вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" листопада 2025 р. Справа№ 910/4091/22 (910/16433/21)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Яценко О.В.
Михальської Ю.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брологістик»
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2025
(повний текст рішення складено та підписано 21.07.2025)
у справі № 910/4091/22 (910/16433/21) (суддя Чеберяк П.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Народна медицина Данили Зубицького»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брологістик»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Київської міської ради
про стягнення 149 937,32 грн
в межах справи № 910/4091/22
за заявою Адвокатського об'єднання «Альянс Консалтинг Груп»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Народна медицина Данили Зубицького»
про банкрутство
У жовтні 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Народна медицина Данили Зубицького» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брологістик» грошових коштів у сумі 149 937, 32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.02.2020 не виконав свого зобов'язання в частині здійснення своєчасної компенсації позивачеві витрат з орендної плати за земельні ділянки у період з квітня 2020 по липень 2021, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальній сумі 149 556, 32 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.12.2021, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Судові рішення мотивовані тим, що у період з квітня 2020 по вересень 2021 позивач не здійснив жодного платежу по сплаті за оренду земельних ділянок та до серпня 2021 не виставив відповідачеві жодного рахунку, хоча за умовами договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.02.2020 позивач зобов'язався щомісячно виставляти відповідні рахунки. У зв'язку з відчуженням позивачем нерухомого майна, яке розташоване на орендованих ним земельних ділянках, саме відповідач, як новий власник нерухомого майна, що здійснює фактичне користування цими земельними ділянками, має сплачувати відповідні орендні платежі.
Постановою Верховного Суду від 22.06.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.12.2021 у справі № 910/16433/21 скасовано, справу № 910/16433/21 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі № 910/4091/22 (910/16433/21) позов задоволено. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брологістик» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Народна медицина Данили Зубицького" 149 556, 32 грн компенсації витрат з орендної плати за земельні ділянки, 381, 00 грн 3 % річних, 2 270, 00 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач, в порушення норм законодавства не здійснив компенсацію витрат по сплаті орендної плати за земельні ділянки за договором купівлі-продажу нерухомого майна № 332 від 05.02.2020, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 149 556, 32 грн підлягають задоволенню. Також, місцевий господарський суд, здійснивши перевірку розрахунку 3% річних встановив, що вказаний розрахунок є обґрунтованим, таким, що не суперечить положенням договору та нормам чинного законодавства.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Брологістик» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги ТОВ «Брологістик» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 прийнятого у справі № 910/4091/22 (910/16433/21) та відкрити апеляційне провадження; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 прийнятого у справі № 910/4091/22 (910/16433/21), прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Народна медицина Данили Зубицького» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брологістик» 149 556, 32 грн компенсації витрат з орендної плати за земельні ділянки, 381, 00 грн 3 % річних, 2 270, 00 грн судового збору. Судові витрати за подання апеляційної скарги ТОВ «Брологістик» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 прийнятого у справі № 910/4091/22 (910/16433/21) покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Народна медицина Данили Зубицького».
