Постанова від 14.10.2025 по справі 50/790-43/173

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2025 р. м.Київ Справа№ 50/790-43/173

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Козир Т.П.

Андрієнка В.В.

за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 14.10.2025,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 27.02.2025 (повний текст складено та підписано 03.04.2025)

у справі №50/790-43/173 (суддя Стасюк С.В.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк"

до 1) Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І.В.;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТІ-БРІЗ";

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Товарна біржа "Київська Універсальна"

про визнання недійсними результатів аукціону

в межах справи № 50/790-43/173

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Уліс Сістемс"

до Закритого акціонерного товариства "Планета-буд"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог, рух справи

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2009 порушено провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Планета-буд" (далі - Боржник) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Уліс Сістемс".

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 10.04.2012 затверджено реєстр вимог кредиторів Боржника на суму 240183735,35 грн.

Постановою Господарського суду міста Києва від 11.02.2014 визнано Боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

У межах цієї справи 22 жовтня 2019 року кредитор Боржника - ПАТ "Український комунальний банк" (далі - Банк) звернувся до господарського суду із заявою до Боржника як замовника торгів, Товарної біржі "Київська Універсальна" (далі - Біржа) як організатора аукціону та ТОВ "Аванті-Бріз" як переможця торгів (далі - Заява) про:

- визнання недійсними результатів другого повторного аукціону про продаж нерухомого майна Боржника щодо лота №1 (квартир, розташованих за адресами: вул. Миколи Закревського, 5, кв. 137, м. Київ; вул. Анни Ахматової, 8, кв. 295, м. Київ; вул. Ревуцького, 17, кв. 71, м. Київ; вул. Лайоша Гавро, 9-Є, кв. 75, м. Київ; пр. Миколи Бажана, 7-А, кв. 200, м. Київ; вул. Декабристів, 8, кв. 177, м. Київ; бул. Кольцова, 7, кв. 86, м. Київ; вул. Тростянецька, 6-Д, кв. 94, м. Київ; вул. Тростянецька, 6-Д, кв. 96, м. Київ), що відбувся 24.09.2019 (далі - Аукціон-1);

- визнання недійсними результатів другого повторного аукціону про продаж рухомого майна Боржника щодо лота №2 (автомобіля, марка, модель МІTSUBISHI LANCER, об'єм двигуна: 1.6 л., рік випуску: 2006, колір: сірий, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 ), що відбувся 07.10.2019 (далі - Аукціон-2).

Заяву мотивовано посиланням на порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), оскільки продаж відбувся без згоди заставного кредитора; всупереч вимогам частини 1 статті 44 Закону про банкрутство не було вирішено питання про подальший продаж заставного майна частинами; ліквідатор не погодив початкову вартість заставного майна та умов продажу із заставним кредитором або судом; ліквідатор та організатор аукціонів здійснили дії з продажу майна банкрута всупереч забороні на його відчуження, накладеній ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020, задоволено позов повністю, визнано недійсними результати Аукціону-1 і Аукціону-2.

Постановою Верховного Суду від 07.03.2023 зазначені ухвалу та постанову господарських судів попередніх інстанцій скасовано, справу у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанову мотивовано наявністю підстави для обов'язкового скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, передбаченої пунктом 8 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на невстановлення господарським судом першої інстанції належного суб'єктного складу спору, зокрема, переможця Аукціону-2.

Водночас у постанові зауважено на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі №914/2618/16, щодо неефективності як способу захисту інтересу та права позивача позовної вимоги про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу, а натомість, ефективності у спірних правовідносинах саме вимоги про витребування заставного майна на користь боржника, що не тотожна вимозі про зобов'язання переможця аукціону повернути заставне майно боржникові.

Під час нового розгляду справи ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 залучено до участі у справі як відповідача ТОВ "Агроінтайм" та як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 (Боржника) - Товарну біржу "Київська Універсальна".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024, у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що за наслідками проведеного аукціону досягнуто його мету, що полягала в реалізації майна банкрута для наповнення ліквідаційної маси задля можливості погашення вимог кредиторів, тоді як Банк не довів порушення його прав і законних інтересів при оспорюванні результатів торгів. А наведені Банком обставини не відносяться до безумовних правових підстав для визнання результатів аукціонів недійсними, адже він не довів наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів.

Зокрема, господарські суди встановили, що Банк не надав доказів внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про заборону відчуження майна Боржника на підставі ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі №50/790-43/173, тому переможець Аукціону-1 добросовісно покладався на відсутність відомостей щодо обтяження такого майна. А на дату проведення Аукціона-2 зазначені заходи забезпечення позову було скасовано.

Також господарські суди виходили з того, що Банк відповідним листом висловив згоду на продаж заставного майна Боржника, а Закон про банкрутство не передбачав обов'язку ліквідатора погоджувати порядок реалізації заставного майна на повторному і другому повторному аукціоні.

Крім того, керуючись правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі №914/2618/16, господарські суди врахували, що Банк заявив вимоги лише про визнання недійсними Аукціону-1 і Аукціону-2 та не порушував питання щодо визначення наступної правової долі реалізованого на них нерухомого та рухомого майна Боржника. Тому господарські суди дійшли висновку, що подання у цій справі позову про визнання недійсними результатів аукціонів щодо двох лотів майна Боржника не матиме наслідком ефективний захист прав Банку, що є заставним кредитором Боржника.

Постановою Верховного Суду від 11.07.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №50/790-43/173 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована наступним:

- як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень у цій справі, господарські суди першої та апеляційної інстанцій на підставі наданих учасниками справи доказів встановили обставини проведення Аукціону-1 і Аукціону-2 з продажу майна Боржника, відповідно, Нерухомого майна і Автомобіля-1;

- однак під час розгляду цієї справи господарські суди належним чином не дослідили обставини щодо змісту правовідносин, які склались між сторонами справи на час вирішення цього спору, оскільки не з'ясували, чи укладено за результатами Аукціону-1 і Аукціону-2 договори купівлі-продажу з переможцями аукціонів, чи передано на їх виконання покупцю відповідне майно тощо;

- встановлення наведених обставин є необхідним, адже у тому разі, якщо майно, щодо продажу якого проведено спірний аукціон, залишається у власності боржника, тоді задоволення позову про визнання недійсними результатів аукціону є ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржити результати аукціону, адже нівелює юридичні наслідки, які могли бути створені внаслідок проведення аукціону та укладення на його підставі договору та не потребує вжиття додаткових способів захисту. Якщо у власності боржника залишається частина відповідного майна (окремі об'єкти), то вказаний спосіб захисту буде ефективним щодо захисту права саме стосовно цієї частини.

- водночас у разі, якщо відповідне майно вибуло з володіння боржника, визнання недійсним аукціону та укладеного за його наслідками договору само по собі не призвело б до ефективного поновлення прав, адже не мало б наслідком приведення сторін у стан, який існував до моменту порушення, зокрема, повернення до ліквідаційної маси відчуженого майна або відшкодування його вартості тощо і, як наслідок, забезпечення максимально можливого справедливого задоволення вимог кредиторів. У такому випадку захист прав може бути забезпечено шляхом застосування зобов'язально-правових або речово-правових способів захисту;

- оскільки господарські суди в цій справі не дослідили обставини щодо того, в кого перебуває Нерухоме майно і Автомобіль-1 на момент вирішення спору, Верховний Суд вважає передчасним викладений у оскаржуваних судових рішеннях висновок про неефективність обраних Банком способів захисту, оскільки немає достатніх підстав для висновку про незабезпечення в разі задоволення заявлених вказаною особою вимог реального відновлення її суб'єктивного права, на захист якого подано Заяву;

- банк у касаційній скарзі зазначає, що на момент подання ним Заяви Нерухоме майно не було передано переможцю майна, право власності на 6 квартир перейшло до ТОВ "Аванті-Бріз" 21.12.2019, а 3 квартири і досі перебувають у власності Боржника;

- Верховний Суд не приймає до уваги такі доводи Банка, оскільки згідно з вимогами статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

