ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
12 листопада 2025 року Справа № 903/681/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В. , суддя Петухов М.Г.
секретар судового засідання Ткач Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "ГРАНДЕКС" на рішення Господарського суду Волинської області від 08.09.2025 у справі №903/681/25 в частині відмови у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду (суддя Дем'як В.М., повний текст складено 10.09.2025)
за позовом Заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Луцької міської ради
до Приватного підприємства "ГРАНДЕКС"
про стягнення 1 623 857, 49 грн
за участю представників сторін:
прокурор - Немкович І.І.;
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
Заступник керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Луцької міської ради (далі - позивач, Міська Рада) звернувся до Господарського суду Волинської області із позовом до Приватного підприємства "ГРАНДЕКС" (далі - відповідач, ПП "ГРАНДЕКС") про стягнення на користь позивача для зарахування в дохід місцевого бюджету територіальної громади грошових коштів в сумі 1 623 857, 49 грн, з яких: 1376 373, 02 грн інфляційні втрати та 247 484, 47 грн 3 % річних.
Позовні вимоги з посилання на ст. 625 ЦК України мотивовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку по сплаті до місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі), що встановлено постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 у справі № 903/474/24, у зв'язку з чим прокурором заявлено до стягнення суми збитків від інфляції та відсотків річних.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 08.09.2025 позов задоволено.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність у справі правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог. При цьому суд першої інстанції зазначив, що наведені відповідачем доводи в підтвердження наявності обставин щодо розстрочення виконання рішення суду є необґрунтованими, не підтверджують наявності виключних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні ст. 331 ГПК України, а тому відмовив в задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду.
До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ПП "ГРАНДЕКС" на рішення Господарського суду Волинської області від 08.09.2025 у справі №903/681/25, в якій відповідач просить змінити рішення суду першої інстанції; доповнити резолютивну частину судового рішення та задоволити заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду у даній справі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:
- відсутність вини відповідача у несвоєчасній оплаті пайового внеску, а також не відшкодування витрат, які поніс відповідач при виконанні робіт для позивача по будівництву тепломережі міста Луцька по вул. Рівненській, 125, є тими винятковими обставинами, які ускладнюють своєчасне виконання судового рішення і є підставою для розстрочки його виконання;
- суд першої інстанції, всупереч вимогам ст. 236 ГПК України, оцінки аргументам відповідача не надав, не дослідив докази, подані відповідачем на підтвердження наявності підстав, передбачених ст. 331 ГПК України, тобто допустив неповне з'ясування обставин справи, що відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для зміни оскаржуваного судового рішення в цій частині.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2025 визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В., суддя Петухов М.Г.
Листом від 29.09.2025 Північно-західний апеляційний господарський суд витребував матеріали справи № 903/681/25 з Господарського суду Волинської області.
03.10.2025 до суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 відкрито провадження за апеляційною скаргою ПП "ГРАНДЕКС" на рішення Господарського суду Волинської області від 08.09.202 у справі № 903/681/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 12.11.2025 о 15:30 год.
Заступник керівника Волинської обласної прокуратури надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині без змін. Прокурор зазначає наступне:
- наведені у клопотанні аргументи відповідача не підтверджують наявності виняткових обставин у розумінні ст. 331 ГПК України, які б ускладнювали чи робили неможливим своєчасне виконання судового рішення, та які б могли бути підставою для розстрочення його виконання;
- заява про розстрочку виконання рішення суду, подана відповідачем, ґрунтується лише на тому, що позивач первинно не звертався до відповідача із вимогою про сплату коштів пайової участі, а також відповідачем було збудовано один об'єкт інфраструктури. Відповідачем не обґрунтовано запропонований термін розстрочення та не надано доказів (документів) щодо наявності/відсутності у нього грошових коштів чи його скрутного становища.
ПП "Грандекс" надіслало до суду клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника; доводи апеляційної скарги підтримує та просить її задоволити.
В судовому засіданні прокурор заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому порядку.
Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов'язковою, беручи до уваги клопотання відповідача про розгляд справи без його участі, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, заслухавши в судовому засіданні прокурора, зазначає наступне.
