Постанова від 04.11.2025 по справі 910/2619/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2025 р. Справа№ 910/2619/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Мальченко А.О.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.

за участю представників: згідно з протоколом судового засідання від 04.11.2025,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кірієнко Ольги Олегівни

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 (повний текст складено 30.07.2025)

у справі №910/2619/25 (суддя О.В. Нечай)

за первісним позовом Фізичної особи - підприємця Савельєвої Алли Олександрівни

до Фізичної особи - підприємця Кірієнко Ольги Олегівни

про стягнення 719 420,02 грн

та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця Кірієнко Ольги Олегівни

до Фізичної особи - підприємця Савельєвої Алли Олександрівни

про стягнення 800 339,47 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст первісних та зустрічних позовних вимог

Фізична особа - підприємець Савельєва Алла Олександрівна звернулась до Господарського суду міста Києва з первісною позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Кірієнко Ольги Олегівни про стягнення 719 420,02 грн, з яких 657 318,66 грн заборгованості, 41 344,96 грн пені, 16 287,67 грн інфляційних втрат та 4 468,73 грн 3 % річних.

Первісні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором поставки №85-ком від 02.09.2023 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

У свою чергу Фізичною особою - підприємцем Кірієнко Ольгою Олегівною (далі, позивач за зустрічним позовом) подано до Господарського суду міста Києва зустрічний позов до Фізичної особи - підприємця Савельєвої Алли Олександрівни (далі, відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 800 339,47 грн неустойки.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом взятих на себе зобов'язань за Договором поставки №85-ком від 02.09.2023 в частині поставки у повному обсязі партій товару за замовленнями позивача за зустрічним позовом.

Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 у справі №910/2619/25 закрито провадження у справі №910/2619/25 в частині позовних вимог за первісним позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Кірієнко Ольги Олегівни заборгованості в розмірі 6 000,00? грн.

В іншій частині первісний позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Фізичної особи - підприємця Кірієнко Ольги Олегівни на користь Фізичної особи - підприємця Савельєвої Алли Олександрівни заборгованість у розмірі 609 318 грн 66 коп., пеню в розмірі 36 787 грн 47 коп., інфляційні втрати в розмірі 16 287 грн 67 коп., 3% річних у розмірі 3 957 грн 40 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 10 115 грн 27 коп. В іншій частині первісного позову відмовлено. Витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову в розмірі 586,03 грн покладено на Фізичну особу - підприємця Савельєву Аллу Олександрівну.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову в розмірі 12 005,09 грн покладено на Фізичну особу - підприємця Кірієнко Ольгу Олегівну.

Рішення суду про часткове задоволення первісних позовних вимог мотивоване тим, що ФОП Кірієнко О.О. свої грошові зобов'язання за Договором станом на дату подання позову виконала частково, оплативши станом на 31.01.2025 товар вартістю 279 293,56 грн.

Окрім того, покупцем було додатково сплачено заборгованість у розмірі 42 000,00 грн, а також 6 000,00 грн після відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд закрив провадження у справі в частині стягнення з ФОП Кірієнко О.О. заборгованості за Договором в розмірі 6 000,00 грн на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.

В іншій частині, оскільки невиконання грошових зобов'язань ФОП Кірієнко О.О. за Договором підтверджується матеріалами справи та визнається сторонами, доказів сплати боргу в повному обсязі сторонами не надано, позовна вимога про стягнення з ФОП Кірієнко О.О. заборгованості на суму 609 318,66 грн визнається судом обґрунтованою.

Суд визнав, що наданий позивачем за первісним позовом розрахунок пені не є арифметично вірним з огляду на невірне визначення періоду прострочення, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задовольнив частково у розмірі 36 787,47 грн.

Також невірним, з огляду на невірне визначення періоду прострочення, за висновком суду є наданий позивачем за первісним позовом розрахунок інфляційних втрат та 3% річних.

Позовні вимоги в цій частині задоволено частково в розмірі 16 287,67 грн інфляційних втрат та 3 957,40 грн 3% річних.

У частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог рішення суду мотивоване тим, що ФОП Кірієнко О.О. не надано суду замовлення № УПЧМ0028814 від 14.11.2023, з якого можна було б встановити факт замовлення нею товару вартістю 1 456 863,80 грн. Надані позивачем за зустрічним позовом докази направлення замовлення не містять інформації про зміст замовлення.

Водночас, зважаючи на наявність у покупця простроченої заборгованості з оплати вже поставленого товару, у постачальника, згідно з пунктом 2.5 Договору в редакції Протоколу узгодження розбіжностей та пунктом 2.7.1. Договору в редакції Додаткової угоди №23, не виникало обов'язку виконувати замовлення покупця в повному обсязі. Вказана обставина, в свою чергу, виключає можливість нарахування штрафних санкцій на підставі пунктів 9.9. та 9.12. Договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 19.08.2025 через підсистему «Електронний суд» Фізична особа - підприємець Кірієнко Ольга Олегівна звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 у справі №910/2619/25 в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.

