вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" листопада 2025 р. Справа№ 911/1368/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Фермерського господарства «Едельвейс-2007»
на рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2025
у справі № 911/1368/25 (суддя Сокуренко Л.В.)
За позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Фермерського господарства «Едельвейс-2007»
про стягнення 107 712, 00 грн
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Фермерського господарства «Едельвейс-2007» про стягнення 107 712, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії № 3688 від 01.04.2021, в частині сплати платежів за утримання землі у смузі відведення. У зв'язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 107 712,00 грн основного боргу.
Рішенням Господарського суду Київської області від 23.06.2025 у справі № 911/1368/25 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Фермерського господарства «Едельвейс-2007» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» 107 712, 00 грн основного боргу та 3 028, 00 грн судового збору.
При прийнятті вказаного рішення суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про експлуатацію залізничної під'їзної колії № 3688 від 01.04.2021.
Не погодившись з прийнятим рішенням, 11.07.2025 Фермерське господарство «Едельвейс-2007» (через систему «Електронний суд»), звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2025 у справі № 911/1368/25 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване, прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Так, скаржник стверджує, що Пунктом 16 договору №3688 відповідач зобов'язався сплачувати залізниці, зокрема, витрати на утримання ділянки землі у смузі відведення. Проте, тариф з відшкодування зазначених витрат договором (чи додатками) не визначено, з відповідачем не узгоджено. Надана позивачем калькуляція витрат на утримання 1кв.м. смуги відведення в місяць на 2023 рік відповідачем не підписана та не оформлена як додаток до договору. За таких обставин позовні вимоги є безпідставними, оскільки розмір плати на утримання смуги відведення Збірником тарифів (Тарифним керівництвом № 1) не встановлений, а договором сторін не визначений. 29.08.2023
Також, апелянт посилається на акт складений 29.08.2023, в якому зазначено, що з 11 год. 50 хв. 29.08.2023 під'їзна колія ФГ «Едельвейс-2007» закривається для подавання вагонів під вантажні операції. Таким чином, на думку відповідача, оскільки з 29.08.2023 колія не використовувалась ФГ «Едельвейс-2007», то підстави для стягнення заборгованості за період з січня по листопад 2024 року відсутні.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025, матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства «Едельвейс-2007» по справі № 911/1368/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Андрієнко В.В., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Едельвейс-2007» на рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2025 у справі № 911/1368/25, за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи.
01.08.2025 через систему «Електронний суд» позивачем був поданий відзив на апеляційну скаргу у якому він просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 01.04.2021 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - залізниця, позивач) та Фермерським господарством «Едельвейс-2007» (далі - власник колії, відповідач) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Фермерське господарство «Едельвейс-2007» № 3688 (далі - договір № 3688).
Відповідно до п. 1 договору № 3688, згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії та примикає стрілочним переводом № 23 до колії № 6 станції Путивль і обслуговується власним локомотивом. Межею під'їзної колії є знак «Межа під'їзної колії», встановлений проти стику рамної рейки стрілочного переводу № 41.
Згідно з п. 2 договору № 3688, розгорнута довжина під'їзної колії складає 794 погонних метрів - на балансі власника колії.
Відповідно до п. 3 договору № 3688, у межах смуги відведення залізниці під'їзною колією і спорудами власника колії зайнято ділянку землі площею 825 кв. м.
Згідно пункту 16 договору № 3688, власник колії сплачує залізниці наступну плату:
- за подачу, збирання вагонів - згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1) з урахуванням діючого коефіцієнта;
- за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за складування вантажів або примикання під'їзних колій у смузі відведення: згідно тарифного керівництва № 1 сплачується не пізніше, як за 10 днів до початку звітного місяця, за ставками визначеними калькуляціями за формулою: (П+К)*S, де П - діюча ставка місцевого земельного податку за 1 кв. м; К - витрати залізниці на утримання 1 кв. м землі в межах смуги відведення залізниці, які розраховуються залізницею один раз на рік та доводяться до відома підприємств шляхом вивішення оголошень в товарній касі станції (або шляхом направлення повідомлень чи в будь-який інший спосіб виходячи з умов технології роботи станції); S - площа земельної ділянки, зайнята під'їзною колією у межах смуги відведення, кв. м;
за маневрову роботу - згідно Тарифного керівництва № 1;
інші збори і плати - згідно Тарифного керівництва № 1 з урахуванням діючих коефіцієнтів.
