79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"03" листопада 2025 р. Справа №914/2867/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий - суддя О.В. Зварич
судді С.М. Бойко
І.Ю. Панова,
секретар судового засідання Р.А. Пишна,
розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Михалевського Павла Петровича б/н від 20.06.2025 року (вх.№01-05/1894/25 від 20.06.2025 року)
на рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2025 року (суддя М.Р.Король; повне рішення складено 02.06.2025 року)
у справі № 914/2867/24
за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця»)
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Михалевського Павла Петровича (надалі ФОП Михалевський П.П.)
про стягнення 240775,71 грн та зобов'язання повернути орендоване нерухоме майно та передати за актом приймання-передачі,
за участю:
від позивача: Кінцак С.Б. - адвокат (довіреність б/н від 08.07.2025 року);
від відповідача (в режимі відеоконференції): Князь І.І. - адвокат (ордер серії ВТ №1064310 від 19.06.2025 року),
Короткий зміст позовних вимог
19.11.2024 року АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ФОП Михалевського П.П. про стягнення 240775,71 грн та зобов'язання повернути орендоване нерухоме майно та передати за актом приймання-передачі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що зі сторони відповідача допущено порушення прав та інтересів позивача, який, не сплативши на користь позивача орендних платежів та штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань за договором, не повернув орендоване майно у встановленому в договорі порядку.
14.02.2025 року позивач подав до суду першої інстанції заяву (вх.№614/25 від 17.02.2025 року) про зменшення/збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача на його користь: заборгованість та штрафні санкції в сумі 303205,30 грн, з яких: 37672, 64 грн - послуги з оренди; 40853,64 грн - орендна плата за час фактичного користування відповідно до п.3.9 Договору; 81707,28 грн - неустойка відповідно до п. 8.7 Договору; 1130,17 грн - штраф 3% від заборгованості з послуг оренди; 6552,00 грн - пеня за Договором оренди нерухомого майна №Л/НКМ-22373п/НЮ від 29.04.2022 р.; 3353,52 грн - інфляційне збільшення суми заборгованості з послуг оренди відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України; 8665,03 грн - штраф відповідно до п. 8.10 Договору оренди нерухомого майна №Л/НКМ-22373п/НЮ від 29.04.2022р. згідно рахунку №145/081 від 04.09.2024р.; 95053,56 грн заборгованості за комунальні послуги (електроенергію, водопостачання, водовідведення та опалення); 13930,80 грн - податок на нерухоме майно; 14286,66 грн - пеня за Договором №Л/П-22458п/НЮ від 18.05.2022р. про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та 3638,46 грн. судового збору.
Протокольною ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.03.2025 року у цій справі місцевий господарський суд ухвалив прийняти до розгляду заяву про зменшення позовних вимог.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.05.2025 року у справі №914/2867/24 частково задоволено позов. Закрито провадження в частині позовних вимог щодо зобов'язання повернути орендоване нерухоме майно та передати за актом приймання-передачі. Стягнуто з ФОП Михалевського П.П. на користь АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» заборгованість та штрафні санкції в сумі 303205,30 грн, з яких: 37672, 64 грн - послуги з оренди; 40853,64 грн - орендна плата за час фактичного користування відповідно до п.3.9 Договору; 81707,28 грн -неустойка відповідно до п. 8.7 Договору; 1130,17 грн - штраф 3% від заборгованості з послуг оренди; 6552,00 грн - пеня за Договором оренди нерухомого майна №Л/НКМ-22373п/НЮ від 29.04.2022 р.; 3353,52 грн - інфляційне збільшення суми заборгованості з послуг оренди відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України; 8665,03 грн - штраф відповідно до п. 8.10 Договору оренди нерухомого майна №Л/НКМ-22373п/НЮ від 29.04.2022р. згідно рахунку №145/081 від 04.09.2024р.; 95053,56 грн заборгованості за комунальні послуги (електроенергію, водопостачання, водовідведення та опалення); 13930,80 грн - податок на нерухоме майно; 14286,66 грн - пеня за Договором №Л/П-22458п/НЮ від 18.05.2022р. про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та 3638,46 грн. судового збору.