- водночас Банк при зверненні до господарського суду в Заяві просив витребувати докази - оригінали та належним чином завірені копії: у Біржі як організатора спірних аукціонів - протоколи про проведення аукціонів, заявки учасників у торгах, договір про проведення торгів; а у ліквідатора Боржника - договори купівлі-продажу майна за результатами аукціонів, докази сплати вартості майна, акти приймання-передачі майна. Ознайомлення Банка зі змістом таких документів, вочевидь, є передумовою для забезпечення йому можливості для оспорення укладених за результатами відповідних аукціонів договорів купівлі-продажу (в разі їх наявності), застосування наслідків недійсності таких правочинів тощо. Однак у судових рішеннях у цій справі не відображено висновків місцевого господарського суду щодо задоволення наведеного клопотання чи обґрунтованої відмови в його задоволенні, надання до матеріалів справи відповідних доказів, а також їх правової оцінки судами. Наведене є підставою для скасування судових рішень відповідно до положень пункту 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України;

- разом з тим, відмовляючи в задоволенні вимог Банка, господарські суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про відсутність таких порушень під час підготовки та проведення Аукціону-1 і Аукціону-2, які б вплинули на результати торгів та могли бути підставами для визнання їх результатів недійсними. При цьому господарські суди виходили з того, що за наслідками спірних аукціонів досягнуто їх мету, що полягала в реалізації майна банкрута для наповнення ліквідаційної маси задля можливості погашення вимог кредиторів;

- верховний Суд з наведеним висновком не погоджується та вважає його таким, що не ґрунтується на належному дослідженні обставин щодо досягнення дійсної мети проведення аукціону з продажу майна банкрута - відчуження його за найвищою ціною, на забезпечення якої має бути спрямований вибір ліквідатором способів продажу активів тощо, адже від того, чи вдасться продати майно боржника за найвищою ціною, може залежати, зокрема, обсяг грошових вимог кредиторів, які будуть задоволені в процедурі банкрутства;

- Господарські суди слушно послались у оскаржуваних судових рішеннях на правову позицію, викладену Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 12.11.2019 у справі №911/3848/15, згідно з якою надання згоди кредитором, вимоги якого забезпечені майном боржника, на реалізацію такого майна повинно здійснюватися одноразово перед початком процедури продажу, та не передбачає обов'язку ліквідатора погоджувати порядок реалізації заставного майна на повторному і другому повторному аукціоні;

- ані стаття 42 Закону про банкрутство, ані норми закону, що регулюють продаж майна, порядок проведення аукціонів не вимагають отримання згоди заставного кредитора перед кожним з аукціонів та на кожну окрему дію спрямовану на реалізацію майна боржника. Тобто надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки такий порядок та умови визначені Законом;

- однак під час розгляду цієї справи господарські суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили обставини щодо виконання під час підготовки та проведення Аукціону-1 і Аукціону-2 вимог Закону про банкрутство, зокрема, щодо визначення початкової ціни майна Боржника, доцільності продажу Нерухомого майна саме в складі одного лоту з огляду на наявність чи відсутність підстав для віднесення його до цілісного майнового комплексу тощо;

- господарські суди залишили поза увагою, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі №50/790-43/173 (яка набрала законної сили на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) визнано незаконними за скаргою Банка дії ліквідатора Гусара І.О. з продажу відповідного майна, що є предметом забезпечення, оскільки він діяв недобросовісно та нерозсудливо на шкоду основній меті аукціону - продати майно за найвищою ціною. Господарські суди під час розгляду Заяви не врахували обставини, встановлені в зазначеному судовому рішенні, зокрема, з точки зору їх преюдиційного значення;

- з огляду на викладене висновки господарських судів про відмову в задоволенні вимог Банка не ґрунтуються на належному виконанні вимог статей 86, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки наявних у справі та додатково поданих доказів, всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, з урахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах;

- такі порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу встановлених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж розгляду справи. Зокрема, Верховний Суд не наділений повноваженнями щодо дослідження наданих учасниками справи доказів та встановлення на їх підставі обставин щодо володіння відповідним майном на час вирішення спору, необхідних для вирішення питання щодо ефективності обраних заявником способів захисту.

Відповідно до ч.1 ст.316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Після скерування справи на новий розгляд до суду першої інстанції, суд першої інстанції:

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 прийняв справу № 50/790-43/173 за позовом Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" до Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І.В., Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТІ-БРІЗ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Товарна біржа "Київська Універсальна" про визнання недійсними результатів аукціону в межах справи № 50/790-43/173 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Планета-буд" до свого провадження. Підготовче засідання призначено на 10.10.2024;

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 відклав підготовче засідання на 07.11.2024, витребував у Товарної біржі "Київська Універсальна" належним чином засвідчені копії по Лоту №1: протоколу № 01-04/141 про проведення аукціону від 24.09.2019, заявок учасників у торгах, договору про проведення торгів; по Лоту №2: протоколу про проведення аукціону від 07.10.2019, заявок учасників у торгах, договору про проведення торгів. Витребувано у ліквідатора ЗАТ "Планета-Буд" Гусара І.О. по Лоту №1: договір купівлі-продажу нерухомого майна за результатами аукціону від 24.09.2019 з усіма додатками до нього, докази здійснення сплати вартості майна, акту прийманні-передачі майна; по Лоту № 2: договір купівлі-продажу рухомого майна (автомобілю) за результатами аукціону від 07.10.2019 з усіма додатками до нього, докази здійснення сплати вартості майна, акту прийманні-передачі;

- 01.11.2024 до Господарського суду міста Києва від ліквідатора ЗАТ "Планета-Буд" Гусара І.О. надійшли належним чином засвідчені копії документів, що були витребувані судом;

- 05.11.2024 до Господарського суду міста Києва від Товарної біржі "Київська Універсальна" надійшли належним чином засвідчені копії документів, що були витребувані судом;

- 06.11.2024 до Господарського суду міста Києва від Товарної біржі "Київська Універсальна" від Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" надійшло клопотання про долучення доказів у справі, а саме довідки від 06.11.2024 № 308/24-л;

- Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 05.12.2024;

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 відкладено судове засідання на 23.01.2025. Викликано для участі у судовому засіданні, яке відбудеться 23.01.2025 о 14:40 год. ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Гусара І.В. Зобов'язано ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Гусара І.В. надати для огляду у судовому засіданні 23.01.2025 оригінали документів, що були додані до поданого 01.11.2024 клопотання, а саме: акт від 10.04.2023 про передання права власності на куплене нерухоме, акт приймання-передачі від 21.10.2019 до договору купівлі-продажу майна від 21.10.2019, акт про передавання права власності на нерухоме майно від 21.12.2019, договір купівлі-продажу квартир від 10.04.2023, договір купівлі-продажу майна від 21.10.2019, договір купівлі-продажу квартир від 21.12.2019, платіжну інструкцію №2 від 22.08.2019, платіжну інструкцію №3 від 27.09.2019, платіжне доручення №111 від 09.09.2019 та платіжне доручення №119 від 18.10.2019;

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 відкладено судове засідання на 27.02.2025. Повторно викликано для участі у судовому засіданні, яке відбудеться 27.02.2025 о 11:10 год. ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Гусара І.В. Повторно зобов'язано ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Гусара І.В. надати для огляду у судовому засіданні 27.02.2025 оригінали документів, що були додані до поданого 01.11.2024 клопотання, а саме: акт від 10.04.2023 про передання права власності на куплене нерухоме, акт приймання-передачі від 21.10.2019 до договору купівлі-продажу майна від 21.10.2019, акт про передавання права власності на нерухоме майно від 21.12.2019, договір купівлі-продажу квартир від 10.04.2023, договір купівлі-продажу майна від 21.10.2019, договір купівлі-продажу квартир від 21.12.2019, платіжну інструкцію №2 від 22.08.2019, платіжну інструкцію №3 від 27.09.2019, платіжне доручення №111 від 09.09.2019 та платіжне доручення №119 від 18.10.2019.

