ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
12 листопада 2025 року Справа № 906/271/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В. , суддя Гудак А.В.
секретар судового засідання Ткач Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 31.07.2025 у справі № 906/271/25 (суддя Машевська О.П., повний текст рішення складено 04.08.2025)
за позовом Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби
до відповідачів: 1) Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ"
про припинення правовідношення
за участю представників сторін:
прокурор - Рункевич І.В.;
позивача - не з'явився;
відповідача - 1 - Шуман О.О.;
відповідача - 2 - Гетя А.О.;
Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Житомирської області із позовом до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ" (далі - відповідач-2) про припинення правовідносин між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області та ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл", пов'язані з наданням послуг з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-06-11 Ставище-Бердичів-Попільня на ділянках км 16+700 - км 36+420, км 43+500 - 47+600, Житомирська область, та оплати таких послуг, що виникли на підставі договору на закупівлю послуг № 122 від 28.04.2021 та додаткової угоди № 122/12/110 від 19.12.2024 до договору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладення сторонами договору на закупівлю послуг №122 від 28.04.2021 та додаткової угоди № 122/12/110 від 19.12.2024 до договору, здійснювалось за відсутності бюджетних асигнувань, тобто з порушенням вимог статей 23, 48 Бюджетного кодексу України, у зв'язку з чим, у силу положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України, даний договір з додатковою угодою до нього є недійсними в силу закону (нікчемними).
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 31.07.2025 в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку відмовити прокурору в позові з мотивів неналежно обраного ним способу захисту права, порушеного у спірних правовідносинах.
До Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 31.07.2025 у справі № 906/271/25, в якій прокурор просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким позов задоволити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:
- укладення 28.04.2021 договору № 122 про закупівлю послуг з поточного середнього ремонту автомобільної дороги, на підставі якого взято бюджетні зобов'язання на суму 463 139 624,40 грн, відбулося за відсутності відповідних бюджетних призначень та асигнувань, а укладення додаткової угоди № 122/12/110 від 19.12.2024 до цього договору, якою такі зобов'язання поновлено, - за відсутності будь-яких бюджетних призначень та асигнувань, що свідчить про невідповідність цих правочинів вимогам ч. 1 ст. 23, ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України та зумовлює настання наслідків, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України;
- договір № 122 від 28.04.2021 та додаткова угода до нього № 122/12/110 від 19.12.2024 є недійсними в силу закону, однак сторони договору вважають, що між ними існують права та обов'язки, які виникли на його підставі та тривають, оскільки строк їх виконання продовжено, відтак, вважають правовідносини, які виникли на підставі цих правочинів, існуючими та планують реалізувати права та обов'язки, які ними передбачені. За таких обставин, належним та ефективним способом захисту, що спроможний захистити порушені державні інтереси та не допустити у подальшому незаконне витрачання бюджетних коштів, є припинення правовідносин за нікчемними правочинами;
- часткове або повне виконання ТОВ "Онур Кострукціон Інтеренешнл" зобов'язань за договором № 122 від 28.04.2021 зумовить зобов'язання Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області оплатити вартість наданих послуг на умовах цього договору, що з урахуванням відсутності достатніх бюджетних асигнувань є неможливим, а тому призведе до виникнення заборгованості та права виконавця на стягнення штрафних санкцій. Враховуючи наявність та масштаби інфляційних процесів в державі, вартість послуг за договором на дату відшкодування буде більшою аніж на дату укладення договору, внаслідок чого державні інтереси не будуть захищені, а навпаки створюється ризик їх подальшого порушення;
- судове рішення про припинення зобов'язань за договором підлягає виконанню лише шляхом його направлення до відповідних органів Казначейської служби, що здійснюють обслуговування бюджетних рахунків та примусовому виконанню не підлягає. Відтак, заявлені прокурором вимоги є належним та ефективним способом захисту порушених прав та інтересів держави.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2025 визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В., суддя Гудак А.В.
Листом від 14.08.2025 Північно-західний апеляційний господарський суд витребував матеріали справи № 906/271/25 з Господарського суду Житомирської області.