До апеляційної скарги апелянтом також було додано новий доказ, а саме: копію замовлення №УПЧМОО28814 від 14.11.2023, яку він просить суд прийняти та долучити до матеріалів справи.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача за зустрічним позовом зводяться до такого:

- відсутність у матеріалах справи як доказу копії замовлення №УПЧМОО28814 від 14.11.2023 є прямим наслідком технічного збою підсистеми «Електронний суд». Водночас, висновок суду про недоведення позивачем за зустрічним позовом обставин замовлення товару вартістю 1 456 863,80 грн за замовленням №УПЧМ0028814 від 14.11.2023 зроблено внаслідок порушення судом встановленого Господарським процесуальним кодексом України порядку розгляду справи (не залишення без руху зустрічної позовної заяви у зв'язку з ненаданням позивачем за зустрічним позовом усіх наявних у нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги), а тому долучення судом апеляційної інстанції копії приєднаного до цієї апеляційної скарги замовлення сприятиме усуненню допущених судом першої інстанції порушень процесуального закону;

- факт замовлення позивачем за зустрічним позовом товару вартістю 1 456 863,80 грн за замовленням №УПЧМ0028814 від 14.11.2023 підтверджується тим, що у відповіді на претензію про сплату неустойки за порушення договору поставки від 24.03.2025, відзиві на зустрічну позовну заяву від 15.04.2025 та запереченнях (на відповідь на відзив) від 23.04.2025 ФОП Савельєва А.О. не заперечує проти цього. Виключно відзив на зустрічну позовну заяву від 15.04.2025 містить у своєму змісті вказівку на формальний недолік зустрічного позову - ненадання копії замовлення №УПЧМ0028814 від 14.11.2023. Разом із цим, під час розгляду справи відповідач за зустрічним позовом не повідомив про дійсну суму замовлення №УПЧМ0028814 від 14.11.2023, яке, згідно з наявною в матеріалах справи копією електронного листа від 14.11.2023, отримано ФОП Савельєвою А.О. 14.11.2023;

- суд безпідставно погодився з твердженням ФОП Савельєвої А.О. щодо повного виконання постачальником замовлення № УПЧМ0028814 від 14.11.2023 на суму 1 456 863,80 грн, з огляду на те, що «поставлений за видатковою накладною №РН-0000041 від 24.11.2023 товар був прийнятий з боку покупця без жодних зауважень щодо кількості та/або якості…»;

- пункт 5.5. Договору регламентує періодичність здійснення замовлень покупцем та не передбачає строків оплати поставленого товару, а тому застосування судом пункту 2.5. Договору в якості обґрунтування правомірності невиконання відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань з поставки товару є безпідставним;

- не відповідає дійсності висновок суду про те, що «укладена сторонами 29.12.2023 Додаткова угода №23 не змінює строків оплати та порядку їх обрахунку за вже поставлений товар». Так, згідно з пунктом 13 Додаткової угоди №23 від 29.12.2023 «ця Додаткова угода вступає в силу з моменту підписання Сторонами та вважається невід'ємною частиною Договору». У момент укладення додаткової угоди №23 від 29.12.2023 (якою були збільшені строки оплати за поставлений Товар) 45-ти денний строк оплати першої партії поставленого Товару (за видатковою накладною № РН-0000041 від 24.11.2023) ще не закінчився, однак, укладаючи 29.12.2023 додаткову угоду, сторони змінили наявне зобов'язання з оплати поставленого товару, тому строк для оплати першої партії поставленого товару (за видатковою накладною № РН-0000041 від 24.11.2023) закінчувався 23.03.2024. Тобто, до 23.03.2024 умови Договору не могли бути порушені;

- акти звірки взаєморозрахунків не є належними доказами наявності у позивача за зустрічним позовом саме простроченої заборгованості станом на момент настання строку виконання конкретного замовлення на поставку товару;

- рішення суду про відмову в задоволенні зустрічного позову в цій частині зроблено виключно на підставі висновку про легітимність невиконання постачальником своїх зобов'язань з поставки товару у зв'язку з наявністю простроченої заборгованості з оплати за раніше поставлений товар згідно з пунктом 2.7.1. Договору поставки, що є безпідставним, адже відповідальність, передбачена пунктом 9.12. Договору поставки, не пов'язана із наявність/відсутністю простроченої заборгованості за раніше поставлений товар.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

24.09.2025 від відповідача за зустрічним позовом через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача за зустрічним позовом із проханням залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

У відзиві відповідач за зустрічним позовом наголосив на такому:

- твердження ФОП Кірієнко О.О. про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що потягло за собою прийняття незаконного рішення у справі, не відповідає дійсності, оскільки ФОП Кірієнко О.О. виконано вимоги статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України шляхом зазначення у зустрічній позовній заяві всіх необхідних складових (викладено обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначено докази, які підтверджують вказані обставини, наведено перелік документів та інших доказів, які додаються до заяви тощо). За приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України подання доказів є виключним обов'язком відповідної сторони судового процесу, яка самостійно несе ризик невчинення нею певних процесуальних дій, суд не може збирати докази по справі з власної ініціативи, а лише сприяє сторонам та іншим учасникам справи в реалізації ними прав та обов'язків. Отже, суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення зустрічної позовної заяви ФОП Кірієнко О.О. без руху та надання позивачу строку для усунення її недоліків;

- твердження ФОП Кірієнко О.О. стосовно неналежного виконання ФОП Савельєвою А. О. замовлення на поставку товарів №УПЧМ0028814 від 14.11.2023 на загальну суму 1 456 863,80 грн також не відповідає дійсності, оскільки таке замовлення на поставку було прийнято до виконання лише частково на суму 470 569,00 грн;

