вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" листопада 2025 р. Справа№ 910/3614/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Коротун О.М.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.
за участю представників сторін
від скаржника: Бабаєва О.О. (в режимі відеоконференції),
від заявника: Савченко Л.В. (в режимі відеоконференції),
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2025, повний текст якої складений 19.08.2025,
у справі № 910/3614/25 (суддя Омельченко Л.В.)
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність боржника фізичної особи
Короткий зміст заяви та ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з неможливістю погасити заборгованість.
Ухвалою суду від 26.03.2025 прийнято заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
23.06.2025 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (далі-ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП») надійшла заява з грошовими вимогами до боржника у розмірі 34 645,00грн, в якій ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» просило суд визнати грошові вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 29 800,20 грн заборгованості за договором кредиту та 4 844,50 грн судових витрат та включити грошові вимоги ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 01.07.2025 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (ідентифікаційний код: 41240530) з грошовими вимогами до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) у розмірі 34 645,00 грн.
Представник боржника Войтович Л.В. заперечувала проти грошових вимог ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП», посилаючись на недоведеність грошових вимог.
Керуючий реструктуризацією боржника - арбітражний керуючий Каратун Є.Є. у повідомленні про результати розгляду грошових вимог зазначив, що грошові кошти ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» у розмірі 29 800,20 грн ним не визнаються та підлягають відхиленню у зв'язку з необґрунтованістю в частині нарахування процентів та штрафних санкцій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 відмовлено у визнанні кредитором ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (ідентифікаційний код: 41240530) на загальну суму 29 800,20 грн.
Відмовляючи у задоволенні заяви про визнання кредитором суд вказав, що ТОВ «ФК «ЕЛ. ЕН.Груп» не доведено факт укладення кредитного договору та не надано доказів на підтвердження зарахування грошових коштів від ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» на рахунок ОСОБА_1 , відповідно, нарахування відсотків за прострочення платежу є безпідставним.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції не визнав грошові вимоги ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.Груп» до боржника у зв'язку із недоведеністю існування у ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 29 800,20 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі №910/3614/25 та постановити нове рішення, яким визнати грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до боржника ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.
Апелянт вважає що: ним доведено факт укладення між ним та ОСОБА_1 кредитного договору і використання ним кредитних коштів; також доведено факт перерахування кредитних коштів за кредитним договором у сумі 10 000,00 грн; є помилковий висновок суду про відсутність підпису боржника на паспорті споживчого кредиту та про виконання ОСОБА_1 , кредитних зобов'язань перед Банком; є безпідставними посилання суду на ненадання кредитором документів, які, на той час, містилися в матеріалах справи, а також вважає необґрунтованим посилання на відстуність певної інформації в документах, яка, в той час, зазначена у вказаних документах.
Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції було допущено помилки у вступній частині оскаржуваної ухвали, у сумі грошових вимог, зазначено суму 150 000,00 грн, в той час коли була заявлена сума грошових вимог у розмірі 29 800,00 грн. Також судом зазначено невірний код первісного кредитора ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» в посиланні на платіжне доручення на підтвердження видачі кредитних коштів боржнику.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
У свою чергу представниця боржника надала до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просила повернути представнику кредитора апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі №910/3614/25. У разі, якщо суд не поверне апеляційну скаргу та просила залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі №910/3614/25 без змін, а апеляційну скаргу представника кредитора залишити без задоволення.
Представниця боржника вважає, що кредитором не доведено факт укладення кредитного договору та факт перерахування коштів за таким договором на користь боржника.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі № 910/3614/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 витребувано матеріали справи № 910/3614/25 з Господарського суду міста Києва.
04.09.2025 на адресу Північіного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/3614/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі № 910/3614/25 та призначено розгляд справи на 13.10.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі № 910/3614/25 на 03.11.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі № 910/3614/25 на 10.11.2025.