Збори і плати вносяться через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Укрзалізниця» згідно окремо укладеного договору про надання послуг, з урахуванням діючих коефіцієнтів.
За змістом п. 20 договору № 3688, одностороння відмова від виконання договору і одностороння зміна його умов не допускається.
Пунктом 21 договору № 3688 визначено, що цей договір укладається терміном на 5 років та діє з 01.04.2021 до 01.04.2026 включно.
Згідно з затвердженою калькуляцією витрат на утримання 1 кв. м смуги відведення (1 місяць) по службі колії на 2023 рік, розмір витрат на утримання 1 кв. м земельної ділянки в 2024 році (до 01.04.2024) становить - 8, 52 грн без ПДВ на місяць. Відповідно до телеграфного розпорядження № М-08/8 від 06.03.2023 нарахування плати за новою калькуляцією проводиться з квітня 2023 року.
Згідно з затвердженою калькуляцією витрат на утримання 1 кв. м смуги відведення (1 місяць) по службі колії на 2024 рік, розмір витрат на утримання 1 кв. м земельної ділянки в 2024 році становить - 10, 13 грн без ПДВ на місяць. Відповідно до телеграфного розпорядження № Д ПЗЗ-03/888 від 19.03.2024 нарахування плати за новою калькуляцією проводиться з квітня 2024 року.
Копії затвердженої калькуляції та телеграфні розпорядження наявні в матеріалах справи.
Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 175629956 від 30.07.2019, Акціонерному товариству «Українська залізниця» на праві постійного користування належить земельна ділянка з кадастровим номером 5920910100:00:029:0004, площею 35,9099 га на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 276565 від 30.09.2005.
Згідно з наявним в матеріалах справи витягом № НВ-5900029902024 від 17.01.2024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5920910100:00:029:0004, нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 28 076 347, 81 грн.
Сума земельного податку відповідно до розрахунку розміру відшкодування земельного податку по Буринській міській раді, де територіально розташована під'їзна колія ФГ «Едельвейс-2007», в 2024 становить 0,20 грн за 1 кв. м на місяць, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про діючі ставки земельного податку в межах Конотопської дирекції залізничних перевезень на 2024 рік (п. 15 довідки).
За розрахунком позивача, здійсненим з урахуванням змісту п. 16 договору № 3688, за утримання землі в смузі відведення залізниці, зайнятої під'їзною колією відповідача по станції Путивль, сума відшкодування витрат за період з січня по листопад 2024 року, з урахуванням ПДВ, становить 107 712, 00 грн.
Акціонерне товариство «Українська залізниця», на офіційному сайті http://uz-cargo.uz.gov.ua, оприлюднений договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020, сторонами якого є перевізник - Акціонерне товариство «Українська залізниця» та замовник (вантажовласник, вантажовідправник, вантажоодержувач, платник), предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.
За змістом пункту 1.3 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (в редакції, що діяла протягом спірного періоду), наведені нижче визначення вживають в договорі у такому значенні: первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, зокрема: перевізні документи; зведена відомість, накопичувальна картка, відомість плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, іншу; послуги, пов'язані з організацією та здійсненням перевезення пасажирів - послуги, що надаються перевізником замовнику згідно з договором (додатків до нього), у т.ч. на підставі окремої заявки змовника.
Пунктом 1.4 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (в редакції, що діяла протягом спірного періоду) передбачено, що надання послуг за договором може підтверджуватися одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / збирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Згідно з підп. 2.1.4 п. 2.1 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (в редакції, що діяла протягом спірного періоду), замовник зобов'язаний сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника.
Відповідно до п. 1.5 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (в редакції, що діяла протягом спірного періоду), договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезень вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Матеріали справи містять заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 34520275/2020-001 від 13.03.2020, підписану 13.03.2020 електронним підписом представника заявника ФГ «Едельвейс-2007», за змістом якої ФГ «Едельвейс-2007», надаючи АТ «Українська залізниця» цю заяву, підтверджує, що в повній мірі ознайомлено з оприлюдненим АТ «Укрзалізниця» на сторінці http://uz-cargo.com/ договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом станом на день подання цієї заяви, ознайомлено з всією інформацією, необхідною для виконання договору, та визнає всі умови договору та виражає волевиявлення укласти договір в порядку, встановленому ст. 634 ЦК України.