- ФОП Кірієнко О.О. систематично порушувала взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого товару у встановленому договором порядку та строки;

- позовні вимоги ФОП Кірієнко О.О. про стягнення з ФОП Савельєвої А.О. неустойки (штрафу) за прострочення виконання замовлень на поставку та неповідомлення про неможливість їх виконання є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки мало місце не прострочення поставок партій товару через неможливість їх невиконання, а вжиття постачальником заходів, спрямованих на запобігання в подальшому порушенням з боку покупця прав і законних інтересів постачальника, що передбачено пунктом 2.7.1. Договору та не надає підстав для застосування до ФОП Савельєвої А.О. заходів відповідальності у вигляді стягнення неустойки (штрафу, пені).

До відзиву відповідач за зустрічним позовом просив долучити докази підтвердження замовлення №УПЧМ0028814 від 14.11.2023, а саме скрін-шоти електронного листування від 14.11.2023.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2025 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кірієнко Ольги Олегівни на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 у справі №910/2619/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.

Судом встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2619/25; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

04.09.2025 матеріали справи №910/2619/25 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Кірієнко Ольги Олегівни на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 у справі №910/2619/25, розгляд апеляційної скарги призначено на 21.10.2025.

15.10.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Фізичної особи-підприємця Кірієнко Ольги Олегівни надійшла заява про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Також 15.10.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Фізичної особи-підприємця Савельєвої Алли Олександрівни надійшла заява про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2025 заяви представників Фізичної особи - підприємця Савельєвої Алли Олександрівни та Фізичної особи-підприємця Кірієнко Ольги Олегівни про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволені.

У судове засідання 21.10.2025 в режимі відеоконференції з'явились представники позивача та відповідача за зустрічним позовом.

У судовому засіданні 21.10.2025 суд заслухав пояснення представників сторін та оголосив протокольну ухвалу про перерву до 04.11.2025.

За результатами проведеного у справі 04.11.2025 судового засідання суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 04.11.2025 в режимі відеоконференції з'явились представники позивача та відповідача за зустрічним позовом.

Представник позивача за зустрічним позовом підтримував доводи апеляційної скарги, просив рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача за зустрічним позовом заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

02.11.2023 між Фізичною особою - підприємцем Савельєвою Аллою Олександрівною (далі - постачальник) та Фізичною особою - підприємцем Кірієнко Ольгою Олегівною (далі - покупець) було укладено Договір поставки №85-ком (далі - Договір), згідно з пунктом 1.1. якого постачальник зобов'язується передавати у власність (постачати) товар покупцю у визначеній кількості, відповідної якості та за погодженою ціною, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 2.1. Договору поставка товару постачальником здійснюється окремими партіями відповідно до прийнятих постачальником замовлень покупця. Постачальник зобов'язується приймати від покупця замовлення на поставку товару та здійснювати його поставку за адресами, в кількості та на дату, вказані у замовленні, власними силами і засобами (в т.ч. транспортом) та за свій рахунок.

Згідно з пунктом 2.6. Договору (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей), замовлення вважається прийнятим постачальником з дати та часу підтвердження його отримання постачальником, шляхом відповіді на електронну пошту покупця, зазначену у додатку №3 протягом 12 робочих годин з часу отримання замовлення. В іншому випадку замовлення вважається прийнятим постачальником.

У разі неможливості виконання замовлення покупця постачальник зобов'язується не пізніше ніж через 24 години після отримання такого замовлення письмово по електронній пошті (додаток №3) повідомити покупця про неможливість виконання замовлення в повному об'ємі або частково з обґрунтуванням причин неможливості виконання та вказати дату поставки (пункт 2.7. Договору (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей)).

Зобов'язання постачальника з постачання товару вважаються виконаними з моменту передачі товару, який відповідає вимогам якості та іншим умовам цього договору, у повному обсязі (за кількістю) відповідно до прийнятого замовлення покупця та передачі повного пакету належним чином оформлених товаросупроводжувальних документів відповідно до умов цього договору та діючого законодавства (пункт 2.10 Договору).

Згідно з пунктом 5.4. Договору (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей) оплата поставленого товару здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника у такому порядку:

оплата поставленого товару ТМ «DONEGAL» здійснюється покупцем за кожні 7 (сім) календарних днів за реалізований товар;

оплата решти товару здійснюється протягом 45 календарних днів з оплатою реалізації щотижня з дати приймання товару у відповідності до п. 2.10 цього договору.

Відповідно до пункту 9.9. Договору (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей), у разі порушення постачальником строків поставки товару більше ніж на 5 (п'ять) календарних днів, ніж це передбачено даним договором або замовленням, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого товару.

Згідно з пунктом 9.12. Договору (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей), у випадку невиконання або не належного виконання постачальником пунктів 2.7., 2.9. цього договору, останній сплачує покупцю штраф у розмірі 4 000,00 грн.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, в разі наявності, та діє до 31 грудня 2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків за даним договором (пункт 10.1. Договору).

