вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" жовтня 2025 р. Справа№ 925/175/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Міняйло О.О.;
від відповідача: Махарінець В.І.;
за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровські Мрії»
на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.03.2025, повний текст рішення складено 11.04.2025
у справі № 925/175/25 (суддя Спаський Н.М.)
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровські Мрії»
до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Черкаська міська філія»
про визнання недійсними пунктів Додатку 3 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 7284 від 25.01.2023
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст рішень господарських судів
Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровські Мрії» заявлено позов до публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Черкаська міська філія» з вимогою про визнання недійсними пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 Додатку 3 «відомості про розрахункові засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії» до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 7284 від 25.01.2023 з моменту укладення Договору.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.03.2025 у справі № 925/175/25 в позові відмовлено повністю.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровські Мрії» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження. Апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровські мрії» на рішення господарського суду Черкаської області від 28.03.2025 у справі № 925/175/25 задовольнити повністю. Скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 28.03.2025 у справі № 925/175/25 за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровські Мрії» до публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі структурного підрозділу Черкаська міська філія про визнання про визнання недійсними пунктів Додатку 3 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 7284 від 25.01.2023 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
На думку скаржника, загальнобудинкові лічильники можуть використовуватися як розрахункові лише для колективного споживача, однак позивач не є колективним споживачем, а тому загальнобудинкові лічильники можуть бути використані для контролю споживання електричної енергії, а не для розрахунку.
Скаржник вказує на те, що відповідно до ч. 2 ст. 14 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів. Індивідуальний договір про надання послуг з постачання та розподілу природного газу, послуг з постачання та розподілу електричної енергії укладається між співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем відповідної комунальної послуги. З урахуванням чого Позивач не може бути колективним споживачем, а є індивідуальним споживачем, що підтверджується також тою обставиною, що між відповідачем та власниками квартир і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку де створено ОСББ укладено індивідуальні договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Скаржник зазначає про те, що з відповіді ОСР від 16.02.2024 вбачаться, що у багатоквартирному будинку по вул. Гагаріна, 41/2, м. Черкаси укладено договори на розподіл електричної енергії зі 105 індивідуальними побутовими споживачами. Поряд з цим, з додатку №2 до Договору вбачається, що приєднана потужність за площадкою комерційного обліку будинку становить 205,36 кВт, у той час як дозволена ОСББ до використання потужність становить на МЗК 16,8 кВт, насосна 9 кВт, ГТП 10,24 кВт.
На думку скаржника, укладення індивідуальних побутових договорів зі споживачами унеможливлює ту обставину, що ОСББ може бути колективним споживачем та розраховуватися за електричну енергію за показами загальнобудинкового лічильника, оскільки кожний споживач у будинку має свій окремий договір.
Скаржник зазначає, що встановлені загально будинкові лічильники в ОСББ рахують всю електричну енергію, яка обліковується як квартирами, так і нежитловими приміщеннями. При цьому, ні укладеним між сторонами договором, ні ПРРЕЕ чи іншим нормативно правовим актом не передбачено такої форми розрахунків за електричну енергію, яка б передбачала віднімання від загально будинкового лічильника показів лічильників індивідуальних споживачів, що підтверджує безпідставність включення загальнобудинкових лічильників відповідачем у додаток №2 та №3 до договору.
На думку скаржника, судом першої інстанції безпідставно зроблено висновок про відповідність пунктів Додатку 3 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 7284 від 25.01.2023 вимогам ККОЕЕ, ПРРЕЕ, КСР, Правилам улаштування електроустановок та ЗУ «Про ринок електричної енергії». Скаржник вважає, що загальнобудинкові лічильники повинні використовуватися як розрахункові не передбачено ні проектом, ні актами законодавства. У проекті не вказано, що загальнобудинкові лічильники мають бути розрахунковими, а не використовуватися для контролю споживання електричної енергії всіма споживачами будинок.
Скаржник вказує на те, що електрична енергія, яка витрачається в багатоквартирних будинках та гуртожитках на технічні цілі (роботу ліфтів, насосів та замково-переговорних пристроїв, що належать власникам квартир багатоквартирного будинку на праві спільної власності) та освітлення дворів, східців і номерних знаків, відпускається за тарифом побутового споживача. Отже, для ОСББ визначено вид електричної енергії (комунальна) та окремий тариф за яким здійснюється його оплата.