Повідомленням про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 32-34520275/2020-001 від 13.03.2020 АТ «Укрзалізниця» (перевізник) засвідчило прийняття від ФГ «Едельвейс-2007» заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило, що замовнику присвоєні коди: 1) відправника / одержувача: 0187; 2) платника 8371484 та відкритий особовий рахунок з ідентичним номером. Код платника 8371484 використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору (копія повідомлення наявна в матеріалах справи).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при нарахуванні та для стягнення плати за утримання ділянки землі в смузі відведення залізниці за договором № 3688 (код платника 8371484) за період з січня по листопад 2024 року оформлені накопичувальні картки форми ФДУ-92 на загальну суму 89 760, 00 грн без ПДВ, а саме: за січень 2024 року № 19120223 від 19.12.2023 на суму 7 194, 00 грн, за лютий 2024 року № 19010029 від 19.01.2024 на суму 7 194, 00 грн, за березень 2024 року № 18020085 від 18.02.2024 на суму 7 194, 00 грн, за квітень 2024 року № 20030091 від 20.03.2024 на суму 8 522, 25 грн, за травень 2024 року № 19040119 від 19.04.2024 на суму 8 522, 25 грн, за червень 2024 року № 20050150 від 20.05.2024 на суму 8 522, 25 грн, за липень 2024 року № 18060154 від 18.06.2024 на суму 8 522, 25 грн, за серпень 2024 року № 19070180 від 19.07.2024 на суму 8 522, 25 грн, за вересень2024 року № 20080226 від 20.08.2024 на суму 8 522, 25 грн, за жовтень2024 року № 20090237 від 20.09.2024 на суму 8 522, 25 грн, за листопад 2024 року № 21100282 від 21.10.2024 на суму 8 522, 25 грн. Всього на загальну суму, з урахуванням ПДВ, 107 712, 00 грн.
Зазначені вище накопичувальні картки форми підписані з боку працівника станції Путивль, з боку відповідача вказані картки не підписані, натомість графи «працівник вантажовласника» містять посилання на відповідні акти загальної форми ГУ-23.
У зв'язку з відмовою вантажовласника - ФГ «Едельвейс-2007» від підпису вказаних вище накопичувальних карток, позивачем складені акти загальної форми ГУ-23 № 326 від 19.12.2023, № 66 від 19.01.2024, № 143 від 18.02.2024, № 138 від 20.03.2024, № 196 від 19.04.2024, № 247 від 20.05.2024, № 254 від 18.06.2024, № 293 від 19.07.2024, № 350 від 20.08.2024, № 378 від 20.09.2024, № 453 від 21.10.2024.
Вказані акти загальної форми ГУ-23 підписані двома представниками залізниці, а також в графі «опис обставин, що викликали складання акта» вказано, що представник ФГ «Едельвейс-2007» для підпису відповідної накопичувальної картки не з'явився.
За ствердженням позивача, 20.11.2024 АТ «Укрзалізниця» звернулось до ФГ «Едельвейс-2007» з претензією № НЮ-16-221/24П від 20.11.2024 на суму 107 712, 00 грн, якою вимагав відповідача в місячний термін добровільно сплатити вказану суму заборгованості. Проте, відповідач залишив претензію без розгляду та задоволення.
З урахуванням зазначеного вище, за відповідачем утворилася заборгованість за утримання землі у смузі відведення за період з січня до листопада 2024 року у розмірі 107 712, 00 грн, що стало підставою звернення до суду із даним позовом.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про транспорт», відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, регулюються цим Законом, кодексами (статутами) окремих видів транспорту, іншими актами законодавства України. Нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.
Частиною 1 статті 11 Закону України «Про транспорт», визначено, що землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно з Земельним кодексом України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об'єктів транспорту.
Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування, його роль в економіці і соціальній сфері України, регламентує його відносини з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими видами транспорту, пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу визначаються Закону України «Про залізничний транспорт».
За змістом статті 1 Закону України «Про залізничний транспорт», залізничний транспорт виробничо-технологічний комплекс підприємств залізничного транспорту, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.