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції не належно застосовано норми чинного законодавства України до спірних правовідносин, не встановлено належно обставини справи чим порушено матеріальні та процесуальні норми чинного законодавства України. Зокрема скаржник зазначає, що він як новий власник самостійно здійснював сплату за оренду, будь-яких претензій від власника земельних ділянок Київської міської ради щодо вчасності сплати оренди не було, а позивач вибув із орендних правовідносин у зв'язку із продажем майна та не дотримання умов договору від 05.02.2020. При цьому, скаржник звертає увагу, що позивач сплатив орендну плату за користування земельними ділянками у розмірі 94 160, 65 грн 16.09.2021 та у розмірі 55 539, 67 грн 06.10.2021 і тільки в цьому платіжному дорученні зазначено призначення платежу «орендна плата з юридичних осіб, оренда землі, Київ, вул. Шпака, 3 за договорами від 25.06.2018 та від 12.08.2011», тобто після виставлення відповідачу рахунку (13.08.2021) та з порушенням умов п. 4.6. договорів оренди № 1069 та № 1070. Крім цього скаржник вважає, що ТОВ «Народна медицина Данили Зубицького» не є належним позивачем у справі, а їх права та обов'язки не порушуються, оскільки останні не є належним користувачами або орендарями земельних ділянок. Відповідач також наголошує, що позивач звернувся до нього із претензією щодо компенсації витрат по сплаті оренди за земельні ділянки не понісши такі витрати та відповідно до чинного законодавства України не мали б сплачувати такі платежі. Більше того скаржник зазначає, що позивач не виконував взяті на себе зобов'язання визначені укладеним договором № 332 від 05.02.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 матеріали справи № 910/4091/22 (910/16433/21) витребувано у Господарського суду міста Києва. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брологістик» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі № 910/4091/22 (910/16433/21) до надходження справи з суду першої інстанції.
Супровідним листом від 03.09.2025 № 910/4091/22(910/16433/21)5302/25 надійшли матеріали справи до Північного апеляційного господарського суду.
04.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли доповнення до апеляційної скарги в яких останній просив долучити до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2025 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Брологістик» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення 09.07.2025 у справі № 910/4091/22 (910/16433/21), відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брологістик» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі № 910/4091/22 (910/16433/21), вирішено справу № 910/4091/22 (910/16433/21) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брологістик» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження).
Відповідно до частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Судом першої інстанції справа № 910/4091/22 (910/16433/21) розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлялось, а необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, з урахуванням правил статей 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 12.08.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Народна медицина Данили Зубицького» (позивач, орендар) та Київською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець, на підставі рішень Київської міської ради від 27.05.2010 за № 852/4290 та від 23.06.2011 за № 302/5689 (п. 5), за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором. Вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстрований в реєстрі за № 1069, номер реєстрації в Головному управлінні земельних ресурсів 91-6-00936 (надалі - договір оренди № 1069). (т.1, а.с. 44-51, 53)
Пунктом 2.1. договору оренди № 1069 сторони визначили, що об'єктом оренди відповідно до договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Миколи Шпака, 3 (три) у Шевченківському районі м. Києва; розмір - 2 279 кв.м.; цільове призначення - для експлуатації та обслуговування консультативної поліклініки народної медицини; кадастровий номер - 8000000000:88:057:0023.
Договір укладено на 15 років (п. 3.1. договору оренди № 1069).
Відповідно до п. 4.1., п. 4.2. договору оренди № 1069 визначена цим договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Також, 12.08.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Народна медицина Данили Зубицького» (позивач, орендар) та Київською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець, на підставі рішень Київської міської ради від 27.05.2010 за № 852/4290 та від 23.06.2011 за № 302/5689 (п. 5), за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором. Вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстрований в реєстрі за № 1070, номер реєстрації в Головному управлінні земельних ресурсів 91-6-00935 (надалі - договір оренди № 1070).
Пунктом 2.1. договору оренди № 1070 сторони визначили, що об'єктом оренди відповідно до договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Миколи Шпака, 3 (три) у Шевченківському районі м. Києва; розмір - 61 кв.м. (у межах червоних ліній); цільове призначення - для експлуатації та обслуговування консультативної поліклініки народної медицини; кадастровий номер - 8000000000:88:057:0042.
Договір укладено на 5 років (п. 3.1. договору оренди № 1070).
В подальшому 20.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Народна медицина Данили Зубицького» (позивач, орендар) та Київською міською радою (орендодавець) укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за № 141, відповідно до умов якого сторони погодили поновити на 5 років договір оренди земельної ділянки від 12.08.2011 за реєстровим номером 1070, та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 30.08.2011 за №91-6-00935. (т.1, а.с. 66-69)
Відповідно до п. 7 Договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 20.06.2018, сторони домовились викласти п.4.11. договору в наступній редакції: У випадку відчуження об'єкта нерухомого майна, що належало орендарю та розташоване на земельній ділянці, орендар зобов'язується забезпечити сплату орендної плати до моменту державної реєстрації в установленому законодавством порядку переходу або припинення права оренди даної земельної ділянки.