- у судовому засіданні 27.02.2025 ліквідатор надав для огляду один із оригіналів договору, щодо іншого зазначив, що він був втрачений. Натомість, зазначив, що у разі наявності сумнівів може надати нотаріально посвідчений дублікат договору. Представник банку оглянув договір та відзначив, що в ньому, як і в наданих копіях відсутня інформація стосовно того майно перебуває у заставі ПАТ "Український комунальний банк".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2025 у справі №50/790-43/173 у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" до Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І.В., Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТІ-БРІЗ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Товарна біржа "Київська Універсальна" про визнання недійсними результатів аукціону - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенін позову мотивовано тим, що:

- зі змісту позовної заяви, слідує, що позивачем пред'явлені позовні вимоги лише про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону про продаж нерухомого майна банкрута ЗАТ "Планета-Буд" (щодо двох лотів);

- тобто, позивачем не ставиться питання щодо визначення наступної правової долі нерухомого та рухомого майна банкрута ЗАТ "Планета-Буд", реалізованого на оспорюваному другому повторному аукціоні;

- дії ліквідатора призвели до формування на аукціоні заниженої ціни з продажу лоту № 1, що склала менше 9% від його ринкової вартості, саме 1 595 874,56 грн.;

- в той же час, згідно висновку про оцінку майна, який був складений на замовлення арбітражного керуючого Гусара І.О., ринкова вартість нерухомого майна склала 17 811 100,00 грн станом на 04.06.2019;

- натомість, суд зазначав, що продаж кожної речі (квартири чи автомобіля) окремо, надало би змогу прийняти участь в аукціоні більшої кількості покупців, в тому числі й громадян, та відповідно можливості реалізації майна за економічно вигіднішими умовами;

- станом на час вирішення спору нерухоме майно - 9 квартир перебуває у власності ТОВ "Аванті-Бріз", а автомобіль - у власності "Агроінтайм";

- отже, оскільки в ході розгляду даної справи судом встановлено, що відповідне майно вибуло з володіння боржника, то за таких обставин визнання недійсним аукціону та укладеного за його наслідками договору само по собі не призведе до ефективного поновлення прав, адже, не має своїм наслідком приведення сторін у стан, який існував до моменту порушення, зокрема, повернення до ліквідаційної маси відчуженого майна або відшкодування його вартості;

- подання у цій справі позову про визнання недійсними результатів аукціонів щодо двох лотів майна банкрута ЗАТ "Планета-Буд" не матиме наслідком ефективний захист прав позивача, що виступає заставним кредитором боржника.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Український комунальний банк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 27.02.2025 у справі №50/79043/173 та ухвалити нове рішення яким задовольнити в повному обсязі вимоги заяви Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" від 21.10.2019 № 356/19-л про визнання недійсними результатів відкритих торгів.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, що привело до неправильного вирішення спору.

Зокрема, скаржник стосовно ефективності обраного способу захисту наголошував, що:

- згідно з фактичними обставинами справи, які не оспорюються сторонами, аукціон з продажу Квартир відбувся 24.09.2019, а аукціон з продажу Автомобіля відбувся 07.10.2019; при цьому, завершальна стадія аукціону з продажу Лоту 1 (Квартири) мала місце лише 10.04.2023, шляхом укладення між ЗАТ «Планета-Буд» та ТОВ «АВАНТІ-БРІЗ» договору купівлі-продажу трьох квартир, і на той час справа за заявою Банку перебувала на повторному розгляді Верховного Суду;

- банк як кредитор належить до осіб, які можуть звернутися до суду з вимогами про визнання недійсними результатів аукціону з реалізації майна боржника в порядку, визначеному Законом про банкрутство;

- заява Банку про визнання недійсними результатів аукціонів подана 22.10.2019 безпосередньо до канцелярії Господарського суду м. Києва, що є моментом виникнення спору;

- у свою чергу, частковий перехід права власності на предмет аукціону за Лотом 1 відбувся 21.12.2019, при укладенні між ЗАТ «Планета-Буд» та ТОВ «АВАНТІ-БРІЗ» договору купівлі-продажу шести квартир, а завершальна стадія аукціону з продажу Лоту 1 мала місце лише 10.04.2023, шляхом укладення між ЗАТ «Планета-Буд» та ТОВ «АВАНТІ-БРІЗ» договору купівлі-продажу трьох квартир;

- отже, заява Банку подана до суду першої інстанції у той час коли майно боржника перебувало у власності боржника, тобто ЗАТ «Планета-Буд», у зв'язку з чим ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред'явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону;

- банком ще в 2019 році обрано єдино можливий та ефективний спосіб захисту порушених прав, у вигляді пред'явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону;

- висновки суду першої інстанції про неефективність обраного способу захисту є помилковими та суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду наведеним у постанові від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19.

Також, скаржник стосовно правомірності його вимог наголошував, що:

- при організації та проведенні аукціонів мали місце порушення вимог законодавства з боку Ліквідатора Банкрута, які повністю підтверджені судовим рішенням, що має преюдиційне значення для справи, а саме постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у даній справі;

- Ліквідатором Банкрута Гусаром І.О., під час підготовки до аукціонів, залишена поза увагою вимога Банку на підставі ч. 1 ст. 58 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», чинної на той момент, визначити ПАТ «УКРКОМУНБАНК» серед осіб, яких організатор аукціону зобов'язаний письмово повідомити про проведення аукціону;

- Ліквідатор Банкрута включив усе Нерухоме майно, яке є предметом забезпечення вимог ПАТ «УКРКОМУНБАНК», до одного Лоту № 1; продаж Нерухомого майна одним лотом не сприяло отриманню найвищої ціни у такий спосіб;

- встановлені порушення мали вирішальний вплив на результати аукціонів, оскільки саме внаслідок вказаних порушень, найбільш ліквідне майно ЗАТ «Планета-Буд» продане лише за 9 % від його ринкової вартості;

- Ліквідатором Банкрута з переможцем торгів за Лотом № 1, замість передбаченого оголошенням одного Договору купівлі-продажу майна, тобто 9 Квартир, укладено два договори, до яких умисно внесені зміни, внаслідок яких виключено відомості щодо перебування Квартир у заставі Банку;

- встановленими порушеннями вимог законодавства при проведенні аукціонів, з урахуванням їх вирішального впливу на результати аукціонів, порушені права і законні інтереси ПАТ «УКРКОМУНБАНК», який станом на сьогодні, всупереч вимог ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», чинної на момент проведення аукціонів, та всупереч вимог ч. 6 ст. 64 КУзПБ не отримав жодних коштів на задоволення своїх вимог як кредитора за зобов'язаннями, які забезпечувало Нерухоме майно та Автомобіль, що зокрема підтверджується долученою до справи Довідкою від 06.11.2024 № 308/24-л;

- ліквідатор Банкрута, незважаючи на те, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у даній справі 50/790-43/173, визнано що він під час проведення аукціону діяв недобросовісно, нерозсудливо та на шкоду основній меті аукціону - продати майно за найвищою ціною, безпідставно заперечує необгрунтованість реалізації найбільш ліквідного активу банкрута за 9 % від його вартості.

Додатково скаржник наголошував, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, оскільки будь-які докази під час розгляду справи досліджені не були.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

Закрите акціонерне товариство "Планета-Буд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І.В. у відзиві, поданому до суду апеляційної інстанції 16.06.2025 через систему «Електронний суд», просив у задоволенні апеляційної скарги - відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, посилаючись на наступне:

- із оголошення про проведення аукціону (номер публікації 61931 від 22.08.2019) слідує, що на сторінці 50, було зазначено про наявність згоди забезпеченого кредитора - ПАТ «Укркомунбанк» на продаж майна ЗАТ «Планета-Буд» (https://ovsb.ics.gov.ua/attach/62ea68b29953474c6c2de0b0fed869ed.pdf);

- ліквідатор ЗАТ «Планета-Буд» у своєму відзиві посилався на лист ПАТ «Укркомунбанк» № 147/19-Л від 07 травня 2019 року, яким заставний кредитор надав згоду на продаж майна ЗАТ «Планета-Буд». Зазначений лист долучено до матеріалів справи;

- отже, з моменту отримання згоди на продаж, ліквідатор мав керуватись статтями 64-66 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які не передбачають отримання додаткової згоди забезпеченого кредитора на кожен наступний (повторний, другий повторний аукціон) аукціон;

- у матеріалах справи міститься протокол комітету кредиторів ЗАТ «Планета-Буд» від 06.06.2019 року, яким визначено склад лотів для продажу майна Банкрута, що повністю узгоджується із відповідно ч. 5 ст. 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до якої ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами;

- твердження скаржника про те, що ліквідатор мав погоджувати з ним подальші умови продажу та діяв без згоди забезпеченого кредитора є безпідставними та не ґрунтуються на нормах права і спростовуються фактичними обставинами справи та документами, що містяться в матеріалах справи;