Згідно з частинами 1, 2 статті 6 Закону України «Про залізничний транспорт» землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України «Про транспорт». До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.
Відповідно до п. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (п. 71 Статуту залізниць України).
За змістом пп. 1.1, 2.1, 2.2 розділу 12 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Мінтранспорту України 21.11.2000, до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і належать підприємствам, підприємцям, організаціям, установам, незалежно від форм власності, а також громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності.
Залізничні під'їзні колії призначені для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.
Під'їзні колії з усіма спорудами і пристроями, локомотиви і вагони повинні утримуватися в повній справності згідно з чинними Правилами технічної експлуатації залізниць України.
Взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів.
Договори про подачу та забирання вагонів укладаються між залізницею і підприємствами, у разі обслуговування локомотивом залізниці під'їзних колій або окремих вантажних фронтів.
Договір про експлуатацію під'їзної колії і договір про подачу та забирання вагонів укладається терміном на п'ять років.
Згідно з п. 77 Статуту залізниць України, термін дії договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії і договору на подачу та забирання вагонів визначається сторонами. У випадку зміни технологічного устаткування або технології роботи станції чи залізничної під'їзної колії окремі пункти договору або увесь договір за вимогами однієї із сторін можуть бути переглянуті до закінчення терміну його дії.
За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до приписів статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 626 та ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується факт укладення між позивачем та відповідачем договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії ФГ «Едельвейс-2007» № 3688 від 01.04.2021, а також договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, за яким замовнику присвоєні коди відправника / одержувача: 0187 та платника 8371484.
Договір № 3688 від 01.04.2021 підписано обома сторонами та скріплено їх відтисками печаток.
Станом на дату розгляду даної справи доказів припинення або розірвання договору № 3688 від 01.04.2021, а також договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом за взаємною згодою сторін/ в судовому порядку, або визнання вказаних договорів недійсними до суду не надано та матеріали справи не містять.
Отже, договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії № 3688 від 01.04.2021, а також договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом є чинними та обов'язковими для його сторін.
Судом встановлено та визнається сторонами, що ФГ «Едельвейс-2007» належить під'їзна колія, яка примикає стрілочним переводом № 23 до колії № 6 станції Путивль і обслуговується власним локомотивом, початком якої є знак «Межа під'їзної колії», встановлений проти стику рамної рейки стрілочного переводу № 41.
У межах смуги відведення залізниці під'їзною колією і спорудами власника колії зайнято ділянку землі площею 825 кв. м. Розгорнута довжина під'їзної колії складає 794 погонних метрів (пп. 2, 3 договору № 3688).
Згідно з п. 16 договору № 3688, власник колії сплачує залізниці наступну плату за складування вантажів або примикання під'їзних колій у смузі відведення: згідно тарифного керівництва № 1 сплачується не пізніше, як за 10 днів до початку звітного місяця, за ставками визначеними калькуляціями за формулою: (П+К)*S, де
П - діюча ставка місцевого земельного податку за 1 кв. м;
К - витрати залізниці на утримання 1 кв. м землі в межах смуги відведення залізниці, які розраховуються залізницею один раз на рік та доводяться до відома підприємств шляхом вивішення оголошень в товарній касі станції (або шляхом направлення повідомлень чи в будь-який інший спосіб виходячи з умов технології роботи станції);
S - площа земельної ділянки, зайнята під'їзною колією у межах смуги відведення, кв. м.
Отже, на підставі укладеного договору № 3688 від 01.04.2021 у відповідача виник обов'язок компенсувати залізниці плату за земельну ділянку, зайняту колією відповідача, в розмірі діючої ставки місцевого земельного податку, пропорційному розміру земельної ділянки, зайнятої коліями.
Перелік робіт (послуг) за вільними тарифами встановлюється відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 317 від 26.03.2009 (далі - Збірник тарифів) та Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 644 від 21.11.2000 (далі - Правила).
Пункт 32 Збірника тарифів встановлює, що перелік видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються залізничним транспортом за вільними тарифами (на підставі окремих договорів).
Розрахунки за роботи й послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються суб'єктами господарювання за згодою сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.
Вільні тарифи визначаються виходячи з кон'юнктури ринку, якості і споживчих властивостей робіт і послуг.