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що 29.04.2022 року між АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» та ФОП Михалевським П.П. укладено договір оренди нерухомого майна №Л/НКМ-22373п/НЮ, згідно з яким на умовах та в порядку, визначених цим договором, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: частину нежитлових приміщень першого поверху 4-поверхової будівлі санітарно-побутового корпусу з кімнатами відпочинку, площею 247 кв. м, які знаходяться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, буд.166.
Також суд встановив, що між сторонами укладено договір про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна від 18.05.2022 року №Л/П-22458п/НЮ.
В рішенні суд констатував, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором оренди нерухомого майна та за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна щодо сплати орендної плати та відшкодування витрат з утримання орендованого нерухомого майна належним чином не виконував, відповідно у відповідача виникла заборгованість з орендної плати та з відшкодування витрат на утримання орендованого майна у вищезазначених розмірах, на підтвердження зворотнього відповідачем не надано суду будь-яких доказів, зокрема, власного контррозрахунку.
Приймаючи до уваги, що відповідачем не надано жодних доказів на спростування заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору оренди нерухомого майна та договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості з орендної плати та із відшкодування витрат на утримання орендованого майна.
Суд першої інстанції суд перевірив надані позивачем розрахунки пені та штрафу, і встановив, що їх обчислено арифметично вірно, що має наслідком задоволення цих вимог.
Також суд перевірив надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що такі обраховано вірно, відтак ці вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Поряд з цим, судом встановлено, що відповідач за актом приймання передачі від 17.12.2024 року повернув позивачу орендоване приміщення.
З наведеного, місцевий господарський суд прийшов до висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання повернути орендоване нерухоме майно та передати за актом приймання-передачі, відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст.231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог. Вважає, що в оскаржуваній частині рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема зазначає, що договір оренди нерухомого майна достроково припинений з 09.08.2024 року. Вважає, що одночасне стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за той самий період користування наймачем орендованим майном є неможливим, оскільки вважатиметься притягненням відповідача до подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення. Заявляє, що ні договір оренди нерухомого майна, ні договір про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна не містить умов щодо підписання між сторонами окремої додаткової угоди до договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання нерухомого майна. Вважає, що у зв'язку з припиненням дії договору оренди з 09.08.2024 року, також і договір про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна припинив свою дії з 09.08.2024 року. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не здійснив перевірку періоду, за який позивачем нараховано заборгованість відповідача по відшкодуванню податку на нерухоме майно, зокрема чи здійснено нарахування на дату припинення дії договору станом на 09.08.2024 року. Вказує на порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, на які суд першої інстанції не звернув уваги. В апеляційній скарзі апелянт наводить свій розрахунок боргу з орендної плати. Просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2025 року у справі №914/2867/24 в частині задоволених позовних вимог, в цій частині ухвалити нове рішення, яким частково задоволити позов та стягнути з відповідача загальну заборгованість у розмірі 162492,55 грн.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами скаржника. Вважає апеляційну скаргу безпідставною, а рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема зазначає, що під час судового розгляду справи судом було досліджено всі докази, які були подані сторонами та заслухано позицію сторін спору. Вказує на те, що відповідачем не надавались жодних письмових заперечень щодо поданих розрахунків заборгованості, не було подано своїх контррозрахунків. Звертає увагу суду на те, що вже до апеляційної скарги ФОП Михалевський П.П. долучає свої розрахунки заборгованості та штрафних санкцій, які позивач вважає необґрунтованими та невірними, з огляду на те, що такі не були подані під час розгляду справи в суді першої інстанції та не можуть братись до уваги при вирішенні справи в апеляційному суді. Просить рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2025 року у справі №914/2867/24 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Розгляд клопотання
09.10.2025 року через систему «Електронний суд» відповідач подав клопотання б/н від 09.10.2025 року (вх.№01-05/2947/25 від 10.10.2025 року) про призначення бухгалтерсько-економічної експертизи.
В судовому засіданні представник відповідача не підтримав подане клопотання, у зв'язку з чим колегія суддів залишає клопотання відповідача про призначення експертизи без розгляду.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі.
Представник позивача заперечив проти доводів скаржника.
