79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"03" листопада 2025 р. Справа №914/1045/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий - суддя О.В. Зварич
судді Н.М. Кравчук
І.Ю. Панова,
секретар судового засідання Р.А. Пишна,
розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Радехівської міської ради Львівської області за №01-29/1173 від 24.04.2025 року (вх. №01-05/1285/25 від 28.04.2025 року)
на рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2025 року (суддя З.В.Горецька; повне рішення складено 03.04.2025 року)
у справі № 914/1045/23
за позовом: Фермерського господарства «Оглядів» голови Шарка Ярослава Романовича (надалі ФГ «Оглядів» голови Шарк Я.Р.)
до відповідача-1: Радехівської міської ради Львівської області
до відповідача-2: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області
про визнання права постійного безоплатного користування земельними ділянками,
за участю:
від позивача: Цімко П.О. - адвокат (довіреність б/н від 15.05.2025 року);
від відповідача-1: Басарабчук В.С. (самопредставництво юридичної особи);
від відповідача-2: не з'явився,
Короткий зміст позовних вимог
31.03.2023 року ФГ «Оглядів» голови Шарк Я.Р. звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Радехівської міської ради Львівської області про визнання права постійного безоплатного користування земельними ділянками.
Позовні вимоги мотивовані невизнанням Радехівською міською радою Львівської області права користування спірними земельними ділянками позивачем, що, на думку позивача, є неправомірним.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.11.2023 року у цій справі залучено до участі у справі в якості відповідача Головне управління Держгеокадастру у Львівській області.
22.01.2024 року на адресу суду першої інстанції надійшла від позивача заява б/н від 19.01.2024 року(вх.№262/24 від 22.01.2024 року) про зміну предмета позову.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.03.2024 року у цій справі задоволено заяву позивача про зміну предмета позову та ухвалено подальший розгляд справи здійснювати з врахуванням таких змін.
Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.03.2025 року у справі №914/1045/23 частково задоволено позов ФГ «Оглядів» голови Шарк Я.Р. Визнано за ФГ «Оглядів» голови Шарк Я.Р. право постійного безоплатного користування земельною ділянкою за кадастровим номером: 4623983800:06:000:1254, площею 6,3896 га; з цільовим призначенням: 16.00 (землі запасу) в с. Оглядів, Радехівського району, Львівської області та земельною ділянкою за кадастровим номером: 4623983800:08:000:1293, площею 10,0 га в с. Оглядів, Радехівського району, Львівської області. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на користь ФГ «Оглядів» голови Шарк Я.Р. 1514,00 грн судового збору. Стягнуто з Радехівської міської ради Львівської області на користь ФГ «Оглядів» голови Шарк Я.Р. 1514,00 грн судового збору.
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що рішенням від 23.06.2000 року Радехівської районної ради «Про згоду на відведення в постійне користування земельної ділянки для ведення селянського фермерського господарства ОСОБА_1 » було вирішено дати згоду на відведення у постійне користування для ведення селянського фермерського господарства із земель запасу Оглядівської сільської ради 16,5 га орних земель ОСОБА_1 .
Місцевий господарський суд констатував, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення фермерського господарства надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб'єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.
Суд першої інстанції виснував, що за викладених обставин вбачається, що право постійного користування спірними земельними ділянками виникло у Фермерське господарство «Оглядів» голови Шарка Ярослава Романовича» з моменту його державної реєстрації і зберігається за фермерським господарством до часу припинення його діяльності.
В оскарженому рішенні суд зазначив, що належних доказів на підтвердження передачі земельних ділянок в користування третім особам матеріали справи не містять.
