79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"03" листопада 2025 р. Справа №907/468/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий - суддя О.В. Зварич
судді Н.М. Кравчук
І.Ю. Панова,
секретар судового засідання Р.А. Пишна,
розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл Транс Маркет» б/н від 16.07.2025 року (вх.№01-05/2227/25 від 17.07.2025 року)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.06.2025 року (суддя Л.В. Андрейчук; повне рішення складено 12.06.2025 року)
у справі № 907/468/25
за позовом: TRANSSTREAM GROUP SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, st. Bokserska 64, apt. 302 02-690 Warsaw, Poland
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл Транс Маркет» (надалі ТзОВ «Ойл Транс Маркет»)
про стягнення 24602,1 доларів США, що еквівалентно 1018108,70 грн,
за участю:
від позивача (в режимі відеоконференції): Бєлашко О.О. - адвокат (ордер серії АІ №1984943 від 26.08.2025 року);
від відповідача (в режимі відеоконференції): Дрюченко О.С. - адвокат (ордер серії АО №1183913 від 07.07.2025 року),
Короткий зміст позовних вимог
22.04.2025 року позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ТзОВ «Ойл Транс Маркет» про стягнення 24602,1 доларів США, що еквівалентно 1018108,70 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем зобов'язань з оплати вартості наданих позивачем транспортно-експедиційних послуг за Договором на транспортне експедирування №38 від 24.10.2024 року, у зв'язку чим виникла заборгованість за надані послуги перевезення.
Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 12.06.2025 року у справі №907/468/25 задоволено позов. Стягнуто з ТзОВ «Ойл Транс Маркет» на користь TRANSSTREAM GROUP SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA 24602,1 доларів США, з яких сума основного боргу - 12301,05 доларів США, сума штрафних санкцій - 12305,05 доларів США, сума сплаченого судового збору за подання позову - 15271,44 грн.
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір №38 від 24.10.2024 року на надання транспортно - експедиційних послуг, відповідно до якого Виконавець (позивач) взяв на себе зобов'язання здійснити за винагороду послуги з транспортно - експедиційного обслуговування експортних, імпортних вантажів Замовника (відповідача), а відповідач - оплатити їх вартість.
Відповідач у порушення умов договору у визначений строк взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості транспортно-експедиторських послуг в повній мірі не виконав, допустивши перед позивачем заборгованість, яка становить 12301,05 USD, що не заперечено відповідачем належними та допустимими доказами.
Місцевий господарський суд виснував, що позивачем було відправлено відповідачу інвойс на суму 12301,05 USD, який він повинен був сплатити в порядку передоплати до 04.02.2025 року; право на застосування штрафних санкцій у позивача по відношенню до відповідача на підставі п.4.6. договору виникло, починаючи з 19.02.2025 року.
З урахуванням наведеного суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що сума заборгованості перед позивачем станом на час звернення з позовом та вирішення даного спору становить 24602,1 доларів США, яка відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовано та правомірно заявлені.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає оскаржуване рішення таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема зазначає, що вартість наданої виконавцем замовнику послуги становить 9281,05 доларів США. Заявляє, що відповідач повідомляв позивача про необхідність зменшити суму рахунку на вказану суму. Стверджує, що виконавець діяв несумлінно щодо надання транспортно-експелиційних послуг за договором для завищення витрат, що в подальшому відобразилось у виставленому рахунку виконавця. Зазначає, що надавши відповідь на претензію, відповідач не узгодив ціну наданих послуг позивачем, а просив переглянути витрати щодо надання послуг. Вказує на те, що позивачем було відправлено відповідачу інвойс на суму 12301,05 доларів США, яка не відповідала сумі наданих полуг, і саме тому не була оплачена відповідачем. Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що скаржник просить зменшити пеню з врахуванням доводів апелянта. Просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.06.2025 року у справі №907/468/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами скаржника. Вважає апеляційну скаргу безпідставною, а рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема зазначає, що відповідач не надав жодних доказів, які підтверджують викладені ним в апеляційній скарзі обставини або ж спростовують ухвалене судом першої інстанції рішення. Вказує на те, що відсутні будь - які докази або ж обставини, які спростовували зобов'язання відповідача сплатити позивачу грошові кошти в розмірі 12301,05 доларів США в рахунок виконання основного зобов'язання. Просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.06.2025 року у справі №907/468/25 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2025 року головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі №907/468/25 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: О.І. Матущака, І.Ю. Панову.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду №444 від 30.10.2025 року призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №907/468/25 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії О.І. Матущака.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2025 року визначено колегію суддів у справі №907/468/25 в складі: головуючий-суддя (суддя-доповідач) О.В. Зварич, судді: Н.М. Кравчук, І.Ю. Панова.