05.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Народна медицина Данили Зубицького» як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брологістик» як покупцем (надалі - відповідач) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 05.02.2020, зареєстрований в реєстрі за № 332 (надалі - договір № 332), відповідно до якого продавець зобов'язується продати та передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується сплатити обумовлену грошову суму в обумовлені строки та прийняти у власність нерухоме майно, а саме: нежитловий будинок, зальною площею 4441 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Шпака Миколи, будинок 3 (надалі - «Нерухоме майно») (п. 1.1. договору №332). (т.1, а.с. 32-43)
Відповідно до п. 1.2. договору № 332 нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,2279 га, кадастровий номер 8000000000:88:057:0023, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги, вид використання:. для експлуатації та обслуговування консультативної поліклініки народної медицини, що належить Територіальній громаді місту Києва в особі Київської міської ради (надалі - «Земельна ділянка 1») та на земельній ділянці загальною площею 0,0061 га, кадастровий номер 8000000000:88:057:0042; цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги, вид використання: для експлуатації та обслуговування консультаційної поліклініки народної медицини (надалі «Земельна ділянка 2» - а разом земельні ділянки)
Земельна ділянка 1 використовується продавцем на підставі договору оренди земельної ділянки, посвідченого 12.08.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. зареєстрованого в реєстрі за № 1069, укладеного на підставі рішень Київської міської ради від 27.05.2010 №B52/4290 та від 23.06.2011 за №302/5689 («Договір оренди землі 1»).
Земельна ділянка 2 використовується продавцем на підставі договору оренди земельної ділянки, посвідченого 12.08.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М, зареєстрованого в реєстрі за №1070, укладеного на підставі рішень Київської міської ради від 27.05.2010 №В52/4290 та від 23.06.2011 за №302/5689 та поновленого на підставі договору про поновлення договору оренди земельної ділянки, посвідченого 24.06.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.Л., зареєстровано її реєстрі за №141 (надалі - «Договір оренди землі 2»).
Згідно з п. 3.3.3. договору № 332 сторони домовились, що до обов'язків покупця входить, зокрема, відшкодування продавцю витрат зі сплати послуг/товарів, як це визначено у п. 4.7. договору, та орендної плати за земельні ділянки відповідно до п. 4.8. договору.
Відповідно до п. 4.8. договору № 332, з дати державної реєстрації права власності покупця на нерухоме майно та до дати проведення державної реєстрації припинення права продавця на оренду земельних ділянок, покупець зобов'язується щомісячно компенсувати продавцю витрати по сплаті орендної плати за земельні ділянки на підставі виставлених продавцем рахунків. Продавець до 10 (десятого) числа кожного місяця надсилає покупцю рахунок, у якому вказується сума компенсації за попередній місяць. Покупець повинен сплатити продавцю суму компенсації, зазначену в рахунку, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня отримання вищезазначеного рахунку.