Скаржник вважає, що судом першої інстанції безпідставно зроблено висновок, що визнання недійсним пунктів з Додатка № 3 договору № 7284 від 25.01.2023 для споживача ОСББ «Дніпровські Мрії» не змінить ані майданчиків комерційного обліку електричної енергії (НІС) по договору 7284, ані порядок розрахунків ОСББ «Дніпровські Мрії» по вищезазначеному договору, оскільки виключивши загально будинкові лічильники з обліку електричної енергії відповідач не зможе здійснювати нарахування розподіленої електричної енергії за даними загально будинкових лічильників. Водночас, розрахунковими лічильниками залишаться виключно ті лічильник, які безпосередньо приєднані до електроустановок ОСББ.
На думку скаржника, судом першої інстанції безпідставно не враховано висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах на які посилався позивач, а саме у постановах від 11.09.2018 у справі № 920/208/17, від 18.07.2018 у справі № 920/422/17, від 12.01.2022 у cправі № 922/717/21.
Скаржник вважає, що ефективним способом захисту буде виключення з договору загальнобудинкових лічильників обліку електричної енергії як розрахункових, шляхом визнання недійсним пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 з усіма їх строками Додатку 3 (Відомості про розрахункові засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії) до договору.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду, вказав на те, що визнання недійсним пунктів Додатку № 3 договору № 7284 ВІД 25.01.2023 позивач не змінити ані площадки комерційного обліку електричної енергії за договором, ані порядку розрахунку позивача за договором, враховуючи наявність додатку № 6 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, додатку № 7, у якому позивачем узгоджено однолінійну схему та додатку № 8 «Порядок розрахунків втрат електроенергії у мережах споживача».
Відповідач зазначає, що відповідно до п. 1.1.2 розділу 1 ПРРЕЕ, побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність; споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Відповідач зазначає про те, що власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна в ньому, створення ОСББ є підтвердженням надання співвласниками повноважень ОСББ щодо управління, утримання і використання спільного майна цього багатоквартирного будинку. Позивач, як юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, розраховується за показами окремого загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, а тому в даних правовідносинах позивач є колективним побутовим споживачем. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі № 916/3837/21.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 925/175/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2025 поновлено Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровські Мрії» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 28.03.2025 у справі № 925/175/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровські Мрії» на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.03.2025 у справі № 925/175/25. Призначено справу № 927/175/25 до розгляду у судовому засіданні 08.07.2025.
На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 задоволено клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровські Мрії» про відкладення розгляду справи № 925/175/25. Відкладено розгляд справи № 925/175/25 за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровські Мрії» на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.03.2025 на 02.09.2025.
02.09.2025 о 09:20 по 13:00 в багатьох областях України, в тому числі на території міста Київ було оголошено повітряну тривогу, у зв'язку з чим судове засідання не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 призначено розгляд апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровські Мрії» на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.03.2025 у справі № 925/175/25 на 07.10.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 задоволено заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровські Мрії» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 925/175/25 розглядалась протягом розумного строку.
Явка учасників справи
Представник позивача у судовому засіданні 07.10.2025 підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Черкаської області від 28.03.2025 у справі № 925/175/25 скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні 07.10.2025 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Черкаської області від 28.03.2025 у справі № 925/175/25 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, 25.01.2023 між ВСП «Черкаська міська філія» ПАТ «Черкасиобленерго», що діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, що видана постановою НКРЕКП від 16.11.2018 року №1447 (далі по тексту ОСР або відповідач) та позивачем, за договором споживачем, укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №7284.
За цим договором електропостачання здійснюється у житловий будинок по вул. Гагаріна, 41/2 у м. Черкаси, який обслуговує позивач.
Спір між сторонами виник з підстав неправомірності (на думку позивача) обліку електроенергії в будинку за тими лічильниками, які у додатках до Договору між сторонами обліковуються як загальнобудинкові. З цієї підстави позивач з метою захисту своїх прав подав позов про визнання недійсними пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 Додатку 3 «Відомості про розрахункові засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії» в яких перелічені саме ці загальнобудинкові прилади обліку електроенергії.
Позивач доводить, що отримавши акти про фактичне надання послуг з розподілу електричної енергії за січень 2023 - грудень 2024 року ОСББ було встановлено невідповідність фактичної кількості розподіленої електричної енергії, що спожита Позивачем, даним вказаним в актах Відповідача.