Розгляд клопотання
02.11.2025 року через систему «Електронний суд» відповідач подав клопотання б/н від 02.11.2025 року (вх.№01-04/8296/25 від 03.11.2025 року) про долучення в якості доказу заяви ФОП Андрій Ільїн (без номера і дати), мотивуючи тим, що лист був одержаний після подання апеляційної скарги, тому відповідач не мав можливості подати заяву у визначений ГПК України строк.
Порадившись, колегія суддів прийшла до висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Приписи частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов'язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи".
Отже, при поданні учасниками справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, учасники справи повинні обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
Колегія суддів зазначає, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України. Водночас допущення такої можливості судом апеляційної інстанції мало б наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Враховуючи вищенаведене, суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи нового доказу.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі.
Представник позивача заперечив проти доводів скаржника.
Обставини справи
Як вбачається з наявних у справі копій документів, 24.10.2024 року між TRANSSTREAM GROUP SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, (Виконавець) та ТзОВ «Ойл Транс Маркет» (Замовник) укладено договір №38 на надання транспортно - експедиційних послуг.
Відповідно до п. 1.1. договору Виконавець надає Замовнику за винагороду послуги з транспортно - експедиційного обслуговування експортних, імпортних вантажів Замовника, що включають в себе: організацію перевезення всіма необхідними видами транспорту, оплату послуг перевізників за рахунок Замовника, організацію зберігання, огляду, вантажно - розвантажувальних робіт, інші послуги відповідно до узгоджених умов (заявок Замовника) згідно нормам застосованого права.
Згідно п.1.2. Договору під вантажем в цьому Договорі розуміється майно, що належить Замовнику або третім особам, від імені або в інтересах яких діє Замовник, зокрема, але не виключно: одиниці накатної техніки, вантажі, що перевозяться в контейнерах, навалочні вантажі та інші.
У відповідності до п. 2.2.6. договору до обов'язків Замовника входить, зокрема сплачувати рахунки Виконавця в узгоджений термін.
За положеннями п. 2.4.1. договору Виконавець має право отримувати від Замовника плату, здійснених Виконавцем при виконанні договору.
Згідно з п.3.1. договору перелік послуг узгоджується сторонами шляхом обміну електронними листами, узгоджена ціна замовлених послуг вказується в заявці.
Відповідно до п.3.2. договору Замовник зобов'язаний сплатити за послуги та витрати Виконавця згідно з виставленими рахунками Виконавця. Рахунок Виконавця, надісланий за допомогою електронних засобів зв'язку на електронну пошту: gnatik@yahoo.com вважається належним чином отриманим Замовником і підлягає оплаті в строк, встановлений цим Договором.
Пунктом 3.3. договору встановлено, що термін оплати рахунків в порядку передоплати або після оплати - протягом 14 днів з моменту отримання скану рахунку від Виконавця на електронну пошту Замовника. Сторони визнають вид оплати (передплата або ж після оплата в інвойсі).
Пунктом 3.4. договору визначено те, що валютою договору є USD та / або Євро та або /Польський злотий.