Обставини справи
Як вбачається з наявних у справі копій документів, 29.04.2022 року між АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (Орендодавець) та ФОП Михалевським П.П. (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №Л/НКМ-22373п/НЮ.
Відповідно до п. 1.1. договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно площею 247,0 кв.м., а саме: частину нежитлових приміщень першого поверху 4-поверхової будівлі санітарно-побутового корпусу з кімнатами відпочинку, які знаходяться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, буд.166.
Згідно з п. 1.3. договору майно надається орендарю для його використання за цільовим призначенням - організації виробничої діяльності в галузі харчування.
У відповідності до п. 2.1. договору передача Орендареві майна в строкове платне користування здійснюється на підставі Акта приймання-передачі майна від Орендодавця до Орендаря, складеного згідно з формою, що є невід?ємною частиною цього Договору (Додаток 1). Майно вважається переданим Орендодавцем Орендарю з дати підписання уповноваженими представниками Сторін Акта приймання-передачі майна та скріплення печатками (у разі наявності) в строки, встановлені цим Договором. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження Майна переходить до Орендаря з дати підписання Сторонами Акта приймання-передачі майна від Орендодавця до Орендаря.
За приписами п. 2.4. договору Орендар не пізніше останнього дня строку дії цього Договору зобов'язаний повернути, а Орендодавець прийняти майно за Актом приймання-передачі майна від Орендаря до Орендодавця, що складається та підписується Сторонами відповідно до форми, наведеної у Додатку 2 до цього договору. Майно має бути повернуто з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від майна без нанесення шкоди цьому майну, в стані не гіршому, ніж на момент прийняття майна в оренду за Актом приймання-передачі майна від Орендодавця до Орендаря, з урахуванням нормального зносу. Вартість здійсненого Орендарем ремонту та/або поліпшення майна Орендодавцем не компенсується.
Згідно пункту 2.5. договору майно вважається повернутим Орендодавцю з дати підписання уповноваженими представниками Сторін Акта приймання-передачі майна від Орендаря до Орендодавця та скріплення печатками (у разі наявності).
Відповідно до пункту 2.6. договору Орендар зобов'язаний повернути та звільнити майно від будь-яких власних речей, що перешкоджатимуть Орендодавцю у подальшій реалізації свого права на майно не пізніше останнього дня строку (терміну) дії цього договору.
Згідно із п. 3.1. договору розмір орендної плати визначається за результатами електронних торгів (аукціону) і становить за перший базовий місяць квітень 2022 року за 1 кв. м користування майном 22 грн 67 коп., крім того ПДВ 4 грн 53 коп., а всього разом з ПДВ 27 грн 20 коп.
За змістом п.3.2. договору загальний розмір орендної плати за перший базовий місяць квітень 2022 року користування майном становить 5599 грн 00 коп., крім того ПДВ 1119 грн 80 коп., а всього разом з ПДВ 6718 грн 80 коп.
Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата нараховується, починаючи з дати передачі майна за Актом приймання-передачі майна від Орендодавця до Орендаря та сплачується Орендарем щомісяця шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний банківський рахунок Орендодавця до 20 числа поточного місяця сплатити за попередній місяць, за який здійснюється розрахунок. Не виставлення рахунку Орендодавцем не звільняє Орендаря від сплати Орендної плати за Договором.
Згідно п. 3.4. договору орендна плата не включає вартість комунальних послуг (послуг з електропостачання, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення), екпслуатаційних та інших витрат, що безпосередньо пов'язані з майном. Відшкодування вартості комунальних послуг (послуг з електропостачання, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення), експлуатаційних та інших витрат, що безпосередньо пов'язані з майном, відшкодування земельного податку здійснюється Орендарем Орендодавцю щомісячно на підставі окремого підписаного Сторонами договору про відшкодування витрат на утримання майна та надання комунальних послуг. Договір про відшкодування витрат на утримання майна та надання комунальних послуг Орендарем та Орендодавцем укладається протягом 5 робочих днів з дня підписання Сторонами Акта приймання- передачі Майна від Орендодавця до Орендаря.
Пунктом 3.6. договору передбачено, що нарахування орендної плати здійснюється за весь час фактичного користування майном.
