Судді Північного апеляційного господарського суду Коротун О.М.
На ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 у справі №910/4552/23 при визнання заяви про відвід необґрунтованою.
Від 13 листопада 2025 року
Справа № 910/4552/23
У провадженні колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Пономаренко Є.Ю., судді: Буравльов С.І., Коротун О.М. перебуває справа №910/4552/23 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Свято - Успенської Києво-Печерської Лаври / Чоловічий монастир / Української Православної церкви на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 у справі №910/4552/23, розгляд якої було призначено на 13.11.2025.
Від Київської Митрополії Української Православної Церкви 13.11.2025 надійшла заява про відвід судді Коротун О.М. від розгляду справи №910/4552/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 подану заяву про відвід судді Коротун О.М. від розгляду справи №910/4552/23 - визнано необґрунтованою.
При цьому більшість суддів виходила з тих мотивів, що заявлення суддею Коротун О.М. самовідводу жодним чином не свідчить про її необ'єктивність чи упередженість при розгляді даної справи. Тоді як твердження заявника відводу про те, що релігійні почуття вказаної судді перешкоджають їй розглянути цю справу об'єктивно мають суб'єктивний характер і засновані на припущеннях заявника.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025, вважаю за необхідне в порядку ч. 3 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України письмово викласти свою окрему думку.
Підставою для заявлення відводу було визначено, що в судовому засіданні 13.11.2025 сторонам стало відомо, що суддя Північного апеляційного господарського суду Коротун О.М. особисто заявила самовідвід під час судового засідання. Так, сама суддя зазначила про існування обставин, що унеможливлюють подальшу її участь у розгляді даної справи. Сторона зазначила, що вважає, що в неї є релігійні почуття, які перешкоджають їй розглянути цю справу об'єктивно, оскільки релігійні почуття є внутрішнім процесом, що відображає особистості її відношення до фактичних обставин у тому числі цієї справи. Вказане, за доводами сторони, є свідченням наявності суб'єктивного критерію для відводу.
Водночас, заявлений іншим учасником процесу відвід судді Коротун О.М., як і заяву про самовідвід - було залишено без розгляду іншою ухвалою від 13.11.2025.
Вважаю, доводи заявника частково обґрунтованими, з урахуванням наступного.
Так, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на справедливий суд насамперед повинне забезпечуватись безсторонністю судді. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу: запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Визначення належного та безстороннього суду є первинним щодо вчинення процесуальних дій у справі (пункти 183, 184 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2021 у справі № 11-202сап21).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з: "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно з пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зав'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії' від 26.10.1984, А, № 86).
Оскільки заявлений іншим учасником процесу відвід судді Коротун О.М., як і заяву про самовідвід - було залишено без розгляду іншою ухвалою від 13.11.2025, тобто не здійснено розгляд доводів по суті, вважаю, що в даному випадку заява третьої особи через суб'єктивний критерій має бути задоволена з метою недопущення виникнення сумнівів у стороннього спостерігача в неупередженості судді.
Окрім цього, зазначаю, що мною було заявлено відвід у справі № 904/4397/24, який було задоволено судом. Таким чином, з метою дотримання єдності судової практики вважаю, що заявлений відвід слід було задовольнити.
А тому, з урахуванням вказаного вище, вважаючи, що процесуальне рішення, яке виносить суддя, повинно бути дуже обережно сформульоване, щоб бути нейтральним та уникнути будь-якого можливого сумніву щодо неупередженості (безсторонності) суду - не згодна із постановленою ухвалою в розумінні ст. 34, 35 ГПК України та ст. 9 Кодексу суддівської етики.
Суддя
Північного апеляційного
господарського суду О.М. Коротун
"14" листопада 2025 р.