Єдиний унікальний номер: 448/2259/24
Провадження № 2/448/185/25
(повний текст)
03.11.2025 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі судового засідання Романченко І.А.,
з участю позивачки ОСОБА_1 ,
її представника - адвоката Гриньо М.І.
та представника відповідача - Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області - Синиці І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Яксманицький Роман Степанович про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Гриньо М.І. звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його довірительки дядько ОСОБА_2 . Стверджує, що після смерті такого залишилось спадкове майно, в тому числі 1/2 частка земельної ділянки площею 4,1824га, що розташована на території колишньої Балицької сільської ради Яворівського району Львівської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Вказує, що на момент смерті спадкодавця ОСОБА_2 позивачка проживала окремо від нього. Крім того, після відкриття спадщини внаслідок смерті ОСОБА_2 позивачка постійно хворіла, що підтверджено відомостями, які містяться у її медичній карті хворого. Окрім цього, у період з 13.05.2022р. по 20.10.2022р. позивачка регулярно їздила у РП, де проходила обстеження і лікування очей. Відтак, через зазначені обставини його довірителька (позивачка) своєчасно не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а тому вважає, що позивачка пропустила строк подачі заяви до нотаріуса з поважних причин.
Покликається і на те, що спадкоємцем за законом після смерті дядька ОСОБА_2 також є рідний брат позивачки - ОСОБА_3 , однак такий спадщину не прийняв, що стверджується довідкою виконавчого комітету Шегинівської сільської ради Яворівського району, з якої вбачається, що ОСОБА_3 не був зареєстрований за місцем реєстрації і проживання спадкодавця ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім цього, ОСОБА_3 був призваний по мобілізації до лав ЗСУ та на даний час числиться як зникла особа, що стверджується сповіщенням територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 09.10.2024 року.
З огляду на викладене, просить суд ухвалити рішення, яким визначити його довірительці - позивачці ОСОБА_1 додатковий строк в 3 місяці, який буде достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок смерті ОСОБА_2 .
04.02.2025 року через підсистему «Електронний суд» від сторони відповідача в особі сільського Голови Шегинівської сільської ради Яворівського району Павуцьо О. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. У вказаному відзиві сторона відповідача в повному обсязі заперечує проти позовних вимог сторони позивача виходячи з наступного. Так, померлому ОСОБА_2 належала 1/2 частка земельної ділянки, площею 4,1824 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території колишньої Балицької сільської ради. В свою чергу, інша частина (1/2) вказаної земельної ділянки належала племіннику ОСОБА_3 , оскільки такий згідно наданої старостою старостинського округу інформації, з 2005 року постійно проживав із своїм дядьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі і на час смерті такого. Разом з тим, ОСОБА_3 в липні 2024 року був мобілізований до лав ЗСУ, однак з 27.08.2024 року числиться як безвісти зниклим, що стверджується сповіщенням територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Таким чином, оскільки останній проживав із спадкодавцем на час смерті, відповідно спадщину прийняв, вважають, що саме ОСОБА_3 являється належним відповідачем по даній справі, а не орган місцевого самоврядування в особі Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області. З огляду на наведені обставини, просили у задоволенні даного позову відмовити в повному обсязі.