- скаржник посилається ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 року у справі №50/790-43/173, якою задоволено заяву ПАТ «Укркомунбанк» про забезпечення позову та заборонено відчуження майна ЗАТ «Планета-Буд», проте, із Єдиного державного реєстру судових рішень слідує, що зазначена ухвала була оприлюднена 25.09.2019, а аукціон відбувся 24.09.2019; в подальшому забезпечення згідно ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 року було скасоване;

- в момент проведення аукціону, про жодні обмеження всі учасники аукціону не знали і не могли знати, а отже діяли добросовісно, вживши всіх можливих заходів щодо перевірки права продавця на вчинення дій з продажу майна ЗАТ «Планета-Буд». Зокрема, було встановлено відсутність будь-яких обмежень відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- ціна продажу за Лотом №1 сформувалась за результатами торгів і була сплачена повністю ТОВ «Аванті-Бріз», а тому відсутні обґрунтовані про порушення права ПАТ «Укркомунбанк» на отримання задоволення за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна;

- банком як кредитором, взагалі не заявлено будь-яких інших вимог окрім визнання недійсними результатів аукціону. За таких обставин, задоволення лише цієї вимоги не може мати наслідком поновлення та захист прав ані кредитора ані боржника, оскільки не матиме наслідком повернення майна у ліквідаційну масу боржника та проведення реєстрації права власності за боржником.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2025 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" у справі №50/790-43/173 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді: Козир Т.П., Доманська М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 витребувано матеріали справи № №50/790-43/173.

05.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 50/790-43/173.

06.05.2025 суддею Північного апеляційного господарського суду Доманською М.Л. заявлено самовідвід від розгляду справи №50/790-43/173, який мотивовано тим, що при підготовці до розгляду апеляційної скарги у даній справі було виявлено, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 задоволено її заяву про самовідвід від розгляду цієї справи.

Колегією суддів під час дослідження матеріалів справи №50/790-43/173 встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 09.08.2016 касаційну скаргу ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" Звєздічева М.О. задоволено. ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 у справі №50/790-43/173 скасовано (головуючий суддя: Разіна Т.І., судді: Пантелієнко В.О., Доманська М.Л.). Справу направлено до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 заяву колегії суддів у складі головуючого судді Доманської М.Л., суддів: Копитової О.С. та Пантелієнка В.О. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі 50/790-43/173- задоволено, відведено колегію суддів у складі головуючого судді Доманської М.Л., суддів: Копитової О.С. та Пантелієнка В.О. від розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі 50/790-43/173.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 заяву судді Доманської М.Л. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2025 у справі 50/790-43/173 - задоволено.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2025 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" у справі №50/790-43/173 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді: Козир Т.П., Пантелієнко О.В.

Колегією суддів під час дослідження матеріалів справи №50/790-43/173 встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 09.08.2016 касаційну скаргу ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" Звєздічева М.О. задоволено. ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 у справі №50/790-43/173 скасовано (головуючий суддя: Разіна Т.І., судді: Пантелієнко В.О., Доманська М.Л.). Справу направлено до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 заяву колегії суддів у складі головуючого судді Доманської М.Л., суддів: Копитової О.С. та Пантелієнка В.О. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №50/790-43/173 - задоволено, відведено колегію суддів у складі головуючого судді Доманської М.Л., суддів: Копитової О.С. та Пантелієнка В.О. від розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №50/790-43/173.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2025 заяву судді Пантелієнко О.В. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2025 у справі 50/790-43/173 - задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2025 справу № 50/790-43/173 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2025 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді: Козир Т.П., Гаврилюк О.М. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2025 у справі № 50/790-43/173 залишено без руху. Надано право на усунення недоліків зазначених в ухвалі.

15.05.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2025 клопотання Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" про поновлення строку на апеляційне провадження - задоволено, поновлено Публічному акціонерному товариству "Український комунальний банк" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2025 у справі №750/790-43/173, відкрито апеляційне провадження у справі №750/790-43/173 за апеляційною скаргою Український комунальний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2025, зупинено дію оскаржуваного рішення, розгляд справи призначено на 15.07.2025.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Гаврилюка О.М., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, вирішити питання щодо розгляду справи у визначеному складі суду - неможливо.

Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2025, справу №50/790-43/173 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2025 (повний текст складено та підписано 03.04.2025) передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Козир Т.П., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 справу №50/790-43/173 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" на рішення Господарського суду міста Києва 7.02.2025 (повний текст складено та підписано 03.04.2025) прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Козир Т.П., Андрієнко В.В., розгляд справи №50/790-43/173 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2025 (повний текст складено та підписано 03.04.2025) призначено на 16.09.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 оголошено перерву до 14.10.2025.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 14.10.2025 з'явились:

- представник скаржника, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції скасувати, і ухвалити нове рішення, яким вимоги задовольнити у повному обсязі;

- представник відповідача-1, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом апеляційної інстанції, Боржнику - "-" - на праві власності належало, зокрема, нерухоме майно за адресами:

- м. Київ, вул. Миколи Закревського, буд. 5 кв. 137 - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою А.П. 03.08.2007 за №7222 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 04.09.2007 за реєстровим №1700 в реєстровій книзі д. 1009-255;

- м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 8, кв. 295 - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою А.П. 03.03.2007 за №1397 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 12.03.2007 за реєстровим №1023 в реєстровій книзі д. 96-162;

- м. Київ, вул. Декабристів, буд. 8, кв. 177 - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою А.П. 07.12.2007 за №11699 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 24.12.2007 за реєстровим №3086 в реєстровій книзі д. 1829-15;

- м. Київ, вул. Гавро Лайоша, буд. 9-Є, кв. 75 - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою А.П. 22.10.2007 за №10159 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 01.11.2007 за реєстровим №658/30172 в реєстровій книзі д. 176-133;

- м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 17, кв. 71 - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою А.П. 20.07.2007 за №6186 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 05.09.2007 за реєстровим №457/33484 в реєстровій книзі д. 80-57;

- м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 6-д, кв. 94 - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою А.П. 22.01.2008 за №569 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 30.01.2008 за реєстровим №3608 в реєстровій книзі д. 878-31;

- м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 6-д, кв. 96 - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою А.П. 28.12.2007 за №12507 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 30.01.2008 за реєстровим №3608 в реєстровій книзі д. 878-31;

- м. Київ, бул. Кольцова, буд. 7, кв. 86 - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петріцькою А.П. 18.12.2007 за №12068 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 21.12.2007 за реєстровим №1897 в реєстровій книзі д. 1 132-35;

- м. Київ, пр-т Миколи Бажана, 7-а, кв. 200 - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. 23.05.2007 за №703 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 20.12.2007 за реєстровим №3606 в реєстровій книзі д. 1250-202 (далі - Нерухоме майно).

Нерухоме майно є предметом іпотеки, що забезпечує вимоги Банка відповідно до умов договорів іпотеки квартир:

- від 17.01.2008 за реєстровим №265, за яким предметом іпотеки є житлова квартира за адресою: вул. Миколи Закревського, 5, кв. 137, м. Київ.;

- від 31.01.2008 за реєстровим №427, за яким предметом іпотеки є житлові квартири за адресами: вул. Анни Ахматової, 8, кв. 295, м. Київ ; вул. Ревуцького, 17, кв. 71, м. Київ; вул. Лайоша Гавро, 9-Є, кв. 75, м. Київ; пр. Миколи Бажана, 7-А, кв. 200, м. Київ ; вул. Декабристів, 8, кв. 177, м. Київ ;

- від 12.03.2008 за реєстровим №1219, за яким предметом іпотеки є житлові квартири за адресами: бул. Кольцова, 7, кв. 86, м. Київ ; вул. Тростянецька, 6-Д, кв. 94, м. Київ ; вул. Тростянецька, 6-Д, кв. 96, м. Київ .

Дане нерухоме майно є предметом іпотеки, що забезпечує вимоги ПАТ "Укркомунбанк" відповідно до умов договору іпотеки квартири від 17.01.2008 за реєстровим № 265 згідно з яким предметом іпотеки є житлова квартира, розташована за адресою: вул. Миколи Закревського, 5, кв. 137, м. Київ .; договору іпотеки квартир від 31.01.2008 за реєстровим № 427 згідно з яким предметом іпотеки є житлові квартири, розташовані за адресами: вул. Анни Ахматової, 8, кв. 295, м. Київ ; вул. Ревуцького, 17, кв. 71, м. Київ ; вул. Лайоша Гавро, 9-Є, кв. 75, м. Київ; пр. Миколи Бажана, 7-А, кв. 200, м. Київ ; вул. Декабристів, 8, кв. 177, м. Київ ; договору іпотеки квартир від 12.03.2008 за реєстровим № 1219 згідно з яким предметом іпотеки є житлові квартири, розташовані за адресами: бул. Кольцова, 7, кв. 86, м. Київ ; вул. Тростянецька, 6-Д, кв. 94, м. Київ ; вул. Тростянецька, 6-Д, кв. 96, м. Київ .