При реалізації послуг за вільними тарифами сторони визначають методи погодження тарифу: підписання протоколу за допомогою засобів зв'язку тощо виходячи з умов реалізації (терміновості реалізації та ін.).
Отже, враховуючи загальні вимоги законодавства щодо договірних відносин та норми Збірника тарифів залізницею в пункті 3 договору № 3688 зазначено, що у межах смуги відведення залізниці під'їзною колією і спорудами власником колії зайнято земельну ділянку площею 825 кв. м, виходячи з розміру якого здійснюється розрахунок плата за примикання під'їзної колії.
Фермерське господарство «Едельвейс-2007» відповідно до п. 16 договору № 3688, зобов'язалося сплачувати залізниці плату за складування вантажів або примикання під'їзних колій у смузі відведення за 825 кв. м згідно розрахунку витрат на утримання 1 кв. м землі в межах смуги відведення залізниці, діючого на момент розрахунку згідно тарифного керівництва № 1 не пізніше, як за 10 днів до початку звітного місяця.
Зазначені умови договору № 3688 від 01.04.2021 погоджені відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень шляхом підписання договору № 3688.
Апелянт вказує, що п. 16 договору № 3688 відповідач зобов'язався сплачувати залізниці, зокрема витрати на утримання ділянки землі у смузі відведення, проте тариф з відшкодування зазначених витрат договором (чи додатками) не визначено, з відповідачем не узгоджено, суд звертає увагу, що пунктом 16 договору № 3688 передбачено, що власник колії сплачує залізниці наступну плату за складування вантажів або примикання під'їзних колій у смузі відведення згідно тарифного керівництва № 1 за визначеною у пункті 16 договору № 3688 формулою.
Стосовно вказаних доводів колегія суддів зазначає наступне.
Підписуючи договір № 3688 відповідач був обізнаний як із тим, що власник колії сплачує залізниці плату за складування вантажів або примикання під'їзних колій у смузі відведення згідно тарифного керівництва № 1, так і з формулою, за якою здійснюється обчислення таких послуг.
Також колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач з моменту укладення договору № 3688 від 01.04.2021 до дати звернення позивачем до суду із даним позовом відповідач звертався до залізниці із листами щодо роз'яснення відповідачу як власнику під'їзної колії порядок нарахування плати за витрати залізниці на утримання ділянки землі у смузі відведення або надання інформації про тарифи, за якими здійснюються такі нарахування.
Відтак, плата за примикання під'їзної колії у смузі відведення залізниці визначається окремим розрахунком за формулою, наведеною у пункті 16 договору № 3688, а не додатковою угодою, як помилково вважає відповідач.
Згідно з затвердженою калькуляцією витрат на утримання 1 кв. м смуги відведення (1 місяць) по службі колії на 2023 рік, розмір витрат на утримання 1 кв. м земельної ділянки в 2024 році (до 01.04.2024) становить - 8, 52 грн без ПДВ на місяць. Відповідно до телеграфного розпорядження № М-08/8 від 06.03.2023 нарахування плати за новою калькуляцією проводиться з квітня 2023 року.
Згідно з затвердженою калькуляцією витрат на утримання 1 кв. м смуги відведення (1 місяць) по службі колії на 2024 рік, розмір витрат на утримання 1 кв. м земельної ділянки в 2024 році становить - 10, 13 грн без ПДВ на місяць. Відповідно до телеграфного розпорядження № Д ПЗЗ-03/888 від 19.03.2024 нарахування плати за новою калькуляцією проводиться з квітня 2024 року.
Сума земельного податку відповідно до розрахунку розміру відшкодування земельного податку по Буринській міській раді, де територіально розташована під'їзна колія ФГ «Едельвейс-2007», в 2024 становить 0,20 грн за 1 кв. м на місяць, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про діючі ставки земельного податку в межах Конотопської дирекції залізничних перевезень на 2024 рік (п. 15 довідки).