З урахуванням вищенаведеного, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання за Фермерським господарством «Оглядів» голови Шарка Ярослава Романовича право постійного безоплатного користування земельною ділянкою за кадастровим номером: 4623983800:06:000:1254, площею 6,3896 га; з цільовим призначенням: 16.00 (землі запасу) в с. Оглядів, Радехівського району, Львівської області та земельною ділянкою за кадастровим номером: 4623983800:08:000:1293, площею 10,0 га в с. Оглядів, Радехівського району, Львівської області обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Щодо вимог про визнання незаконним і скасування наказу №13-3647/16-19СГ від 12.06.2019 та визнання недійсним акту приймання передачі від 18.06.2019 суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено належними засобами доказування обставин незаконності наказу ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 12.06.2019 №13-3647/16-19СГ та акту приймання передачі від 18.06.2019 року.
З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає оскаржуване рішення таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема зазначає, що ОСОБА_1 у землевпорядні організації для встановлення земельних ділянок в натурі не звертався, державного акта на право користування земельними ділянками не оформив та належним чином не зареєстрував. Вказує на те, що підтвердженням відсутності належної документації на право користування та встановлених меж спірних земельних ділянок є той факт, що оспорювана земельна ділянка загальною площею 10 га ОСОБА_1 фактично ніколи не використовувалась і не оброблялась. Вказує про відсутність доказів використання позивачем спірних земельних ділянок та сплати земельного податку. Стверджує, що в матеріалах справи наявний акт обстеження Радехівською міською радою спірної земельної ділянки загальною площею 10 га, в якому встановлено, що на даній ділянці наявні земельні ділянки, що обробляються жителями с. Оглядів. Зазначає, що спірні земельні ділянки були проінвентаризовані та сформовані Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 12.02.2019 року. Звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не залучив в якості третіх осіб жителів с. Оглядів та вказує, що Радехівською міською радою подавалось до суду клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та клопотання про залучення жителів с. Оглядів в якості третіх осіб. Заявляє, що рішенням Радехівської міської ради від 22.01.2025 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації масиву земельних ділянок щодо спірної земельною ділянки загальною площею 10 га. Просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2025 року у справі №914/1045/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відповідач-2 подав пояснення, в яких погоджується з доводами скаржника. Зокрема зазначає, що право постійного користування спірними земельними ділянками у СФГ «Шарка Романа Степановича» припинилось з моменту припинення його діяльності. Вважає, що положення Земельного кодексу України потрібно застосовувати таким чином, що коли відбувається припинення особи без правонаступництва, то у такому випадку виникають підстави для припинення права користування земельною ділянкою. Вказує, що згідно наданого до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дані про юридичних осіб, правонаступником яких є Фермерське господарство «Оглядів» Голови Шарка Ярослава Романовича у відповідній графі відсутні. Зазначає, що 20.07.2000 року проводилась реєстрація створення нової юридичної особи Фермерське господарство «Оглядів» Голови Шарка Ярослава Романовича. Заявляє, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо правонаступництва між двома юридичними особами, а саме СФГ «Шарка Романа Степановича» з ідентифікаційним кодом: 20822715 та Фермерського господарства «Оглядів» Голови Шарка Ярослава Романовича з ідентифікаційним кодом: 30999705. Звертає увагу суду на те, що позивачем не було оформлено у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства що діяло на момент 2000 року правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку. Враховуючи наведене, відповідач-2 вважає апеляційну скаргу відповідача-1 такою, що підлягає до задоволення.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами скаржника. Вважає апеляційну скаргу безпідставною, а рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема зазначає, що 23.06.2000 року прийнято рішення «Про припинення окремих селянсько-фермерських господарств», згідно якого вилучено у ОСОБА_2 земельні ділянки загальною площею 16,5 га. Звертає увагу суду на те, що після прийняття вказаного рішення Державні акти на право постійного користування землею Б№059201 на земельну ділянку площею 6,50 га та Б№061038, на земельну ділянку площею 10,00 га не вилучались, як і не вносились жодні записи в Книгу записів державних актів на право користування землею щодо вказаних Державних актів. Вказує на те, що рішення про припинення діяльності селянсько-фермерського господарства ОСОБА_2 було прийнято з одночасним вирішенням питання про створення нового селянсько-фермерського господарства під головуванням його сина ОСОБА_1 шляхом відведення у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства із земель запасу Оглядівської сільської ради 16,5 га орних земель ОСОБА_1 без вилучення державних актів на земельні ділянки. Також звертає увагу суду на те, що чинним на момент створення ФГ «Оглядів» ОСОБА_1 законодавством було передбачено одержання земельної ділянки як обов'язкової умови для набуття правосуб'єктності фермерським господарством як юридичної особи. Просить рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2025 року у справі №914/1045/23 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні представник відповідача-1 підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі.