29.12.2023 сторонами було укладено Додаткову угоду №23 до Договору, якою, зокрема:

- продовжено строк дії Договору шляхом викладення пункту 10.1 в наступній редакції: «Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до 31 грудня 2024 року включно, а в частині розрахунків за поставлений товар - до повного його виконання»;

- викладено пункт 2.7.1. Договору в наступній редакції: «У випадку наявності у покупця простроченої заборгованості за раніше поставлений товар, а також ухилення покупця від підписання акта звірення взаємних розрахунків за поставлений товар та повернення підписаного акта постачальнику протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання такого акта, постачальник має право не приймати замовлення покупця на поставку товару до виконання, а в разі його прийняття затримати поставку товару повністю або частково до моменту усунення покупцем такого порушення. В такому разі непоставка (недопоставка) не вважається простроченням постачальника та штрафні санкції за порушення строків поставки товару до постачальника не застосовуються»;

- змінено строки оплати поставленого товару шляхом викладення пункту 5.4. Договору в такій редакції: «Оплата за поставлений товар здійснюється покупцем один раз на тиждень в сумі, що відповідає обсягу реалізованого кінцевим споживачам (покупцям) товару за попередній тиждень (з понеділка по понеділок), з остаточним розрахунком за поставлений товар у строк не пізніше 120 (сто двадцять) календарних днів з дати поставки відповідної партії товару. Для забезпечення належного обліку поставленого покупцю товару та обсягів його реалізації кінцевим споживачам з метою визначення розміру щотижневих (проміжних) платежів за поставлений товар покупець зобов'язаний щотижнево кожного понеділка надавати на адресу електронної пошти постачальника звіт про найменування (асортимент), кількість та вартість поставленого та реалізованого ним товару за попередній (звітний) тиждень із зазначенням дати, ПІБ, посади та за підписом уповноваженої особи покупця. В протилежному випадку сума чергового тижневого платежу за поставлений товар визначається у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості поставленого товару та підлягає оплаті незалежно від обсягу реалізації товару покупцем».

Первісний позов ФОП Савельєвої А.О. мотивований тим, що на виконання умов Договору протягом червня - серпня 2024 року вона поставила ФОП Кірієнко О.О. товар (жіноча білизна) в асортименті на загальну суму 936 612,22 грн, в тому числі:

в червні 2024 року - на суму 217154,87 грн, що підтверджується видатковими накладними №РН-0000020 від 10.06.2024 на суму 46379,52 грн, №РН-0000021 від 10.06.2024 на суму 124906,60 грн, №РН-0000022 від 24.06.2024 на суму 10296,00 грн, №РН-0000023 від 24.06.2024 на суму 35572,75 грн;

в липні 2024 року - на суму 130821,88 грн, що підтверджується видатковими накладними №РН-0000024 від 08.07.2024 на суму 28860,48 грн, №РН-0000025 від 08.07.2024 на суму 101961,40 грн;

в серпні 2024 року - на суму 588635,47 грн, що підтверджується видатковими накладними №РН-0000026 від 06.08.2024 на суму 391828,74 грн, №РН-0000027 від 06.08.2024 на суму 37845,60 грн, №РН-0000028 від 19.08.2024 на суму 156103,45 грн, №РН-0000029 від 19.08.2024 на суму 2857,68 грн.

Позивач за первісним позовом зазначає, що відповідачем за первісним позовом було оплачено поставлений товар частково в сумі 279293,56 грн. В іншій частині товар вартістю 657318,66 грн оплачений не був, що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків (зокрема за 31.01.2025).

З огляду на викладене, враховуючи неповне виконання відповідачем за первісним позовом зобов'язань за Договором в частині оплати поставленого товару, ФОП Савельєва А.О. звернулась до суду з цим позовом та просила стягнути з ФОП Кірієнко О.О. заборгованість у розмірі 657318,66 грн, пеню в розмірі 41344,96 грн, інфляційні втрати в розмірі 16287,67 грн та 3% річних у розмірі 4468,73 грн.

У відзиві на первісний позов ФОП Кірієнко О.О. визнала наявність заборгованості за поставлений товар у розмірі 657 318,66 грн станом на 31.01.2025.

Водночас, відповідно до наданої ФОП Кірієнко О.О. банківської виписки, останньою було частково погашено заборгованість за Договором, а саме 05.02.2025 - у розмірі 12000,00 грн, 12.02.2025 - у розмірі 9000,00 грн, 20.02.2025 - у розмірі 5000,00 грн, 26.02.2025 - у розмірі 8000,00 грн, 05.03.2025 - у розмірі 8000,00 грн та 13.03.2025 - у розмірі 6000,00 грн.

У свою чергу, ФОП Кірієнко О.О. заявила у зустрічному позові, що протягом періоду з 02.09.2023 по 15.10.2024 нею було замовлено у постачальника товар на загальну суму 16 499 700,85 грн, при цьому за вказаний період відповідачем за зустрічним позовом поставлено товар на загальну суму 9 976 306,16 грн, не поставлено товару на суму 6 523 394,69 грн.

З огляду на викладене, ФОП Кірієнко О.О. у зустрічному позові просила стягнути з ФОП Савельєвої А.О. неустойку в розмірі 800 339,47 грн за непоставку замовленого товару.

За результатами розгляду даної справи рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 закрито провадження в частині первісних позовних вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кірієнко Ольги Олегівни заборгованості в розмірі 6 000,00? грн.