Відповідно до п. 3.5. договору зобов'язання Замовника по оплаті вважається виконаним з моменту зарахування коштів на рахунок Виконавця.
Згідно із п. 4.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором Виконавець та Замовник несуть відповідальність відповідно до законодавства.
У разі порушення Замовником строків оплати рахунку Виконавця більше ніж на 15 днів, Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцю штраф у розмірі суми заборгованості (п.4.6. договору).
Відповідно до п. 7.4 договору у разі, якщо між сторонами є спір, зацікавлена сторона має право звернутися до суду для вирішення спору. Сторони домовилися про те, що всі спори, які стосуються стягнення заборгованості за надані послуги з Замовника на користь Виконавця розглядаються в суді за місцезнаходженням Замовника, а саме: у відповідному Господарському суді України і під час розгляду цих спорів має бути застосовано законодавство України. Інші спори, які не стосуються стягнення грошових коштів Виконавцем з Замовника розглядаються в судовому порядку, який визначений законодавством Польщі і до врегулювання цих спорів підлягає застосуванню законодавство Польщі.
Згідно з п. 8.1. договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2025 року, а в частині, що стосується розрахунків, до закінчення розрахунків.
В матеріалах справи наявна копія Заявки №25/02 від 24.10.2024 року до договору №38.
Відповідно до п. 1 вказаної заявки Виконавець зобов'язаний організувати надання послуги морського транспорту вантажу Замовника, вид упаковки 91 Packages, маса вантажу 19014 кг, по маршруту: місце завантаження - NINGBO, China; місце розвантаження - Гданськ, Польща. Вартість послуг: 9281,05 доларів США.
Згідно із п. 2 заявки Виконавець зобов'язаний організувати надання послуг автомобільного транспорту вантажу Замовника, вид упаковки 91 Packages, маса вантажу 19014 кг, по маршруту: місце завантаження - Гданськ, Польща; місце розвантаження - Ужгород, Україна, довжина маршруту 903 km. Ввартість послуг: 3020,00 доларів США.
Відповідно до п.3 Заявки Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцю за послуги, які визначені в цій заявці суму в розмірі 12301,05 доларів США.
Як вбачається з копії Акта наданих послуг №1202 від 12.02.2025 року до договору №38 його підписанням сторони підтвердили те, що Виконавець надав, а Замовник отримав наступні послуги:
-Виконавець надав Замовнику послуги з організації перевезення вантажу Замовника морським транспортом: вид упаковки 91 Packages, маса вантажу 19014 кг, по маршруту: місце завантаження - NINGBO, China; місце розвантаження - Гданськ, Польща. Вартість послуг: 9281,05 доларів США;
-Виконавець надав послуги з організації перевезення вантажу Замовника автомобільним транспортом, вид упаковки 91 Packages, маса вантажу 19014 кг, по маршруту: місце завантаження - Гданськ, Польща; місце розвантаження - Ужгородська обл., Україна, довжина маршруту 903 km. Вартість послуг: 3020,00 доларів США.
Відповідно до п. 2 Акта Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцю за послуги, які визначені в цьому акті наданих послуг суму в розмірі 12301,05 доларів США.
Пунктом 3 вказаного Акта зазначено, що Замовник не має претензії до Виконавця щодо обсягу наданих послуг.
21.01.2025 року Виконавцем було відправлено Замовнику інвойс на суму 12301,05 доларів США з встановленим строком оплати до 04.02.2025 року.
В матеріалах справи наявна копія претензії від 19.02.2025 року, надіслана позивачем відповідачу з вимогою оплати 12301,05 доларів США.
У додатках до вказаної претензії зазначено, що до претензії Позивачем було надано копію договору, копію заявки, копію акта наданих послуг, оригінал інвойсу.
В матеріалах справи наявна копія опису вкладення з номером 0820500716212, в якому в графі «Найменування вкладення» зазначено, зокрема оригінал претензії від позивача та оригінал інвойсу на суму 12301,05 доларів США з поштовим відтиском АТ «Укрпошта» із зазначенням дати 04.03.2025 року.