Крім того, Боржнику належали автомобілі MITSUBISHI LANCER, об'єм двигуна: 1.6 л, рік випуску: 2006, колір: сірий, комплектація: базова, державний номерний знак НОМЕР_1 (далі - Автомобіль), і MITSUBISHI OUTLANDER, об'єм двигуна: 2.4 л, рік випуску: 2007, колір: сірий, комплектація: базова, державний номерний знак НОМЕР_3 , які перебувають у розпорядженні ліквідатора Боржника та є заставним майном "".

05.05.2019 комітет Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняв рішення №368, яким погодив продаж заставного майна, що належить Боржнику одним лотом у складі цілісного майнового комплексу.

Листом від 07.05.2019 №147/19-Л Банк повідомив ліквідатора Боржника про рішення щодо надання згоди на реалізацію заставного майна одним лотом у складі цілісного майнового комплексу за початковою вартістю, що становить сукупність визнаних вимог кредиторів - 335920310,60 грн.

Відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів Боржника від 06.06.2019 з ініціативи ліквідатора Боржника прийнято рішення про продаж майна Боржника трьома лотами: лот №1 у складі дев'яти житлових квартир у м. Києві, що перебувають в заставі Банка, загальною початковою вартістю 17811100 грн; лот №2 у складі автомобіля MITSUBISHI LANCER 1.6, 2006 року випуску, який перебуває в заставі Банка, початковою вартістю 166670 грн; лот №3 у складі автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER 2.4, 2007 року випуску, який перебуває в заставі Банка, початковою вартістю 276870 грн.

11.06.2019 ліквідатор Боржника розмістив на офіційних веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України оголошення (http://vgsu.arbitr.gov.ua/pages/158/?d=60212&v=f81875f04c&t=7; http://old.minjust.gov.ua/46406/?d=60212&v=081875f04c&t=7) про проведення аукціону з продажу майна Боржника (номер публікації 60212, дата/час проведення аукціону: 16.07.2019 16:00, місце проведення аукціону: м. Київ, вул. Патріарха Мстислава Скрипника, буд. 40, прим. 1001, оф. 24, організатор аукціону: Товарна біржа "Київська Універсальна"; вид майна: основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо), загальна вартість майна: 17977770,00 грн).

Однак аукціон не відбувся у зв'язку із відсутністю заяв на участь у ньому.

24.06.2019 ліквідатор Боржника розмістив на офіційних веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України оголошення ( http://vgsu.arbitr.gov.ua/pages/l58/?d=60550&v=laa85f7b5f&t=7 http://old.minjust.gov.ua/46406/?d=60550&v=laa85f7b5f&t=7) про проведення аукціону з продажу майна Боржника (номер публікації: 60550; тип публікації: оголошення про проведення аукціону з продажу майна; дата/час проведення аукціону: 26.07.2019 10:00; дата/час закінчення аукціону: 26.07.2019 12:00; кінцеві дата/час представлення заявок на участь у торгах: 01.07.2019 10:00; місце проведення аукціону: м. Київ, вул. Патріарха Мстислава Скрипника, буд. 40, прим. 1001, оф.24; організатор аукціону: Товарна біржа "Київська Універсальна"; вид майна: основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо); загальна вартість майна: 14382216,00 грн; вид договору: купівлі-продажу.

Перший повторний аукціон також не відбувся у зв'язку із відсутністю заяв на участь у ньому.

22.08.2019 організатор аукціонів на офіційних веб-сайтах розмістив оголошення про проведення другого повторного аукціону з продажу майна Боржника у складі 2 лотів: до лоту №1 включено дев'ять квартир у м. Києві, а до лоту №2 включено Автомобіль-1. Датою та часом проведення аукціону визначено 24.09.2019 о 10:00, місцем - вул. Патріарха Мстислава Скрипника, 40, прим. 1001, офіс 24, м. Київ. Кінцевим моментом представлення заявок на участь в торгах визначено 10:00 27.08.2019. Загальна початкова вартість квартир визначена у розмірі 11399104 грн з можливістю зниження початкової вартості майна в порядку, передбаченому статтею 66 Закону про банкрутство, тобто зі зниженням початкової вартості на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Початкова вартість Автомобіля-1 визначена у розмірі 133336 грн з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50% початкової вартості, вказаної в оголошенні.

Оголошенням від 04.09.2019 організатор аукціону повідомив про скасування другого повторного аукціону з продажу майна Боржника по лоту №2, "номер публікації 61931 на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України, призначеного на 26.07.2019 об 11.00 год, у зв'язку із допущеною технічною помилкою".

05.09.2019 організатор аукціону на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України оприлюднив оголошення про проведення другого повторного аукціону з продажу майна Боржника - лот №2: Автомобіль-1. Датою та часом проведення аукціону визначено 07.10.2019 о 10:00.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі №50/790-43/173 заборонено відчужувати майно Боржника за лотами №1 і №2.

26.09.2019 організатор аукціонів на офіційних веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України розмістив повідомлення від 25.09.2019 №02-01/1221 (http://old.minjust.gov.ua/46406/?d=62740&v=c620e225a4&t=8 http://vgsu.arbitr.gov.ua/pages/158/?d=62740&v=c620e225a4&t=8) про результати другого повторного аукціону з продажу майна Боржника, призначеного на 24.09.2019 (Аукціон-1), згідно з яким другий повторний аукціон по лоту №1 визнано таким, що відбувся. Лот №1 реалізовано за ціною 1595874,56 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі №50/790-43/173.

09.10.2019 організатор аукціону на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України оприлюднив повідомлення про те, що другий повторний аукціон з продажу майна Боржника по лоту №2, призначений на 07.10.2019 (Аукціон-2), визнано таким, що відбувся. Лот №2 реалізовано за ціною - 70401,34 грн. На підставі протоколу №01-04/152 про проведення Аукціону-2 переможцем аукціону з продажу майна Боржника щодо лоту №2 (Автомобіль-1) визнано ТОВ "Агроінтайм".

На підставі протоколу № 01-04/152 про проведення аукціону від 07.10.2019 ТОВ "Агроінтайм" визнано переможцем аукціону з продажу майна Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" щодо лоту № 2 (автомобілю, марка, модель. МІTSUBISHI LANCER, об'єм двигуна: 1.6 л., рік випуску: 2006, колір: сірий, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 ).

Верховний Суд відправляючи справу № 50/790-43/173 на новий розгляд, у п. 81 постанови від 11.07.2024 вказав, що: "…Банк при зверненні до господарського суду в Заяві просив витребувати докази - оригінали та належним чином завірені копії: у Біржі як організатора спірних аукціонів - протоколи про проведення аукціонів, заявки учасників у торгах, договір про проведення торгів; а у ліквідатора Боржника - договори купівлі-продажу майна за результатами аукціонів, докази сплати вартості майна, акти приймання-передачі майна. Ознайомлення Банка зі змістом таких документів, вочевидь, є передумовою для забезпечення йому можливості для оспорення укладених за результатами відповідних аукціонів договорів купівлі-продажу (в разі їх наявності), застосування наслідків недійсності таких правочинів тощо. Однак у судових рішеннях у цій справі не відображено висновків місцевого господарського суду щодо задоволення наведеного клопотання чи обґрунтованої відмови в його задоволенні, надання до матеріалів справи відповідних доказів, а також їх правової оцінки судами.".

У свою чергу, що дане процесуальне питання судом було вирішено за наслідками проведення підготовчого засідання, що було відображено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 та витребувано у Товарної біржі "Київська Універсальна" та ліквідатора ЗАТ "Планета-Буд" Гусара І.О. зазначені Банком докази. Також, Товарною біржею "Київська Універсальна" та ліквідатором ЗАТ "Планета-Буд" Гусарем І.О. були надані суду належним чином засвідчені копії витребовуваних доказів.