28.08.2025 до суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 відкрито провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 31.07.2025 у справі № 906/271/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.10.2025 о 15:00 год.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2025 відкладено розгляд справи на 05.11.2025 о 16:00 год.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 відкладено ухвалення та проголошення судового рішення у справі на 12.11.2025 о 15:10 год.
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області надіслала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідач-1 зазначає наступне:
- за умови припинення правовідносин, що виникли на підставі договору, саме інтереси Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, а не Північного офісу Держаудитслужби будуть порушенні;
- надуманими та такими, що не відповідають обставинам справи є твердження прокурора в апеляційній скарзі щодо незаконності укладення договору та додаткової угоди до нього з підстав ч. 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України. Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області в розумінні положень БК України не є розпорядником бюджетних коштів;
- безпідставним та голослівним є посилання прокурора як на підставу припинення правовідносин, що виникли з договору, на порушення відповідачем ч. 3 ст. 48 БК України, адже ця норма застосовується лише до розпорядників державних коштів;
- при ухваленні рішення суд першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов законного висновку (застосувавши при цьому висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16), що обрання прокурором неналежного способу захисту інтересів держави є самостійною підставою для відмови в позові, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області надіслала до суду додаткові пояснення, в яких зазначає, що головним розпорядником бюджетних коштів за договором № 122 від 28.04.2021 є Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України. Служба відновлення у Житомирській області, відповідно до п. 38 ч. 1 ст. 2 БК України, є одержувачем бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів здійснювати заходи, які передбачає бюджетна програма, та отримує на їх виконання кошти бюджету. Положення ч. 3 ст. 48 БК України, на яку посилається прокурор, не розповсюджуються на Службу як на одержувача бюджетних коштів, а відтак не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Прокурор в судових засіданнях підтримав доводи апеляційної скарги, просить задоволити її вимоги, скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким позов задоволити.
Представник відповідача - 1 в судових засіданнях заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача-2 взяв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 12.11.2025 під час оголошення судом рішення у даній справі.
Інші учасники справи в судові засідання не з'явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому порядку.
Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, заслухавши в судових засіданнях прокурора та представника відповідача-1, зазначає наступне.
Як встановлено апеляційним судом, Службою автомобільних доріг у Житомирській області (наразі - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області) оприлюднила 29.12.2020 оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-12-29-004681-с на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель, вид предмета закупівлі: ГБН Г.1-2018-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт". Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-06-11 Ставище-Брусилів-Попільня на ділянках км 16+700км 36+420, км 43+500- км 47+600, Житомирська область (45230000-8). Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь).
В графі "Умови оплати": - на дату подання заявки - замовник має право здійснювати попередню оплату послуг у розмірі що не перевищує 30 відсотків від вартості послуг, передбачених на поточний рік при отриманні погодження від головного розпорядника коштів на строк до 90 днів. Виконавець отриману попередню оплату використовує на придбання і поставку необхідних для надання послуг матеріальних ресурсів. Виконавець повинен надати замовнику гарантійний лист щодо своєчасного погашення авансу у терміни визначені замовником; тип оплати - аванс; період (днів) - 5; тип днів - банківські; розмір оплати (%) - 30; - надання послуг - бюджетні зобов'язання за Договором виникають у разі наявності та в межах виділених бюджетних асигнувань, передбачених планом використання бюджетних коштів, а оплата здійснюється в межах фактичного надходження бюджетних коштів. У разі затримки бюджетного фінансування не з вини замовника, оплата за надані послуги здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок, а в разі зміни бюджетного фінансування замовник повідомляє про це виконавця. Факт надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок замовника є моментом настання строку виконання зобов'язання за даним Договором в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України, при умові наявності підписаних сторонами форми №КБ-2в і форми № КБ-3; тип оплати - після оплата; період (днів) - 5; тип днів - банківські; розмір оплати (%) - 70.
Очікувана вартість предмета закупівлі - 485 131 633, 40 грн.
Джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет, сума - 485 131 633, 40 грн.
Згідно Протоколу річного плану закупівель UA-P-2020-12-29-000409-а визначено назву предмета закупівлі - ГБН Г.1-2018-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт". Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-06-11 Ставище-Брусилів-Попільня на ділянках км 16+700км 36+420, км 43+500- км 47+600, Житомирська область (45230000-8). Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь); очікувана вартість предмета закупівлі - 485 131 633, 40 грн; джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет.
12.04.2021 на засіданні тендерного комітету Служби автомобільних доріг у Житомирській області щодо визначення переможця на закупівлю послуг ГБН Г.1-2018-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт". Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-06-11 Ставище-Брусилів-Попільня на ділянках км 16+700 км 36+420, км 43+500-км 47+600, Житомирська область (45230000-8). Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), оформленого протоколом №127 визначено кандидата-переможця Товариство з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл" (код ЄДРПОУ 32851616), ціна пропозиції: 82 500 000 грн; ціна пропозиції за результатами аукціону - 463 173 000 грн.
У Звіті про результати проведення процедури закупівлі UA-2020-12-29-004681-c від 28.04.2021 визначено учасника, з яким укладено договір про закупівлю - ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" (код ЄДРПОУ 32851616).
28.04.2021 між Службою автомобільних доріг у Житомирській області (як замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл" (як виконавець) був укладений договір № 122 на закупівлю послуг ГБН Г.1-2018-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт". Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-06-11 Ставище-Брусилів-Попільня на ділянках км 16+700км 36+420, км 43+500- км 47+600, Житомирська область (45230000-8). Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) (тут і далі за текстом - договір № 122), відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручив, а виконавець зобов'язався прийняти та оплатити послуги. Найменування послуги: ГБН Г.1-2018-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт". Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-06-11 Ставище-Брусилів-Попільня на ділянках км 16+700 км 36+420, км 43+500- км 47+600, Житомирська область (45230000-8). Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) (п. п. 1.1., 1.2. договору).
Сума цього договору становить 463 173 000 грн, у тому числі ПДВ 77 195 500 грн (п. 4.1. договору).
Бюджетні та фінансові зобов'язання за договором дорівнюють договірній ціні за виключенням зворотних сум та становить 463 139 624, 40 грн, у тому числі ПДВ 77 189 189 937, 40 грн (п. 4.2. договору),
Сума, визначена в договорі може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Перегляд суми договору обґрунтовується розрахунками і оформлюється сторонами шляхом укладення додаткових угод, які є невід'ємними частинами цього договору (п. 4.3. договору).
Договірна ціна є твердою. Уточнення твердої договірної ціни можливе лише у випадках зазначених п. 6.3.2.2 ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 (із змінами) та п. 15.6 цього договору (п. 4.4. договору).
У п. 5.1. договору сторони домовилися, що бюджетні зобов'язання за Договором виникають у разі наявності та в межах виділених бюджетних асигнувань, передбачених планом використання бюджетних коштів, а оплата здійснюється в межах фактичного надходження бюджетних коштів. У разі затримки бюджетного фінансування не з вини замовника, оплата за надані послуги здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок, а в разі зміни бюджетного фінансування замовник повідомляє про це виконавця. Факт надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок замовника є моментом настання строку виконання зобов'язання за даним Договором в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України, при умові наявності підписаних сторонами форми №КБ-2в і форми № КБ-3.
Ненадходження коштів з державного бюджету на реєстраційний рахунок замовника для оплати послуг за цим Договором, а також несвоєчасне їх перерахування органами державного казначейства, сторони визнають обставиною, що має місце не з вини замовника (п. 5.2. договору).
Замовник здійснює щомісячні платежі за надані послуги виконавцю на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3), складених у відповідності з положеннями чинних ДСТУ та СОУ, підписаних уповноваженими представниками сторін (п. 5.3. договору).