За умовами п.3.9 договору у разі припинення (розірвання) цього договору Орендар сплачує орендну плату до дати фактичного повернення майна за актом приймання-передачі майна від орендаря до орендодавця включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє орендаря від обов'язку виконання перед орендодавцем всіх грошових зобов'язань за цим договором, враховуючи і відповідальність за порушення умов договору.
У відповідності до п. 6.2.3. договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, передбачені договором.
Згідно із п. 6.2.11. договору у визначені цим Договором строки укласти з Орендодавцем договір про відшкодування витрат на утримання майна та надання комунальних послуг, пропорційно орендованій площі, та відшкодовувати Орендодавцю на підставі цього договору витрати на утримання прибудинкової території, витрати за користування земельною ділянкою, комунальні платежі тощо.
За змістом п. 6.2.20. договору у разі припинення/розірвання цього договору повернути Орендодавцю майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального зносу.
Відповідно до п. 8.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із цим договором та законодавством України.
Пункт 8.2. договору передбачає, що у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим договором, Орендар сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день простроченого зобов'язання.
Згідно із п. 8.4. договору у разі, якщо на дату сплати Орендної плати заборгованість Орендаря по її платі становить загалом більше ніж три місяці, Орендар також зобов'язується сплатити штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Відповідно до п. 8.7. договору у разі невиконання обов'язку щодо повернення майна у строки відповідно до умов договору, орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення зобов'язання щодо повернення майна.
За змістом пункту 8.10. договору у разі відмови або ухилення Орендаря від підписання Договору про відшкодування витрат на утримання майна та надання комунальних послуг у строки відповідно до умов Договору (пункт 3.4. Договору), Орендар сплачує штраф у розмірі місячної орендної плати.
Згідно п. 11.1. цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін (за наявності). Строк дії договору припиняється через 60 (шістдесят) календарних днів після припинення або скасування воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» (із змінами), та в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
В пункті 11.5. договору передбачено, в яких випадках договір може бути достроково припинений.
Зокрема в пп. 11.5.4. п.11.5 договору вказується про дострокове припинення договору Орендодавцем в односторонньому порядку за умови направлення Орендарю письмового повідомлення про дострокове припинення договору не менш ніж за 15 календарних днів до дати припинення в разі, зокрема порушення строків сплати орендної плати та інших платежів за договором більше ніж на 3 місяці або не сплати їх в повному обсязі.
Як вбачається з копії Акта приймання-передачі майна від 12.05.2022 року, орендодавець передав, а орендар прийняв частину нежитлових приміщень першого поверху 4-поверхової будівлі санітарно-побутового корпусу з кімнатами відпочинку, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, буд.166.
18.05.2022 року між АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (Балансоутримувач) та ФОП Михалевським П.П. (Орендар) укладено договір про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна №Л/П-22458п/НЮ.
Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору Балансоутримувач здійснює утримання нерухомого майна, загальною площею 247 кв.м, а саме: частини нежитлового приміщення першого поверху 4-поверхової будівлі санітарно-побутового корпусу з кімнатами відпочинку, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Городоцька, 166, загальною площею 3965 кв.м., надає комунальні послуги, платить податок на землю, а також утримує прилеглу територію в належному санітарно-гігієнічному стані, а Орендар зобов?язується відшкодовувати витрати Балансоутримувачу пропорційно до займаної площі по сплаті податку на землю та нерухоме майно згідно розрахунку в додатку №1 до Договору, а також отриманих комунальних послуг на основі виставлених рахунків. Відшкодування здійснюється щомісячно протягом дії договору оренди нерухомого майна №Л/НКМ-22373п/НЮ від 29.04.2022 року.
Згідно із п. 2.2.3. договору орендар зобов'язується не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним місяцем, відшкодовувати витрати Балансоутримувачу по сплаті податку на землю та нерухоме майно, комунальних послуг та інших обґрунтованих витрат шляхом перерахування коштів на рахунок Балансоутримувача згідно виставлених рахунків.
У відповідності до п. 3.1. договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.