Як встановлено апеляційним судом, у період з 14.06.2019 по 03.09.2021 ПП "ГРАНДЕКС", згідно дозволу на виконання будівельних робіт від 14.06.2019 № ІУ113191650628, було здійснено будівництво об'єкта: "Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків на вул. Рівненській, 113 в м. Луцьку; (І черга (будинок № 2))". Код об'єкта, відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018¬2000: 1122.1 - "Будинки багатоквартирні масової забудови".
Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано відповідачу сертифікат від 23.10.2021 № ІУ123211022748, яким засвідчено відповідність вказаного закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.
Відповідно до п. 12 акта готовності об'єкта до експлуатації (дата створення: 06.09.2021), пайова участь відповідачем до місцевого бюджету не сплачувалася (підстава для звільнення від сплати пайової участі - пункт 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX).
Заступник керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Луцької міської ради звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до ПП "ГРАНДЕКС" про стягнення на користь Луцької міської ради для зарахування в дохід місцевого бюджету територіальної громади грошових коштів у сумі 2 310 868, 08 грн.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 23.10.2024 у справі № 903/474/24 в позові відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 рішення Господарського суду Волинської області від 23.10.2024 скасовано, стягнуто з ПП "ГРАНДЕКС" на користь Луцької міської ради грошові кошти у сумі 2 310 868, 08 грн для зарахування в дохід місцевого бюджету Луцької міської територіальної громади.
Постановою Головного державного виконавця Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 23.01.2025 відкрито виконавче провадження ВП 76939294 про стягнення з ПП "Грандекс" на користь Луцької міської ради 2 310 868,08 для зарахування в дохід місцевого бюджету Луцької міської територіальної громади.
Вказане виконавче провадження було приєднано до зведеного виконавчого провадження ВП № 77407469, у межах якого з ПП "Грандекс" 14.05.2025 стягнуто 500 000 грн, а 20.05.2025 стягнуто 3 907 659, 54 грн, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями.
Предметом позову в цій справі є матеріально-правова вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача для зарахування в дохід місцевого бюджету територіальної громади грошових коштів в сумі 1 623 857, 49 грн, з яких: 1376 373, 02 грн інфляційні втрати та 247 484, 47 грн 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем обов'язку по сплаті внесків до місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі), що встановлено судовим рішенням у справі № 903/474/24.
Відповідачем подано до суду першої інстанції заяву про визнання позову у даній справі №01-87/3312/25 від 28.07.2025, яка прийнята місцевим господарським судом із урахуванням ст. 191 ГПК України. Також відповідач подав до суду першої інстанції заяву про розстрочення виконання рішення суду.
Оскаржуваним рішенням Господарського суду Волинської області від 08.09.2025 позов задоволено. Місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність у справі правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для розстрочення виконання рішення суду на підставі ст. 331 ГПК України.
Предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду.
Надаючи правову оцінку обставинам у справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що за змістом ст. 331 ГПК України при наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Виходячи із вищенаведеного розстрочка виконання судового рішення у судовому порядку, повинна бути пов'язана з об'єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють вчасне його виконання.
У зв'язку з тим, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання розстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми і національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
Відповідно до приписів ст. ст. 74, 76-79 ГПК України саме на заявника покладається обов'язок доведення існування відповідних обставин.
Колегія суддів зазначає, що відповідач у заяві від 25.08.2025 просив суд першої інстанції розстрочити виконання рішення суду терміном на 12 місяців, шляхом сплати щомісячних платежів згідно наведеного у заяві графіку погашення заборгованості (а. с. 99, 100).
В обґрунтування вказаної заяви, відповідач зазначає про відсутність його вини у несвоєчасній оплаті пайового внеску (позивач первинно не звертався до відповідача із вимогою про сплату коштів пайової участі), а також невідшкодовані витрати, які поніс відповідач при виконанні робіт для позивача по будівництву тепломережі міста Луцька по вул. Рівненській, 125, що є тими винятковими обставинами, які ускладнюють своєчасне виконання судового рішення і є підставою для розстрочення його виконання на підставі ст. 331 ГПК України.