Крім того, із наданих ліквідатором ЗАТ "Планета-Буд" Гусарем І.О. на виконання вимог суду доказів, судом встановлено, що за наслідками проведення аукціону з продажу майна боржника було продано 9 квартир та автомобіль "MITSUBISHI LANCER", об'єм двигуна: 1.6 л., рік випуску: 2006, колір: сірий, комплектація: базова, державний номерний знак НОМЕР_1 .

В матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу майна від 21.10.2019 укладений між ЗАТ "Планета-Буд" в особі ліквідатора Гусара І.О. та ТОВ "Агроінтайм", акт приймання-передачі майна від 21.10.2019 та платіжні доручення № 111 від 09.09.2019 на суму 10 666, 88 грн та № 119 від 18.10.2019 на суму 59 734, 46 грн.

Також, в матеріалах справи наявні договір купівлі-продажу квартир від 21.12.2019 укладений між ЗАТ "Планета-Буд" в особі ліквідатора Гусара І.О. та ТОВ "Аванті-Бріз" (6 квартир), акт переведення права власності на нерухоме майно від 21.12.2019, договір купівлі-продажу квартир від 10.04.2023 укладений між ЗАТ "Планета-Буд" в особі ліквідатора Гусара І.О. та ТОВ "Аванті-Бріз" (3 квартири), акт переведення права власності на нерухоме майно від 10.04.2023 та докази здійснення оплати платіжні інструкції № 2 від 22.08.2019 на суму 1 139 910, 40 грн, № 3 від 27.09.2019 на суму 455 964, 16 грн.

Відтак, станом на час вирішення спору судом першої інстанції, нерухоме майно - 9 квартир перебуває у власності ТОВ "Аванті-Бріз", а автомобіль - у власності "Агроінтайм".

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі №923/875/19, від 25.06.2020 у справі №924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .

Правова природа процедури реалізації майна на торгах у формі аукціону в межах провадження у справі про банкрутство полягає в продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - переможця торгів (аукціону), невід'ємною і завершальною стадією якої є оформлення результатів такого продажу договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.

Отже, особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.

Таким чином, правова природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 29.06.2016 у справі № 6-370цс16, від 14.12.2016 у справі № 3-1406гс16 та постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012.

Згідно усталеної практики Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19).

Розглядаючи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, господарський суд має системно застосовувати норми Закону про банкрутство, оцінюючи в цілому правомірність дій ліквідатора з обрання ним певних способів продажу майна боржника, правомірність формування ним складу майна, яке виставляється на продаж (як цілісного майнового комплексу, так і окремих лотів), дотримання ліквідатором вимог ч. 3 ст. 98 Закону про банкрутство щодо добросовісності та розсудливості, забезпечення балансу інтересів боржника та кредиторів. Дані висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 21.11.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12, від 28.11.2019 у справі № 5009/2987/12.

З огляду на те, що спірні аукціони проведено 24.09.2019, 07.10.2019, продаж майна ЗАТ "Планета-Буд" відбувався у встановленому нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) порядку в редакції Закону №4212-VI від 22.12.2011, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення вказаного закону.

Реалізація майна боржника на прилюдних торгах (аукціоні) полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів (аукціону).

Відповідно до положень статті 650 ЦК Цивільного кодексу України (у редакції, що була чинна на дату проведення спірних торгів) особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно частини 4 статті 656 Цивільного кодексу України (у редакції, що була чинна на дату проведення спірних торгів), до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Торги є способом укладення договору і постають як передбачена законодавством послідовність дій (процедура), вчинених організатором та учасниками торгів з метою укладення цивільно-правового чи господарського договору. Ця послідовність дій (процедура) поділяється на переддоговірну стадію і власне стадію укладення договору.

Приписами статті 55 Закону про банкрутство прямо передбачено, що результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними, а визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Дійсний на час проведення аукціону Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" як спеціальний нормативно-правовий акт має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством юридичних осіб.

Згідно з пунктом 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з договорів та інших правочинів.

В силу частини першої статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Так, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за ст. 16 Цивільного кодексу України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами ст. 215 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 ст. 215Цивільного кодексу України, визначено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом ст. 215 Цивільного кодексу України , вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16 тощо.

Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Недійсність договору як приватно - правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати (висновок об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17).

Суд апеляційної інстанції враховує, що в матеріалах справи наявний лист ПАТ «Укркомунбанк» № 147/19-Л від 07 травня 2019 року, яким заставний кредитор надав згоду на продаж майна ЗАТ «Планета-Буд», отже, з моменту отримання згоди на продаж, ліквідатор мав керуватись статтями 64-66 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які не передбачають отримання додаткової згоди забезпеченого кредитора на кожен наступний (повторний, другий повторний аукціон) аукціон.

Як на підставу для визнання недійсними результатів аукціону позивач посилався на те, що ліквідатор та організатор аукціонів здійснили дії з продажу майна банкрута всупереч ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі №50/790-43/173.

Так, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі №50/790-43/173 заборонено відчужувати майно ЗАТ "Планета-Буд" за лотами № 1 та № 2.

У той же час, постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі №50/790-43/173. Повний текст постанови складений 01.10.2019 року.

Отже, станом на дату проведення спірного аукціону 07.10.2019 заходи забезпечення позову у вигляді заборони відчужувати майно ЗАТ "Планета-Буд" за лотом № 2, вжиті саме ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі №50/790-43/173, були скасовані.

В той час, станом на дату проведення спірного аукціону 24.09.2019 заходи забезпечення позову у вигляді заборони відчужувати майно ЗАТ "Планета-Буд" за № 1 діяли.

Проте, судом першої інстанції ураховано, що матеріали справи не містять доказів державної реєстрації ПАТ "Український комунальний банк" обтяження на підставі ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі №50/790-43/173, і із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень слідує, що ухвала від 23.09.2019 була оприлюднена 25.09.2019.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на те, що скасування рішення щодо заборони відчуження майна, незалежно від причин його скасування, не є обставиною, яка легалізує порушення законодавства у сфері проведення аукціону від 24.09.2019 на час чинності судової заборони.

До того ж, суд апеляційної інстанції враховує також і позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові № 543/730/14-ц від 05.06.2018, в якій висловлено правовий висновок стосовно застосування саме норм процесуального права щодо ухвал про вжиття заходів забезпечення позову, і вказано: "Посилання заявника на те, що на момент укладення спірних договорів ухвала судді про забезпечення позову ще не перебувала на виконанні органів державної виконавчої та реєстраційної служб, не має правового значення, оскільки за змістом статті 153 ЦПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, ухвала про забезпечення позову виконується негайно, а її оскарження не зупиняє виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи. Саме такі правові висновки містяться й в ухвалі Верховного Суду України від 10 березня 2011 року у справі № 6-2773св08, які правильно були застосовані судами попередніх інстанцій та підстав для відступу від яких Велика Палата Верховного Суду не вбачає". Отже, у постанові від 5 червня 2018 року у справі № 543/730/14-ц Велика Палата дійшла висновку, про те, що для виконання ухвали суду про забезпечення позову не має юридичного значення її перебування на виконанні органів державної виконавчої та реєстраційної служб.

Таким чином, у ліквідатора боржника за наявності вжитої судом заборони щодо відчуження майна не було обумовлених законом підстав здійснювати реалізацію спірного майна на аукціоні 24.09.2019 з продажу відповідних Лотів.

Крім того, постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі №50/790-43/173 (яка набрала законної сили на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) визнано незаконними за скаргою Банка дії ліквідатора Гусара І.О. з продажу відповідного майна.

У даній постанові судом апеляційної інстанції вказано наступне:

"…Арбітражний керуючий під час реалізації майна боржника має дотримуватися балансу інтересів між кредиторами та боржником. При реалізації майна він повинен дотримуватись принципу економічності, тобто продажу майна за найвищою ціною та з мінімальними витратами на його реалізацією. Для цього він повинен вибрати за допомогою конкурсу особу з найменшою вартістю послуг, та такі послуги повинні бути поставлені в залежність від вартості майна, яке реалізується на аукціоні.

Проте, Гусар І.О. під час здійснення своїх повноважень, як арбітражний керуючий діяв недобросовісно та нерозсудливо з огляду на таке.