В іншій частині первісний позов задоволено частково та присуджено до стягнення з Фізичної особи - підприємця Кірієнко Ольги Олегівни на користь Фізичної особи - підприємця Савельєвої Алли Олександрівни заборгованість у розмірі 609 318 грн 66 коп., пеню в розмірі 36 787 грн 47 коп., інфляційні втрати в розмірі 16 287 грн 67 коп., 3% річних у розмірі 3 957 грн 40 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 10 115 грн 27 коп. В іншій частині первісного позову відмовлено. Витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову в розмірі 586,03 грн покладено на Фізичну особу - підприємця Савельєву Аллу Олександрівну.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, з метою дотримання загальних принципів судочинства, закріплених у статтях 124, 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України, а також у статтях 76-79 Господарського процесуального кодексу України, прийняв надані позивачем за зустрічним позовом (копія замовлення №УПЧМ0028814 від 14.11.2023) та відповідачем за зустрічним позовом (скрін-шоти електронного листування від 14.11.2023) до справи на стадії апеляційного розгляду документи та вирішив надати їм оцінку в сукупності з усіма наявними у справі доказами та перевіркою обставин справи.

У даному контексті суд враховує, що факт існування замовлення №УПЧМ0028814 від 14.11.2023 сторонами не заперечується, однак з метою повного та всебічного дослідження обставин справи необхідним є надання оцінки його змісту.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 у даній справі оскаржується Фізичною особою - підприємцем Кірієнко Ольгою Олегівною в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, а тому, враховуючи положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України, в частині задоволення первісних позовних вимог судом апеляційної інстанції не переглядається.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача за зустрічним позовом не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін із таких підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Покупець (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що систематично у період з 02.09.2023 по 15.10.2024 замовляла у постачальника товар на загальну суму 16 499 700,85 грн, при цьому за вказаний період відповідачем за зустрічним позовом поставлено товар на загальну суму 9 976 306,16 грн, не поставлено товару на суму 6 523 394,69 грн.

Зазначене, за доводами позивача за зустрічним позовом, свідчить про порушення відповідачем за зустрічним позовом умов Договору та є підставою для застосування до останнього відповідальності, встановленої пунктами 9.9., 9.12. Договору (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей).

Відповідач за зустрічним позовом, у свою чергу, стверджує, що у спірному випадку мало місце не прострочення поставок товару через неможливість їх виконання, а внаслідок вжиття заходів, спрямованих на запобігання порушення з боку покупця прав і законних інтересів постачальника, що передбачено пунктами 2.5. (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей), 2.7.1. Договору в редакції додаткової угоди №23 від 29.12.2023.

Оцінюючи вказані доводи сторін, колегія суддів дійшла таких висновків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, сторонами у Договорі погоджені наступні умови поставки.

Поставка товару постачальником здійснюється окремими партіями відповідно до прийнятих постачальником замовлень покупця. Постачальник зобов'язується приймати від покупця замовлення на поставку товару та здійснювати його поставку за адресами, в кількості та на дату, вказані у замовленні, власними силами і засобами (в т.ч. транспортом) за свій рахунок (пункт 2.1.).

Замовлення покупця, форма якого погоджена сторонами у додатку №4, що є невід'ємною частиною цього договору, оформлюється на підставі даних специфікації та графіку поставок і надсилається постачальнику виключно на електронну пошту, вказану в додатку №3 до цього договору (пункт 2.4).

За умови відсутності простроченої заборгованості з оплати поставленого товару згідно з п. 5.5 покупець робить замовлення кожні два тижні згідно з графіком поставки. За письмовим погодженням сторін замовлення може бути узгоджене та сформоване поза графіком поставки (пункт 2.5. в редакції Протоколу узгодження розбіжностей).

Замовлення вважається прийнятим постачальником з дати та часу підтвердження його отримання постачальником шляхом відповіді на електронну пошту покупця, зазначену в додатку №3, протягом 24 годин з часу отримання замовлення. В іншому випадку замовлення вважається прийнятим постачальником (пункт 2.6. в редакції Протоколу узгодження розбіжностей).

У разі неможливості виконання замовлення покупця постачальник зобов'язується не пізніше ніж через 24 години після отримання такого замовлення письмово по електронній пошті (додаток №3) повідомити покупця про неможливість виконання замовлення в повному об'ємі або частково з обґрунтуванням причин неможливості виконання та вказати дату поставки (пункт 2.7. в редакції Протоколу узгодження розбіжностей).

Про конкретну поставку товару постачальник зобов'язаний повідомити покупця не пізніше ніж за 24 (двадцять чотири) години до прибуття товару в пункт поставки способом, передбаченим для надсилання замовлень згідно з п. 2.4 цього договору. Разом з цим постачальник направляє покупцю видаткову накладну в форматі «excel», згідно з якою покупець звіряє відповідність підготовленої до відправки партії товару замовленню покупця (в частині номенклатури (асортименту) та кількості товару) та специфікації (в частині ціни товару) (пункт 2.8).

Зобов'язання постачальника з постачання товару вважаються виконаними з моменту передачі товару, який відповідає вимогам якості та іншим умовам цього договору, у повному обсязі (за кількістю) відповідно до прийнятого замовлення покупця та передачі повного пакету належним чином оформлених товаросупроводжувальних документів відповідно до умов цього договору та діючого законодавства (пункт 2.10).