Судом встановлено, що залізницею здійснено розрахунок витрат за утримання землі в смузі відведення залізниці за спірний період з січня до листопада 2024 року відповідно до формули, наведеної у п. 16 договору № 3688, виходячи із зайнятої відповідачем площі земельної ділянки по станції Путивль площею 825 кв. м, відповідно до телеграфних розпоряджень № М-08/8 від 06.03.2023 та № Д ПЗЗ-03/888 від 19.03.2024 (розмір витрат на утримання 1 кв. м земельної ділянки до 01.04.2024 становить 8, 52 грн без ПДВ на місяць; розмір витрат на утримання 1 кв. м земельної ділянки в 2024 році становить 10, 13 грн без ПДВ на місяць), а також з урахуванням суми земельного податку в розмірі 0, 20 грн за 1 кв. м на місяць в 2024 році відповідно до розрахунку розміру відшкодування земельного податку по Буринській міській раді, де територіально розташована під'їзна колія ФГ «Едельвейс-2007».
В матеріалах справи наявні копії накопичувальних карток форми ФДУ-92 про нарахування плати за утримання ділянки землі в смузі відведення залізниці за період з січня до листопаду 2024 року на загальну суму 107 712, 00 грн з урахуванням ПДВ.
Суд встановив вище, що накопичувальні картки форми ФДУ-92 підписані з боку працівника станції Путивль, з боку відповідача вказані картки не підписані, натомість графи «працівник вантажовласника» містять посилання на відповідні акти загальної форми ГУ-23.
У зв'язку з відмовою вантажовласника - ФГ «Едельвейс-2007» від підпису вказаних вище накопичувальних карток, позивачем складені акти загальної форми ГУ-23, які підписані двома представниками залізниці, а також в графі «опис обставин, що викликали складання акта» вказано, що представник ФГ «Едельвейс-2007» для підпису відповідної накопичувальної картки не з'явився.
Відповідно до п. 1 розділу 58 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, накопичувальна картка є документом на підставі якого справляються платежі за надані додаткові послуги з платників.
Згідно пункту 2.6 Правил розрахунків та перевезення вантажів (ст. 62 Статуту), облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, сума якого відображається в особовому рахунку платника.
Відповідно до п. 3 Правил складання актів (ст. 129 Статуту), акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема відмови вантажовласника від підписання:облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами).
Отже, відмова відповідача від підписання накопичувальних карток, за якими відповідачу нараховано плату за утримання смуги відведення, засвідчено складеними актами загальної форми відповідно до Правил складання актів.
Колегія суддів звертає увагу, що умовами укладених між сторонами договорів та чинним законодавством не передбачено обов'язок залізниці надсилати накопичувальні картки платнику.
Водночас, суд враховує, що зазначені вище накопичувальні картки, акти загальної форми, телеграфні розпорядження та розрахунок розміру відшкодування земельного податку по Буринській міській раді, де територіально розташована під'їзна колія ФГ «Едельвейс-2007», були направлені відповідачу разом з позовної заявою, що підтверджується долученим до позовної заяви описом вкладення у цінний лист, поштовою квитанцією та фіскальним чеком від 11.04.2025 до поштового відправлення за № 4160600041012.
Проте, обґрунтованих заперечень та спростувань щодо інформації, зазначеної в накопичувальних картках та актах загальної форми ГУ-23, а також щодо розрахунку витрат за утримання землі в смузі відведення залізниці за спірний період відповідач до суду не надав.
Відповідачем не було вчинено будь-яких дій щодо оскарження розміру плати за примикання під'їзної колії чи умов договору щодо відшкодування цих витрат.
Натомість, всі ставки зборів за вільними тарифами, перелік цін на виконання робіт (послуг), які надаються за вільними тарифами АТ «Укрзалізниця» оприлюднюються до відома власників під'їзних колій, в т.ч. і відповідача на офіційному веб-порталі АТ «Українська залізниця» в мережі Інтернет за посиланням www.uz.gov.ua.
Отже, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із ставками зборів, вільними тарифами, переліком цін на відповідні послуги, які надаються за вільними тарифами АТ «Укрзалізниця».
Пунктом 1.4 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (в редакції, що діяла протягом спірного періоду) передбачено, що надання послуг за договором може підтверджуватися одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / збирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Отже, складені залізницею відповідно до законодавства накопичувальні картки є належними та допустими доказами надання залізницею відповідачу послуг з утримання землі площею 825 км. м у смузі відведення за спірний період з січня до листопада 2024 року на загальну суму 107 712, 00 грн з урахуванням ПДВ.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок витрат за утримання землі в смузі відведення залізниці за спірний період, з урахуванням умов пункту 16 договору № 3688, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є обґрунтованим та арифметично вірним. Відповідачем контррозрахунку до суду не надано, здійснені позивачем нарахування не спростовано.