Продавець в день повної оплати покупцем ціни договору надає покупцю нотаріально посвідчені заяви про вилучення земельних ділянок з його користування на умовах оренди у зв'язку з відчуженням нерухомого майна. Крім того, про укладення цього договору та припинення користування продавцем земельних ділянок продавець повідомить Київську міську раду.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01.10.2021 №277663331 державна реєстрація права власності відповідача на нерухоме майно, що було предметом договору №332, відбулась 05.02.2020. (т.1, а.с. 15-31)
На підставі договору №332, 14.08.2021 позивач направив на адресу відповідача рахунок-фактуру №221 від 13.08.2021 щодо компенсації за оплату оренди землі за період з квітня 2020 по липень 2021 на загальну суму 149 556, 32 грн. (т.1, а.с. 80)
27.08.2021 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №1 від 27.08.2021 (поштове відправлення № 0101137060400) із вимогою сплатити 149 556, 32 грн як компенсацію витрат по сплаті орендної плати за земельні ділянки, відповідно до умов п. 4.8. договору № 332. Претензія від 27.08.2021 отримана відповідачем 01.09.2021, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти щодо дати вручення поштового відправлення № 0101137060400. (т.1, а.с. 84-89)
Листом №20210831_01 від 31.08.2021 відповідач повідомив позивача про необхідність надання документів, що підтверджують сплату платежів до бюджету. (т.1, а.с. 102)
Також в листі від 31.08.2021 відповідач повідомив позивача про самостійну оплату за користування земельними ділянками за період з квітня 2020 по липень 2021 у сумі 150 779, 25 грн, в підтвердження чого надав копії платіжних доручень № 230 від 29.09.2020 на суму 37 694, 80 грн, № 231 від 29.09.2020 на суму 9 423, 70 грн, № 284 від 27.10.2020 на суму 9 423, 70 грн, № 363 від 26.11.2020 на суму 9 423, 70 грн, № 461 від 24.12.2020 на суму 9 423, 70 грн, № 529 від 26.01.2021 на суму 9 423, 75 грн, № 617 від 23.02.2021 на суму 9 423, 70 грн, № 695 від 25.03.2021 на суму 9 423, 70 грн, № 775 від 27.04.2021 на суму 9 423, 70 грн, № 848 від 25.05.2021 на суму 9 423, 70 грн, № 33 від 24.06.2021 на суму 9 423, 70 грн, № 76 від 27.07.2021 на суму 9 423, 70 грн, № 112 від 12.08.2021 на суму 9 423, 70 грн. (т.1, а.с. 103-115)
02.09.2021 позивачем на адресу відповідача направлено повторно претензію № 1 від 02.09.2021. (т.1, а.с. 90-92)
Листом №20210915_01 від 15.09.2021 відповідач повторно повідомив позивача про необхідність надання документів, що підтверджують сплату платежів у загальному розмірі 149 556, 32 грн. (т.1, а.с. 116)
Також, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №1 від 06.09.2021 (поштове відправлення № 0101137128927) із вимогою сплатити 149 556, 32 грн як компенсацію за оплату оренди землі відповідно до умов п. 4.8. договору № 332. Претензія від 06.09.2021 була отримана відповідачем 14.09.2021, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти щодо дати вручення поштового відправлення № 0101137128927. (т.1, а.с. 96-101)
Позивачем також долучено до матеріалів справи платіжне доручення № 2 від 16.09.2021 про сплату ним 94 160, 65 грн з призначенням платежу: «орендна плата з юридичних осіб». (т.1, а.с. 74)
Також позивачем долучено до матеріалів справи платіжне доручення № 6 від 06.10.2021 про сплату ним 55 539, 67 грн з призначенням платежу: «орендна плата з юридичних осіб, оренда землі, Київ, вул. Шпака 3 за договорами від 25/06/2018 та від 12/08/2011». (т.1, а.с. 79)
З матеріалів справи також вбачається, що позивач подавав до Київської міської ради заяви про припинення права користування земельною ділянкою, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Мазепіною В.Г. 05.02.2020, реєстровий номер № 334 та № 335 відповідно до яких ТОВ «Народна медицина Данили Зубицького» добровільно відмовився від права користування земельними ділянками кадастрові номери 8000000000:88:057:0023, 8000000000:88:057:0042 та надав згоду на оформлення ТОВ «Брологістік» права користування зазначеними земельними ділянками (в тому числі на умовах оренди) із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва. (т.1, а.с. 172-173, 174-175)
Крім того, листом № 05716-24875 від 10.09.2021 Департамент земельних ресурсів повідомив, що у межах повноважень розглянуто подану ТОВ «Народна медицина Данили Зубицького» заяву № 1-10/08-31 від 10.08.2021 про відкликання раніше поданої відмови від користування земельними ділянками (кадастрові номери 8000000000:88:057:0023, 8000000000:88:057:0042) на вул. Миколи Шпака, 3 та вказано, що дана заява прийнята до уваги. (т.1, а.с. 176-177)
Отже, спір у даній справі на думку позивача виник у зв'язку з тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання, як це передбачено п.4.8 договору купівлі-продажу нерухомого майна №332 від 05.02.2020, а тому заявлено даний позов про стягнення компенсації витрат по сплаті орендної плати за земельні ділянки за період з квітня 2020 по липень 2021 у сумі 149 556, 32 грн та 3% річних в сумі 381, 00 грн.