За змістом п. 3.2. договору за несвоєчасну оплату згідно п. 2.2.3., Орендар сплачує Балансоутримувачу пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно із п. 7.1. договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток Сторін (за наявності). Термін дії договору припиняється через 60 (шістдесят) календарних днів після припинення або скасування воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» зі змінами) та в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
До вказаного договору додано Додаток №1 (з урахуванням додаткової угоди №1 від 04.04.2023 року), який містить розрахунок відшкодування витрат по сплаті податку на землю та розрахунок відшкодування витрат по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
За доводами позивача, з квітня 2024 року всупереч положенням п.6.2.3. договору Орендарем не сплачено орендних платежів за договором оренди, що призвело до виникнення дебіторської заборгованості та порушення майнових прав та інтересів Залізниці.
Орендодавцем були виставлені наступні рахунки за послуги оренди: рахунок №61/081 від 31.03.2024 року за березень 2024 на суму 8411,11 грн; рахунок №84/081 від 30.04.2024 року за квітень 2024 на суму 8427,94 грн; рахунок №103/081 від 24.06.2024 року за травень 2024 на суму 8478,50 грн; рахунок №115 від 30.06.2024 року за червень 2024 на суму 8665,03 грн; рахунок №129/081 від 31.07.2024 року на суму 8665,03 грн.
Як вбачається з копії Акта перевірки від 12.06.2024 року переданого в оренду нерухомого майна, а саме частини нежитлового приміщення першого поверху 4-поверхової будівлі санітарно-побутового корпусу з кімнатами відпочинку за адресою: м. Львів, вул.Городоцька, буд.166, площею 247,0 кв.м., орендоване майно не використовується за призначенням станом на 12.06.2024, а також встановлено, що орендарем не сплачуються платежі, передбачені договором оренди.
Регіональна філія «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» повідомила відповідача листом-претензією від 19.07.2024 року №Н-10/1109 про сплату заборгованості в термін до 01.08.2024 року, припинення дії Договору з 09.08.2024 року та необхідності повернення орендованого майна згідно актів приймання-передавання.
Листом вих.№17 від 01.08.2024 року ФОП Михалевський П.П. підтвердив отримання вищевказаної претензії про сплату заборгованості та розірвання договору оренди №Л/НКМ-22373п/НЮ від 29.04.2022 року.
Після пред'явленої вищезазначеної претензії №Н-10/1109 від 19.07.2024 року всі листи та рахунки, які надсилались відповідачу за останніми відомими адресами його фактичного місця проживання повертались на адресу Залізниці «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується доданими до позовної заяви копіями документів.
Листом №Н-10/1159 від 29.07.2024 року регіональна філія «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» просила повідомити ФОП Михайлевського П.П. про можливі зміни поштових реквізитів і платіжних реквізитів. Вказаний лист також повернувся Залізниці «за закінченням терміну зберігання».
Матеріали справи містять копію претензії №НКМ-12/106 від 09.09.2024 року з вимогою сплати відповідачем належних орендодавцю платежів у розмірі 204427,13 грн.
Також матеріали справи містять копію листа №Н-10/1343 від 17.09.2024 року про розірвання Договору оренди та підписання акта прийому-передачі майна.
Вказана претензія №НКМ-12/106 від 09.09.2024 року та лист №Н-10/1343 від 17.09.2024 року були надіслані на адресу відповідача, проте повернуті без вручення із зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання».
Згідно п. 2.2.3 Договору про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна, балансоутримувачем майна структурним виробничим підрозділом «Львівська дистанція колії» виставлено рахунки щодо відшкодування витрат по сплаті комунальних послуг, а саме: електропостачання, водопостачання, водовідведення, опалення, а також податку на землю та нерухоме майно.
А саме, було виставлено наступні рахунки: №232 від 12.12.2023р., №238 від 31.12.2023р., №11 від 31.01.2024р., №13 від 31.01.2024р., №14 від 29.02.024р., №41 від 31.01.2024р., №43 від 29.02.2024р., №44 від 29.02.2024р., №45 від 29.02.2024р., №48 від 29.02.2024р., №49 від 29.02.2024р., №50 від 25.03.2024р., №66 від 22.04.2024р., №69 від 22.04.2024р., №65 від 22.04.2024р., №67 від 22.04.2024р.