02.06.2025 року від сторони відповідача на адресу суду надійшли додаткові пояснення з приводу заявлених позовних вимог сторони позивача. У вказаних поясненнях сторона відповідача зазначає, що причини пропущення строку для прийняття спадщини, вказані позивачкою, не можуть бути визнані як поважними. Як підтвердження вказаних обставин сторона позивача надала виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого про перебування на лікуванні у період з 17.05.2022р. по 26.05.2022р., довідку до акту МСЕК про встановлення ІІІ групи інвалідності та копії сторінок закордонного паспорта, з відмітками про перетин державного кордону. Разом з тим, із наданої позивачкою копії закордонного паспорта неможливо достовірно встановити кількість днів перебування ОСОБА_1 на території РП, і такою не були надані відповідні докази, що ці поїздки були пов'язані саме з лікуванням. Покликались і на те, що належним відповідачем у даній справі являється саме ОСОБА_3 , оскільки такий спадщину після смерті дядька ОСОБА_2 прийняв, а не орган місцевого самоврядування - Шегинівська сільська рада Яворівського району Львівської області, як про це зазначила сторона позивача, а тому просили відмовити у задоволенні даного позову в повному обсязі.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю з підстав, що викладені у позовній заяві. Просила суд визнати причини пропущення нею строку на прийняття спадщини поважними та визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті дядька ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Додатково зазначила, що її брат ОСОБА_3 , як спадкоємець майна ОСОБА_2 попросив її оформити спадщину (1/2 частку земельної ділянки) після смерті останнього, так як його було мобілізовано до лав ЗСУ. Зазначила, що у випадку повернення брата із війни, «віддарує» такому земельну ділянку, яку має намір успадкувати. Покликалась на те, що на даний час ОСОБА_3 рахується безвісти зниклим.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Гриньо М.І. підтримав вимоги своєї довірительки, просив суд такі задоволити. Зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер довірительки дядько ОСОБА_2 , котрому належала 1/2 частка земельної ділянки, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За життя спадкодавець ОСОБА_2 не розпорядився своїм майном, в тому числі вказаною частиною земельної ділянки. Разом з тим його довірителька звернулась в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , однак нотаріус повідомив її, що така пропустила строк звернення із заявою про прийняття спадщини. Покликався на те, що його довірителька пропустила вказаний строк із поважних причин, зокрема, через постійне перебування на лікуванні у зв'язку з незадовільним станом здоров'я. Щодо того, що спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_2 являється саме ОСОБА_3 , то зазначив, що такий не був зареєстрований разом із спадкодавцем на час смерті, а лише проживав із таким, тому згідно вимог ЦК України не вважається таким, що прийняв спадщину, і відповідно не є належним відповідачем по даній справі. Окрім цього ОСОБА_3 у липні 2024 року було мобілізовано до лав ЗСУ, однак в кінці серпня того ж таки року стало відомо, що під час виконання бойового завдання ймовірно загинув, тому інших спадкоємців після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , окрім як його довірительки немає.
Представник Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області - Синиця І.Р., в судовому засіданні проти позову заперечував, при цьому посилався на відзив на позов та додаткові пояснення. Окремо суду наголосив на тому, що належним відповідачем у даній справі являється саме громадянин ОСОБА_3 , котрий проживав із спадкоємцем на час смерті, а не орган місцевого самоврядування в особі Шегинівської сільської ради Яворівського району, як про це зазначила сторона позивача.
Третя особа - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Р.С. в судове засідання не з'явився, проте надіслав заяву, у якій просить розглянути дану справу у його відсутності. У вказаній заяві також зазначив, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в нотаріальній конторі не заводилась, на підтвердження чого надав інформаційну довідку зі Спадкового реєстру.
Заслухавши думку учасників процесу, зокрема позивачки, її представника і представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення щодо позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.ст.2, 4 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Спірні правовідносини регулюються 6 книгою «Спадкове право» Цивільного кодексу України.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що видане відповідно свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 05 квітня 2022 року. За життя спадкодавець ОСОБА_2 своїм майном не розпорядився.
Із повідомлення приватного нотаріуса Яворівського районного нотаріального округу Яксманицького Р.С. за №42/01-16 від 24.01.2025 р. вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в нотаріальній конторі не заводилась, що підтверджується інформаційною довідкою за №79804645 зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину).
З довідки, виданої виконавчим комітетом Шегинівської сільської ради Яворівського району за №187 від 13.11.2024 року вбачається, що громадянин ОСОБА_2 , 1951р.н., котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на час смерті був зареєстрований та постійно проживав в АДРЕСА_1 , де разом з ним проживав без реєстрації з 2005 року його племінник ОСОБА_3 , 1993р.н.
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С. із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , однак отримала відмову у зв'язку із спливом шестимісячного строку на подання заяви, проте їй було рекомендовано звернутись до суду для вирішення вказаного питання.
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч.1 ст.1223 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ч.ч.1, 2 ст.1269 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).
Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені ст.1272 ЦК України, зокрема ч.1 якої передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦК України). За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03.10.2018 по справі № 2516/1356/12-ц, від 15.01.2020 по справі № 200/9984/16-ц, від 20.12.2021 по справі № 502/1603/18, від 24.05.2023 по справі № 291/559/21 та інших.