Приймання товару за кількістю і якістю провадиться покупцем в місці поставки товару в момент його отримання від постачальника на підставі видаткової накладної та інших документів, вказаних в п. 3.3 цього договору відповідно до: - Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 р. №П-6 за виключенням умов, встановлених цим договором, та з урахуванням особливостей, передбачених цим договором; Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 р. №П-7, за виключенням умов, встановлених цим договором, та з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (пункт 3.1).

Приймання товару здійснюється уповноваженим представником покупця та починається з надання уповноваженим представником постачальника пакета документів на товар, передбачених п. 3.3 цього Договору. При цьому, покупець перевіряє на відповідність замовленню по одному екземпляру (одиниці) кожного найменування товару, який передається покупцю по видатковій накладній (пункт 3.2).

При передачі товару постачальник повинен передати покупцеві наступні документи:

1) видаткову накладну на товар, яка підписується уповноваженою особою постачальника і скріплюється печаткою постачальника (за наявності). Видаткова накладна повинна відповідати вимогам ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містити номер замовлення і код постачальника (ЄДРПОУ); 2) товарно-транспортну накладну; 3) документи, що посвідчують якість товару, передбачені п. 4.3 цього договору (пункт 3.3).

Ненадання постачальником разом із товаром (при передаванні товару) документів, зазначених в п. 3.3 цього договору, є підставою відмови покупця від приймання такого товару. Цей випадок вважається невиконанням зобов'язань постачальником щодо поставки товару у встановлений термін (пункт 3.5).

У разі надання супровідних документів на партію товару, що не відповідають вимогам законодавства, що висуваються до первинних документів, а також супровідних документів, що містять невідповідності та помилки (включаючи кількість, ціну, загальну суму вартості товару) покупець має право не прийняти товар, поставлений з такими порушеннями. Факт невідповідності супровідних документів підтверджується Актом розбіжностей, форма якого погоджена сторонами у додатку №5, що є невід'ємною частиною цього договору. За участю представника покупця та особи, яка безпосередньо здійснює доставку (передачу) товару, в Акті розбіжностей зазначаються невідповідності, виявлені під час приймання товару. Особа, яка здійснила безпосередню доставку (передачу) товару (водій, експедитор, перевізник тощо), має право відобразити свої заперечення при складанні Акта розбіжностей. Акт розбіжностей підписується представником покупця та особою, яка здійснила безпосередню доставку (передачу) товару (водій, експедитор, перевізник тощо) із зазначенням посади та розшифруванням підпису. На видатковій накладній ставиться відмітка про наявність Акта розбіжностей. На підставі належним чином оформленого сторонами Акту розбіжностей та відповідної відмітки на видатковій накладній покупець може прийняти рішення про прийняття товару. Якщо особа, яка здійснила безпосередню доставку (передачу) товару (водій, експедитор, перевізник тощо), відмовляється ставити свій підпис, покупець має право відмовитися від приймання товару або прийняти товар, поставивши в Акті розбіжностей відмітку про відмову від підпису особи, яка здійснила безпосередню передачу товару. У цьому випадку Акт розбіжностей із підписом та печаткою представника покупця вважається прийнятим сторонами. Другий екземпляр видаткової накладної із складеним Актом розбіжностей передається постачальнику через особу, яка здійснила безпосередню доставку (передачу) товару (водій, експедитор, перевізник тощо). На підставі Акта розбіжностей постачальник надає покупцеві коригування до податкової накладної відповідно до чинного законодавства (пункт 3.7).

Покупець має право відмовитись від прийняття товару у постачальника у будь-якому нижчепередбаченому випадку: - невідповідності кількості, якості, ціни поставленого товару, вказаної у замовленні покупця на поставку даної партії товару; - невідповідності, відсутності, наявності помилок або виправлень в товаросупроводжувальних документах; - товар не відповідає вимогам упакування і/або тарування і/або маркування; - термін придатності товару не відповідає умовам п.4.11 цього договору; - не витримано температурний режим і/або рівень відносної вологості при транспортуванні товару, до якого висуваються такі вимоги; - якщо товар було доставлено з порушенням умов його транспортування, що можуть вплинути на терміни зберігання і якість даного товару; - кількість товару, поставленого в упаковці, не відповідає кількості товару, що зазначена на цій упаковці; - наявність заборони реалізації товару чи вилучення товару з вільного обігу у встановленому законом порядку та/або у разі прийняття нових нормативно-правових актів; - по закінченню строку дії цього договору (припинення договору) та/або у випадку дострокового розірвання цього договору (пункт 3.9).

Позивач за первісним позовом стверджує про часткове виконання постачальником замовлення на поставку товару №УПЧМ0028814 від 14.11.2023 в сумі 1 456 863,80 грн лише на суму 470 569,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000041 від 24.11.2023, та за замовленням №УПЧМ0031222 від 05.12.2023 в сумі 655 485,20 грн лише на суму 202 445,60 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000044 від 11.12.2023.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що копія замовлення №УПЧМ0028814 від 14.11.2023 на суму 1 456 863,80 грн була відсутня у матеріалах справи під час її розгляду судом першої інстанції, однак надана скаржником разом із апеляційною скаргою та долучена судом до матеріалів справи.

