ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
14 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 916/4494/15
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Аленіна О.Ю.,
Богацької Н.С.,
розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Савицького Я.Ф. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області
від 10 липня 2025 року (повний текст складено 11.07.2025)
у справі № 916/4494/15
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Яхт-клуб "Одеса-2009" (на теперішній час - Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ"),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
про визнання чинним договору оренди
На розгляді Південно-західного апеляційного господарського суду перебуває апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у справі №916/4494/15 про відмову у роз'яснення рішення Господарського суду Одеської області від 14.12.2015 у даній справі, яким було задоволено у повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 шляхом:
- визнання договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Морський клуб ТЦФ", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Яхт-клуб "Одеса-2009", поновленим на строк і умовах, передбачених договором оренди від 20.09.2005 року, з дати набрання судовим рішенням законної сили;
- зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України в Одеській області здійснити передачу майна на підставі акту прийому-передачі згідно вищевказаному договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005.
05.11.2025 представник ТОВ «Морський клуб ТЦФ» - Бондаренко Т.А. подала до суду заяви про відвід головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у справі №916/4494/15.
Відносно судді Савицького Я.Ф. заява була обґрунтована участю останнього у справі №916/542/18, яка пов'язана з цією справою - №916/4494/15 та стосувалась правовідносин між тими ж учасниками, що виникли також на підставі договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005.
Щодо суддів Діброви Г.І. та Принцевської Н.М., то представник ТОВ «Морський клуб ТЦФ» послався на свої сумніви щодо об'єктивності, безсторонності і неупередженості вказаних суддів при розгляді даної справи, оскільки вони були залучені у якості 3-х осіб до участі в адміністративну справу №420/1247/20 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про визнання протиправним невжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, зобов'язання вжити заходів загального характеру для припинення порушення прав, стягнення моральної шкоди, зобов'язання виставити солідарні регресивні вимоги. При цьому, третьою особою позивача у справі №420/1247/20 виступало ТОВ «Морської клуб ТЦФ», а третіми особами на стороні відповідача були залучені Південно-західний апеляційний господарський суд та судді: Ярош Алла Іванівна , Діброва Галина Іванівна, Принцевська Наталя Миколаївна.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 у задоволенні вказаної заяви представника ТОВ «Морський клуб ТЦФ» - Бондаренко Т.А. про відвід суддів Савицького Я.Ф., Діброви Г.І., Принцевської Н.М., з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України - відмовлено.
Разом з цим, враховуючи вищенаведені обставини участі суддів Діброви Г.І. та Принцевської Н.М. у справі №420/1247/20 за позовом ОСОБА_1 , останні, задля дотримання морально-етичних принципів поведінки судді та задля того, аби навіть у стороннього спостерігача не виникло будь-яких сумнівів при розгляді даної справи, заявили самовідвід від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у даній справі.
Ухвалою суду від 06.11.2025 заяви суддів-членів колегії Діброви Г.І. та Принцевської Н.М. про самовідвід у справі №916/4494/15 було задоволено.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2025. апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Богацької Н.С., Ярош А.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 визначена судова колегія прийняла справу №916/4494/15 до свого провадження.
Проте, 12.11.2025 суддя Ярош А.І. подала заяву про самовідвід від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у справі №916/4494/15, яка обґрунтована участю останньої в якості 3-ої особи у справі №420/1247/20, яка розглядалась Одеським окружним адміністративним судом, за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляла самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Морської клуб ТЦФ", за участю третіх осіб, які не заявляли самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Південно-західного апеляційного господарського суду, суддів: Ярош Алли Іванівни , судді Дібрової Галини Іванівни, судді Принцевської Наталі Миколаївни, про визнання протиправним невжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, зобов'язання вжити заходів загального характеру для припинення порушення прав, стягнення моральної шкоди, зобов'язання виставити солідарні регресивні вимоги.
Вказане, на переконання судді Ярош А.І. може вплинути на думку як учасників даного процесу, так і сторонніх спостерігачів, яким може вдатись, що судді за даних обставин не здатні винести неупередженого рішення, тобто, їх подальша участь у розгляді даної справи може викликати сумнів у неупередженості та об'єктивності вказаної судді.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 заява судді-члена колегії Ярош А.І. про самовідвід у справі №916/4494/15 - задоволена, справа передана для визначення складу суду, відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Аленіна О.Ю., Богацької Н.С.
Ухвалою суду від 14.11.2025 вказана апеляційна скарга прийнята до свого розгляду визначеною колегією у складі: Головуючий суддя - Савицький Я.Ф. судді - Аленін О.Ю., Богацька Н.С.
Між тим, 13.11.2025 від апелянта - ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід головуючого судді Савицького Я.Ф. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у справі №916/4494/15, яка є аналогічною заяві представника ТОВ «Морський клуб ТЦФ» - Бондаренко Т.А. про відвід судді Савицького.
Так, ОСОБА_1 також посилається на участь судді Савицького Я.Ф. у розгляді справи №916/542/18 між тими самими сторонами, що і у справі №916/4494/15 та стосувалась правовідносин , що виникли також на підставі договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005;
Заявник зазначає, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 у складі колегії: головуючий Таран С.В., судді: Поліщук Л.В., Савицький Я.Ф. апеляційну скаргу у справі №916/542/18 залишено без задоволення.
В подальшому, зазначена колегія відмовила у роз'ясненні постанови від 16.06.2025 у справі №916/542/18 за заявою ОСОБА_1 , про що винесена відповідна ухвала суду апеляційної інстанції від 03.07.2025 у справі №916/542/18.