У п. 7.1. договору сторони домовилися, що строки надання послуг: - початок: дата підписання договору; - закінчення: 31.12.2022. Строки надання послуг можуть змінюватися за згодою сторін шляхом підписання додаткових угод, якщо чинним законодавством не передбачено інше. Замовник може приймати рішення про уповільнення темпів надання послуг, їх зупинення або прискорення з внесенням відповідних змін у договір.
Строк дії договору, згідно п. 15.1. якого - з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
У додатку № 1, 2, 3, 4, 5 до договору № 122 сторони погодили: договірну ціну; визначили календарний графік надання послуг; план фінансування, зокрема, термін надання послуг, з дати підписання договору по 31.12.2022: 2021 рік з ПДВ - 100 000 грн, 2022 рік з ПДВ - 463 039 624, 40 грн; протокол узгодження цін на матеріальні ресурси; протокол антикорупційних застережень.
18.05.2021 сторони уклали додаткову угоду № 122/1/128 до договору № 122, згідно якої змінили п. п. 4.1., 4.2. договору № 122, зокрема, сума цього договору становить 404 594 948, 40 грн, у тому числі ПДВ 67 432 491, 40 грн. Бюджетні та фінансові зобов'язання за договором дорівнюють договірній ціні за виключенням зворотних сум становлять 404 561 572, 80 грн, у тому числі ПДВ 67 426 928, 80 грн. Внесено зміни до додатку № 1-3 договору № 122.
16.08.2021 сторони уклали додаткову угоду № 122/2/192 до договору № 122, відповідно до якої дійшли згоди зменшити суму фінансування за договором у 2021 на 20 000 грн, у тому числі ПДВ 3 333, 33 грн.
09.09.2021 сторони уклали додаткову угоду № 122/3/215 до договору № 122, відповідно до якої дійшли згоди збільшити суму фінансування за договором у 2021 році за рахунок кредитних коштів на 49 081 000 грн, у тому числі ПДВ 8 180 166, 67 грн згідно постанови КМУ від 26.05.2021 № 521. Всього сума фінансування на 2021 рік становить 49 61 000 грн, у тому числі ПДВ 8 193 500 грн, з них: 80 000 грн згідно постанови КМУ від 17.02.2021 №122 (зі змінами); - 49 081 000 грн згідно постанови КМУ від 26.05.2021 № 521. Внесено зміни до плану фінансування (додаток № 3).
23.12.2021 сторони уклали додаткову угоду № 122/4/350 до договору № 122 у якій дійшли згоди збільшити суму фінансування за договором у 2021 році на 14 100 000 грн, у тому числі ПДВ 2 350 000 грн згідно постанови КМУ від 17.12.2021 № 122 (зі змінами). Всього сума фінансування на 2021 рік становить 63 261 000 грн, у тому числі ПДВ 10 543 500 грн, з них: 14180000 грн згідно постанови КМУ від 17.02.2021 № 122 (із змінами); 49 081 000 грн згідно постанови КМУ від 26.05.2021 № 521. Внесено зміни до плану фінансування (додаток № 3).
23.02.2022 сторони уклали додаткову угоду № 122/5/58 до договору №122 у якій згідно постанови КМУ від 19.01.2022 № 65 дійшли згоди визначити суму фінансування на 2022 рік у розмірі 48 599 800 грн, у тому числі ПДВ 8 099 966, 67 грн.
01.08.2022 сторони уклали додаткову угоду № 122/6/131 до договору № 122 згідно постанови КМУ від 19.01.2022 № 65 (в редакції постанови КМУ від 15.07.2022 № 803) дійшли згоди зменшити суму фінансування за договором у 2022 році на 47 454 800 грн, у тому числі ПДВ 7 909 133, 34 грн. Всього сума фінансування на 2022 ріка становить 1 145 000 грн, у тому числі ПДВ 190 833, 33 грн. Сторони погодили редакцію п. 5.1. та 5.13. договору № 122.
14.12.2022 сторони уклали додаткову угоду № 122/7/305 до договору № 122 у якій продовжили строк дії договору, виклавши п. п. 7.1., 15.1. договору в новій редакції, зокрема, закінчення: по 31.12.2023.