На думку позивача, дана розбіжність пояснюється тим, що позивачем показники про обсяги розподіленої електричної енергії у багатоквартирному будинку передаються згідно лічильників, які обліковують безпосередньо спожиту ОССБ електроенергію:
№12615884 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;
№12615888 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;
№12615886 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;
№12615885 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;
№12615889 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;
№12616513 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;
№12990472 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;
№12999602 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;
Однак, відповідачем при обліку кількості розподіленої електричної енергії використовувалися не лічильники які безпосередньо обліковують спожиту ОСББ електричну енергію місць загального користування, насосної та ІТП, а загальнобудинкові лічильники зокрема: №12616817 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; №12616512тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; №12616511 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; №12616818 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11, які здійснюють облік спожитої електричної енергії як ОСББ так і власниками квартир багатоквартирного будинку, який обслуговує позивач.
Саме ці лічильники з місцями їх встановлення перелічені у спірних пунктах 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 Додатку 3 «Відомості про розрахункові засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії» до договору між сторонами.
Позивач доводить, що з 12 встановлених лічильників у багатоквартирному будинку 4 з них є загальнобудинковими і вказує, що за інформацією ОСР, який також є і постачальником послуг комерційного обліку, із листів від 25.09.2023, від 16.10.2023, від 14.11.2023 чітко вбачається наступне: лічильник №12615884 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії місць загального користування; лічильник №12615888 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії місць загального користування; лічильник №12615886 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії місць загального користування; лічильник №12615885 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії місць загального користування; лічильник №12615889 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії місць загального користування; лічильник №12616513 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії місць загального користування; лічильник №12990472 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії насосної; лічильник №12999602 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії індивідуального теплового пункту; лічильник №12616817 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії будинку в цілому, тобто є загальнобудинкоим; лічильник №12616512 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії будинку в цілому, тобто є загальноюудинкоим; лічильник №12616511 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії будинку в цілому, тобто є загальнобудинкоим; лічильник №12616818 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії будинку в цілому, тобто є загальнобудинковим.
Відповідач не заперечує, що така ідентифікація лічильників в будинку по вул. Гагаріна, 41/2, м. Черкаси відповідає дійсності та умовам договору між сторонами.
Відповідач для розрахунку спожитої електричної енергії в т.ч. місцями загального користування позивача дійсно використовує дані загальнобудинкових лічильників, які обліковують всю розподілену електричну енергію всім споживачам електроустановок, які розміщені у багатоквартирному будинку по вул. Гагаріна, 41/2, м. Черкаси.
Позивач вказав, що він не міг ухилитися від підписання договору між сторонами з додатками, в яких вказано перелік загальнобудинкових лічильників, щодо яких виник спір, однак вважає свої права порушеними і заявленим позовом через визнання недійсними певних пунктів з Додатку № 3 до договору має намір виключити загальнобудинкові лічильники зі схеми обліку електроенергії, щоб їх показниками сторони не керувалися при розрахунках за спожиту електроенергію.
У відзиві на позов відповідач заперечує, що обидві сторони мають керуватися положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017р. №2019-УІ1І (далі-Закон), який набрав чинності 11 червня 2017 року.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
За загальними нормами та приписами ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до вимог ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Основними нормативно-правовими документами, які встановлюють вимоги та регулюють взаємовідносини між оператором системи розподілу (ПАТ «Черкасиобленерго») та користувачами системи розподілу є Кодекс системи розподілу (далі - КСР) затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 310, Кодекс комерційного обліку електричної енергії (далі-ККОЕЕ) затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (із змінами та доповненнями) та Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312.
Відповідач погоджується, що відповідно до укладеного договору, майданчиками комерційного обліку електричної енергії (ЕІС) за договором № 7284 є:
1.1 ЕІС код 6225356180170234 лічильник № 12616817 тип МК 2303;
1.2 ЕІС код 6220554290972598 лічильник № 12616512 тип МК 2303;
1.3 ЕІС код 6228616193090438 лічильник № 12616511 тип МК 2303;
1.4 ЕІС код 6224710206058202 лічильник № 12616818 тип МК 2303;
1.5 ЕІС код 6222544467462058 лічильник № 12615884 тип МК 2303;
1.6 ЕІС код 6229988706501399 лічильник № 12615888 тип МК 2303;
1.7 ЕІС код 6220820752555488 лічильник № 12615886 тип МК2303;
1.8 ЕІС код 6222405969309898 лічильник № 12615885 тип МК 2303;
1.9 ЕІС код 6222880665096598 лічильник № 12615889 тип МК 2303;
1.10 ЕІС код 6228678920101999 лічильник № 12616513 тип МК 2303;
1.11 ЕІС код 62274981 19059398 лічильник № 12990472 тип МК 2303;
1.12 ЕІС код 6221426861585079 лічильник № 12999602 тип МК 2303.