Представник позивача заперечив проти доводів скаржника.
Відповідач-2 не забезпечив участі представників у судове засідання, про причини неявки не повідомив.
З'ясовуючи обставини про ознайомлення відповідача-2 з датою, часом та місцем розгляду справи, суд встановив таке.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 року відкладено розгляд справи на 03.11.2025 року о 12 год 45 хв.
29.10.2025 року вказана ухвала доставлена до електронного кабінету відповідача-2, що підтверджується довідкою відповідального працівника суду.
Враховуючи те, що суд не визнавав обов'язковою явку в судове засідання учасників справи, участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком учасника справи, тому відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за відсутності відповідача-2.
Обставини справи
Як вбачається з наявних у справі копій документів, у 1992 році ОСОБА_2 надано для ведення селянського фермерського господарства дві земельні ділянки на території Оглядівської сільської ради Радехівського району Львівської області площею 10,0 га в постійне користування, що підтверджується копією Державного акта на право користування землею Б№061038, та площею 6,5 га, що підтверджується копією Державного акта на право користування землею Б№059201.
Для здійснення сільськогосподарської діяльності на наданих земельних ділянках 04.03.1993 року створено і зареєстровано селянське (фермерське) господарство Шарка Романа Степановича, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію, в якому зазначена дата видачі: 09.01.1998 року, а також дата внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій: 14.08.1998 року.
Відповідно до рішення Оглядівської сільської ради №39 від 15.06.2000 року, розглянувши заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 25.05.2000 року про передачу землі для ведення селянсько-фермерського господарства ОСОБА_2 його синові ОСОБА_1 , надано згоду на припинення діялності селянсько-ферерського господарства під головуванням ОСОБА_2 і створення нового селянсько-фермерського господарства під головуванням його сина ОСОБА_1
23.06.2000 року рішенням Радехівської районної ради «Про припинення окремих селянських фермерських господарств» було припинено діяльність Фермерського господарства ОСОБА_3 в с. Оглядів, що підтверджується копією відповідного рішення, наявною в матеріалах справи.
Згідно рішення від 23.06.2000 року Радехівської районної ради «Про згоду на відведення в постійне користування земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 » було вирішено дати згоду на відведення у постійне користування для ведення селянського фермерського господарства із земель запасу Оглядівської сільської ради 16,5 га орних земель ОСОБА_1 .
Вказаним рішенням ОСОБА_1 було передано у користування земельні ділянки загальною площею 16,5 га, яка складалась із двох земельних ділянок пл. 10,0 га і 6,5 га, які були сформовані на підставі Державних актів на право користування землею Б№061038 та Б№059201 у 1992 році. В пункті 2 вказаного рішення зазначено умову про використання земельних ділянок лише після встановлення землевпорядними організаціями меж на місцевості і отримання державного акта.
20.07.2000 року згідно з розпорядженням голови Радехівської районної державної адміністрації №302 «Про державну реєстрацію фермерського господарства «Оглядів» голови ОСОБА_1 » було зареєстровано фермерське господарство «Оглядів» у с.Оглядів Радехівського району Львівської області, про що було видано свідоцтво про державну реєстрацію фермерського господарства код ЄДРПОУ 30999705, копія якого наявна у матеріалах справи.
Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-3647/16-19СГ від 12.06.2019 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які розташовані на території Радехівської міської ради, в тому числі земельні ділянки Оглядівської сільської ради, були передані у комунальну власність Радехівській міській раді.
