Справа № 945/1097/25
нп 2/490/3557/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
24 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва
у складі головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі судових засідань Шведюк Д.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Акціонерне товариство комерційний банк «Перший Український міжнародний банк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем не були виконані взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за:
кредитним договором №100899782901 від 27.10.2017 року у розмірі 6 864,00 грн, з яких 3 026,78 грн - заборгованості за кредитом; 2 066,61 грн - заборгованості за процентами та 1 647,27 грн - заборгованість за комісією;
кредитним договором №100999264701 від 15.03.2018 року у розмірі 6 346,21 грн, з яких 3 379,98 грн - заборгованість за кредитом; 1,75 грн - заборгованість за процентами та 2 964,48 грн - заборгованості комісією;
кредитним договором №3001170971001 від 19.11.2018 року у розмірі 28 815,06 грн, з яких 28 797,80 грн - заборгованість за кредитом; 17,26 грн - заборгованості за процентами.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.07.2025 року справу прийнято до свого провадження суддею Шолох Л.М. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 14.07.2025 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз'яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачу за адресою зареєстрованого місця проживання направлялась копія позовної заяви з додатками, ухвала про відкриття провадження у справі. Вказане поштове відправлення повернулось на адресу суду 11.08.2025 року з відміткою «повертається, за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п.п. 91, 99, 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України №270 від 05.03.2009 року інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.
Рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
У разі, коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.
Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові №922/1714/18 від 17.04.2019 року, яка, з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судом, неотримання судових повісток особою, які направлялися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання є свідомими, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.
Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідача про час розгляду справи суд вважає належним.
Тобто, судом були використані всі можливі способи сповіщення відповідачки про наявність справи у суді та виклик до суду, але вони результатів не дали.
Відповідачі, які належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, не скористалися своїм процесуальним правом та не направили суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.10.2017 року між АТ «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання заяви № 100899782901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 6 864,00 грн., строком на 24 місяців зі сплатою відсотків у розмірі 14,00% річних та комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,40%.
У Заяві на приєднання до Договору вказано, що клієнт підписанням цієї заяви підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ» pumb.uа, в повному обсязі з урахуванням умов наданих усіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх), погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені ДКБО послуги в тому, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку), а при обранні послуги з укладенням договору страхування, підписання заяви підтверджую свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах.
Відповідно до п.4 Паспорту споживчого кредиту процентна ставка відсотків річних - 14,00%, щомісячна комісія за обслуговування кредиту становить 2,40 %.
Відповідно до платіжної інструкції №TR.24452156.40895.8810 від 27.10.2017 року на виконання умов договору АТ «ПУМБ» перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 6 864,00 грн (призначення платежу №100899782901 від 27.10.2017 року за позикою ОСОБА_1 ).
З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 27.10.2017 року по 08.02.2018 року вбачається, що відповідач користувався кредитним коштами, здійснював операції з погашення кредитної заборгованості.
Також 15.03.2018 року між АТ «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання заяви № 100999264701 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 4 758,17 грн, строком на 36 місяців зі сплатою відсотків у розмірі 0,01% річних та комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99%.
У Заяві на приєднання до Договору вказано, що клієнт підписанням цієї заяви підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ» pumb.uа, в повному обсязі з урахуванням умов наданих усіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх), погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені ДКБО послуги в тому, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку), а при обранні послуги з укладенням договору страхування, підписання заяви підтверджую свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах.
Відповідно до п.4 Паспорту споживчого кредиту процентна ставка відсотків річних - 0,01%, щомісячна комісія за обслуговування кредиту становить 2,99 %.
Відповідно до платіжної інструкції №TR.27614309.26341.8810 від 15.03.2018 року на виконання умов договору АТ «ПУМБ» перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 4 758,17 грн (призначення платежу №100999264701 від 15.03.2018 року за позикою ОСОБА_1 ).
З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 15.03.2018 року по 13.08.2018 року вбачається, що відповідач користувався кредитним коштами, здійснював операції з погашення кредитної заборгованості.
Крім цього, 16.11.2018 року між АТ «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання заяви № 3001170971001 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 28 797,80 грн, строком на 24 місяців зі сплатою відсотків у розмірі 0,01% річних та комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 0,00%.
У Заяві на приєднання до Договору вказано, що клієнт підписанням цієї заяви підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ» pumb.uа, в повному обсязі з урахуванням умов наданих усіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх), погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені ДКБО послуги в тому, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку), а при обранні послуги з укладенням договору страхування, підписання заяви підтверджую свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах.
Відповідно до п.4 Паспорту споживчого кредиту процентна ставка відсотків річних - 0,01%, щомісячна комісія за обслуговування кредиту становить 0,00 %.