Згідно ПРРЕЕ п. 2.3.3. електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється.
Тобто, розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та Проектних рішень окремо по кожному об'єкту, де відбувається енергоспоживання.
Згідно із вимогами Розділу 5 п. 5.2.1. ККОЕЕ електроустановки споживачів та інших учасників ринку мають бути забезпечені повіреними, введеними в експлуатацію та прийнятими до розрахунків (введеними в облік) вузлами обліку, а також (за потреби) засобами для контролю та реєстрації параметрів якості електричної енергії, частоти та тривалості перерв в електропостачанні.
Установлені у споживачів вузли обліку мають вимірювати та відображати інформацію про їхнє фактичне споживання.
Вузли обліку у замовників встановлюються відповідно до технічних рекомендацій, технічних умов (у разі приєднання до електричних мереж) та проектних рішень (проектів) (п. 5.2.2 ККОЕЕ).
У позивача немає доказів і заперечень, що обладнання будинку для обліку електроенергії по вул. Гагаріна, 41/2 згідно проекту на будинок встановлено всупереч вимогам ККОЕЕ, ПРРЕЕ, Проектних рішень та Договору № 7284 (Додаток № 3).
Споживач згідно чинного законодавства має право вимагати заміни приладів обліку чи зміни їх місця розташування зі зміною розрахункової (комерційної) схеми обліку електричної енергії, але виключно у відповідності до виданих нових технічних умов та/або рекомендацій і такі зміни мають відповідати вимогам ККОЕЕ, Правилам улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.07.2017 № 476 (далі- ПУЕ) та проектним рішенням щодо будинку, який обслуговує позивач з подальшим внесенням змін до умов договору між сторонами.
З метою належного виконання умов договору між сторонами, протягом всього строку його дії, у Споживача має бути в наявності технічна документація, зокрема, затверджена проектна документація (креслення, пояснювальні записки тощо) з усіма чинними змінами, що відповідає вимогам п. 3.1 «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів», затверджених наказом Міністерства палива та енергетики 25.07.2006р. № 258.
Внутрішньобудинкові електричні мережі багатоквартирного будинку є спільною неподільною власністю співвласників цього будинку. Оператор системи розподілу транспортує електричну енергію до межі балансової належності на вводі в будинок і повинен забезпечити належний стан своєї мережі по периметру обліку електричної енергії.
У відповідності до п. 2.2.5. ПРРЕЕ за стан внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирного будинку (від вводу в будинок до відхідних клем вузла вимірювання побутового споживача) і відповідність їх технічним умовами та технічній документації, відповідає вже власник (балансоутримувач) цих мереж.
Електромережі всередині будинку перебувають на балансі житлово- експлуатаційних організацій. Саме ЖКП, управлінські компанії, ОСББ є відповідальними за стан цих мереж. Тому витрати на обслуговування внутрішньобудинкових електромереж включені до структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд і прибудинкових територій.
Враховуючи вищенаведене, купівлю та споживання електричної енергії на освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку ( у т.ч витрати у внутрішньобудинкових мережах, які виникають під час експлуатації цього спільного майна, витрати електричної енергії в елементах мереж (нагрів елементів мереж, контактних з'єднань тощо), а також безоблікове споживання електричної енергії окремим споживачам) слід відносити до потреб господарської діяльності управителя/ОСББ, які компенсуються за рахунок співвласників цього багатоквартирного будинку на умовах, які визначені співвласниками майна.
Відповідач вказав, що НКРЕКП вже розглядалися аналогічні ситуації щодо покриття різниці поставленої електроенергії на весь будинок та облікованої поквартирними лічильниками і Комісія роз'яснила, що електроенергія для забезпечення освітлення місць загального споживання роботу ліфтів, втрати у загальнобудинкових мережах та ін., повинні відноситися до потреб господарської діяльності управителя та компенсуватися за рахунок співвласників (лист від 13.05.2021 (а.с. 146).