Як вбачається з копії додатка до Акта приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у комунальну власність від 18.06.2019 року, підписаного Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та Радехівською міською радою Львівської області, земельні ділянки кадастровий номер: 4623983800:06:000:1254, площею 6,3896 га та кадастровий номер: 4623983800:08:000:1293, площею 10,00 га передані у комунальну власність із зазначенням про відсутність землекористувача.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках успадкували статуний капітал Фермерського господарства «Оглядів» голови ОСОБА_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 22.03.2021 року та 09.04.2021 року.
В матеріалах справи наявна копія Статуту ФГ «Оглядів» голови ОСОБА_1 станом на 2021 рік.
В пунктах 1.1 - 1.3 статуту вказано, що засновником фермерського господарства є ОСОБА_2 , правонаступником якого став його син ОСОБА_1 ; правонаступниками за спадщиною стали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Згідно п. 1.4 Статуту головою фермерського господарства є ОСОБА_4 .
Згідно копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (дата формування: 16.06.2021) земельна ділянка за кадастровим номером 4623983800:08:000:1293, площею 10,0 га належить на праві комунальної власності Радехівській міській раді Львівської області на підставі рішення Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-3647/16-19СГ від 12.06.2019 року та акта приймання-передачі нерухомого майна від 18.06.2019 року, укладеного між Радехівською міською радою Львівської області та Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області; дата державної реєстрації земельної ділянки: 28.03.2019. Місце розташування: Львівська область, Радехівський район, Радехівська міська ОТГ (Оглядівська сільська рада).
Відповідно до копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (дата формування: 16.06.2021) земельна ділянка за кадастровим номером 4623983800:06:000:1254, площею 6,3896 га належить на праві комунальної власності Радехівській міській раді Львівської області на підставі рішення Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-3647/16-19СГ від 12.06.2019 року та акта приймання-передачі нерухомого майна від 18.06.2019 року, укладеного між Радехівською міською радою Львівської області та Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області; дата державної реєстрації земельної ділянки: 28.03.2019. Місце розташування: Львівська область, Радехівський район, Радехівська міська ОТГ (Оглядівська сільська рада).
Зі змісту копії інформаційної довідки №313273149 (дата формування: 25.10.2022) видно, що земельна ділянка за кадастровим номером 4623983800:08:000:1293, площею 10,0 га належить на праві комунальної власності Радехівській міській раді Львівської області на підставі рішення Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-3647/16-19СГ від 12.06.2019 року та акта приймання-передачі нерухомого майна від 18.06.2019 року, підписаного Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та Радехівською міською радою Львівської області; дата державної реєстрації: 30.10.2019.
Також як вбачається з копії інформаційної довідки №313276512 (дата формування: 25.10.2022) земельна ділянка за кадастровим номером 4623983800:06:000:1254, площею 6,3896 га належить на праві комунальної власності Радехівській міській раді Львівської області на підставі рішення Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-3647/16-19СГ від 12.06.2019 року та акта приймання-передачі нерухомого майна від 18.06.2019 року, підписаного Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та Радехівською міською радою Львівської області; дата державної реєстрації земельної ділянки: 28.03.2019.
За змістом копій довідок уточнення витягу про земельні ділянки, наданих відділом у Радехівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 11.06.2021 року, земельні ділянки за кадастровими номерами 4623983800:08:000:1293 та 4623983800:06:000:1254 сформовані на підставі Державних актів на право постійного користування землею Б№061038 та Б№059201.
Як зазначає позивач, в листопаді 2022 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як засновники Фермерського господарства «Оглядів» голови Шарка Ярослава Романовича, звернулись в Радехівську міську раду Львівської області із заявами, в яких просили передати Шарко О.Я. та ОСОБА_5 у безоплатне користування в рівних частинах земельну ділянку за кадастровим номером: 4623983800:06:000:1254, пл. 6,3896 га, з цільовим призначенням: 16.00 (землі запасу) та земельну ділянку за кадастровим номером: 4623983800:08:000:1293, пл. 10,0 га, з цільовим призначенням: 01.02 (для ведення фермерського господарства).