Також матеріали справи містять копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за номером 0820500716212, з якого вбачається, що 07.03.2025 року представником відповідача вручено повідомлення від позивача, зокрема претензію, про що міститься відповідна відмітка на вказаному рекомендованому повідомленні.
13.03.2025 року на електронну адресу o.bielashko@transstream.eu з електронної адреси gnatik@yahoo.com надійшла відповідь на претензію за підписом директора ТзОВ «Ойл Транс Маркет», датована 12.03.2025 року. Відповідно до змісту відповіді на претензію, Відповідач повідомляв про визнання факту наданих послуг і про те, що вже сплатив кошти за надання послуг автомобільного транспорту. Просив виключити з рахунку суму 2500 дол.США, змінити вартість морського перевезення з 7940 дол.США на вартість фрахту звичайного контейнера, або надати документальне підтвердження про оплату за UN-контейнер з відповідними документами на перевезення небезпечних вантажів та надати інших рахунок.
В матеріалах справи № 907/468/25 відсутні докази (платіжні документи) по оплаті відповідачем отриманих послуг за договором від 24.10.2024 року №38.
У справі наявна копія відповіді позивача за результатами розгляду відповіді на претензію відповідача, датована 17.03.2025 року, до якої позивач додав копії документів на підтвердження обсягу і вартості наданих послуг.
Невиконання з боку відповідача зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг стало підставою для звернення з позовом до суду.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Предметом позову у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 24602,1 доларів США, що еквівалентно 1018108,70 грн., з мотивів неналежного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості наданих позивачем транспортно-експедиційних послуг за Договором на транспортне експедирування №38 від 24.10.2024 року.
За встановленими судом обставинами, 24.10.2024 року між TRANSSTREAM GROUP SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, (Виконавець) та ТзОВ «Ойл Транс Маркет» (Замовник) укладено договір №38 на надання транспортно - експедиційних послуг, відповідно до умов якого виконавець надає замовнику за винагороду послуги з транспортно - експедиційного обслуговування експортних, імпортних вантажів Замовника, що включають в себе: організацію перевезення всіма необхідними видами транспорту, оплату послуг перевізників за рахунок Замовника, організацію зберігання, огляду, вантажно - розвантажувальних робіт, інші послуги відповідно до узгоджених умов (заявок Замовника) згідно нормам застосованого права (п. 1.1. договору).
Отже, укладений договір став підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами.
Відповідно до п. 7.4 договору у разі, якщо між сторонами є спір, зацікавлена сторона має право звернутися до суду для вирішення спору. Сторони домовилися про те, що всі спори, які стосуються стягнення заборгованості за надані послуги з Замовника на користь Виконавця розглядаються в суді за місцезнаходженням Замовника, а саме: у відповідному Господарському суді України і під час розгляду цих спорів має бути застосовано законодавство України.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 6 цього Кодекс сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, викладені у договорі зобов'язання є обов'язковими до виконання сторонами вказаного договору. Сторони на власний розсуд визначають у межах, передбачених законодавством, права та обов'язки сторін укладеного договору та умови, за яких відповідні права та обов'язки настають.
Статтею 3 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» передбачено, що відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.
За змістом статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно із частиною 1 статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
У цій справі судом встановлено, що у відповідності до умов Договору та Заявок позивач взяв на себе зобов'язання здійснити за винагороду послуги з транспортно - експедиційного обслуговування експортних, імпортних вантажів Замовника.