Крім того, управитель/ОСББ, як уповноважений співвласниками суб'єкт підприємницької діяльності, що забезпечує належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема внутрішньобудинкові мережі, повинен займатися пошуком споживачів, які безобліково споживають електричну енергію через мережі багатоквартирного будинку власними силами, або з залученням спеціалізованих організацій на договірних засадах.
У відповідності до п. 2.2.1 ПРРЕЕ Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і оператором системи (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксується в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.
Межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача та оператором системи (основним споживачем) на окремі елементи електричної мережі, або встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до умов договору № 7284, Додаток № 6 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» позивач несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію електромереж ї електроустановок: ВРП-0,38кВ житлового будинку по вул. Гагаріна 41/2 із засобами комерційного обліку електроенергії та все внутрішнє електрогосподарство після межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.
Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності, точки розподілу встановлюється на:
• Кабельних наконечниках 6КЛ -0,3 8кВ електропостачання позивача у ВРП-0,38кВ житлового будинку по вул. Гагаріна 41/2 в м. Черкаси.
Цей Додаток узгоджений позивачем шляхом його підписання.
Також, з позивачем узгоджена однолінійна схема (Додаток № 7 до Договору № 7284) та Порядок розрахунків втрат електроенергії на мережах Споживача (Додаток № 8 до Договору 7284).
Тому, як відповідач вказує, визнання недійсним пунктів з Додатка № 3 Договору № 7284 від 25.01.2023 для споживача ОСББ «Дніпровські Мрії» не змінить ані майданчиків комерційного обліку електричної енергії (НІС) за договором № 7284, ані порядок розрахунків ОСББ «Дніпровські Мрії» по вищезазначеному Договору.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» та положень пункту 1.1.2 розділу 1 ПРРЕЕ розрізняються такі види споживачів електроенергії:
непобутовий споживач - фізична особа - підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання (пункт 47);
побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність)
колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
Згідно із ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Саме позивача, як юридичну особу, було створено співвласниками приміщень у будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків) (стаття 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління (частина перша статті 12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Відповідно до частини 1 ст. 7, ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у батоквартирному будинку» співвласники зобов'язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна. Витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату всіх видів комунальних послуг.
Згідно із Додатком №2 до договору № 7284 «Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії об'єкта (об'єктів) споживача - позивача, визначено що площадкою комерційного обліку позивача є житловий будинок (МЗК), Насосна та ІТП. Мешканці житлового будинку (109 квартир із 112 квартир) споживають електричну енергію, виходячи із показів окремих приладів обліку, встановлених окремо для кожної квартири.
Тобто, позивач має визначати та оплачувати різницю між спожитою електричною енергією в т.ч. за освітлення сходових клітин для забезпечення потреб мешканців будинку, роботу ліфтів та ін. загальнобудинкові потреби та електроенергією, спожитою безпосередньо мешканцями будинку за їх індивідуальними лічильниками.
Відповідно до п. 10.2.16 глави 10.2 ПРРЕЕ, що колективний побутовий споживач розраховується з постачальником електричної енергії за обсяги електричної енергії, спожитої для побутових потреб колективного побутового споживача, за відповідним тарифом для населення, яке розраховується за загальним розрахунковим засобом обліку та об'єднане шляхом створення юридичної особи. Розрахунки за електричну енергію, спожиту на технічні цілі, здійснюються за відповідними тарифами.
Таким чином, позивач є колективним споживачем, як юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - індивідуальних побутових споживачів для обслуговування будинку по вул. Гагаріна, 41/2 у м. Черкаси, розраховується за показами окремого(их) загального розрахункового засобу(ів) обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення загальних побутових потреб таких фізичних осіб по будинку за мінусом їх індивідуального споживання, а тому в даних правовідносинах позивач є колективним побутовим споживачем.
За правилами ст. 203, 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позивачем не зазначено, з яких підстав на момент укладення договору пункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 з Додатку 3 «Відомості про розрахункові засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії» до договору споживача про надання послуг за договором з розподілу електричної енергії № 7284 від 25.01.2023 порушують права позивача, за умови відповідності цих пунктів технічним та проектним умовам електропостачання будинку, який обслуговує позивач, а оплата за ними здійснюється за тарифами як для побутових споживачів.
Також позивачем не зазначено та, відповідно, не доведено, яким нормам чинного законодавства не відповідають вказані спірні пункти у Додатку № 3.