Так, ліквідатор з самого початку формував через комітет кредиторів лот для продажу, який був розрахований лише на обмежене коло осіб. Лот включав велику кількість квартир та автомобілів. Таке майно може бути придбане лише оптовими покупцями, які в подальшому будуть перепродавати майно (квартири, автомобілі).

Більш економічним варіантом продажу заставлено майна, який приніс би найбільші кошти від його реалізації - є продаж кожної речі (квартири чи автомобіля) окремо, що надало би змогу прийняти участь в аукціоні більшої кількості покупців, в тому числі громадян.

Оскільки наявність конфлікту між арбітражним керуючим, комітетом кредиторів і забезпеченим кредитором є тим фактором, який стримує потенційних покупців взяти участь в аукціоні, це в свою чергу заважає продати майно за найвищою ціною.

Таким чином, арбітражний керуючий діяв на шкоду основній меті аукціону - продати майно за найвищою ціною.".

При цьому, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що обставини встановлені в постанові Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі №50/790-43/173 можуть мати преюдиційне значення при зверненні до суду з іншим предметом та підставами позову, та вважає їх такими, що не відповідають приписам ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. При цьому, в межах даної справи відповідні висновки, зокрема і щодо того, що більш економічним варіантом продажу заставлено майна, який приніс би найбільші кошти від його реалізації - є продаж кожної речі (квартири чи автомобіля) окремо, що надало би змогу прийняти участь в аукціоні більшої кількості покупців, в тому числі громадян, - підлягають врахуванню, адже жодних виключень щодо їх застосування наведений припис процесуального закону - не містить.

В контексті п. 86 постанови Верховного Суду від 11.07.2024, та ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції враховує, що дії ліквідатора призвели до формування на аукціоні заниженої ціни з продажу лоту № 1, що склала менше 9% від його ринкової вартості, саме 1 595 874,56 грн. В той же час, згідно висновку про оцінку майна, який був складений на замовлення арбітражного керуючого Гусара І.О., ринкова вартість нерухомого майна склала 17 811 100,00 грн станом на 04.06.2019. Крім того, згідно висновку про оцінку майна, який був складений на замовлення арбітражного керуючого Гусара І.О., ринкова вартість автомобіля склала 166 670,00 грн. станом на 04.06.2019, а відчужено його за ціною 70 401,34 грн.

Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є максимальне задоволення вимог кредиторів.

При цьому, провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.

Насамперед, це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні спеціальних способів захисту її суб'єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

Отже, продаж кожної речі (квартири чи автомобіля) окремо, надало би змогу прийняти участь в аукціоні більшої кількості покупців, в тому числі й громадян, та відповідно можливості реалізації майна за економічно вигіднішими умовами, і відповідно, погасити більший розмір заборгованості боржника, який перебуває в процедурі банкрутства, як перед заставним кредитором, так і конкурсних.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в порушення ст. 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатором обрано спосіб продажу майна банкрута, який суперечить головній меті - відчуження майна за найвищою ціною.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що подання у цій справі позову про визнання недійсними результатів аукціонів щодо двох лотів майна банкрута ЗАТ "Планета-Буд" не матиме наслідком ефективний захист прав позивача, що виступає заставним кредитором боржника.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов'язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 5 квітня 2005 року у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02)).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права, або може скористатися можливістю вибору між декількома іншими способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальними нормами конкретні способи захисту не встановлені, то особа має право обрати спосіб із передбачених статтею 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Тож у кожному конкретному спорі суд насамперед повинен оцінювати застосовувані способи захисту порушених прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та передбачені статтею 13 ЦК України обмеження щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав будь-якою особою.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19 надано, зокрема, відповідні на наступні питання:

яка правова природа аукціону з реалізації майна боржника, щодо якого здійснюється провадження у справі про банкрутство?

яке коло осіб може звертатися до суду з вимогами про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна боржника, щодо якого здійснюється провадження у справі про банкрутство?

чи є ефективним способом захисту порушених прав особи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону та укладеного за його наслідком договору купівлі- продажу майна боржника у справі про банкрутство?

які правові наслідки визнання результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна боржника недійсними?.

Зокрема Великою Палатою Верховного Суду у вказаній постанові сформульовані наступні висновки щодо застосування норм матеріального права.

Щодо правової природи торгів з продажу майна боржника, стосовно якого здійснюється провадження у справі про банкрутство (статті 49, 50 Закону про банкрутство, статті 650, 655, 656 ЦК України).

Правова природа реалізації у справі про банкрутство майна боржника на торгах у формі аукціону полягає у продажі цього майна, тобто у забезпеченні переходу прав власності на нього до покупця переможця торгів (аукціону), невід'ємною і завершальною стадією якого є оформлення результатів продажу (аукціону) договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів (аукціону). Подібна природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для можливості визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства.

Процедура проведення аукціону у справі про банкрутство складається з: 1) передпідготовки проведення аукціону (призначення ліквідатора, отримання згоди заставного кредитора на реалізацію заставного майна, вибір організатора аукціону, оформлення проєкту договору на проведення аукціону), 2) підготовки до проведення аукціону (укладення договору з організатором аукціону, публікація оголошення, прийняття заяв на участь в аукціоні, внесення гарантійних внесків учасників аукціону), 3) проведення аукціону, 4) оформлення його результатів. Тобто процедура проведення аукціону на практиці об'єднує в собі, зокрема, етапи: 1) передпідготовки, підготовки, організації та проведення аукціону з продажу майна боржника; 2) оформлення результатів аукціону, який з-поміж іншого передбачає складання протоколу за результатом проведеного аукціону та укладення договору купівлі- продажу майна боржника з подальшою передачею майна переможцю торгів (аукціону). Порушення встановлених законодавством правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними за статтею 55 Закону про банкрутство, що тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Під час розгляду спору щодо відчуженого на аукціоні у справі про банкрутство майна боржника у з'ясуванні питання ефективності обраного способу захисту порушених прав необхідним є урахування характеру та природи правовідносин між сторонами на момент виникнення спору.

У правовідносинах з повернення відчуженого майна на аукціоні у справі про банкрутство відновлення порушеного права позивача здійснюється у різні способи, зокрема:

якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство майно боржника перебуває у власності боржника, то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред'явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону;

якщо за результатами аукціону з переможцем укладено договір купівлі-продажу то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред'явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції (у випадку повернення майна, що перебуває у власності переможця аукціону);

якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство відчужено майно, яке належить іншій особі на праві власності, відновлення порушеного права власника проданого майна здійснюється шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387, 388 ЦК України.

У справі про банкрутство право звернення в інтересах боржника з віндикаційним позовом до третіх осіб, у тому числі з підстав визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, належить виключно ліквідатору боржника (див. постанову судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 квітня 2019 року у справі № Б-19/207-19).

Як підтверджується наявними матеріалами справи, аукціон з продажу Квартир відбувся 24.09.2019, а аукціон з продажу Автомобіля відбувся 07.10.2019; при цьому, завершальна стадія аукціону з продажу Лоту 1 (Квартири) мала місце лише 10.04.2023, шляхом укладення між ЗАТ «Планета-Буд» та ТОВ «АВАНТІ-БРІЗ» договору купівлі-продажу трьох квартир, і на той час справа за заявою скаржника перебувала на повторному розгляді Верховного Суду.

Отже, скаржник, як кредитор, належить до осіб, які можуть звернутися до суду з вимогами про визнання недійсними результатів аукціону з реалізації майна боржника в порядку, визначеному Законом про банкрутство.

В свою чергу, заява скаржника про визнання недійсними результатів аукціонів подана 22.10.2019 безпосередньо до канцелярії Господарського суду м. Києва, що і є моментом виникнення спору.

Також, частковий перехід права власності на предмет аукціону за Лотом 1 відбувся 21.12.2019, при укладенні між ЗАТ «Планета-Буд» та ТОВ «АВАНТІ-БРІЗ» договору купівлі-продажу шести квартир, а завершальна стадія аукціону з продажу Лоту 1 мала місце лише 10.04.2023, шляхом укладення між ЗАТ «Планета-Буд» та ТОВ «АВАНТІ-БРІЗ» договору купівлі-продажу трьох квартир.