За встановленими судом обставинами, надання позивачем послуг відповідачу підтверджується наявними у справі копіями: договору №38 на надання транспортно - експедиторських послуг від 24.10.2024 р.; заявки №25/02 від 24.10.2024р. до договору №38 на надання транспортно - експедиторських послуг від 24.10.2024р.; акта наданих послуг №1202 від 12 лютого 2025 року; інвойсу від 21.01.2025 року; листа безпеки матеріалу (Material Safety Data Sheet) ВSM 24104; листа безпеки матеріалу (Material Safety Data Sheet) ВSM 48100; листа безпеки матеріалу (Material Safety Data Sheet) ВSM 48200; листа безпеки матеріалу (Material Safety Data Sheet) ВSM 48280; комерційного інвойсу від компанії Bluesun Solar Co.,Ltd ; Т1; коносаментів; замовлення на доставку (delivery order); листування електронною поштою з перевізником ПП «Евентус - Логістик»; інвойсом на суму 7358 USD (доларів США) від AAA China Limited від 12.02.2024 р. щодо контейнера (CAXU8185795) №TRANSSTREAM#0128; платіжки про підтвердження трансакції від 14.03.2025 на суму 9474,78 USD по інвойсу ААА China limited.pdf; інвойсу №7523384779 за послуги в порту прибуття на суму 396.26 USD (доларів США); платіжки на суму 968, 87 USD (доларів США) на підтвердження оплати інвойсу № 7523384779; СМR; заявки від 20.01.2025 р. на послуги транспортного перевезення по маршруту Польща, Гданськ - Україна, Ужгород (між підрядником та субпідрядником); копією Декларації про небезпечні вантажі.
У відповідності з частиною 1 статті 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Відповідно до статті 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
За змістом статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Вище зазначено, що відповідно до п. 1 Заявки №25/02 від 24.10.2024 року Виконавець зобов'язаний організувати надання послуги морського транспорту вантажу Замовника, вид упаковки 91 Packages, маса вантажу 19014 кг, по маршруту: місце завантаження - NINGBO, China; місце розвантаження - Гданськ, Польща. Вартість послуг: 9281,05 доларів США.
Згідно із п. 2 заявки Виконавець зобов'язаний організувати надання послуг автомобільного транспорту вантажу Замовника, вид упаковки 91 Packages, маса вантажу 19014 кг, по маршруту: місце завантаження - Гданськ, Польща; місце розвантаження - Ужгород, Україна, довжина маршруту 903 km. Ввартість послуг: 3020,00 доларів США.
Відповідно до п.3 Заявки Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцю за послуги, які визначені в цій заявці суму в розмірі 12301,05 доларів США.
Отже, вказаною заявкою сторони погодили послуги, які повинні надатися позивачем, а також суму, яка повинна бути оплачена відповідачем за надані позивачем послуги.
Вказана заявка підписана обидвома сторонами, що дає підстави для висновку про те, що відповідач погодився на оплату послуг в розмірі 12301,05 доларів США.
Актом наданих послуг №1202 від 12.02.2025 року до договору №38 сторони підтвердили, що Виконавець надав Замовнику: послуги з організації перевезення вантажу Замовника морським транспортом: вид упаковки 91 Packages, маса вантажу 19014 кг, по маршруту: місце завантаження - NINGBO, China; місце розвантаження - Гданськ, Польща. Вартість послуг: 9281,05 доларів США; - послуги з організації перевезення вантажу Замовника автомобільним транспортом, вид упаковки 91 Packages, маса вантажу 19014 кг, по маршруту: місце завантаження - Гданськ, Польща; місце розвантаження - Ужгородська обл., Україна, довжина маршруту 903 km. Вартість послуг: 3020,00 доларів США.
Відповідно до п. 2 Акта Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцю за послуги, які визначені в цьому акті, у розмірі 12301,05 доларів США.
Пунктом 3 вказаного Акта зазначено, що Замовник не має претензій до Виконавця щодо обсягу наданих послуг. Відтак, відповідач визнав надані позивачем послуги, а також вартість наданих послуг в сумі 12301,05 доларів США.