Крім того, виставлено рахунки №15 від 29.02.2024р. та №128 від 31.07.2024р. щодо відшкодування Відповідачем податку на нерухоме майно в сумі 13930,80 грн. (на підставі п.2.2.3 договору Договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг від 18.05.2022 №Л/П-22458п/НЮ).
Відповідно до п.3.2. Договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг від 18.05.2022 №Л/П-22458п/НЮ за несвоєчасну оплату витрат Орендар сплачує Балансоутримувачу пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Так, позивачем нараховано пеню за несвоєчасну сплату по відшкодуванню витрат Балансоутримувача на утримання нерухомого майна, яка склала 14 286,66 грн, згідно рахунку №148/081 від 04.09.2024 року.
Також позивачем виставлено рахунок №147/081 від 04.09.2024 року на відшкодування штрафних санкцій (штраф у розмірі 3%) згідно п.8.4. договору на суму 1279,43 грн.
Станом на дату звернення до суду з цим позовом вимоги Орендодавця не були виконані, кошти залізниці не сплачені, майно не повернуте згідно відповідних актів приймання-передачі, що стало підставою звернення із вказаним позовом до суду.
Після відкриття провадження у справі відповідач до відзиву на позовну заяву додав копію акта приймання-передачі майна від 19.11.2024 року, з якої вбачається повернення орендарем орендодавцю частини нежитлових приміщень першого поверху 4-поверхової будівлі санітарно-побутового корпусу з кімнатами відпочинку, площею 247 кв.м., які знаходяться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, буд.166.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що отримав вказаний Акт 17.12.2024 року.
Під час розгляду справи позивач збільшував та зменшував позовні вимоги, і відповідно до кінцевого розрахунку, врахувавши часткові проплати відповідача, просив суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Михалевського Павла Петровича заборгованість та штрафні санкції в сумі 303205,30 грн, з яких: 37672,64 грн - послуги з оренди; 40853,64 грн -орендна плата за час фактичного користування відповідно до п.3.9 Договору; 81707,28 грн -неустойка відповідно до п. 8.7 Договору; 1130,17 грн -штраф 3% від заборгованості з послуг оренди; 6552,00 грн - пеня за Договором оренди нерухомого майна №Л/НКМ-22373п/НЮ від 29.04.2022р.; 3353,52 грн - інфляційне збільшення суми заборгованості з послуг оренди відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України; 8665,03 грн - штраф відповідно до п. 8.10 Договору оренди нерухомого майна №Л/НКМ-22373п/НЮ від 29.04.2022р. згідно рахунку №145/081 від 04.09.2024р.; 95053,56 грн заборгованості за комунальні послуги (електроенергію, водопостачання, водовідведення та опалення); 13930,80 грн - податок на нерухоме майно; 14286,66 грн - пеня за Договором №Л/П-22458п/НЮ від 18.05.2022р. про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
За приписами частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що апелянт оскаржує рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2025 року у справі №914/2867/24 в частині задоволених позовних вимог, апеляційний господарський суд надає правову оцінку спірним правовідносинам в межах вимог апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У цій справі суд встановив, що 29.04.2022 року між АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (Орендодавець) та ФОП Михалевським П.П. (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №Л/НКМ-22373п/НЮ.
18.05.2022 року між АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (Балансоутримувач) та ФОП Михалевським П.П. (Орендар) укладено договір про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна №Л/П-22458п/НЮ.
Отже, укладені договори стали підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами.
Згідно із частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, викладені у договорі зобов'язання є обов'язковими до виконання сторонами вказаного договору. Сторони на власний розсуд визначають у межах, передбачених законодавством, права та обов'язки сторін укладеного договору та умови, за яких відповідні права та обов'язки настають.
