Єдиний унікальний номер 448/2051/25
Провадження № 3-зв/448/7/25
13.11.2025 року м.Мостиська
Суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши заяву судді Мостиського районного суду Львівської області Гіряк Світлани Іванівни про самовідвід у справі №448/2051/25 (провадження №3/448/1072/25) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),
До Мостиського районного суду Львівської області від Управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП відносно громадянки ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2025 року автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи визначено суддю Кічака Ю.В.
Постановою судді Мостиського районного суду Львівської області Гіряк С.І. від 11.11.2025 року заяву судді Мостиського районного суду Львівської області Кічака Ю.В. про самовідвід задоволено; суддю Мостиського районного суду Львівської області Кічака Ю.В. відведено від розгляду справи №448/2051/25 (провадження №3/448/1072/25) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 172-6 КУпАП; матеріали справи передано до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого судді в порядку автоматизованого розподілу.
Надалі, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2025 року автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи визначено суддю Гіряк С.І.
12.11.2025 року суддя Гіряк С.І. подала до суду заяву про самовідвід від розгляду даної справи. Заява про самовідвід мотивована тим, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 є присяжною Мостиського районного суду Львівської області та неодноразово брала участь у судових засіданнях вказаного суду. Постало питання можливості розгляду справи суддею Мостиського районного суду Львівської області і чи такий розгляд не викличе сумніву в безсторонності та неупередженості не лише в очах стороннього спостерігача, але і особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. З огляду на вищенаведене, з метою нівелювання в очах суспільства і особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, сумніву щодо неупередженості, безсторонності та справедливості розгляду справи, суддею заявлено самовідвід від розгляду даної справи.
Вивчивши заяву про самовідвід судді Гіряк С.І., вважаю її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами статті 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним, відповідно до закону.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді або самовідвід, відповідно, не передбачають порядку розгляду заяви про відвід (самовідвід).
Незважаючи на те, що нормами КУпАП не регламентуються питання щодо вирішення самовідводу судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, такий самовідвід має вирішуватись у відповідності з вимогами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, які підлягають застосуванню як джерело права відповідно до статті 9 Конституції України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Тому, з метою додержання принципу законності, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі кримінального процесуального права, та при вирішенні питання про відвід чи самовідвід судді, керуватися статтею 75 КПК України.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя, або присяжний не може брати участь у розгляді провадження за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 в справі «Білуха проти України», наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.
Також, відповідно до положень пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Так, статус присяжного, як і статус судді, визначений Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Статтею 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, колегією суддів, а також за участю присяжних.
Статтями 63 та 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону.
Відповідно до статті 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним за час виконання ними обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків із здійснення правосуддя.
З аналізу вказаних норм закону слідує, що присяжний, у визначених законом випадках залучається для здійснення правосуддя відповідним судом та, виконуючи обов'язки у суді, отримує відповідну винагороду.
Враховуючи вищенаведене, оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності у справі №448/2051/25, ОСОБА_1 є присяжною у Мостиському районному суді Львівської області та неодноразово брала участь при розгляді справ у вказаному суді, де здійснює правосуддя, в тому числі і суддя Гіряк С.І., з метою забезпечення дотримання вимог положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також уникнення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості суду при вирішенні даної справи, вважаю за необхідне заяву про самовідвід задовольнити.
Керуючись статтями 245, 246, 283, 284 КУпАП, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суддя,
Заяву судді Мостиського районного суду Львівської області Гіряк Світлани Іванівни про самовідвід - задовольнити.
Відвести суддю Мостиського районного суду Львівської області Гіряк Світлану Іванівну від розгляду справи №448/2051/25 (провадження №3/448/1072/2025) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Матеріали справи передати до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого судді в порядку автоматизованого розподілу.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В.Кічак