Справа № 643/20022/25
Провадження № 1-кс/643/6459/25
13.11.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові клопотання слідчого СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Салтівської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні № 12025221170003152 від 11.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого, який зареєстрований та фактично проживає: АДРЕСА_1 ,
Слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова 13.11.2025 надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025221170003152 від 11.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 186 КК України.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та обґрунтованою підозрою, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи раніше засудженим за корисливі злочини, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість на шлях виправлення і перевиховання не став, відповідних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.
Так, 11.11.2025 року приблизно о 13:53 год., у період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022, строк дії, якого неодноразово продовжено, ОСОБА_5 перебував за адресою: м. Харків, Салтівське Шосе, 149, у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », де здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП « ОСОБА_7 », в цей час у ОСОБА_5 виник раптовий злочинний протиправний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужого майна.
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на відкрите заволодіння чужого майна, ОСОБА_5 , повторно з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, шляхом проникнення до сховища, відкрито для потерпілої, скориставшись відсутністю на місці касової зони працівника магазину, заліз до касового апарату та відкрито заволодів грошовими коштами у розмірі 4 000 грн.
В цей час потерпіла ОСОБА_8 , помітила незаконні дії ОСОБА_5 та почала бігти до нього з вимогою зупинитися. В свою чергу ОСОБА_5 ігноруючи вимогу ОСОБА_8 , утримуючи вищевказані грошові кошти при собі, почав вибігати з вказаного магазину.
У цей момент потерпіла ОСОБА_8 , побігла за останнім та голосно зверталася до ОСОБА_5 з метою припинити його протиправні дії. Проте, ОСОБА_5 усвідомлюючи, що його дії викриті та що працівник магазину вимагає припинити злочин, від вчинення злочину не відмовився та відкрито, не реагуючи на зауваження потерпілої, демонструючи явне небажання повернути викрадене майно, яке утримував при собі, покинув приміщення магазину, заволодівши вищевказаними грошовими коштами відкрито на очах у потерпілої ОСОБА_8 та розпорядився ними на власний розсуд.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 , потерпілій ОСОБА_8 завдано матеріальну шкоду на суму 4 000 гривень.
11.11.2025 о 22:58 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманирй у порядку ст. 208 КК України.
12.11.2025 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , належним чином було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
На цей час вбачаються підстави для застосування до ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з тим, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Таким чином, вищенаведені факти доводять обставини, які свідчать про:
1.наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення - злочину передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України;
2.наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.недостатність застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Досудове розслідування даного кримінального правопорушення наразі не завершено, триває у зв'язку з необхідністю проведення низки слідчих та інших процесуальних дій з метою виконання завдань кримінального провадження, зокрема, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, через недоведеність ризиків, а також необґрунтованістю підозри. Зазначив, що сума збитків органом досудового розслідування встановлена лише зі слів потерпілої, проте доказів розміру збитків не надано.
Підозрюваний підтримав позицію захисника, а також повідомив, що дійсно вчинив інкриміновані йому дії. Проте, сума коштів якими він заволодів не 4000,00 грн, а 2000,00 грн, оскільки після вчиненого, він їх перерахував. Зазначив, що дуже розкаюється у вчиненому, процесуальні обов'язки буде сумлінно виконувати, просив обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, встановив таке.
Слідчим відділом Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025221170003152 від 11.11.2025, у якому громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину на момент вирішення питання про взяття під варту має відповідати стандарту «розумна підозра». Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (справа «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Об'єднаного Королівства», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ердагоз проти Туреччини», 1997 рік). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому, суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.
На переконання слідчого судді, фактів й інформації, які переконливо свідчать про причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.
Так, 12.11.2025 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , належним чином було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Підозра ОСОБА_5 обґрунтовується наступними доказами: заявою потерпілого ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 ; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 ; протоколом слідчого експерименту від 11.11.2025 року; протоколом обшуку від 11.11.2025 року; протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України від 11.11.2025 року; протоколом огляду предмета від 11.11.2025 року; іншими доказами у сукупності.
При цьому слідчим суддею враховується, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінального провадження, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Положеннями ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
У § 36 рішення від 20.05.2010, яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний ОСОБА_5 , вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відтак, слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій такої особи.
Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час існують, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілу; можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, існує на тій підставі, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового слідства, а в подальшому від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності у зв'язку із тривалим терміном покарання у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років, який останньому може загрожувати у разі визнання його судом винним. Крім цього, ОСОБА_5 не працює, не навчається, не одружений, дітей не має, тобто не має міцних соціальних зв'язків, відтак є ґрунтовні підстави вважати, що він, перебуваючи на волі, враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, може вчинити такі дії, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, тобто існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на потерпілу також існує, оскільки підозрюваний у цьому кримінальному провадженні має право ознайомитись з матеріалами кримінального провадження, які містять контактні дані потерпілої, знає її місце роботи, а тому ОСОБА_5 може здійснювати вплив на потерпілу з метою зміни останньою своїх показань, щоб у подальшому уникнути кримінальної відповідальності.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, вчинити інше кримінальне правопорушення також існує, оскільки ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку із відсутністю законних джерел заробітку у органу досудового розслідування є всі підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Крім того, ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів та на даний час судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку. Так, вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 14.06.2021 засуджений за ч. 2 ст. 15 ст. 185 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі та звільнений умовно-достроково 22.10.2024.
Існування вказаних ризиків, разом з підозрою у вчиненні особливо тяжкого злочину в період дії воєнного стану вказує на обґрунтованість заявленого клопотання та недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Слідчим суддею встановлено відсутність підстав, визначених ч. 4 ст. 183 КПК України для не визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, за можливе застосувати до підозрюваного заставу у розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
При цьому, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження і є розумним з огляду на необхідність виконання його завдань.
Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, у зв'язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов'язки: не відлучатися із міста Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілою.
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого кримінального правопорушення, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя наголошує, що відповідно до положень ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 196, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 22:58 11.11.2025.
Строк дії ухвали до 09.01.2026.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваного під вартою його близьких родичів, членів сім'ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст. 111, 112 КПК України.
Визначити суму застави у розмірі 242240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 13.11.2025 у справі № 643/20022/25 (провадження № 1-кс/643/6459/25) відносно ОСОБА_5 . Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».
При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- не відлучатися із міста Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілою;
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Застава, не звернена у дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 14.11.2025 о 12:30.
Слідчий суддя ОСОБА_9