Північно-західного апеляційного господарського суду перебуває апеляційна скарга Хмельницької міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.09.2025 у справі №924/1348/23.
13.11.2025 через підсистему ЄСІКС "Електронний суд" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Тек" адвоката Ксьондзика Ю.Ю. про відвід судді Мельника О.В. від участі у розгляді справи №924/1348/23.
Заява про відвід мотивована тим, що під час розгляду апеляційної скарги, головуючим суддею було висловлено чітку позицію у справі, яка виразилась у висловлюванні щодо безперспективності позовної заяви ТОВ "Сервіс Тек" по даній справі, а необхідності доводити використання меншого розміру земельної ділянки позивачем у справі №924/875/22, де предметом позову є стягнення з ТОВ "Сервіс Тек" на користь Хмельницької міської ради безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності.
Позивач вважає, що в даному процесі, фактично до переходу суду до стадії ухвалення судового рішення, головуючим суддею оголошено про результат розгляду справи, нівельовані висновки суддів Північно-західного апеляційного суду як в рамках справи №924/875/22, апеляційне провадження у якій зупинено до результату розгляду даної справи, так і в справі №924/1348/23, де судом апеляційної інстанції було підтверджено необхідність проведення судової експертизи. Такі висловлювання є недопустимими і підриває довіру у сторони позивача до безсторонності головуючого судді у справі.
Колегія суддів, вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Тек" про відвід судді Мельника О.В. від участі у розгляді справи №924/1348/23, враховує наступне.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Наведеними нормами передбачено обов'язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, колегії суддів.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд з прав людини вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п.50, 52 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Таким чином, заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Суд апеляційної інстанції також наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи ч.4 ст.38 ГПК, адже об'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Апеляційний суд розглянувши клопотання заявника про відвід судді вважає за необхідне вказати наступне.
Приписами статті 2 ГПК України закріплено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У відповідності до ч.5 ст.13 ГПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.14 ГПК України).
Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За приписами ч.3 ст.198 ГПК України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що апеляційний суд у межах предмета позову та вимог і доводів апеляційної скарги зобов'язаний забезпечити всебічне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та ухвалити законне і обґрунтоване рішення на засадах верховенства права.
Як убачається зі змісту поданого клопотання про відвід, заявник зазначає, що головуючим суддею було висловлено позицію щодо результату розгляду справи, яка, на думку заявника, проявилася у висловлюванні про безперспективність позовної заяви ТОВ "Сервіс Тек" у даній справі, що, на його переконання, свідчить про відсутність безсторонності та неупередженості судді.
Колегія суддів зазначає, що апеляційний суд, виконуючи покладений на нього обов'язок щодо повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з метою з'ясування всіх обставин спірних правовідносин, у судовому засіданні поставив позивачу запитання щодо того, яке саме речове право, на його думку, було порушено відповідачем та за захистом якого він звернувся до суду, однак позивач не надав чіткої та ствердної відповіді.
Водночас, на повторне аналогічне запитання головуючого представник позивача сприйняв його не як питання, а як правову позицію суду, та заявив усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні з метою подання клопотання про відвід головуючого судді.
Апеляційний суд зауважує, що дії головуючого судді в судовому засіданні обумовлені необхідністю розгляду справи виключно в межах предмета спору та вимог апеляційної скарги.
Разом з тим, пояснення представника позивача стосувалися правового обґрунтування та встановлення обставин спірних правовідносин, що є предметом іншого провадження, а саме справи №924/875/22 за позовом Хмельницької міської ради до ТОВ "Сервіс Тек" про стягнення 4355403,77 грн безпідставно збережених коштів орендної плати, пов'язаної зі справою №924/1348/23.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи, викладені у заяві про відвід, ґрунтуються лише на припущенні позивача щодо формування судом правової позиції до завершення розгляду справи по суті, оскільки намагання суду встановити об'єктивну істину в процесі він фактично витлумачив як уже сформовану правову позицію та, подавши заяву про відвід, використав її як інструмент можливого впливу на отримання бажаного процесуального результату за наслідками розгляду апеляційної скарги.
Колегією суддів також встановлено, що аналогічна процесуальна поведінка адвоката Ксьондзика Ю.Ю. мала місце і під час розгляду справи №924/875/22, у якій після поставлених головуючим запитань йому було заявлено відвід, що підтверджується ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 року у вказаній справі. Дана справа є пов'язаною з спірними правовідносинами із справою №924/875/22.
Окрім того, апеляційний суд зауважує, що наведені позивачем у заяві про відвід висловлювання суду щодо відмови у проведенні наступного судового засідання в режимі відеоконференції процитовані ним некоректно та поза контекстом, а відтак не можуть розцінюватися як обмеження доступу до суду.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 року у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції", заява № 12964/87, § 59).
Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише регламентованим, але й реальним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.08.2024 у справі №185/111/24.
Інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності головуючому судді, з їх підтвердженням належними та допустимими доказами, заявником не наведено.
Апеляційний суд також приймає до уваги, що відповідно до ч. 4 ст.35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, а також публічне висловлювання судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставою для відводу.
Таким чином, законодавець передбачив вказану норму з метою запобігання зловживанню правом на відвід, оскільки в іншому разі будь-яка сторона, зокрема, незадоволена висловленою судом позицією щодо певних юридичних питань, могла б постійно заявляти відводи та перешкоджати розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи, наведені позивачем у заяві про відвід головуючому судді Мельнику О.В., які фактично стосуються дій суду з метою з'ясування всіх обставин спірних правовідносин, мають суб'єктивний характер, є безпідставними припущеннями та висновками, що не відповідають дійсності.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Тек" про відвід головуючому судді Мельнику О.В. від розгляду справи №924/1348/23.
За приписами ч.3 ст.39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу головуючому судді Мельнику О.В., справу слід передати на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід у порядку, встановленому ч.1 ст.32 ГПК України.
Керуючись ст. 32, 35, 36, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Визнати заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Тек" адвоката Ксьондзика Ю.Ю. про відвід головуючому судді Мельнику О.В. від розгляду справи №924/1348/23 - необґрунтованою.
2. Передати справу №924/1348/23 для вирішення питання про відвід головуючого судді Мельника О.В. у порядку, встановленому ч.3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України.
3. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Олексюк Г.Є.