Відповідно до платіжної інструкції №TR.32020515.9463.359 від 16.11.2018 року на виконання умов договору АТ «ПУМБ» перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 28 797,80 грн (призначення платежу №3001170971001 від 16.11.2018 року за позикою ОСОБА_1 ).
З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 19.11.2018 року по 04.02.2025 року вбачається, що відповідач користувався кредитним коштами, здійснював операції з погашення кредитної заборгованості.
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Позивач посилається на те, що позичальник зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого АТ «Перший Український міжнародний банк», станом на 04.02.2025 року заборгованість відповідача за:
кредитним договором №100899782901 від 27.10.2017 року становить у розмірі 6 864,00 грн, з яких 3 026,78 грн - заборгованості за кредитом; 2 066,61 грн - заборгованості за процентами та 1 647,27 грн - заборгованість за комісією;
кредитним договором №100999264701 від 15.03.2018 року становить у розмірі 6 346,21 грн, з яких 3 379,98 грн - заборгованість за кредитом; 1,75 грн - заборгованість за процентами та 2 964,48 грн - заборгованості комісією;
кредитним договором №3001170971001 від 19.11.2018 року становить у розмірі 28 815,06 грн, з яких 28 797,80 грн - заборгованість за кредитом; 17,26 грн - заборгованості за процентами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши даний розрахунок заборгованості, суд дійшов до наступного висновку.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Таким чином, за змістом загальних норм права об'єктом зобов'язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до змісту ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання не виконані з вини відповідача.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Перший Український міжнародний банк» не повернуті, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується із тим, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати процентів.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Будь-яких заперечень по суті позовних вимог відповідачем суду не надано.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за:
кредитним договором №100899782901 від 27.10.2017 року у розмірі 3 026,78 грн - заборгованості за кредитом; 2 066,61 грн - заборгованості за процентами;
кредитним договором №100999264701 від 15.03.2018 року у розмірі 3 379,98 грн - заборгованість за кредитом; 1,75 грн - заборгованість за процентами;
кредитним договором №3001170971001 від 19.11.2018 року у розмірі 28 797,80 грн - заборгованість за кредитом; 17,26 грн - заборгованості за процентами - є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за комісією за: кредитним договором №100899782901 від 27.10.2017 року у розмірі 1 647,27 грн та кредитним договором №100999264701 від 15.03.2018 року у розмірі 2 964,48 грн - суд вважає, що в її задоволенні слід відмовити виходячи з наступних підстав.
Згідно заяви № 100899782901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 2,40 %, та визначено плату комісії, яка нараховується разово від суми кредиту в розмірі 300,00 грн.
Відповідно до п.4 Паспорту споживчого кредиту, щомісячна комісія за обслуговування кредиту становить 2,40 %. База нарахування щомісячної комісії - нараховується щомісячно, від суми кредиту який видається на загальні споживчі цілі.
Також у заяві № 100999264701 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 2,99 %.
Відповідно до п.4 Паспорту споживчого кредиту, щомісячна комісія за обслуговування кредиту становить 2,99 %. База нарахування щомісячної комісії - нараховується щомісячно, від суми кредиту який видається на загальні споживчі цілі.
Водночас позивач не обґрунтовує, які саме послуги за вказану комісію надаються Банком відповідачу відповідно до умов кредитного договору. Позивач обмежився лише зазначенням суми заборгованості за комісією в розрахунку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 р. у справі № 496/3134/19.
Щодо наслідків включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації, що за законом повинна надаватися безоплатно, має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності на момент виникнення спірних правовідносин та в цій частині відміняє дію попереднього нормативно-правового акта, тобто застосуванню підлягає Закон України «Про споживче кредитування».
Враховуючи, що в договорі встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду вказала, що пункти договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту.
З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за комісією за: кредитним договором №100899782901 від 27.10.2017 року у розмірі 1 647,27 грн та кредитним договором №100999264701 від 15.03.2018 року у розмірі 2 964,48 грн - задоволенню не підлягає.
З урахуванням часткового задоволення позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно до задоволених вимог на суму 2 155,69 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 79, 81, 141, 259-265, 273 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованість за:
кредитним договором №100899782901 від 27.10.2017 року становить у розмірі 5 216,73 грн, з яких: 3 026,78 грн - заборгованості за кредитом; 2 066,61 грн - заборгованості за процентами;
кредитним договором №100999264701 від 15.03.2018 року становить у розмірі 3 381,73 грн, з яких: 3 379,98 грн - заборгованість за кредитом; 1,75 грн - заборгованість за процентами;
кредитним договором №3001170971001 від 19.11.2018 року становить у розмірі 28 815,06 грн, з яких: 28 797,80 грн - заборгованість за кредитом; 17,26 грн - заборгованості за процентами.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» суму сплаченого судового збору в розмірі 2 155,69 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про сторони:
Позивач - Акціонерне товариства «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, адреса: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, 04070;
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.М.Шолох