27.12.2022 року Радехівською міською радою на вказані заяви було надано відповіді, в яких зазначено про те, що звернення будуть розглянуті на черговому засіданні комісії з питань землекористування. До відповідей долучено пояснювальні записки від 16.12.2022 року за підписом начальника відділу земельних ресурсів, з яких вбачається, що відповідач не визнає права на землекористування ФГ «Оглядів» на вказані земельні ділянки.
Вищевказані обставини стали підставою для звернення з позовом до суду, в якому позивач (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» №13-3647/16-19СГ від 12.06.2019 року, визнати недійсним Акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 18.06.2019 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та Радехівською міською радою Львівської області в частині передачі Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області у комунальну власність Радехівської міської ради (Радехівській міській територіальній громаді) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території Оглядівської сільської ради Радехівського району Львівської області площею 6,3896 га, кадастровий номер: 4623983800:06:000:1254, та площею 10,00 га кадастровий номер: 4623983800:08:000:1293;
- визнати за Фермерським господарством «Оглядів» голови Шарка Ярослава Романовича право постійного безоплатного користування земельною ділянкою за кадастровим номером 4623983800:06:000:1254, площею 6,3896 га, з цільовим призначенням 16.00 (землі запасу) в с. Оглядів Радехівського району Львівської області та земельною ділянкою за кадастровим номером: 4623983800:08:000:1293, площею 10,0 га в с. Оглядів Радехівського району Львівської області.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
На момент створення ФГ «Оглядів» голови Шарка Я.Р. у 2000 році був чинний Закон України «Про селянське (фермерське) господарство».
Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.
У відповідності до частини 1 статі 9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства до відповідної Ради народних депутатів подається заява, статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва, список осіб, які виявили бажання створити його (із зазначенням прізвища, імені та по батькові голови), і документ про внесення плати за державну реєстрацію.
За приписами частини 2, 3 статті 9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону. Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів заносить до спеціальної погосподарської книги дані про склад господарства, передану у власність та надану у користування господарству земельну ділянку.
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення фермерського господарства надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб'єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства. Тобто, законодавством, чинним на момент створення ФГ «Оглядів» ОСОБА_1 було передбачено одержання земельної ділянки як обов'язкової умови для набуття правосуб'єктності фермерським господарством як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення фермерського господарства, зобов'язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації фермерського господарства. Тобто, закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення фермерського господарства, без створення такого фермерського господарства.
Аналізуючи вищенаведені положення Закону, апеляційний господарський суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції.
У цій справі суд встановив, що на виконання вимог ч. 1 ст. 9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», після прийняття 23.06.2000 року Радехівською районною радою Львівської області рішення про надання згоди на відведення у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства із земель запасу Оглядівської сільської ради 16,50 га орних земель ОСОБА_6 , впродовж 30-денного терміну, 20.07.2000 року головою Радехівської районної державної адміністрації Львівської області прийнято розпорядження №302 «Про державну реєстрацію фермерського господарства «Оглядів» голови Шарка Ярослава Романовича» та цією ж датою отримано Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи.
Згідно із частиною 1 статті 5 «Про селянське (фермерське) господарство» громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі в оренду, подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства.
У відповідності до п. 5 Постанови Верховної Ради української PCP від 18.12.1990 №562-XII «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української PCP» (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 05.05.1993 №3180-ХІІ) громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.
В оскарженому рішенні суд вірно констатував, що прийняття ЗК України від 25.10.2001 року, який набрав чинності 01.01.2002 року, не припиняє діюче право постійного користування земельною ділянкою, набуте в установлених законодавством випадках за станом на 01.01.2002 року, покликаючись на Рішення Конституційного Суду України №5-рп/2005 від 22.09.2005 року.
Згідно із частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
У відповідності до абзацу 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
За приписами пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.