Направляючи дану справу на новий розгляд Верховний Суд вказав, що за умовами договорів оренди № 1069 та № 1070 річна орендна плата за земельні ділянки встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки. При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація провадиться без внесення змін та доповнень до договорів оренди. В оскаржуваних судових рішеннях не наведено відомостей про те, якими саме документами, окрім платіжних доручень, керувалися суди, зазначаючи про своєчасну і в повному обсязі оплату коштів відповідачем, а відтак і про відсутність заборгованості та зарахування цих коштів на відповідний рахунок орендодавця. Також вказано, що суди попередніх інстанцій не з'ясували питання стосовно доцільності залучення до участі у справі Київської міської ради, як орендодавця та безпосереднього учасника орендних правовідносин щодо спірних земельних ділянок або щодо витребування у Київської міської ради необхідних відомостей, зокрема щодо користувача земельних ділянок, надходження і зарахування орендної плати, тощо. Крім того зазначено, що суди попередніх інстанцій не з'ясували, чи вчиняв сам відповідач якісь юридично значимі дії задля оформлення за ним права оренди на земельні ділянки по вул. Миколи Шпака, 3, у Шевченківському районі м. Києва. Зокрема, чи повідомляв відповідач Київську міську раду, як орендодавця вказаних земельних ділянок, про набуття ним у власність нерухомого майна та заміну позивача, як сторони договорів оренди № 1069 та № 1070, або чи звертався відповідач до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди.
Відповідно до статті 316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення дійшов висновку, що доводи відповідача щодо того, що ним самостійно, вчасно та в повному обсязі сплачувались кошти за оренду землі є безпідставними, оскільки з долучених відповідачем до матеріалів справи копій платіжних доручень вбачається, що у графі «призначення платежу» зазначено про сплату податку на землю за відповідний період. При цьому платіжні доручення не містять посилання на відповідний договір оренди або будь-яку іншу інформацію, яка б надала змогу ідентифікувати вказані платежі відповідача саме як такі, що здійснені за оренду земельних ділянок, розташованих по вул. Миколи Шпака, 3, у Шевченківському районі м. Києва. Крім того, за умовами договорів оренди № 1069 та № 1070 річна орендна плата за земельні ділянки встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки. При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація провадиться без внесення змін та доповнень до договорів оренди. Таким чином, на думку місцевого господарського суду відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували своєчасну і в повному обсязі оплату коштів за оренду землі на відповідний рахунок орендодавця.
Колегія суддів, на виконання вказівок Верховного Суду, дослідивши матеріали справи, встановила наступне.
Порядок заміни сторони у зобов'язанні, внесення змін до договору врегульовані загальними нормами Цивільного кодексу України, а підстави та порядок переходу прав на земельну ділянку при переході права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розташовані на ній, визначаються положеннями Земельного та Цивільного кодексів України.
Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з частиною першою, другою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Отже, правовими підставами зміни договору є істотне порушення договору другою стороною, а також інші випадки, встановлені договором або законом.