Відповідно до п.3.2. договору Замовник зобов'язаний сплатити за послуги та витрати Виконавця згідно з виставленими рахунками Виконавця. Рахунок Виконавця, надісланий за допомогою електронних засобів зв'язку на електронну пошту: gnatik@yahoo.com вважається належним чином отриманим Замовником і підлягає оплаті в строк, встановлений цим Договором.
Пунктом 3.3. договору встановлено, що термін оплати рахунків в порядку передоплати або після оплати - протягом 14 днів з моменту отримання скану рахунку від Виконавця на електронну пошту Замовника. Сторони визнають вид оплати (передплата або ж після оплата в інвойсі).
В пункті 3.4. договору визначено, що валютою договору є USD та / або Євро та або /Польський злотий.
21.01.2025 року Виконавцем було відправлено Замовнику рахунок-фактуру (інвойс) на суму 12301,05 доларів США з встановленим строком оплати до 04.02.2025 року.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із п. 4.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором Виконавець та Замовник несуть відповідальність відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 4.6. договору у разі порушення Замовником строків оплати рахунку Виконавця більше ніж на 15 днів, Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцю штраф у розмірі суми заборгованості.
Отже, сторонами укладеного договору встановлена відповідальність за порушення Замовником строків оплати рахунку Виконавця більше ніж на 15 днів.
Суд першої інстанції зазначив, що відповідач у порушення норм закону, умов Договору у визначений в п. 3.3. Договору строк взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості транспортно-експедиторських послуг в повній мірі не виконав, допустивши, таким чином, перед позивачем заборгованість, яка становить 12301,05 доларів США, що не заперечено відповідачем належними та допустимими доказами.
В оскарженому рішенні суд також зазначив, що позивачем було відправлено відповідачу інвойс на суму 12301,05 доларів США, який він повинен був сплатити до 04.02.2025 року.
Отже, право на застосування штрафних санкцій у позивача по відношенню до відповідача на підставі п.4.6. договору виникло, починаючи з 19.02.2025 року.
Зважаючи на встановлені у цій справі обставини, колегія суддів констатує, що наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі не спростовують факту підписання ним акта наданих послуг №1202 від 12.02.2025 року, в якому відповідач визнав надання позивачем послуг та погодився сплатити за ці послуги 12301,05 доларів США.
З урахуванням вищенаведених правових норм, оцінивши доводи скаржника в сукупності з наявними матеріалами справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правомірно, законно та обґрунтовано задовольнив позов та стягнув з відповідача 12301,05 доларів США основного боргу та суму штрафних санкцій в розмірі 12305,05 доларів США (відповідно до умов, визначених в п.4.6. договору).
Таким чином, оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, із з'ясуванням усіх обставин, що мають значення для справи.
Стосовно аргументів скаржника про зменшення розміру пені необхідно зазначити таке.
Відповідно до частини 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Отже, суд, застосовуючи дискрецію для вирішення питання зменшення неустойки, виходить із конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, котрі водночас мають узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 551 ЦК України.
Подібна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду 15.06.2022 року у справі №922/2141/21 та у постанові від 20.08.2025 року у справі № 904/1211/24.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач не подавав до суду першої інстанції заяви (клопотання) про зменшення пені та доказів на обгрунтування підстав для такого зменшення.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч.ч.1, 3 ст.269 ГПК України).
Отже, враховуючи те, що відповідач не звертався до суду першої інстанції із заявою (клопотанням) про зменшення розміру штрафних санкцій, не подавав доказів на обгрунтування підстав для такого зменшення, колегія суддів, в силу положень ст.269 ГПК України, позбавлена можливості зменшити належний до стягнення розмір пені на стадії апеляційного провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
За наслідками апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Закарпатської області від 12.06.2025 року у справі №907/468/25.
Суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне, обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл Транс Маркет» б/н від 16.07.2025 року (вх.№01-05/2227/25 від 17.07.2025 року) залишити без задоволення, рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.06.2025 року у справі №907/468/25 - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в Господарський суд Закарпатської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя Н.М. Кравчук
Суддя І.Ю. Панова