Крім того, перехід права власності на предмет аукціону за Лотом 2 відбувся 21.10.2019, при укладенні між ЗАТ «Планета-Буд» та ТОВ «АВАНТІ-БРІЗ» договору купівлі - продажу майна, укладений між ЗАТ "Планета-Буд" в особі ліквідатора Гусара І.О. та ТОВ "Агроінтайм", акт приймання-передачі майна від 21.10.2019 та платіжні доручення № 111 від 09.09.2019 на суму 10 666, 88 грн та № 119 від 18.10.2019 на суму 59 734, 46 грн. При цьому, матеріали справи не містять доказів державної реєстрації вказаного Лоту 2 за переможцем.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що у ліквідатора боржника за наявності вжитої судом заборони щодо відчуження майна не було обумовлених законом підстав здійснювати реалізацію спірного майна на аукціоні 24.09.2019 та аукціоні від 07.10.2019, і в порушення ст. 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатором обрано спосіб продажу майна банкрута, який суперечить головній меті - відчуження майна за найвищою ціною.

Таким чином, оскільки заява Банку подана до суду першої інстанції у той час коли майно боржника (зокрема за Лотом № 1) перебувало у власності боржника, тобто ЗАТ «Планета-Буд», у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції погоджується з обгрунтованими доводами скаржника, що ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред'явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону, у зв?язку з чим банком в 2019 році обрано єдиний можливий та ефективний спосіб захисту порушених прав, у вигляді пред'явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує і обгрунтовані пояснення скаржника про те, що встановленими порушеннями вимог законодавства при проведенні аукціонів, з урахуванням їх вирішального впливу на результати аукціонів, порушені права і законні інтереси скаржника, який всупереч вимог ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», чинної на момент проведення аукціонів, та всупереч вимог ч. 6 ст. 64 КУзПБ не отримав жодних коштів на задоволення своїх вимог як кредитора за зобов'язаннями, які забезпечувало Нерухоме майно та Автомобіль, що зокрема підтверджується долученою до справи Довідкою від 06.11.2024 № 308/24-л, що є підставою для задоволення позову, а задоволення позову про визнання недійсними результатів аукціонів щодо двох лотів майна банкрута ЗАТ "Планета-Буд" матиме наслідком ефективний захист прав позивача, що виступає заставним кредитором боржника.

Усі інші доводи, обгрунтування та докази, надані сторонами, враховані судом апеляційної інстанції, проте, не є такими, що спростовують висновки суду апеляційної інстанції у даній постанові.

Зокрема, доводи скаржника про те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, оскільки будь-які докази під час розгляду справи досліджені не були - не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З урахуванням наведеного, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, з урахуванням мотивів даної постанови.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, з урахуванням усіх доводів.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, з урахуванням мотивів даної постанови, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез'ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв'язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином:

- з ЗАТ "Планета-Буд" в особі ліквідатора Гусара Івана Олексійовича на користь ПАТ "Український комунальний банк" слід стягнути судовий збір в розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 грн. за подачу позову та 4 610 (чотири тисячі шістсот десять) грн. 40 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги

Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2025 у справі № 50/790-73/173 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2025 у справі № 50/790-73/173 - скасувати .

3. Ухвалити нове рішення, яким:

Заяву Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" до 1) Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І.В.; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТІ-БРІЗ"; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Товарна біржа "Київська Універсальна", про визнання недійсними результатів аукціону - задовольнити повністю.

Визнати недійсними результати другого повторного аукціону про продаж нерухомого майна банкрута Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" щодо Лоту № 1 (квартири, розташовані за адресами: вул. Миколи Закревського, 5, кв. 137, м. Київ; вул. Анни Ахматової, 8, кв. 295, м. Київ; вул. Ревуцького, 17, кв. 71, м. Київ; вул. Лайоша Гавро, 9-Є, кв. 75, м. Київ; пр. Миколи Бажана, 7-А, кв. 200, м. Київ; вул. Декабристів, 8, кв. 177, м. Київ; бул. Кольцова, 7, кв. 86, м. Київ ; вул. Тростянецька, 6-Д, кв. 94, м. Київ ; вул. Тростянецька, 6-Д, кв. 96, м. Київ), що відбувся 24.09.2019.

Визнати недійсними результати другого повторного аукціону про продаж рухомого майна банкрута Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" щодо Лоту № 2 (автомобілю, марка, модель. МІTSUBISHI LANCER, об'єм двигуна: 1.6 л., рік випуску: 2006, колір: сірий, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 ), що відбувся 07.10.2019, у тому числі договору купівлі - продажу рухомого майна (автомобілю).

4. Стягнути з ЗАТ "Планета-Буд" в особі ліквідатора Гусара Івана Олексійовича (03035, м. Київ, вул. Патріарха Мстислава Скрипника, 40, прим. 1001; ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) на користь ПАТ "Український комунальний банк" (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 9; ідентифікаційний код 24191588) судовий збір в розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 грн. за подачу позову та 4 610 (чотири тисячі шістсот десять) грн. 40 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

5. Матеріали справи № 50/790-43/173 повернути до Господарського суду міста Києва, доручивши видати наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, і на яку може бути подано касаційну скаргу в порядку, строки та у випадках передбачених ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано: 13.11.2025.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Т.П. Козир

В.В. Андрієнко

Попередній документ

131805104

Наступний документ

131805106

Інформація про рішення:

№ рішення:	131805105
№ справи:	50/790-43/173
Дата рішення:	14.10.2025
Дата публікації:	18.11.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (16.09.2025)
Дата надходження:	24.04.2025
Предмет позову:	визнання недійсним результатів аукціону

Розклад засідань:

Минулі засідання (49)

16.01.2020 10:50	Господарський суд міста Києва
30.01.2020 10:00	Касаційний господарський суд
05.02.2020 10:30	Північний апеляційний господарський суд
12.02.2020 14:30	Північний апеляційний господарський суд
13.02.2020 15:00	Касаційний господарський суд
26.02.2020 11:30	Північний апеляційний господарський суд
26.02.2020 14:45	Північний апеляційний господарський суд
25.06.2020 11:00	Господарський суд міста Києва
09.07.2020 09:45	Господарський суд міста Києва
19.08.2020 12:40	Господарський суд міста Києва
09.09.2020 12:00	Господарський суд міста Києва
16.09.2020 10:30	Господарський суд міста Києва
13.10.2020 10:00	Північний апеляційний господарський суд
21.10.2020 15:30	Господарський суд міста Києва
05.11.2020 14:00	Північний апеляційний господарський суд
18.11.2020 11:40	Господарський суд міста Києва
08.12.2020 12:00	Північний апеляційний господарський суд
10.02.2021 10:40	Північний апеляційний господарський суд
23.02.2021 15:30	Північний апеляційний господарський суд
11.03.2021 10:00	Господарський суд міста Києва
16.03.2021 16:00	Північний апеляційний господарський суд
06.04.2021 12:00	Касаційний господарський суд
11.05.2021 12:15	Касаційний господарський суд
27.05.2021 16:00	Касаційний господарський суд
23.06.2021 10:30	Північний апеляційний господарський суд
27.01.2022 10:20	Господарський суд міста Києва
20.12.2022 11:00	Касаційний господарський суд
24.01.2023 11:00	Касаційний господарський суд
14.02.2023 12:00	Касаційний господарський суд
07.03.2023 12:15	Касаційний господарський суд
13.06.2023 10:00	Господарський суд міста Києва
22.06.2023 11:10	Господарський суд міста Києва
19.07.2023 11:30	Господарський суд міста Києва
25.07.2023 10:30	Господарський суд міста Києва
17.08.2023 11:00	Господарський суд міста Києва
30.08.2023 12:30	Господарський суд міста Києва
27.09.2023 10:00	Господарський суд міста Києва
31.01.2024 14:20	Північний апеляційний господарський суд
06.06.2024 11:00	Касаційний господарський суд
20.06.2024 12:00	Касаційний господарський суд
11.07.2024 12:45	Касаційний господарський суд
10.10.2024 15:30	Господарський суд міста Києва
07.11.2024 15:10	Господарський суд міста Києва
05.12.2024 15:00	Господарський суд міста Києва
23.01.2025 14:40	Господарський суд міста Києва
27.02.2025 11:10	Господарський суд міста Києва
15.07.2025 12:00	Північний апеляційний господарський суд
16.09.2025 15:00	Північний апеляційний господарський суд
14.10.2025 14:45	Північний апеляційний господарський суд