31.01.2023 сторони уклали додаткову угоду № 122/8/6 до договору № 122, згідно якої погодили викласти п. п. 17.1., 17.3. договору в новій редакції.
27.12.2023 сторони уклали додаткову угоду № 122/10/260 до договору № 122, згідно якої погодили продовження строку дії договору та п. п. 7.1., 15.1. договору виклали в новій редакції, зокрема: закінчення: по 31.12.2024.
07.02.2024 сторони уклали додаткову угоду № 122/11/10 до договору № 122, згідно якої погодили викласти п. п. 17.1, 17.3. договору в новій редакції.
19.12.2024 сторони уклали додаткову угоду № 122/12/110 до договору № 122, згідно якої погодили продовження строку дії договору та п. п. 7.1., 15.1. договору виклали в новій редакції, зокрема, закінчення: по 31.12.2025.
Відповідачами було підписано акти на загальну суму 64 406 000 грн (49 081 000 грн +1 145 000 грн + 14 180 000 грн).
Згідно інформації ГУ ДКСУ у Житомирській області від 24.01.2025 за № 04-08-2-06 вбачається, що реєстрація бюджетних зобов'язань за договором про закупівлю послуг від 28.04.2021 № 122 (з урахуванням додаткових угод до нього), укладеними між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області та ТОВ "ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ" здійснювалися у період з 29.08.2021 по 18.04.2023 на загальну суму 64 406 000 грн. Оплату зареєстрованих бюджетних зобов'язань за вказаним договором, після реєстрації бюджетних фінансових зобов'язань, здійснено в повному обсязі 64604000 грн (22.09.2021 - 49 081 000 грн, 24.2.2021 - 14 180 000 грн, 19.04.2023 - 1 145 000 грн). Бюджетні зобов'язання за договором про закупівлю послуг від 11.02.2022 № 30 (з урахуванням додаткової угоди до нього), укладеним між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області та ТОВ "ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ" було зареєстровано 22.02.2022 в сумі 100 000 грн. Зазначені бюджетні зобов'язання 26.12.2022 були зняті з реєстрації в повному обсязі (в графі "примітка" реєстру бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів вказано реквізити додаткової угоди від 23.12.2022 № 30/2/366).
Предметом позову у даній справі є вимоги заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області та ТОВ "ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ" про припинення правовідносин між відповідачами, пов'язані з наданням послуг та їх оплати, що виникли на підставі договору на закупівлю послуг № 122 від 28.04.2021 та додаткової угоди № 122/12/110 від 19.12.2024 до договору.
Прокурор доводить в суді те, що укладення 28.04.2021 договору № 122 про закупівлю послуг з поточного середнього ремонту автомобільної дороги, на підставі якого взято бюджетні зобов'язання на суму 463 139 624, 40 грн, відбулося за відсутності відповідних бюджетних призначень та асигнувань, а укладення додаткової угоди № 122/12/110 від 19.12.2024 до цього договору, якою такі зобов'язання поновлено, - за відсутності будь-яких бюджетних призначень та асигнувань, що свідчить про невідповідність цих правочинів вимогам ч. 1 ст. 23, ч. 1 ст. 48 БК України та зумовлює настання наслідків, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 48 БК України. Вказані правочини є недійсними в силу прямої вказівки закону (нікчемними) та визнання їх недійсними судом не вимагається.
Надаючи правову оцінку обставинам у справі, колегія суддів зазначає, що статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
За положеннями статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (частини перша, друга статті 228 ЦК України).
Об'єднана палата КГС у складі Верховного Суду у постанові від 15.03.2024 по cправі №916/1621/22 вказала, що особливості розпорядження коштами державного (місцевого) бюджету (суб'єкти, порядок) для фінансування договорів, укладених за результатами проведення процедури публічних закупівель, визначені БК України.
Наведеною в ч. 1 ст. 23 БК України умовою здійснення бюджетного зобов'язання та платежів з бюджету законодавець встановив особливості розрахунків бюджетними коштами - за наявності відповідного бюджетного призначення.