За змістом положень статей 125, 126 Земельного кодексу України право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/18560/16, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 зазначила, що згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована, ніхто інший, окрім власника цього об'єкта, не може претендувати на вказану земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Тобто особа, яка набула право власності на це нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно (подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 17.04.2018 у справі № 922/2883/17, від 30.05.2018 у справі № 908/1990/17, від 05.06.2018 у справі № 920/717/17, від 20.06.2018 у справі № 913/661/17, від 27.06.2018 у справі № 921/613/17-г/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 04.10.2018 у справі № 904/326/18, від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19).
У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об'єкта нерухомості, до якого переходить право оренди, набуває право оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов'язанні. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/3655/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 29.11.2018 у справі № 915/1416/17, від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15, від 27.02.2019 у справі № 913/661/17 від 06.03.2019 у справі № 914/2687/17, від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19.
Як вже було зазначено вище, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.02.2020 відповідач придбав у позивача нерухоме майно, а саме: нежитловий будинок, загальною площею 4441 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Шпака Миколи, будинок 3.
Ураховуючи викладене, після відчуження об'єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов'язки (подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 920/675/17, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19, від 18.02.2020 у справі № 907/132/19).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01.10.2021 №277663331 державна реєстрація права власності відповідача на нерухоме майно, що було предметом договору №332, відбулась 05.02.2020.
Таким чином, після проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомості та переходу до нового власника відповідно до статей 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України прав і обов'язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі, новий власник звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним чинного договору оренди землі. При цьому укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну сторони договору чинним законодавством України не передбачено, відтак не є обов'язковим (подібний правовий висновок щодо застосування частини другої статті 651 Цивільного кодексу України у правовідносинах щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зокрема заміни орендаря у договорі оренди в судовому порядку шляхом визнання укладеним договору оренди (додаткової угоди до договору) викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 927/79/19).
З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що з моменту набуття відповідачем права власності на нерухоме майно до нього перейшло і право користування земельними ділянками розташованими за адресою: м. Київ, вул. Шпака Миколи, буд. 3, на підставі договорів оренди № 1069 та № 1070, що належало позивачу, який був попереднім власником вказаного вище нерухомого майна та відчужив його на користь відповідача.
Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач вчиняв юридично значимі дії задля оформлення за ним права оренди на земельні ділянки по вул. Миколи Шпака, 3, у Шевченківському районі м. Києва, зокрема, повідомляв Київську міську раду, як орендодавця вказаних земельних ділянок, про набуття ним у власність нерухомого майна та заміну позивача, як сторони договорів оренди № 1069 та № 1070, або звертався до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди.
В той же час, колегія суддів зазначає, що згідно зі статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вже було зазначено вище, відповідно до п.4.8 договору купівлі-продажу № 332 з дати державної реєстрації права власності покупця на нерухоме майно та до дати проведення державної реєстрації припинення права продавця на оренду земельних ділянок, покупець зобов'язується щомісячно компенсувати продавцю витрати по сплаті орендної плати за земельні ділянки на підставі виставлених продавцем рахунків. Продавець до 10-го числа кожного місяця надсилає покупцю рахунок, у якому вказується сума компенсації за попередній місяць. Покупець повинен сплатити продавцю суму компенсації, зазначену в рахунку, протягом 10-ти банківських днів з дня отримання вищезазначеного рахунку. Продавець в день повної оплати покупцем ціни договору надає покупцю нотаріально посвідчені заяви про вилучення земельних ділянок з його користування на умовах оренди у зв'язку з відчуженням нерухомого майна. Крім того, про укладення цього договору та припинення користування продавцем земельних ділянок продавець повідомить Київську міську раду.
Отже, колегія суддів зазначає, що аналіз пункту 4.8. договору купівлі-продажу № 332 свідчить, що у відповідача визначений обов'язок саме компенсації витрат позивача з плати за оренду землі.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що обов'язок відповідача з компенсації витрат позивача з плати за землю не може застосовуватися в безумовному порядку, оскільки зобов'язання відповідача визначені п. 4.8. договору може здійснюватися після документального підтвердження таких витрат.