Щодо посилань скаржника на закриття з 29.08.2023 під'їзної колії відповідача слід зазначити наступне. .
Відповідно до п. 20 договору № 3688, за змістом якого одностороння відмова від виконання договору і одностороння зміна його умов не допускається.
Отже, обставина закриття під'їзної колії відповідача при станції Путивль для подавання вагонів під вантажні операції у зв'язку із недотриманням відповідачем вимог Статуту залізниць України, умов договору, інших вимог законодавства, враховуючи чинність протягом спірного періоду договору № 3688, не може бути підставою для звільнення відповідача від зобов'язань, взятих на себе за договором, зокрема в частині відшкодування залізниці платежів, передбачених пунктом 16 договору № 3688.
Відповідачем не надано суду жодних доказів того, що під'їзна колія, яка примикає стрілочним переводом № 23 до колії № 6 станції Путивль, розгорнутою довжиною 794 погонних метрів, яка займає ділянку землі площею 825 кв. м, протягом спірного періоду належала іншій особі, а не ФГ «Едельвейс-2007». Протилежного суду не доведено.
Також, до суду не надано доказів припинення договірних відносин між позивачем та відповідачем відповідно до договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії при станції Путивль № 3688 від 01.04.2021 та договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 13.03.2020 (за яким замовнику присвоєні коди відправника/одержувача: 0187 та платника 8371484).
Натомість, матеріалами справи підтверджується факт укладення між позивачем та відповідачем договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (за яким замовнику присвоєні коди відправника/одержувача: 0187 та платника 8371484), а також договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії при станції Путивль № 3688 від 01.04.2021, за умовами п. 16 якого позивачем нараховано відповідачу витрати за утримання землі в смузі відведення залізниці за період з січня 2024 по листопад 2024 у сумі 107 712, 00 грн з ПДВ.
З огляду на наведене, посилання відповідача на відсутність підстав для стягнення заборгованості за утримання землі у смузі відведення за період з січня до листопаду 2024 року необґрунтовані та не підтверджені жодними належними та допустимим доказами.
Відповідно до статей 11, 509 ЦК України, підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з п. 16 договору № 3688, власник колії сплачує залізниці наступну плату за складування вантажів або примикання під'їзних колій у смузі відведення: згідно тарифного керівництва № 1 сплачується не пізніше, як за 10 днів до початку звітного місяця, за ставками визначеними калькуляціями за формулою: (П+К)*S, де П - діюча ставка місцевого земельного податку за 1 кв. м; К - витрати залізниці на утримання 1 кв. м землі в межах смуги відведення залізниці, які розраховуються залізницею один раз на рік та доводяться до відома підприємств шляхом вивішення оголошень в товарній касі станції (або шляхом направлення повідомлень чи в будь-який інший спосіб виходячи з умов технології роботи станції); S - площа земельної ділянки, зайнята під'їзною колією у межах смуги відведення, кв. м.
Згідно з підп. 2.1.4 п. 2.1 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (в редакції, що діяла протягом спірного періоду), замовник зобов'язаний сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника.
Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Отже, враховуючи наведене вище, приписи чинного законодавства та умови укладених між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов висновку, що строк відшкодування відповідачем залізниці витрат за утримання землі у смузі відведення залізниці згідно договору № 3688 за період з січня до листопада 2024 року є таким, що настав.
Станом на дату розгляду даної справи в матеріалах справи відсутні належні та допустимі в розумінні ст. 76 ,77 ГПК України докази відшкодування залізниці витрат за утримання землі у смузі відведення залізниці згідно договору № 3688 за період з січня до листопада 2024 року в загальному розмірі 107 712, 00 грн, у зв'язку із чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в зазначеному розмірі. Протилежного суду не доведено. Доказів сплати зазначеної суми до суду не надано.
Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором № 3688 від 01.04.2021, що ним не спростовано шляхом подання доказів, він є таким, що порушив взяті на себе зобов'язання.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, слід зазначити, що іншим доводам апелянта оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2025 у справі № 911/1368/25 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Едельвейс-2007» на рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2025 у справі № 911/1368/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2025 у справі № 911/1368/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Фермерське господарство «Едельвейс-2007».
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов