вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" листопада 2025 р. Справа№ 910/10455/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Ткаченка Б.О.
за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С
за участю представників сторін
прокурор: Шевченко О.В
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Ламах Т.Б.
за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2025
про відмову в забезпеченні позову
у справі № 910/10455/25 ( суддя Сівакова В.В.)
за позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури
в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Лайт Груп»
про визнання права власності на самочинно збудоване майно
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 у справі № 910/10455/25 в задоволенні заяви Заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову відмовлено повністю.
Ухвала мотивована тим, що та обставина, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега Лайт Груп» вчинило дії щодо реєстрації за ним права власності на спірний об'єкт збільшивши площу нежитлової будівлі з 1266,7 кв. м до 1930,8 кв. м не може беззаперечно свідчити, що товариство має намір відчужити його.
Суд першої інстанції взяв до уваги відсутність жодних доказів в підтвердження викладеного у заяві та будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із ухвалою, Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 у справі № 910/10455/25. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 та постановити нове рішення, яким заяву Київської міської прокуратури від 05.09.2025 про забезпечення позову у справі № 910/10455/25 задовольнити повністю. Судовий збір стягнути з відповідача на користь Київської міської прокуратури.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник зазначає, що саме після звернення прокурора до суду з позовом - 21.08.2025 відповідачем 29.08.2025 вчинено недобросовісні дії, які перешкоджають поновленню прав позивача, а саме на підставі заяви товариства в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.09.2025 збільшено площу спірної нежитлової будівлі з 1266,7 кв.м до 1930,8 кв.м. Вказані дії ТОВ «Омега Лайт Груп» свідчать про його недобросовісну поведінку, адже останньому достеменно відомо про судовий спір за позовом прокурора у цій справі, а тому такі дії фактично спрямовані на зміну площі спірного майна з метою подальшого унеможливлення виконання судового рішення. Крім того, такі дії товариства можуть вказувати на підготовку до відчуження спірного майна, а зважаючи на те, що на даний час власником майна юридично є відповідач, останній має можливість вільно розпоряджатись ним, у тому числі відчужувати його.
Також, скаржник зазначає, що ТОВ «Омега Лайт Груп» є недобросовісним набувачем прав на спірне майно, оскільки як зазначено у позові вказане майно є самочинним будівництвом - збудовано на земельній ділянці, яка для вказаної мети (під забудову) не відводилась, за відсутності відповідних документів, які надають право виконувати будівельні роботи. Крім того, недобросовісна поведінка відповідача підтверджується реєстрацією ним права власності на нерухоме майно, яке фактично було відсутнє на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:036:0069, на підставі нікчемного договору купівлі-продажу від 03.07.2009 та скасованого судового рішення. Враховуючи те, що після подачі прокурором позову відповідачем вчинено дії щодо зміни в Державному реєстрі площі спірного об'єкта нерухомості з 1266,7 кв.м до 1930,8 кв.м, вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірного об'єкта нерухомості є розумним, обґрунтованим, адекватним заходом забезпечення позову, що дозволить уникнути ускладнень виконання судового рішення в разі постановлення судового рішення на користь прокурора та територіальної громади столиці в особі Київської міської ради. Таким чином, зважаючи на те, що право власності на нерухоме майно на даний час зареєстровано за ТОВ «Омега Лайт Груп», яке у будь-який час може вчинити дії щодо його відчуження, виправданими та спів мірними заходами забезпечення позову є арешт майна та заборона суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії, пов'язані з реєстрацією прав на нього.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що, відмовляючи у задоволенні заяви представника позивача суд 1 інстанції виходив із того, що обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Відповідач зазначає, що та обставина, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега Лайт Груп» вчинило дії щодо реєстрації за ним права власності на спірний об'єкт збільшивши площу нежитлової будівлі з 1266,7 кв. м до 1930,8 кв. м не може беззаперечно свідчити, що товариство має намір відчужити його.
Також, відповідач звертає увагу на відсутність жодних доказів в підтвердження викладеного у заяві та будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені.
Крім того, відповідач зазначає, що як вбачається з матеріалів справи господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі ухвалою від 01.09.2025. Вказана ухвала суду про відкриття провадження у справі вручена відповідачу відповідно до даних «Укрпошти» 05.09.2025, про що свідчить роздруківка моніторингу поштового відправлення №0610277306550 з сайту ПАТ «Укрпошта», а з позовною заявою відповідач зміг ознайомитися лише 09.09.2025 після реєстрації ним електронного кабінету в системі «Електронний суд». Таким чином, твердження прокурора, що відповідачем вчинені недобросовісні дії щодо зміни площі спірної будівлі оскільки йому було достеменно відомо про судовий спір за позовом прокурора у цій справі, а тому такі дії були фактично спрямовані на зміну площі спірного майна з метою подальшого унеможливлення виконання судового рішення, є хибними та спростовуються матеріалами справи.
Також, відповідач зазначає, що під час будівництва спірного нерухомого майна відповідачем у позивача були отримані всі необхідні дозволи на будівництво, що підтверджується наявністю відповідних відомостей в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.
При цьому, відповідач повідомляє суд про те, що наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) від 03.12.2024 № 1224 зареєстровані Містобудівні умови та обмеження щодо реконструкції будівлі, нежитлової будівлі під будівлю торговельного призначення з адміністративними приміщеннями за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Полуботка Павла Гетьмана, 50-В, про що свідчить відповідна інформація з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, статус документу - діючий: (https://econstruction.gov.ua/document_detail/doc_id=3511185362225464921/optype=2). Крім того, 18.02.25, 27.05.25, 12.06.25, 19.06.25, 26.06.25 було зареєстровано та затверджено відповідно 5 редакцій Проектної документації реконструкції будівлі, нежитлової будівлі під будівлю торговельного призначення з адміністративними приміщеннями за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Полуботка Павла Гетьмана, 50-В, статус документу - діючий, про що свідчить відповідна інформація з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва: (https://econstruction.gov.ua/document_detail/doc_id=3663458363284391568/optype=4).
Водночас, 03.07.2025 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Відповідачу був виданий дозвільний документ - Повідомлення про початок виконання будівельних робіт документації по реконструкції будівлі, нежитлової будівлі під будівлю торговельного призначення з адміністративними приміщеннями за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Полуботка Павла Гетьмана, 50-В, статус документу - діючий, про що свідчить відповідна інформація з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (https://econstruction. gov.ua/document_detail/doc_id=3664153821929538983/optype=100.) В подальшому, 22.08.2025 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) був виданий дозвільний документ - Реєстрація декларації про готовність до експлуатації об'єкта, статус документу - діючий, про що свідчить відповідна інформація з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (https://econstruction.gov.ua/document_detail/doc_id=3697440237778109495/optype=100.) Таким чином, вищевказані документи підтверджують правомірність проведення відповідачем будівельних робіт з реконструкції будівлі - нежитлової будівлі під будівлю торговельного призначення з адміністративними приміщеннями за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Полуботка Павла Гетьмана, 50-В з 03.07.2025 по 01.08.2025, а також факт введення об'єкта в експлуатацію 22.08.2025, про що Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради прийняв відповідне рішення.
Отже, на думку відповідача наведені факти спростовують твердження прокурора щодо відсутності у відповідача документів, які надають право відповідачу виконувати будівельні роботи, а також свідчать про те, що реконструкція спірної будівлі здійснювалось відповідачем за погодженням та з дозволу позивача - Київської міської ради. При цьому, при погодженні вищевказаних документів позивачем від відповідача не вимагалось жодних документів, які б свідчили про надання (відсутності) земельної ділянки під будівництво.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/10455/25 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 поновлено Заступнику керівника Київської міської прокуратури строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 у справі № 910/10455/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 у справі № 910/10455/25. Призначено справу № 910/10455/25 до розгляду у судовому засіданні 04.11.2024 об 11 год. 30 хв.
У судовому засіданні 04.11.2025 колегія суддів з'ясувала обставини справи, здійснила перевірку їх доказами та дійшла висновку про оголошення перерви у розгляді справи № 910/10455/25 на судові дебати.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 продовжено строк розгляду справи та оголошено перерву у розгляді справи № 910/10455/25 за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 до 13.11.2025 о 10 год. 00 хв.
Враховуючи воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/10455/25 розглядалась протягом розумного строку.
Явка представників сторін та позиції учасників справи
Прокурор у судовому засіданні 13.11.2025 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 та постановити нове рішення, яким заяву Київської міської прокуратури від 05.09.2025 про забезпечення позову у справі № 910/10455/25 задовольнити повністю; судовий збір стягнути з відповідача на користь Київської міської прокуратури. Також 11.11.2025 прокурором було подано промову у судових дебатах (у порядку ст. 218 ГПК України).
Представник відповідача у судовому засіданні 13.11.2025 просив залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 у справі № 910/10455/25 без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, 22.08.2025 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Лайт Груп» про визнання за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради право власності на самочинно збудоване нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 1266,7 кв. м по м. Київ, Деснянський район, вул. Полуботка Павла Гетьмана, 50-В (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1778050380000).
Прокуратура позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03.07.2009 між ОСОБА_1. та ТОВ «Омега Лайт Груп» було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі площею 789,1 кв. м, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 50-В (наразі - вул. Полуботка Павла Гетьмана, 50-В). Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 17.02.2010 у справі 2а-715/10 зобов'язано КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати за ТОВ «Омега Лайт Груп» право власності на будівлю площею 789,1 кв.м. На підставі вказаних судового рішення та договору відповідачу видано реєстраційне посвідчення № 019557 від 24.03.2010 про право власності на вказану будівлю. В подальшому, на підставі рішення Київської міської ради № 688 від 20.12.2016, між Київською міською радою та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1180 га (кадастровий номер 8000000000662:036:0069) від 04.07.2017. Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 26.12.2017 та 07.05.2019 проведено обстеження земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:036:0069), розташованої на вул. Попудренка, 50-В у місті Києві, та встановлено, що вона є вільною від забудови про що складено відповідні акти. Поряд з цим, 27.02.2019 за відповідачем зареєстровано право власності на нежитлову будівлю площею 798 кв.м по вул. Попудренка, 5-В. 19.11.2020 до запису про державну реєстрацію внесено зміни - площа будівлі була збільшена з 789,1 кв.м до 1.926,7 кв.м. Згодом, 06.11.2024, до реєстру внесено нові зміни - площа будівлі зменшена до 1.266,7 кв.м. Прокуратура вказує, що ОСОБА_1. не був законним власником майна площею 789,1 кв. м на спірній земельній ділянці, не реєстрував за собою право власності на нього та відповідно не мав права розпоряджатись ним, у зв'язку з цим договір купівлі-продажу від 03.07.2009 є нікчемним як такий, що суперечить публічному порядку, оскільки спрямований на заволодіння майном територіальної громади - земельною ділянкою. також договір від 03.07.2009 нотаріально не посвідчувався та не реєструвався, а тому також є нікчемним. Також прокуратура зазначає, що рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17.02.2010 у справі 2а-715/10 скасовано постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011. Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/597/18 від 03.09.2020 розірвано договір оренди земельної ділянки від 04.07.2017. Зазначає, що ні відповідачу, ні будь-яким іншим особам земельна ділянка під будівництво нежитлової будівлі загальною площею 1.266,7 кв. м не надавалась, відповідні дозволи на будівництво не видавались та не реєструвались, об'єкт в експлуатацію не приймався, а тому в силу приписів ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, спірне нерухоме майно є об'єктом самочинного будівництва, тому на підставі ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на спірний об'єкт підлягає визнанню на праві власності за власником земельної ділянки.
05.09.2025 від прокуратури до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про забезпечення позову шляхом
1) накладення арешту на нежитлову будівлю загальною площею 1930,8 кв.м по вул. Полуботка Павла Гетьмана, 50-В (попередня назва - вул. Попудренка, 50-В) у Деснянському районі міста Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1778050380000).
2) заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), державним та приватним виконавцям, Державному підприємству «СЕТАМ», а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття нових розділів щодо нежитлової будівлі загальною площею 1930,8 кв. м по вул. Полуботка Павла Гетьмана, 50-В (попередня назва - вул. Попудренка, 50-В) у Деснянському районі міста Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1778050380000).
В обґрунтування заяви прокуратура посилається на те, що після звернення прокурора до суду з позовом - 21.08.2025 відповідачем 29.08.2025 вчинено недобросовісні дії, які перешкоджають поновленню прав позивача. Зокрема, на підставі заяви товариства в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр) 01.09.2025 збільшено площу спірної нежитлової будівлі з 1266,7 кв.м до 1930,8 кв.м.
Так, як вбачається з електронної реєстраційної справи № 1778050380000 на нежитлову будівлю по вул. Полуботка Павла Гетьмана, 50-В у місті Києві ТОВ «Омега Лайт Груп» 29.08.2025 подано до державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Буждиганчук Є.Ю. заяву про внесення змін до запису Державного реєстру за № 68648674.
На підставі технічного паспорту, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: TI01:7970-7489-7613-8218, виготовленого ТОВ «Консталтингова агенція з нерухомості» 12.07.2025 та сформованого 08.08.2025, відомостей з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 29.08.2025 та витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 22.08.2025 № КВ101250812651, приватним нотаріусом Буждиганчук Є.Ю. 01.09.2025 внесено зміни до запису про реєстрацію права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна (рішення про внесення змін до запису № 80615869), а саме збільшено площу нежитлової будівлі з 1266,7 кв. м до 1930,8 кв. м.
Таким чином, наразі в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ТОВ «Омега Лайт Груп» право власності на спірну нежитлову будівлю, площа якої становить 1930,8 кв.м, що підтверджується відповідною довідкою від 03.09.2025 № 441944573.
Вказані дії ТОВ «Омега Лайт Груп», на переконання заявника, свідчать про його недобросовісну поведінку, адже останньому достеменно відомо про судовий спір за позовом прокурора у цій справі, а тому такі дії фактично спрямовані на зміну площі спірного майна з метою подальшого унеможливлення виконання судового рішення.
Крім того, зазначені дії товариства можуть вказувати на підготовку до відчуження спірного майна, а зважаючи на те, що на даний час власником майна юридично є відповідач, останній має можливість вільно розпоряджатись ним, у тому числі відчужувати його.
Вказане створює реальну загрозу ускладнити чи унеможливити виконання рішення у цій справі у разі задоволення позову, що є безумовною підставою для вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/10455/25.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 у справі № 910/10455/25 в задоволенні заяви Заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову відмовлено повністю.
Дослідивши матеріали оскарження, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними у оскаржуваній ухвалі, з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до п. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на заявника.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 74 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
До того ж, під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Водночас, прокурором не надано належних та допустимих доказів того, що в підтвердження викладеного у заяві та будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені
Також прокурором не доведено, що та обставина, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега Лайт Груп» вчинило дії щодо реєстрації за ним права власності на спірний об'єкт збільшивши площу нежитлової будівлі з 1266,7 кв. м до 1930,8 кв.м. не свідчить про наміри відповідача відчужити об'єкт.
Посилання скаржника, що саме після звернення прокурора до суду з позовом - 21.08.2025 відповідачем 29.08.2025 вчинено недобросовісні дії, які перешкоджають поновленню прав позивача, а саме на підставі заяви товариства в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.09.2025 збільшено площу спірної нежитлової будівлі з 1266,7 кв.м до 1930,8 кв.м., не є достатніми підставами для забезпечення позову у визначений позивачем спосіб.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що заявником не було наведено достатніх належних та допустимих, у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України доказів наявності обставин, які б дійсно могли призвести до ускладнення виконання судового рішення у справі у разі задоволення позову.
Отже, припущення заявника про неможливість виконання прийнятого в подальшому судового рішення, в разі його задоволення, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, а тому колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним висновок господарського суду першої інстанції про те, що заява Заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Заявником не наведено суду переконливого обґрунтування наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову; не доведено необхідності обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача на даному етапі судового розгляду; не вмотивовано припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Заява Заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову не містить будь-яких обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, як і доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову суд не має можливості повною мірою оцінити та обґрунтувати дійсну наявність порушених прав позивача зі сторони відповідача, водночас факт порушення відповідачем прав позивача не є встановленим і підлягає доведенню під час вирішення справи по суті та саме по собі не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Водночас, у разі виникнення дійсних, належним чином підтверджених обставин, які були б достатніми для забезпечення позову, заявник не позбавлений права та можливості звернутись з відповідною заявою до суду в процесі розгляду спору.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, заслухавши представника позивача, враховуючи те, що заявником не доведено належними та допустимими доказами існування обставин, які є підставами для накладення арешту на нежитлову будівлю загальною площею 1930,8 кв.м по вул. Полуботка Павла Гетьмана, 50-В та яким чином невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, утруднити чи унеможливити виконання рішення суду, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, у зв'язку із чим підстави для зміни чи скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 у справі № 910/10455/25, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що доводи скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі не є такими, що можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята відповідно до вимог процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 про відмову в забезпеченні позову у справі № 910/10455/25 задоволенню не підлягає. Ухвалу Заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 про відмову в забезпеченні позову у справі № 910/10455/25 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 у справі № 910/10455/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 у справі № 910/10455/25 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу 910/10455/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді А.Г. Майданевич
Б.О. Ткаченко