Явка учасників у судове засідання
Керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий Каратун Є.Є. у судове засідання, призначене на 10.11.2025, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином (в електронний кабінет, про що свідчить довідка про доставку електронного документу, повідомлення №067019847338 вручено особисто 27.10.2025).
Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що учасників справи обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. за наявними у справі матеріалами.
Позиції учасників справи
Представниця скаржника у судовому засіданні в режимі відеоконференції 10.11.2025 наполягала на доводах апеляційної скарги, з підстав, викладених у ній, просила її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі №910/3614/25 скасувати та постановити нову ухвалу, якою визнати грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до боржника ОСОБА_1 .
Представниця боржника у судовому засіданні в режимі відеоконференції 10.11.2025 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» кредитором боржника, з огляду на наступне.
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи визначаються нормами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Згідно ч. 1 ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до положень ст.1 КУзПБ конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) та оприлюднено відомості на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.
Згідно з ч. 6 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення всіх кредиторів здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30-ти днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Згідно із ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14-ти днів з дня постановленої ухвали; дата засідання господарського суду, яке має відбутись не пізніше 60-ти днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Частиною третьою статті 47 КУзПБ передбачено, що ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом першої інстанції встановлено, що від ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (ідентифікаційний код: 41240530) надійшла кредиторська заява з грошовими вимогами до боржника у розмірі 29 800,20 грн.
ТОВ «ФК «ЕЛ. ЕН. Груп» у заяві посилається на те, що 25.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Незалежні фінанси» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (за договором - позичальник ) укладено договір про споживчий кредит № 1701492, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно із умовами цього кредитного договору кредитодавець зобов'язувався на умовах, визначених цим договором, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язувався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надавався з метою задоволення потреб позичальника, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Загальний розмір кредиту становить 10 000,00 грн (п. 1.2. кредитного договору).
За умовами п. 1.3.-1.4. кредитного договору кредит надавався загальним строком на 349-ть днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 25.04.2024 (дата надання кредиту). Строк, на який надається окрема частина кредиту, встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом мала здійснюватися позичальником відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 09.04.2025 (дата остаточного погашення заборгованості). За умовами п. 1.5. кредитного договору денна процентна ставка складає: (36517,00 грн/ 10000,00 грн) / 349 днів * 100% = 1,05%.
Відповідно до п. 2.1. кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_2 .
04.09.2024 між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» було укладено договір факторингу № 04092024 (далі - договір факторингу), відповідно до якого ТОВ «ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» відступило своє право вимоги за договорами і, в тому числі, за вказаним договором про споживчий кредит № 1701492 від 25.04.2024, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.Груп». Як зазначалося у заяві про грошові вимоги, відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу, ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.Груп» набуло право грошової вимоги до боржника у загальній сумі 29 800,20 грн, з яких: 10 000,00 грн - сума заборгованості за тілом (основна сума боргу), 14 800,20 грн - сума заборгованості за відсотками, 5 000,00 грн - сума заборгованості за штрафами.
Як стверджує ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН. Груп», зобов'язання за договором про споживчий кредит № 1701492 від 25.04.2024 ОСОБА_1 не виконані, його заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.Груп» складає суму 29 800,20 грн.
На підтвердження заявлених грошових вимог ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.Груп» надало суду: копію договору про споживчий кредит № 1701492 від 25.04.2024; копію анкети - заявки на кредит № 1701492 від 25.04.25024; витяг з реєстру боржників; копію платіжного доручення від 25.04.2024; копію довідки про видачу кредитних коштів; копію паспорту споживчого кредиту; копію договору факторингу № 040925024 від 04.09.2024 та додатки до нього; розрахунок заборгованості.
Грошові вимоги ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.Груп» розглянуті керуючим реалізацією майна арбітражним керуючим Каратуном Є.Є. та не визнані у зв'язку із некоректністю розрахунку розміру заборгованості.
