Справа № 490/5549/25
нп 2/490/3548/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
24 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі Шведюк Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві у порядку спрощеного провадження справу за позовом Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-
10.07.2025 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов позов від Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області Голуба Олександра Володимировича про відшкодування шкоди.
В обґрунтування позову представником Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області зазначено що ОСОБА_1 своїми діями заподіяв збитки рибному господарству України на суму 79 645,00 грн, розмір яких розраховано відповідно до такс, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 за № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів».
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.07.2025 року справу прийнято до свого провадження суддею Шолох Л.М. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 27.03.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих водних живих ресурсів.
У цій постанові зазначено, що 25.02.2025 року о 14-00 год., громадянин ОСОБА_1 , за адресою: місто Миколаїв, Центральний район, річка Інгул, біля Аляудського мосту здійснював вилов водних біоресурсів забороненим методом лову багріння, знаряддям лову «Драч» виготовлений із грузу та гачків у кількості 3 шт., розміром 14мм, з веслового гумового човна «Шторм», зеленого кольору, без бортових номерів, в човні знаходилась виловлена риба: судак звичайний - 10 шт., сазан (молодь) - 2 шт., окунь - 1 шт., карась сріблястий - 21 шт., чим порушив вимоги розділу IV п. 1, п.8, п.2 п.п.1, розділ ІІІ, п.1, п.2 «Правил любительського рибальства» затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 року №700, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.85 КУпАП.
Згідно опису об'єктів лову від 25.02.2025 року у ОСОБА_1 було вилучено: судак звичайний - 10 шт., сазан (молодь) - 2 шт., окунь - 1 шт., карась сріблястий - 21 шт., у кількості 34 штуки, загальною вагою 11 кг, на суму 79645 грн.
З метою досудового вирішення спору, на адресу ОСОБА_1 скеровано претензію № 38.6-10/35. Однак, в добровільному порядку ОСОБА_1 не відшкодував шкоду, завдану незаконним виловом риби, що встановлено постановою суду.
Статтею 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Статтею 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить пред'являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» об'єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, серед іншого, є: дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі (абзац другий частини першої статті 3).
Згідно зі ст.1 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.
У статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів» зазначено, що добування (вилов) - це вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.
Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про тваринний світ» до спеціального використання об'єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.
Відповідно до ч.1 ст. 34 Закону України «Про тваринний світ», користувачі об'єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов'язані додержуватися встановлених правил, лімітів і строків використання об'єктів тваринного світу.
Згідно зі ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ» для добування об'єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання, серед іншого, монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.
Відповідно до пунктів 3.15, 4.11 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15 лютого 1999 року, зареєстрованих Міністерством юстиції України 28 квітня 1999 року за №269/3562, забороняється: лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї, промислових і інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань.
Згідно з ч.1 ст.68, ч.1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
Частиною 1 ст.63 Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Аналіз наведених спеціальних правових норм у галузі охорони навколишнього середовища дає підстави для висновку про те, що незаконне вилучення водних біоресурсів, у тому числі, і риби із середовища їх перебування є окремим видом правопорушення, за яке передбачена, зокрема, матеріальна відповідальність у виді відшкодування шкоди відповідно до визначених розмірів (такс).
Водночас, загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду закріплені в статті 1166 ЦК України.
Так, ч.1 ст.1166 ЦК України передбачено що, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Постанова суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 85 ч. 4 КУпАП набрала чинності.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Питання про стягнення з ОСОБА_1 шкоди заподіяної незаконним виловом водних біоресурсів не вирішувалося при розгляді адміністративної справи.
За таких обставин, суд вважає, що між протиправними діями відповідача та шкодою, завданою навколишньому природному середовищу є прямий причинний зв'язок, вина відповідача у заподіянні шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, у розмірі 79 645,00 грн, доведена в повному обсязі, а тому визначена шкода підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, який представляє інтереси держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню суму сплаченого судового збору в розмірі 3028 грн.
Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави заподіяну ним майнову шкоду внаслідок вчинення адміністративного правопорушення в сумі 79 645 грн 00 коп., які перерахувати за місцем завдання такої шкоди за реквізитами: Миколаїв.ГУК/Централ. р-н/24062100, код отримувача (ЄРПОУ) 37992030, Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку (IBAN) UA488999980333109331000014483, код класифікації доходів бюджету 24062100.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області сплачений судовий збір у сумі 3028 грн 00 коп., які перерахувати за такими реквізитами: Державна казначейська служба України, м. Київ, ЄДРПОУ 40850821; п/р IBAN НОМЕР_1 , МФО 820172.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Інформація про сторони.
Позивач - Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області, 54025, м. Миколаїв, пр. Героїв України, 1А, ЄДРПОУ 40850821;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.М. Шолох