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Згідно із частиною 1 статті 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
У відповідності до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
В ході розгляду цієї справи встановлено, що відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання за наведеними вище договорами не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість та штрафні санкції в загальному розмірі 303205,30 грн, з яких: 37672, 64 грн - послуги з оренди (за період березень -липень 2024); 40853,64 грн - орендна плата за час фактичного користування відповідно до п.3.9 Договору; 81707,28 грн - неустойка відповідно до п. 8.7 Договору; 1130,17 грн - штраф 3% від заборгованості з послуг оренди; 6552,00 грн - пеня за Договором оренди нерухомого майна №Л/НКМ-22373п/НЮ від 29.04.2022р.; 3353,52 грн - інфляційне збільшення суми заборгованості з послуг оренди відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України; 8665,03 грн - штраф відповідно до п. 8.10 Договору оренди нерухомого майна №Л/НКМ-22373п/НЮ від 29.04.2022р. згідно рахунку №145/081 від 04.09.2024р.; 95053,56 грн заборгованості за комунальні послуги (електроенергію, водопостачання, водовідведення та опалення); 13930,80 грн - податок на нерухоме майно та 14286,66 грн - пеня за Договором №Л/П-22458п/НЮ від 18.05.2022р. про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна.
Детальні розрахунки додані позивачем до позовної заяви та заяви про збільшення/зменшення розміру позовних вимог від 14.02.2025 року, які відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції не спростував належними доказами.
Доданий до апеляційної скарги контррозрахунок є некоректним, не ґрунтується на дійсних обставинах цієї справи та умовах укладених між сторонами договору оренди нерухомого майна №Л/НКМ-22373п/НЮ і договору про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна №Л/П-22458п/НЮ.
Так, відповідно до п. 3.3. договору оренди нерухомого майна №Л/НКМ-22373п/НЮ орендна плата нараховується, починаючи з дати передачі майна за Актом приймання-передачі майна від Орендодавця до Орендаря та сплачується Орендарем щомісяця шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний банківський рахунок Орендодавця до 20 числа поточного місяця сплатити за попередній місяць, за який здійснюється розрахунок. Не виставлення рахунку Орендодавцем не звільняє Орендаря від сплати Орендної плати за Договором.
Отже, суд першої інстанції правильно вказав у рішенні про те, що згідно з умовами договору оренди нерухомого майна відповідач зобов'язаний здійснювати орендну плату незалежно від того, чи виставлено позивачем рахунок на оплату.
За встановленими судом обставинами, Регіональна філія «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» повідомила відповідача листом-претензією від 19.07.2024 року №Н-10/1109 про припинення дії Договору з 09.08.2024 року та необхідності повернення орендованого майна згідно актів приймання-передавання.
Листом вих.№17 від 01.08.2024 року ФОП Михалевський П.П. підтвердив отримання вищевказаної претензії про сплату заборгованості та розірвання договору оренди №Л/НКМ-22373п/НЮ від 29.04.2022 року.
Відповідач за актом приймання передачі від 17.12.2024 року повернув позивачу орендоване приміщення. З урахуванням вищевказаного, суд першої інстанції закрив провадження у справі на підставі п. 2 ч.1 ст.231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Колегія суддів звертає увагу на те, що за умовами п.3.9 договору у разі припинення (розірвання) цього договору Орендар сплачує орендну плату до дати фактичного повернення майна за актом приймання-передачі майна від Орендаря до Орендодавця включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє Орендаря від обов'язку виконання перед Орендодавцем всіх грошових зобов'язань за цим договором, враховуючи і відповідальність за порушення умов договору.
Вищезазначене дає підстави для висновку про те, що позивач обгрунтовано заявив до стягнення з відповідача 37672, 64 грн - послуги з оренди (за період березень -липень 2024) та 40853,64 грн орендної плати за час фактичного користування відповідно до п.3.9 Договору.
Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
За умовами п. 8.7. договору оренди нерухомого майна №Л/НКМ-22373п/НЮ від 29.04.2022 року у разі невиконання обов'язку щодо повернення майна у строки відповідно до умов договору, орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення зобов'язання щодо повернення майна.
З аналізу наведених положень ЦК України, умов договору оренди та встановлених обставин справи суд висновує, що позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення з відповідача 81707,28 грн неустойки за час прострочення відповідачем зобов'язання щодо повернення майна відповідно до п. 8.7 Договору.
Разом з тим, судом встановлено, що, на виконання умов договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна, позивачем направлялись на адресу відповідача рахунки на оплату. Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором оренди нерухомого майна та за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна щодо сплати орендної плати та відшкодування витрат з утримання орендованого нерухомого майна належним чином не виконував, відповідно у відповідача виникла заборгованість з орендної плати та з відшкодування витрат на утримання орендованого майна у вищезазначених розмірах.