Водночас, саме сукупність порушень вимог чинного законодавства та індивідуальних прав позивача є підставою для визнання недійсним правочину в цілому чи в частині згідно чинного законодавства.
При цьому, позивачем не порушувалось перед відповідачем питання про внесення змін до додатків договору, зокрема № 4, № 6 та № 7 умовами яких врегульовано: порядок розрахунків; розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін; однолінійну схему (схему електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання), а також додатків №№: 5, 8, 9, посилання на які має місце в укладених сторонами чинному додатку № 3 та який разом зі всіма додатками до договору є невід'ємними його частинами. Більше того, всі відповідні умови договору та додатки №№ 1 - 15 були погоджені позивачем в повному обсязі.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.02.2025 у справі № 925/51/24.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним висновок господарського суду першої інстанції про те, що без попереднього внесення змін до технічних умов електропостачання в будинку по вул. Гагаріна, 41/2, якими зі схеми обліку електропостачання на законних підставах можуть бути виключені загальнобудинкові лічильники з п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 з Додатку 3 «Відомості про розрахункові засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії», не можуть бути внесені ніякі зміни до умов договору між сторонами, тому позивач не вправі також і шляхом визнання недійсними вказаних пунктів домагатися виключення їх із Додатку № 3 до договору, щоб таким способом змінити умови договору між сторонами в обхід необхідності попередньої зміни технічних умов електропостачання в будинку.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на встановлені обставини справи, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 28.03.2025 у справі № 925/175/25, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Щодо посилання позивача на практику Верховного Суду у подібних спорах у справах: № 920/208/17 (постанова від 11.09.2018), № 920/422/17 (постанова від 18.07.2018), колегія суддів зазначає наступне.
У справі № 920/208/17 Публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго» звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Об'єднання про врегулювання розбіжностей у договорі про постачання електричної енергії від 04.01.2017 № 1613133 з викладенням спірних пунктів договору (пункти 4.2.1, 4.2.5, абзац шостий пункту 5.1, пункт 5.2., абзац четвертий пункту 6.1.1, підпункти 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 пункту 6.1.3, пункти 6.2, 6.3, 7.3, 7.9, пункт 9 додатку № 4 до Договору, пункт 10 додатку № 4 до Договору) та додатків 1, 3.1, 3.2, 7, 12 до договору в редакції товариства.
У справі 920/422/17 у травні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго» звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Праці 9» про врегулювання розбіжностей у договорі про постачання електричної енергії № 1613196 від 16.03.2017. Сторони не врегулювали пункти 4.2.1, 4.2.5, 5.2, абзац 5 пункту 5.5, абзац 4 пункту 6.1.1, підпункти 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 пункту 6.1.3, пункти 6.2, 6.3, 7.3, 7.9 договору про постачання електричної енергії № 1613196 від 16.03.2017 та пункти 9, 10 додатку 4 до договору, а також додатки 1, 3.1, 7 до договору.
У справі № 922/717/21 розглядався спір про визнання недійсними положень договору і зобов'язання укласти договір.
Натомість у справі № 925/175/25 спір між сторонами виник з підстав неправомірності (на думку позивача) обліку електроенергії в будинку за тими лічильниками, які у додатках до договору між сторонами обліковуються як загальнобудинкові. З цієї підстави позивач з метою захисту своїх прав подав позов про визнання недійсними пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 Додатку 3 «Відомості про розрахункові засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії» в яких перелічені саме ці загальнобудинкові прилади обліку електроенергії.
З огляду на викладене, з урахуванням визначених позивачем підстав відповідного позову, доводи останнього про необґрунтованість оскаржуваного рішення через його прийняття судом першої інстанції без урахування висновків зроблених у подібних правовідносинах Верховним Судом, колегією суддів визнаються невмотивованими.
Доводи скаржника про те, що позивач не є колективним споживачем спростовуються змістом п. 1.1.2 розділу 1 ПРРЕЕ.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Черкаської області від 28.03.2025 у справі № 925/175/25, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 28.03.2025 у справі № 925/175/25, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровські Мрії» на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.03.2025 у справі № 925/175/25 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Черкаської області від 28.03.2025 у справі № 925/175/25 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровські Мрії» на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.03.2025 у справі № 925/175/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 28.03.2025 у справі № 925/175/25 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу 925/175/25 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова підписана 12.11.2025.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді Б.О. Ткаченко
А.Г. Майданевич