Згідно із частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Як зазначив відповідач, він не заперечує того факту, що він взяв на себе обов'язок компенсувати позивачу орендну плату за земельну ділянку, однак позивач не виставляв йому рахунків на компенсацію, тому відповідач самостійно здійснював оплату орендної плати за земельні ділянки.
Водночас, місцевий господарський суд задовольняючи позов встановив, що з долучених відповідачем до матеріалів справи копій платіжних доручень вбачається, що у графі «призначення платежу» зазначено про сплату податку на землю за відповідний період, однак платіжні доручення не містять посилання на відповідний договір оренди або будь-яку іншу інформацію, яка б надала змогу ідентифікувати вказані платежі відповідача саме як такі, що здійснені за оренду земельних ділянок, розташованих по вул. Миколи Шпака, 3, у Шевченківському районі м. Києва.
Колегія суддів погоджується з даним висновком, та одночасно звертає увагу, що з наданих позивачем платіжних доручень, які на його думку є доказом сплати орендної плати за земельні ділянки та на підставі яких відповідач зобов'язаний компенсувати йому такі витрати, також не вбачається за можливе ідентифікувати вказані платежі.
Зокрема з платіжного доручення № 2 від 16.09.2021 про сплату 94 160, 65 грн вбачається наступне призначення платежу: «орендна плата з юридичних осіб». (т.1, а.с. 74)
Колегія суддів зазначає, що з платіжного доручення № 2 від 16.09.2021 не можливо встановити, що здійснений платіж в сумі 94 160, 65 грн є платежем саме за оренду земельних ділянок, розташованих по вул. Миколи Шпака, 3, у Шевченківському районі м. Києва.
З платіжного доручення № 6 від 06.10.2021 про сплату 55 539, 67 грн вбачається призначення платежу: «орендна плата з юридичних осіб, оренда землі, Київ, вул. Шпака 3 за договорами від 25/06/2018 та від 12/08/2011». (т.1, а.с. 79)
Отже, колегія суддів зазначає, що з платіжного доручення № 6 від 06.10.2021 вбачається сплата орендної плати за договорами оренди від 25.06.2018 та від 12.08.2011.
Водночас, матеріали справи не містять договору від 25.06.2018, тому беззаперечно стверджувати, що сплата в сумі 55 539, 67 грн була здійснена саме за спірні земельні ділянки по договору від 12.08.2011 не можливо.
З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали справи не містять доказів з яких можливо б було беззаперечно встановити сплату орендної плати за період з квітня 2020 по липень 2021 саме за земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:88:057:0023, 8000000000:88:057:0042, як позивачем, так і відповідачем.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що пунктом 4.2. договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:88:057:0023) від 12.08.2011 річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Згідно з пунктом 2.2. договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:88:057:0023) від 12.08.2011 відповідно до витягу з технічної документації № Ю-32446/2011 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 16.03.2011 з № 130 нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:88:057:0023) становить 3 572 671, 72 грн.
Також відповідно до пункту 4.2. договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:88:057:0042) від 12.08.2011 річна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Пунктом 3 договору про поновлення договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:88:057:0042) від 20.06.2018 вирішено підпункт 2.2 пункту 2 договору оренди викласти в редакції: « 2.2. Відповідно до витягу з технічної документації Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 15.10.2018 № 108/86-18 нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 280 755, 07 грн.
Також пунктом 5 договору про поновлення договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:88:057:0042) від 20.06.2018 вирішено підпункт 4.2. пункту 4 договору оренди доповнити абзацом наступного змісту: «Згідно з розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку від 29.01.2018 № Ю-32903 (за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 № 1724) річна плата за земельну ділянку становить 8 422, 65 грн на рік».
Отже, колегія суддів зазначає, що розмір місячної орендної плати за земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:88:057:0023) становить 8 931, 68 грн (із розрахунку 3% від 3 572 671, 72 = 107 180, 15/12 = 8 931, 68).