Наслідки недотримання цієї вимоги визначені БК України та передбачають недійсність як розміщеного замовлення, так і договору, укладеного протягом бюджетного періоду, якщо розпорядником бюджетних коштів за цими замовленням та договором взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень.
Частиною 3 ст. 48 БК України, яка кореспондує наведеним положенням ч. 5 ст. 23 цього Кодексу, передбачено, що розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.
Тобто норми статті 23 та частини третьої статті 48 БК України, які перебувають у системному взаємозв'язку, встановлюють вимогу до умов розміщення закупівлі та умов договору, що планується для укладення за результатами цієї процедури, а саме - здійснення бюджетного зобов'язання та платежів з бюджету лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Така вимога законодавця закладає основи розрахунків у правовідносинах із публічної закупівлі товарів (робіт/послуг) за відповідним договором.
Водночас умови здійснення довгострокових бюджетних зобов'язань (строк дії яких перевищує один бюджетний період (більше одного року, довгострокові договори)) встановлені Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі - Порядок №309), що розроблений на виконання статей 43, 46, 48, 51, 112, 116 - 118 БК України.
За змістом пункту 2.2 Порядку № 309 умовою бюджетного зобов'язання за довгостроковим договором, укладеним за процедурою публічної закупівлі, є обов'язкова наявність додатку до довгострокового договору - календарного плану, відомості в якому мають відповідати плановим показникам поточного бюджетного періоду в Реєстрі бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів.
Такий план може бути у вигляді додатка до договору (його невід'ємної частини) або визначений безпосередньо в тексті договору та становить порядок здійснення розрахунків за таким договором.
Отже, саме цей план, яким визначається порядок розрахунків, вказує, що при розміщенні публічного замовлення з придбання робіт з довгостроковими бюджетними зобов'язаннями та укладенні відповідного договору дотримано вимог статті 23 БК України щодо встановленого нею порядку здійснення довгострокових бюджетних зобов'язань - за наявності відповідного бюджетного призначення.
Відсутність зазначеного плану або визначення в ньому порядку здійснення розрахунків усупереч наведеним положенням Порядку № 309 свідчить про невідповідність довгострокового договору публічної закупівлі, який фінансується за рахунок бюджетних коштів, у частині здійснення розрахунків бюджетними коштами вимогам законодавства, а саме статті 23 БК України.
Тому не допускається за законом кваліфікація договору, період виконання якого становить понад один бюджетний період (календарний рік), з вказівкою в його умовах про здійснення оплати виконаних робіт при наступних надходженнях коштів з бюджету та залежно від відповідних бюджетних надходжень як договору з відкладальною обставиною (відповідно до ч.1 ст. 212 ЦК України).
Об'єднана палата КГС у складі Верховного Суду у п. 8.39 постанови від 15.03.2024 по cправі № 916/1621/22 дійшла висновку про те, що на укладений всупереч вимогам ч. 1 ст. 23 БК України договір про публічну закупівлю поширюються правила недійсності, визначені ч. 3 ст. 48 БК України, які безпосередньо встановлюють недійсність такого договору, тобто вказують на його нікчемність (недійсність якого прямо встановлена законом), тому закон не вимагає визнання такого правочину недійсним.
Із урахуванням вказаних правових висновків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що визначена у договорі № 122 на закупівлю робіт від 28.04.2021 умова (п. 5.1 договору) про те, що "бюджетні зобов'язання за договором виникають у разі наявності та в межах виділених бюджетних асигнувань, передбачених планом використання бюджетних коштів, а оплата здійснюється в межах фактичного надходження бюджетних коштів" є такою, що суперечить правилам погодження умов щодо розрахунків за угодами зазначеної категорії, чим обумовлює недійсність договору згідно з ч. 3 ст. 48 БК України.
А відтак, договір № 122 на закупівлю робіт від 28.04.2021 укладено всупереч вимогам ч. 1 ст. 23 БК України, та на нього поширюються правила недійсності, визначені ч. 3 ст. 48 цього Кодексу, які безпосередньо встановлюють недійсність такого договору, тобто вказують на його нікчемність (недійсність якого прямо встановлена законом), а тому закон не вимагає визнання такого правочину недійсним.
В той же час, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що реалізація права на захист цивільних прав здійснюється за допомогою способів захисту, якими є закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанова Великої Палати ВС від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначено у ч. 2 ст. 16 ЦК України. До них відноситься, зокрема, припинення правовідношення. Перелік способів захисту порушених прав та інтересів, закріплений у наведеній нормі, не є вичерпним.
Обрання способу захисту - це прерогатива позивача. Водночас, свобода в обрані способу захисту передбачає й несення позивачем ризику відмови в задоволенні позовних вимог у зв'язку із неналежністю чи неефективністю заявленого захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення (п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 погодилася з висновком Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду у цій справі про те, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України ). Тобто договірні правовідносини виникають саме на підставі договорів.
Водночас поняття правочину (зокрема поняття договору) і поняття правовідносин не є тотожними. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України). Правовідносинами є відносини, змістом яких є права та обов'язки сторін.
Змістом зобов'язальних правовідносин є обов'язок однієї сторони (боржника) вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії та кореспондуюче право кредитора вимагати від боржника виконання цього обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду у наведеній справі виснувала, що передбачений законом спосіб захисту у вигляді припинення судом існуючого правовідношення на майбутнє (ч. 2 ст. 20 ГК України, п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України) реалізується шляхом розірвання договору, підтвердивши в цій частині свій висновок, викладений у п. п. 58, 59 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 по справі № 905/2260/17.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обраний прокурором спосіб захисту інтересів держави у вигляді припинення існуючого правовідношення за правилом ч. 2 ст. 20 ГК України, п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України реалізується саме шляхом розірвання договору, та не застосується як правовий наслідок недійсного правочину за правилом ст. 216 ЦК України.
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що укладення договору на закупівлю послуг № 122 від 28.04.2021 та додаткової угоди № 122/12/110 від 19.12.2024 до договору, здійснювалось за відсутності бюджетних асигнувань, тобто з порушенням вимог статей 23, 48 Бюджетного кодексу України, у зв'язку з чим цей правочин разом з додатковою угодою до нього є нікчемними в силу ч. 3 ст. 48 БК України, з урахуванням ч. 2 ст. 215 ЦК України. Тоді як, припинення правовідносин (відносин, врегульовані нормами права) стосується дійсних, існуючих, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (постанова Верховного Суду від 27.03.2025 у справі № 927/444/24).
Колегія суддів зауважує, що нікчемний правочин не породжує правових наслідків, притаманних правочинам даного виду, і сторони не досягнуть бажаного результату внаслідок вчинення нікчемного правочину. Нікчемний правочин породжує лише наслідки, пов'язані з його недійсністю. Відповідно до статті 216 ЦК України такими наслідками будуть поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція) та відшкодування збитків або моральної шкоди, завданих другій стороні або третій особі внаслідок його вчинення".
В свою чергу, реституція спрямована на відновлення status quo у фактичному та правовому становищі сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину, шляхом нівелювання юридичного значення будь-яких дій, які сторони вчинили на виконання цього правочину. Наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. Тому кожна сторона зобов'язана повернути іншій у натурі все, що вона одержала на виконання недійсного правочину (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 923/196/20).
Правові наслідки, передбачені ч. 1, 2 ст. 216 ЦК України, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (ч. 3 ст. 216 ЦК України).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у п. 8.39 постанови від 15.03.2024 по cправі № 916/1621/22 дійшла висновку, що наслідки вчинення правочину, недійсного з підстав, передбачених ч. 3 ст. 48 БК України, законодавець визначив у спеціальних нормах частини четвертої цієї статті, зазначивши, що: "зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів; взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства; витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються; вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку. Тож у разі встановлення обставин виконання договору застосовуються зазначені положення ст. 48 БК України".