На підтвердження направлення вказаного замовлення, а також замовлення №УПЧМ0031222 від 05.12.2023 відповідачу за зустрічним позовом позивачем за зустрічним позовом долучено до відповіді на відзив скріншоти електронних листів з електронної адреси chervoniy_market_order@brosco.ua (том 1, а.с. 287, 290).

На виконання замовлення №УПЧМ 0028814 від 14.11.2023 ФОП Савельєва А.О. поставила покупцю ФОП Кірієнко О.О. товар вартістю 470 569,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000041 від 24.11.2023.

Також, на виконання замовлення №УПЧМ 0031222 від 05.12.2023 ФОП Савельєвою А.О. на адресу покупця був поставлений товар вартістю 202 445,60 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000044 від 11.12.2023.

При цьому ФОП Савельєвою А.О. відповідно до пункту 2.8. Договору було повідомлено покупця про найменування, зміст та обсяг партії товару шляхом направлення видаткових накладних №РН-0000041 від 24.11.2023 та №РН-0000044 від 11.12.2023 у форматі «Excel» на електронну адресу: info_zakaz2@chervonyi.com.ua (докази долучені до відзиву на зустрічний позов).

Як вбачається із роздруківки електронного листування, долученого до відзиву на апеляційну скаргу, ФОП Савельєва А.О. повідомляла покупця про кількість товару, що може бути поставлений.

Отже, покупець був обізнаний з обсягом товару, підготовленого до поставки на замовлення покупця, заперечень щодо погодженої кількості не висловив.

При цьому, поставлений за видатковими накладними №РН-0000041 від 24.11.2023 та №РН-0000044 від 11.12.2023 товар був прийнятий з боку покупця без жодних зауважень щодо кількості та/або якості, видаткові накладні не містять жодних відміток про невідповідність товару вимогам договору, часткову відмову від прийняття поставленого товару, а також не містить відміток, передбачених пунктом 3.7. Договору, про невідповідність супровідних документів на поставлений товар в частині кількості поставленого товару кількості замовленого товару.

Жодних претензій про невідповідність кількості поставленого товару в порядку, визначеному Інструкцією №П-6, постачальнику, як це передбачено пунктом 3.1. Договору, також не заявлялось.

Відсутні у матеріалах справи і будь-які претензії, виставлені ФОП Кірієнко О.О. відповідачу за первісним позовом щодо поставки товару в меншому обсязі, ніж було замовлено нею, до моменту подання ФОП Савельєвою А.О. первісного позову в даній справі.

У контексті зазначеного суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 11.08.2021 у справі №909/436/20, від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 06.10.2021 у справі №925/1546/20).

Доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - «non concedit contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (такі висновки наведено у постановах Верховного Суду, зокрема, від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 06.12.2019 у справі №910/353/19, від 07.11.2019 у справі №910/124484/18, від 14.05.2020 у справі №910/7515/19, від 19.02.2020 у справі №915/411/19).

Так, у спірному випадку ФОП Кірієнко О.О., яка була обізнана про кількість товару, що буде поставлений на її замовлення та яка отримала товар за переліченими видатковими накладними без висловлення будь-яких заперечень щодо його кількості, у подальшому зайняла протилежну позицію, що, на переконання суду, порушує доктрину заборони суперечливої поведінки.

Посилання скаржника на те, що підписання видаткових накладних без заперечень свідчить виключно про підтвердження нею належної якості поставленого товару та відповідності кількості фактично поставленого товару кількості, зазначеній у видаткових накладних, оцінюються судом критично, адже умови вищеперелічених пунктів Договору свідчать про те, що у разі наявності у покупця заперечень щодо невідповідності кількості, якості, ціни поставленого товару, вказаної у замовленні покупця на поставку даної партії товару, покупець має заявити про них саме при прийнятті товару.

Враховуючи встановлений пунктом 5.4. Договору (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей) порядок розрахунків, остаточний розрахунок за поставлений товар відповідно до видаткової накладної №РН-0000041 від 24.11.2023 мав бути здійснений покупцем не пізніше 45 календарних днів з дати поставки, тобто до 08.01.2024, а щодо товару, поставленого за видатковою накладною №РН-0000044 від 11.12.2023 - до 25.01.2024.

Доказів того, що оплата за товар, поставлений згідно з видатковими накладними №РН-0000041 від 24.11.2023 та №РН-0000044 від 11.12.2023, була здійснена у погоджені Договором строки матеріали справи не містять.

У свою чергу, укладена сторонами 29.12.2023 Додаткова угода №23 не змінює строків оплати та порядку їх обрахунку за вже поставлений товар до дати її укладення.

Протилежні доводи скаржника зводяться до невірного тлумачення ним норм цивільного законодавства щодо порядку виконання договорів.

Товар, що був поставлений ФОП Кірієнко О.О. до 29.12.2023, мав бути оплачений нею згідно умов Договору, чинних на момент здійснення поставки.

У Додатковій угоді №23 від 29.12.2023 сторони не збільшували строки оплати за вже поставлений до його підписання товар.

Як зазначає ФОП Савельєва А.О. та не спростовано скаржником, у порушення пункту 5.4. Договору оплата за поставлений товар не здійснювалась ФОП Кірієнко О.О. належним чином з самого початку поставок товару.

Постійна наявність простроченої заборгованості покупця з оплати поставленого товару за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи Актами звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2024 по 31.08.2024, з 01.10.2024 по 30.11.2024, з 01.12.2024 по 31.12.2024, долученими до первісного позову та підписаними електронно-цифровими підписами сторін.