Судом встановлено, що для проведення інвентаризації Львівській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» надано Проект роздержавлення і приватизації земель спілки селян «Колос» с. Оглядів і спілки власників селянських господарств «Опліцько» с. Опліцько, Оглядівської сільської Ради народних депутатів Радехівського району Львівської області; - Державний акт на право постійного користування землею Б №059201 виданий у 1992 році ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 6,5 га, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за номером 105; Державний акт на право постійного користування землею Б № 061038, виданий у 1992 році ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 10,00 га зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за номером 106.
Суд першої інстанції виснував, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади, спрямовані на припинення права користування земельною ділянкою поза межами підстав, закріплених у земельному законодавстві, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою. З моменту створення селянського (фермерського) господарства виникають відповідні правомочності та юридичні обов'язки щодо використання земельної ділянки цим господарством. Такі правомочності набувають сталого юридичного зв'язку саме з фермерським господарством, стають частиною його майна.
Враховуючи встановлені у цій справі обставини та наведені норми Закону, апеляційний господарський суд вважає вказані висновки суду першої інстанції законними та обґрунтованими.
Частиною 3 статті 41 Конституцій України передбачено, що громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.
Місцевий господарський суд в рішенні покликається на позицію Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 року у справі № 823/1984/16, в якій зазначено, що Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб'єкта не залежить від наявності чи відсутності у нього такого державного акта.
З моменту створення селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) до фермерського господарства переходять правомочності володіння і користування та юридичні обов'язки щодо використання земельної ділянки його засновника. У разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством, до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов'язки щодо використання земельної ділянки. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб'єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб'єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.
Вказані висновки висвітлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 року у справі №922/989/18.
Отже, з урахуванням наведеного, суд першої інстанції правильно зазначив у рішенні про те, що з моменту свого створення Фермерське господарство «Оглядів» голови Шарка Ярослава Романовича» є користувачем спірних земельних ділянок кадастровий номер 4623983800:06:000:1254, пл. 6,3896 га, з цільовим призначенням: 16.00 (землі запасу) та кадастровий номер 4623983800:08:000:1293, пл. 10,0 га, з цільовим призначенням: 01.02 (для ведення фермерського господарства).
У цій справі суд встановив, що належних доказів на підтвердження передачі земельних ділянок в користування третім особам матеріали справи не містять.
Враховуючи наведені норми матеріального права, правові позиції Великої Палати Верховного Суду, а також встановлені у цій справі обставини, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що право постійного користування спірними земельними ділянками виникло у Фермерське господарство «Оглядів» голови Шарка Ярослава Романовича» з моменту його державної реєстрації і зберігається за фермерським господарством до часу припинення його діяльності.
З урахуванням вказаного суд першої інстанції правомірно, законно та обґрунтовано задовольнив позов в частині визнання за ФГ «Оглядів» голови Шарка Ярослава Романовича права постійного користування земельною ділянкою за кадастровим номером: 4623983800:06:000:1254, площею 6,3896 га; з цільовим призначенням: 16.00 (землі запасу) в с. Оглядів, Радехівського району, Львівської області та земельною ділянкою за кадастровим номером: 4623983800:08:000:1293, площею 10,0 га в с. Оглядів, Радехівського району, Львівської області.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що у позові та в резолютивній частині рішення суду помилково вжито словосполучення «постійного безоплатного користування», попри те, що в Земельному кодексі України, Законі України «Про селянське (фермерське) господарство», та Державних актах на право постійного користування землею Б №059201 і Б № 061038, виданих у 1992 році Шарку Роману Степановичу, вказується словосполучення «постійне користування».
Щодо позовних вимог про визнання незаконним і скасування наказу №13-3647/16-19СГ від 12.06.2019 року та визнання недійсним акту приймання передачі від 18.06.2019 року.
Пунктом «є-1» частини 1 статті 15-1 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
За приписами частини 1 статті 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.
Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Розпорядженням КМУ від 31.01.2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад» Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи з 01.02.2018 доручено формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об'єднаних територіальних громад згідно із ст.117 ЗК України; передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліку земельних ділянок державної власності, права на які виставлені на земельні торги, в комунальну власність об'єднаних територіальних громад після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди таких земельних ділянок; здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об'єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Згідно із частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
В рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 зазначено, що ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
В оскарженому рішенні місцевий господарський суд виснував, що позивачем не доведено належними засобами доказування обставин незаконності наказу ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 12.06.2019 року №13-3647/16-19СГ та акта приймання передачі від 18.06.2019 року.