Суд апеляційної інстанції критично оцінює посилання прокурора про те, що оскільки договір № 122 від 28.04.2021 та додаткова угода до нього №122/12/110 від 19.12.2024 є недійсними в силу закону (нікчемними), однак відповідачі помилково вважають правовідносини, які виникли на підставі цих правочинів існуючими та планують реалізувати права та обов'язки, ними передбачені, належним та ефективним способом захисту, що спроможний захистити порушені державні інтереси та не допустити у подальшому незаконне витрачання бюджетних коштів, є припинення правовідносин за нікчемними правочинами.
Як вказувалося судом вище, припинення правовідносин (відносин, врегульовані нормами права) стосується дійсних, існуючих, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
В той же час, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №925/1351/19, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16).
Із урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги прокурора про припинення правовідносин між відповідачами, пов'язані з наданням послуг та їх оплати, що виникли на підставі договору на закупівлю послуг № 122 від 28.04.2021 та додаткової угоди № 122/12/110 від 19.12.2024 до договору є такими, що не підлягають задоволенню з мотивів неналежно обраного прокурором способу захисту права, порушеного у спірних правовідносинах.
Щодо розподілу повноважень при розпорядженні бюджетними коштами, то з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих в підпунктах 8.20 - 8.27 постанови від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 щодо застосування положень статей 2, 22 БК України та пунктів 5, 7, 43 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі робіт з поточного середнього ремонту автомобільної дороги за договором № 122 від 28.04.2021, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначених робіт в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня, яким у спірних правовідносинах є Державне агентством відновлення та розвитку інфраструктури України.
Щодо суб'єктів, наділених повноваженнями захищати інтереси держави, які порушені або можуть бути порушені вчиненням правочину, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21 виклала наступні правові висновки: " в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 і № 922/1830/19). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови від 05.10.2022 у справах № 923/199/21, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21); ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі ( див. постанову від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009); питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону № 1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015. Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом; визначати, в чому полягає чи може полягати порушення інтересів держави та оспорювати на цій підставі правочин у суді може тільки суб'єкт, наділений у спірних правовідносинах владними повноваженнями (незалежно від наявності статусу юридичної особи), або прокурор, який у встановленому порядку, виконуючи субсидіарну роль, може представляти державу в судовому провадженні замість відповідного компетентного суб'єкта, який усупереч вимогам закону не здійснює захист інтересів держави або робить це неналежно".
Позов у даній справі подано в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби як органу державного фінансового контролю за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, та який, у разі виявлення порушень законодавства, має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
Так, відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, а згідно з пунктом 4 цього Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" органи Держаудитслужби визначені серед суб'єктів, що реалізують державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Для виконання покладених завдань органи Держаудитслужби наділені повноваженнями щодо проведення моніторингу закупівель та звернення до суду з позовами про захист інтересів держави.
Колегія суддів зазначає, що оскільки джерелом фінансування за договором № 122 від 28.04.2021 та додатковою угодою до нього № 122/12/110 від 19.12.2024 є кошти державного бюджету, недодержання вимог щодо відповідності умов цього правочину інтересам держави, є підставою звернення до суду з позовом в інтересах держави суб'єкта владних повноважень, який наділений відповідними повноваженнями - органи Держаудитслужби про застосування правових наслідків, зазначені положеннями ст. 48 БК України.
За таких обставин суд дійшов обгрунтованого висновку відмовити прокурору в позові з мотивів неналежно обраного ним способу захисту права, порушеного у спірних правовідносинах.
Доводи прокурора, викладені ним в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає такими, що не можуть бути підставою для скасування ухваленого у справі рішення суду, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції.
Також судом звертається увага на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини (справа Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010) зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 31.07.2025 у справі № 906/271/25 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури - без задоволення.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на прокуратуру згідно з ст. 129 ГПК України
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд
1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 31.07.2025 у справі № 906/271/25 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.
3. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області.
Повний текст постанови складено 13 листопада 2025
Головуючий суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Гудак А.В.