Боржник грошові вимоги ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.Груп» вважає не доведеними та не визнає.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Згідно із ч. 2 ст. 100 ЦПК України Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуг». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Частиною 3 статті 100 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Відповідно до правових висновків, викладеними у постановах Верховного Суду від 11 червня 2019 року у справі № 904/2882/18, від 24 вересня 2019 року у справі № 922/1151/18, від 28 грудня 2019 року у справі № 922/788/19, від 16 березня 2020 року у справі № 910/1162/19, роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов'язковим реквізитом електронного документа, оскільки у такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення. У п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною особою та юридичною особою.
Згідно із ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами)
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Статтею 5 зазначеного Закону визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
За змістом статей 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Отже, електронний документ, на підставі якого між сторонами виникають права та обов'язки, має відповідати положенням Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 910/1162/19 та від 19.01.2022 у справі № 202/2965/21.
Судом першої інстанції правильно вказано, що зазначення у тексті договору особистих даних позичальника не підтверджує підписання останнім кредитного договору в електронній формі.
Крім того, роздруківка зазначених вище електронних документів не може вважатись електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, яка використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Разом з тим, доказів укладення таких договорів, які за формою відповідають вимогам законодавства, ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.Груп» суду не надано.
На підтвердження укладення договору про споживчий кредит № 1701492 від 25.04.2024 між ТОВ «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1, ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.Груп» подано суду копії: договору про споживчий кредит № 1701492 від 25.04.2024, Графіку платежів («Графік») та Паспорту споживчого кредиту («Паспорт»), нібито укладених дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи «Незалежні фінанси», шляхом надсилання «Незалежні фінанси» на телефонний номер позичальника (боржника) одноразового ідентифікатора для підписання цих документів. Кредитор зазначає, що договір підписано введенням боржником Електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), номер пароля 214353.
Водночас, як зазначає суд першої інстанції, у Графіку платежів та Паспорті не зазначено комбінації цифр та літер, які є одноразовим паролем- ідентифікатором, за допомогою якого боржником підписано ці документи.
Також ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.Груп» не надано доказів того, що наявні в матеріалах справи копії зазначених документів створювалися у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», та вони підписувалися електронним підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов'язковим реквізитом електронного документа.
Крім того, заява не містить доказів передачі/надсилання ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» на адресу боржника одноразового ідентифікатору, який відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» має являти собою дані у вигляді алфавітно - цифрової послідовності.
ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.Груп» не доведено належність зазначеного вище одноразового ідентифікатора, вказаного у договорі про споживчий кредит № 1701492 від 25.04.2024, саме боржнику, та відповідно не доведено факту підписання боржником договору про споживчий кредит № 1701492 від 25.04.25024, Графіку, Паспорту та інших пов'язаних документів.
З огляду на викладене, наявні в матеріалах справи копії договору про споживчий кредит № 1701492 від 25.04.2024, Графіку та Паспорту не можуть вважатись електронними документами (копією електронного документа), оскільки не відповідають вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та не є належними доказами укладення кредитного договору між боржником та ТОВ «Незалежні фінанси».
Крім того, при поданні заяви з грошовими вимогами до боржника заявник надав суду копію платіжного доручення № 36224080 від 25.04.2025 у якості доказу про перерахування ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн ОСОБА_1 та довідку від 18.06.2025 №7/11903993, яка видана ТОВ «ФК «Контрактовий Дім».
Проте, колегія суддів зазначає, що доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.
Вимоги кредитора до боржника мають бути безспірними, тобто ґрунтуватися на первинних документах, які беззаперечно підтверджували би дійсний розмір заборгованості, правомірність підстави її виникнення та доводили б прострочення виконання грошового зобов'язання боржника.
За приписами п. п. 3, 6 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Згідно зі ст. 41 Закону України "Про Національний банк України" та ч. ч. 1, 2 ст. 68 Закону України "Про банки та банківську діяльність", Національний банк України встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 (зі змінами та доповненнями), є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.