Так, розмір заборгованості ФОП Кірієнко О.О. перед постачальником - ФОП Савельєвою А.О. станом на 31.12.2023 становив 1 273 462,20 грн, а станом на 08.01.2024 - 1 238 462,20 грн.

Наявність вказаної заборгованості станом на періоди, вказані в актах, не спростована позивачем за зустрічним позовом.

Доводи скаржника стосовно того, що акти звірки не є належними доказами існування простроченої заборгованості судом відхиляються.

Так, колегія суддів зазначає, що акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Водночас, підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №916/2620/20, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 10.09.2019 у справі №916/2403/18.

Сальдо в акті звірки вказує саме на залишкові суми заборгованості (дебіторської чи кредиторської) між контрагентами на початок та кінець звітного періоду.

Відповідно, долучені до первісної позовної заяви акти звірки підтверджують факт наявності у ФОП Кірієнко О.О. заборгованості перед ФОП Савельєвою А.О. станом на вказані у них періоди й підтверджують неналежне виконання нею зобов'язань з оплати поставленого товару згідно з Договором.

Відповідно до пункту 2.5. Договору в редакції Протоколу узгодження розбіжностей за умови відсутності простроченої заборгованості з оплати поставленого товару згідно з п. 5.5 покупець робить замовлення кожні два тижні згідно з графіком поставки. За письмовим погодженням сторін замовлення може бути узгоджене та сформоване поза графіком поставки.

За змістом пункту 5.5. Договору загальна сума цього Договору обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних на товар на кожну партію товару, що були поставлені протягом строку дії цього Договору, з урахуванням коригувань вартості повернутих, неякісних, неналежних товарів згідно з вимогами цього Договору.

Згідно з пунктом 2.7.1. Договору у редакції Додаткової угоди №23 від 29.12.2023 у випадку наявності у покупця простроченої заборгованості за раніше поставлений товар, а також ухилення покупця від підписання акта звірення взаємних розрахунків за поставлений товар та повернення підписаного акта постачальнику протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання такого акта, постачальник має право не приймати замовлення покупця на поставку товару до виконання, а в разі його прийняття затримати поставку товару повністю або частково до моменту усунення покупцем такого порушення. В такому разі непоставка (недопоставка) не вважається простроченням постачальника та штрафні санкції за порушення строків поставки товару до постачальника не застосовуються.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи щодо наявності у покупця простроченої заборгованості з оплати вже поставленого товару, у постачальника, згідно з пунктом 2.5 Договору в редакції Протоколу узгодження розбіжностей та пункту 2.7.1 Договору в редакції Додаткової угоди №23, не виникало обов'язку виконувати замовлення покупця в повному обсязі, про що обґрунтовано зазначає відповідач за первісним позовом.

Наведене обставина, у свою чергу, виключає можливість нарахування штрафних санкцій на підставі пунктів 9.9. та 9.12. Договору, висновки суду першої інстанції з приводу чого є правильними.

Щодо посилання скаржника на неналежне дослідження судом першої інстанції умов пункту 9.12. Договору щодо відповідальності за невиконання постачальником умов пунктів 2.7., 2.9. Договору у разі неповідомлення постачальником покупця про неможливість виконання замовлення, то колегія суддів зазначає, що умовами пункту 2.7. Договору передбачено, що постачальник зобов'язується повідомити покупця у разі неможливості виконання ним замовлення покупця, однак у спірному випадку мало місце не прострочення поставок партій товару через неможливість їх невиконання, а через вжиття постачальником заходів, спрямованих на запобігання в подальшому порушенням з боку покупця прав і законних інтересів постачальника, що передбачено пунктами 2.5 Договору в редакції Протоколу узгодження розбіжностей та 2.7.1. Договору в редакції Додаткової угоди №23 та не надає підстав для застосування до ФОП Савельєвої А.О. заходів відповідальності у вигляді стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи викладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову є правильними і скаржником належними та допустимими доказами не спростовано.

Усі інші доводи та міркування скаржника, окрім наведених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовуються висновків суду щодо відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог у даній справі.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 лютого 2010 року, пункт 58).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Доводи апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Кірієнко Ольги Олегівнине приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову в даній справі.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі в оскаржуваній частині обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця Кірієнко Ольги Олегівни є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кірієнко Ольги Олегівни на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 у справі №910/2619/25 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 у справі №910/2619/25 в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Фізичну особу - підприємця Кірієнко Ольгу Олегівну.

Матеріали справи №910/2619/25 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 14.11.2025.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.О. Мальченко

А.І. Тищенко

Попередній документ
131805382
Наступний документ
131805384
Інформація про рішення:
№ рішення: 131805383
№ справи: 910/2619/25
Дата рішення: 04.11.2025
Дата публікації: 17.11.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (04.11.2025)
Дата надходження: 19.08.2025
Предмет позову: стягнення 800 339,47 грн
Розклад засідань:
23.04.2025 15:15 Господарський суд міста Києва
28.05.2025 15:30 Господарський суд міста Києва
25.06.2025 17:00 Господарський суд міста Києва
16.07.2025 15:30 Господарський суд міста Києва
21.10.2025 14:20 Північний апеляційний господарський суд