Як слідує із наявних у матеріалах справи доказів, у встановлений законодавством строк ОСОБА_1 (позивачка) не подала заяву про прийняття спадщини, не була зареєстрована за місцем проживання померлого, що стверджується матеріалами даної цивільної справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року по справі №523/9076/16-ц зроблений висновок, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження по справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Судом враховується, що під час вирішення зазначеного спору у судовому засіданні, від позивача та/або його представника до початку першого судового засідання по справі не надходило суду клопотання про залучення до участі співвідповідача або про заміну первісного відповідача належним відповідачем. Сторона позивача не довела, що не знала та не могла знати до подання позову по справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст.48 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 10.11.2021 по справі № 759/19779/18 зазначено, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 по справі № 280/4/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 по справі № 523/9076/16-ц зазначила, що пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, однак не є підставою для відмови у відкритті провадження по справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо неналежного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Згідно ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов поданий не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження по справі.
Після спливу строків, зазначених у ч.ч. 1, 2 ст.51 ЦПК України, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивачем доведено, що він не знав та не міг знати до подання позову по справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов'язок визначити відповідача по справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду із клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє.
Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання із обґрунтуванням необхідності такої заміни.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за позовом. Установлення цієї обставини є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Для визнання відповідача неналежним, крім названої обставини, суд повинен мати відомості про те, що обов'язок відповідати за позовом покладений на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки у випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, тобто належного відповідача.
Так, у цій справі предметом позову є визначення за позивачкою ОСОБА_1 додаткового строку в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини щодо спадкового майна ОСОБА_2 , в тому числі 1/2 частки земельної ділянки.
Позивачкою ОСОБА_1 заявлено вимогу до Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області. Однак, вказана особа не порушувала прав позивачки та не має власного матеріально-правового інтересу по справі. Представник відповідача у відзиві на позов та додаткових поясненнях стверджував, що Шегинівська сільська рада Яворівського району є неналежним відповідачем по справі із зазначенням належного відповідача - ОСОБА_3 .
Під час розгляду справи будь-яких протиправних дій відповідача не встановлено. Від позивачки та/або його представника до початку першого судового засідання по справі не надходило суду клопотання згідно ст.51 ЦПК України.
Згідно ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. З урахуванням принципу диспозитивності, суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним або залучення співвідповідача з власної ініціативи.
За таких обставин, пред'явлення позову до неналежного відповідача - Шегинівської сільської ради Яворівського району є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
При цьому, позивачка ОСОБА_1 не позбавлена права на судовий захист шляхом подання позову до належного відповідача за своїми позовними вимогами.
У статтях 15 і 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Послідовна практика Великої Палати Верховного Суду підтримує правову позицію за якою спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі дії мають бути ефективними, тобто призводити до того результату, на який вони спрямовані. Інакше кажучи, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року у справі № 904/1448/20 (пункт 5.31), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 9 лютого 2022 року у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17(пункт 56), від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (пункт 33.2), від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 (пункт 58), від 3 серпня 2022 року у справі № 910/9627/20 (пункт 8.45) та інші).
Також, Верховний Суд неодноразово констатував, що спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.
Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах в одній чи декількох судових юрисдикціях) є неприпустимим. Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц (пункт 82), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20 жовтня 2021 року у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21 вересня 2022 року у справі 908/976/190 (пункт 5.6), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункт 44), від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 29), від 12 липня 2023 року у справі № 757/31372/18-ц (пункт 62)).
Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести обставини, що мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 по справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 по справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог.
Стороною позивача протилежного суду не доведено, наведені стороною відповідача обставини та факти не спростовані. Інших клопотань, заяв, стороною позивача не заявлено.
Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст.129 Конституції України).
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову позивачки ОСОБА_1 , з наведених вище мотивів і підстав.
При ухваленні рішення із вищезазначених підстав, суд вважає недоцільним робити аналіз іншим обставинам і доказам, досліджених в судовому засіданні, оскільки суд не розглядає обґрунтованість позовних вимог та не вирішує спір по суті.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного.
Розподіл судових витрат між сторонами регулюється ст.141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із тим, що у задоволенні позовних вимог позивачки ОСОБА_1 було відмовлено, тому судові витрати понесені стороною позивача необхідно покласти на таких.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Яксманицький Роман Степанович про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 13.11.2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , проживаюча та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: Шегинівська сільська рада Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ: 04371928; місцезнаходження: 81321, Україна, Яворівський район, Львівська область, с.Шегині, вул.Героїв України, буд.184;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, офіс 22-25, Яворівського району Львівської області.
Суддя Ю.В.Кічак