Положенням № 75 визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа. Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. При цьому, Положенням визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Таким чином, допустимим доказом списання грошових коштів з рахунків кредиторів може бути лише виписка з їх особових рахунків, яка містить обов'язкові реквізити.
При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено, що надана у якості доказу копія платіжного доручення не містить обов'язкових реквізитів, встановлених діючим законодавством (п. 51,52 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 (зі змінами та доповненнями), а тому не могла бути виконана.
Так, у зазначеному платіжному дорученні вказано ідентифікаційний код платника ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» - 40484607, натомість ідентифікаційний код ТОВ « ФК «Незалежні фінанси» - 44620708, а також не зазначена посада та прізвище уповноваженої особи платника.
Відтак, формування ініціатором платіжного доручення № 36224080 від 25.04.2024 без зазначення прізвища та посади уповноваженої особи, а також з невірним ідентифікаційним кодом платника є недостатнім для висновку про те, що грошовий переказ було ініційовано. Належне оформлення платіжного доручення залежало виключно від волі ініціатора платежу, а тому відсутні підстави вважати, що перерахування коштів за таким платіжним дорученням відбулося.
Також на підтвердження здійснення перерахування 10 000 грн ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 1701492 від 25.04.2024 ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.Груп» надало довідку від 18.06.2025 № 7/11903993, яка видана ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» про успішність операції, здійсненої ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» про перерахування суми кредиту у розмірі 10 000,00 грн.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що вказана довідка не містить даних щодо власника банківської картки, на яку були перераховані кошти, повного номеру картки, що позбавляє можливості вважати доведеним факт переказу ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» коштів в сумі 10 000,00 грн на картковий рахунок, який належить саме ОСОБА_1 .
Крім того, ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.Груп» не надано доказів існування будь-яких правовідносин між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТОВ «ФК «Контрактовий дім», яке, згідно із доводів ТОВ «ЕЛ.ЕН.Груп», здійснило переказ коштів на рахунок позичальника від імені ТОВ «ФК «Незалежні фінанси». Також до заяви не додано копії договору на здійснення операцій з переказу грошових коштів, який мав би бути укладений між кредитором та ТОВ «ФК «Контрактовий дім», та не додано Ліцензії ТОВ «ФК «Контрактовий дім» на здійснення діяльності з надання фінансових послуг.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.Груп» не надано доказів на підтвердження зарахування грошових коштів від ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» на рахунок ОСОБА_1 , відповідно, нарахування відсотків за прострочення платежу є безпідставним.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не допустив порушень норм матеріального чи процесуального права, повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання грошових вимог ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до боржника ОСОБА_1 на загальну суму 29 800,20 грн.
Доводи скаржника, що судом першої інстанції було допущено помилки у вступній частині оскаржуваної ухвали, у сумі грошових вимог, зазначено суму 150 000,00 грн, а також зазначено невірний код первісного кредитора ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» в посиланні на платіжне доручення в підтвердження видачі кредитних коштів боржнику, враховано судом апеляційної інстанції, проте дані описки є очевидними та не змінюють суті прийнятого рішення першої інстанції. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що дані описки можуть бути виправлені шляхом звернення із заявою відповідно до ст. 243 ГПК України.
Усі інші доводи та міркування скаржника, окрім наведених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не є такими, що спростовують висновки суду про відсутність підстав для задоволення заяви скаржника.
Враховуючи вищевикладене, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив наявні у матеріалах справи докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому ухвала Господарського суду міста Києва є законною та обґрунтованою, отже, підстави для її скасування чи зміни відсутні, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з вимогами процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛ.ЕН.ГРУП» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі № 910/3614/25 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі № 910/3614/25 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛ.ЕН.ГРУП» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі № 910/3614/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі № 910/3614/25 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 910/3614/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України та статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повна постанова складена та підписна 14.11.2025.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді О.М. Коротун
В.В. Сулім