З огляду на вказане, заявник вважає, що суддя Савицький Я.Ф. вже висловився щодо ключових питань, тісно пов'язаних з фактами/правом у справі №916/4494/15, а тому має вже сформовану позицію, що створює конфлікт об'єктивної неупередженості та є підставою для відводу судді, враховуючи приписі п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, на переконання заявника, заявлення самовідводів суддів Дібрової Г.І. та Принцевської Н.М. підтверджує наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості складу колегії, а єдиним суддею, який відмовився усунутись від розгляду апеляційної скарги позивача, залишився головуючий Савицький Я.Ф., що формує висновок про його особисту позицію, яка суперечить принципу об'єктивності та створює ризик ухвалення незаконного рішення; участь у винесенні ухвали від 03.07.2025 (у справі №916/542/18) додатково підсилюють сумнів у неупередженості заявника.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Савицького Я.Ф., проаналізувавши норми чинного процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку про її необґрунтованість та безпідставність, виходячи з наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
В силу положень частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із частиною 4 зазначеної норми незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як зазначалось вище, заявник підставою заяви про відвід головуючого судді зазначає пункт 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
З цього приводу Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010).
Крім того, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Отже, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Особа яка подала заяву про відвід судді (суддів), повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді (суддів) у розгляді справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Апеляційна колегія враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 05.04.2023 у справі №922/4278/21, відповідно до якої істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує (такий висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 761/16124/15-ц).
У даному випадку апеляційна колегія виходить з того, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного", а ОСОБА_1 не надано жодних доказів, які б підтверджували, що головуючий суддя Савицький Я.Ф. прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області 10.07.2025 у справі №916/4494/15.
Так, вказані у заяві про відвід обставини щодо наявності підстав для відводу головуючому судді Савицькому Я.Ф., які полягають у тому, що останній брав участь в якості судді-члена колегії при розгляді іншої справи між тими ж сторонами, що і у справі №916/4494/15, свідчать лише про незгоду заявника з діями судової колегії під час розгляду саме справи №916/542/18.
Проте, судова колегія зауважує, що вищенаведені доводи заявника стосуються процесуальних рішень суду в іншій справі, що не є підставою для відводу суду / колегії суддів з огляду на положення ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Доводи викладені у заяві про відвід відносно судді Савицького Я.Ф. є незгодою із судовими рішеннями у справі №916/542/18, що не є підставою для відводу головуючого судді Савицького Я.Ф. від перегляду ухвали у справі №916/4494/15, передбаченої чинним процесуальним законодавством, а відтак, є безпідставною та необґрунтованою.
Водночас, зі змісту поданої заяви неможливо встановити конкретні обставини, що можуть бути підставою для відводу суддів у справі.
Наведені ж заявником доводи носять суб'єктивний характер й засновані на його особистих припущеннях, на підтвердження яких, при цьому, не подано жодних доказів.
Враховуючи наведене, доводи викладені у заяві про відвід мають суб'єктивний для заявника характер, є незгодою з процесуальними діями визначеного ним судді та не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості або об'єктивності останнього у даній справі №916/4494/15, а відтак вказаний відвід є необґрунтованим.
Обґрунтованих обставин, які б підтверджували недотримання головуючим суддею Савицьким Я.Ф. об'єктивного та суб'єктивного критеріїв безсторонності суду під час розгляду апеляційної скарги у справі №916/4494/15, заявник не наводить. Викладені заявником доводи жодним чином не вказують на особисту небезсторонність судді Савицького, упереджене ставлення чи особисту прихильність до того чи іншого учасника справи №916/4494/15.
Інших обставин, які б свідчили про те, що колегія суддів прямо чи побічно заінтересована у розгляді справи та про існування обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності колегії суддів не встановлено.
Щодо посилання заявника на самовідвід суддів Діброви Г.І. та Принцевської Н.М. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у справі №916/4494/15, то суд звертає увагу апелянта на те, що вказаний самовідвід був здійснений на підставі обставин участі вказаних суддів, як учасників судової справи, яка була ініційована заявником ( ОСОБА_1 ), що дійсно мало вплинути на думку як учасників даного процесу, так і сторонніх спостерігачів, що судді за даних обставин не здатні винести неупередженого рішення.
Разом з тим, суддя Савицький Я.Ф. не брав участь в якості 3-ої особи у розгляді адміністративної справи №420/1247/20 за позовом ОСОБА_1 , а тому не має підстав для заявлення відповідного самовідводу у даному апеляційному провадженні.
З огляду на вищевикладене, судова колегія доходить висновку про відсутність підстав для відводу судді Південно-західного апеляційного господарського суду Савицького Я.Ф. (головуючий суддя) від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у справі №916/4494/15.
За змістом частин 2, 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо дійде висновку про його обґрунтованість. Якщо суд дійде висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи положення процесуального законодавства, з огляду на те, що апеляційний суд вважає подану заяву необґрунтованою, колегія суддів дійшла висновку, що справа №916/2767/20 підлягає передачі для визначення автоматизованою системою відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України судді, який має вирішити питання про відвід, заявлений представником ТОВ "Фінансова Компанія "ГЕЛІОС" - Ткаченко Оленою Миколаївною .
Враховуючи положення процесуального законодавства та з огляду на те, що апеляційний суд вважає подану заяву необґрунтованою, колегія суддів дійшла висновку, що справа №916/4494/15 підлягає передачі для визначення автоматизованою системою відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України судді, який має вирішити питання про відвід, заявлений ОСОБА_1 (позивачем).
Керуючись статтями 32, 35, 38, 39, 234-236 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід головуючому судді Савицькому Я.Ф. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 у справі № 916/4494/15.
2. Матеріали справи №916/4494/15 передати на автоматизований розподіл для визначення судді для розгляду заявленого відводу в порядку ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Я.Ф. Савицький
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя Н.С. Богацька