Також при розгляді справи судом першої інстанції констатована суперечна поведінка відповідача, яка проявляється в протилежних позиціях, наведених у відзиві на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти наявності у нього зобов'язання за договором, та у листі вих.№17 від 01.08.2024 року, в якому відповідач визнав таку заборгованість.
Встановлено, шо орендарем у 2024 році не укладено додаткову угоду до договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання нерухомого майна від 18.05.2022р. №Л/П-22458п/НЮ, що стосується відшкодування у 2024 році сплати земельного податку, у зв'язку з чим позивачем виставлено штраф за не укладання додаткової угоди у відповідності до пункту 3.4. та 8.10 договору оренди.
За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приймаючи до уваги те, що відповідачем не надано належних доказів на спростування заявлених позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем порушено умови договору оренди нерухомого майна та договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна, а також положення ст. 526, 610, 785 ЦК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості з орендної плати, неустойки за час прострочення зобов'язання щодо повернення майна та заборгованості з відшкодування витрат на утримання орендованого майна.
Щодо заявлених штрафних санкцій апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 8.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із цим договором та законодавством України.
Пункт 8.2. договору передбачає, що у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим договором, Орендар сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день простроченого зобов'язання.
Згідно із п. 8.4. договору у разі, якщо на дату сплати Орендної плати заборгованість Орендаря по її платі становить загалом більше ніж три місяці, Орендар також зобов'язується сплатити штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Також згідно із п. 3.2. договору про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна визначено, що за несвоєчасну оплату згідно п. 2.2.3., Орендар сплачує Балансоутримувачу пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Отже, сторонами в укладених договорах визначена відповідальність за невиконання та неналежне виконання зобов'язань, зокрема з оплати відповідних платежів з боку відповідача (орендаря).
Перевіривши розрахунки пені та штрафу, колегія суддів вважає такі розрахунки арифметично правильними, а відтак суд першої інстанції правомірно задовольнив вказані позовні вимоги позивача та стягнув з відповідача відповідну суму пені та штрафу.
Щодо 3% річних та інфляційних витрат колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат позивача, апеляційний господарський суд вважає вказаний розрахунок арифметично правильним, а відтак суд першої інстанції правомірно задовольнив вказані позовні вимоги позивача та стягнув з відповідача відповідну суму 3 % річних та інфляційних втрат.
Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що надані позивачем розрахунки підтверджують розмір заборгованості, яку позивачем заявлено до стягнення з відповідача.
Суд апеляційної інстанції констатує, що вказані розрахунки позивача не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами.
Щодо доводів скаржника про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Отже, суд розглядає справу в межах вимог заявника (позивача), яке є процесуальним правом відповідно до наведеної норми ГПК України.
Позивач самостійно розпоряджається своїм правом на формування позовних вимог, а суд приймає заяву (позов) згідно сформованих вимог.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції відкрив провадження у справі та розглядав вказану справу в межах позовних вимог, сформованих позивачем.
Крім того, апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що договір оренди нерухомого майна №Л/НКМ-22373п/НЮ і договір про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна №Л/П-22458п/НЮ є взаємопов'язаними, адже договір про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна був укладений між сторонами на підставі договору оренди нерухомого майна.
Отже, позовні вимоги, які стосуються стягнення заборгованості за цими договорами також є взаємопов'язаними. Тому колегія суддів критично оцінює доводи апелянта щодо порушення правил об'єднання позовних вимог.
Враховуючи мотиви, наведені у даній постанові, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалив законне та обґрунтоване рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права із з'ясуванням усіх обставин, що мають значення для справи.
За наслідками апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Львівської області від 21.05.2025 року у справі №914/2867/24.
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, в оскаржуваній частині ухвалив законне, обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Михалевського Павла Петровича б/н від 20.06.2025 року (вх.№01-05/1894/25 від 20.06.2025 року) залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2025 року у справі №914/2867/24 - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в Господарський суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя С.М. Бойко
Суддя І.Ю. Панова