Розмір місячної орендної плати за земельну ділянку (кадастровий номер: 8000000000:88:057:0042) становить 701, 89 грн (із розрахунку 3% від 280 755, 07 = 8 422, 65/12 = 701, 89).
Отже, загалом за дві ділянки розмір орендної плати за місяць становить 9 633, 57 грн (із розрахунку 8 931, 68+701,89).
Позивачем у даній справі визначено період нарахування з квітня 2020 по липень 2021, тобто 16 місяців. Відтак, розмір орендної плати за дві ділянки за період 16 місяців має становити 154 137, 12 грн. (із розрахунку 9 633, 57 * 16).
В той же час, позивачем за період з квітня 2020 по липень 2021 у даній справі заявлено до стягнення 149 556, 32 грн.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини 5 статті 5, частини 1 статті 13 Закону України «Про оренду земель» для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.
Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Згідно з частиною 2 статті 20 та частиною 5 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки і така оцінка є дійсною 5-10 років, а щодо земельних ділянко у даній справі до 7 років, оскільки спірні земельні ділянки знаходяться в межах населеного пункту, а саме міста Києва.
В той же час, зі змісту пункту 2.2. договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:88:057:0023) від 12.08.2011 вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки була визначена витягом з технічної документації № Ю-32446/2011 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 16.03.2011 за № 130, тобто на момент виникнення спірних правовідносин (2021), даному витягу було 10 років.
При цьому, колегія суддів зазначає, що пунктом 4.5. договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:88:057:0023) від 12.08.2011 передбачено, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.
Водночас, матеріали справи не містять витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:88:057:0023, який би був виготовлений в межах граничного терміну його дії, як то передбачено частиною 2 статті 18 Закону України «Про оцінку земель».
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 було залучено Київську міську раду до участі у справі № 910/4091/22 (910/16433/21) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та запропоновано Київській міській раді надати суду письмові нормативно обґрунтовані пояснення з викладенням своїх аргументів і міркувань щодо позову.
Втім, як вбачається з матеріалів справи Київська міська рада не надала будь-яких пояснень з яких можливо було б встановити обґрунтований розмір орендної плати з урахуванням чинної нормативної грошової оцінки, та факт здійснення або не здійснення її оплати.
Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що позивачем також не надано будь-яких доказів звернення до Київської міської ради щодо підтвердження, як розміру, так і факту оплати орендної плати, а суд позбавлений права самостійно збирати докази.
Отже, на виконання вказівок Верховного Суду, дослідивши матеріали справи, встановивши, що сторонами надано до матеріалів справи взаємосуперечливі докази, а саме щодо визначення ціни позову (відсутність належного розрахунку розміру орендної плати розрахованої відповідно до чинної нормативної грошової оцінки та умов договорів оренди земельних ділянко), а також відсутності беззаперечних доказів оплати орендної плати, як позивачем, так і відповідачем саме за спірні земельні ділянки, колегія суддів дійшла висновку щодо недоведеності позовних вимог.
З огляду на встановлені вище обставини, у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
Отже, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції мало місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неповно виконано вказівки Верховного Суду, тому рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі № 910/4091/22 (910/16433/21) підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Брологістик» підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.
Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції покласти на позивача в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 253-254, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брологістик» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі № 910/4091/22 (910/16433/21) задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі № 910/4091/22 (910/16433/21) скасувати та прийняти нове рішення, яким:
« 1. У задоволенні позову відмовити повністю.»
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Народна медицина Данили Зубицького» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21/27, оф. 405; ідентифікаційний код 23706079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брологістик» (03113, м. Київ, вул. Миколи Шпака, буд. 3; ідентифікаційний код 43199233) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 405 (три тисячі чотириста п'ять гривень) 00 коп.
4. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.
5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4091/22 (910/16433/21).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді О.В. Яценко
Ю.Б. Михальська