Надаючи оцінку доводам відповідача, суд апеляційної інстанції зазначає, що саме постановою від 11.12.2024 у справі № 903/474/24, якою стягнуто з відповідачем грошові кошти в сумі 2 310 868,08 грн для зарахування в дохід місцевого бюджету Луцької міської територіальної громади, а також судові витрати, були встановлені обставини неналежного виконання відповідачем обов'язку щодо сплати пайової участі та її розмір.
Під час вирішення спору у справі № 903/474/24, суд апеляційної інстанції зазначив, що у відповідача, як замовника будівництва наявний обов'язок здійснити оплату пайової участі щодо об'єкта будівництва до прийняття його в експлуатацію, що передбачено п. 4 ч. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 132-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні".
При цьому колегія суддів зазначає, що обставини відсутності у відповідача вини у несвоєчасній оплаті пайового внеску суд при розгляді справи № 903/474/24, не встановив.
В той же час, колегія суддів вказує, що предметом позову у справі № 903/681/25 є вимоги прокурора про стягнення із відповідача інфляційних втрат та 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України, які (вимоги) відповідачем, під час вирішення спору, були визнанні та задоволенні судом першої інстанції в повному обсязі. Рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржується.
При цьому суд звертає увагу на те, що тягар доказування відсутності вини у порушенні обов'язку здійснити оплату пайової участі лежить саме на відповідачу. В матеріалах справи відсутні докази відповідно до приписів ст. ст. 74, 76-79 ГПК України, якими б підтверджувалися обставини відсутності вини відповідача у неоплаті пайового внеску.
Із урахуванням викладеного, колегія суддів вважає посилання відповідача, як підставу для розстрочення виконання рішення суду, про відсутність його вини у порушенні обов'язку здійснити оплату пайової участі, такими, що не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи. У відповідача, як замовника будівництва обов'язок здійснити оплату пайової участі виник в силу закону та не залежить від факту звертався та/або не звернення із вимогою про сплату коштів пайової участі.
Також відповідач посилається на обставини не відшкодування витрат, які він поніс при виконанні робіт для позивача по будівництву тепломережі у м. Луцьк по вул. Рівненській, 125, що є підставою для розстрочення виконання рішення суду на підставі ст. 331 ГПК України.
Разом з тим, оцінюючи вказані доводи, колегія суддів приймає до уваги правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27.02.2019 по справі № 796/43/2018, де суд наголошує, що при вирішенні питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Скрутне фінансове становище не є тією виключною обставиною в розумінні ст. 331 ГПК України, необхідною для розстрочення виконання судового рішення.
При цьому згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
А відтак, доводи відповідача про не відшкодування витрат, які він поніс при виконанні робіт для позивача по будівництву тепломережі у м. Луцьк по вул. Рівненській, 125, не можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення суду на підставі ст. 331 ГПК України.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідач жодним чином не обґрунтовує запропонований термін розстрочення в один рік та не надає жодних доказів на підтвердження того, що внаслідок такого розстрочення рішення суду у даній справі буде реально виконане.
В той же час, відповідачем не надано суду доказів того, що після ухвалення рішення судом першої інстанції - 08.09.2025, та за час його перегляду в апеляційному порядку - 12.11.2025, останній вчиняв дії щодо погашення заборгованості згідно рішення суду із урахуванням графіку, якій він запропонував у заяві про розстрочення виконання рішення суду.
За таких обставин, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та приймаючи до уваги, що відповідачем всупереч приписам ч. 3 ст. 13 ГПК України не надано належних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість надання розстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заява відповідача про розстрочку виконання рішення суду не підлягає задоволенню.
Доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення суду в оскаржуваній частині, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції.
Також судом звертається увага на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини (справа Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010) зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Волинської області від 08.09.202 у справі № 903/681/25 в частині відмови у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП "ГРАНДЕКС" - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ГРАНДЕКС" на рішення Господарського суду Волинської області від 08.09.2025 у справі № 903/681/25 в частині відмови у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.
3. Справу повернути до Господарського суду Волинської області.
Повний текст постанови складений 14 листопада 2025
Головуючий суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Петухов М.Г.