Суд першої інстанції вірно вказав, що згідно з ч.1 ст.92 ЗК України позивачу на праві постійного користування без встановлення строку може належати як земельна ділянка, яка перебуває у державній власності, так і земельна ділянка, яка перебуває у комунальній власності, а відтак, позивачем не доведено належними засобами доказування обставин порушення наказом ГУ Держгеокадастру у Львівській області та актом приймання передачі прав позивача як постійного користувача земельних ділянок з кадастровими номерами 4623983800:06:000:1254 та 4623983800:08:000:1293, а також того, що визнання незаконними та скасування вказаних рішень призведе до ефективного поновлення порушених прав позивача.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу в частині вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» №13-3647/16-19СГ від 12.06.2019 року та визнання недійсним Акта приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 18.06.2019 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та Радехівською міською радою Львівської області в частині передачі Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області у комунальну власність Радехівської міської ради (Радехівській міській територіальній громаді) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території Оглядівської сільської ради Радехівського району Львівської області площею 6,3896 га, кадастровий номер: 4623983800:06:000:1254, та площею 10,00 га кадастровий номер: 4623983800:08:000:1293.
Стосовно доводів скаржника про незалучення третіх осіб колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною 1 статті 181 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Як передбачено нормами статті 182 Господарського процесуального кодексу України, саме у підготовчому засіданні суд, з'ясовує, зокрема, і чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
Згідно із частиною 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (частини 2, 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, питання про залучення третіх осіб до справи вирішується протягом підготовчого провадження у справі в межах встановлених строків.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.04.2023 року у цій справі відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 16.05.23 на 14:30 год.
Відповідно до ухвали Господарського суду Львівської області від 01.07.2024 року у цій справі закрито підготовче провадження у справі № 914/1045/23.
11.11.2024 року відповідач-1 подав до суду першої інстанції клопотання про залучення третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.01.2025 року у цій справі відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-1 про залучення третіх осіб.
У вказаній ухвалі суд зазначив, що в клопотанні про залучення третіх осіб не міститься пояснень, з яких причин дана заява не була подана на стадії підготовчого провадження, ухвала про закриття якого прийнята судом 01.07.2024 року в присутності усіх уповноважених представників.
24.02.2025 року на адресу суду першої інстанції Радехівська міська рада за вх.№4794/25 від 24.02.2025 подала клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження у справі та залучення третіх осіб до справи без самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.03.2025 року у цій справі відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-1 про повернення до підготовчого провадження та залучення третіх осіб до справи без самостійних вимог на предмет спору.
У вказаній ухвалі суд зазначив, що клопотання про залучення третіх осіб необхідно було заявляти протягом підготовчого провадження у справі в межах встановлених строків, а також вказав, що в ході проведення підготовчих засідань, представником позивача не заявлялися клопотання про залучення третіх осіб.
Отже, зважаючи на приписи процесуального закону, суд першої інстанції правомірно відмовив у залученні до справи третіх осіб, оскільки спірні клопотання відповідача-1 були подані після закриття підготовчого провадження.
Враховуючи вищенаведені норми, правову позицію Великої Палати Верховного Суду , встановлені у справі обставини, а також мотиви, наведені у цій постанові, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржене рішення місцевого господарського суду ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, із з'ясуванням усіх обставин, що мають значення для справи.
За наслідками апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Львівської області від 26.03.2025 року у справі №914/1045/23.
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне, обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Радехівської міської ради Львівської області за №01-29/1173 від 24.04.2025 року (вх. №01-05/1285/25 від 28.04.2025 року) залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2025 року у справі №914/1045/23 - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в господарський суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя Н.М. Кравчук
Суддя І.Ю. Панова