Справа № 385/1602/25
Провадження № 2/385/724/25
13.11.2025 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Венгрина М. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства із обмеженою відповідальністю ««УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в якій просить стягнути з відповідача борг за договором про відкриття кредитної лінії № 1422-1776 від 16.07.2024 у розмірі 40000,00 грн, з яких 8200,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 31800,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами та судові витрати по сплаті судового збору.
стислий виклад позиції сторін
В обґрунтування позову позивач вказує, що 16.07.2024 між ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1422-1776. Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит в розмірі 8200,00 грн для задоволення особистих потреб, строк кредитування - 300 днів, базовий період (проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов'язок сплатити відсотки за користування кредитом) - 14 календарний день, знижена процента ставка 1,20 % в день, стандартна процентна ставка - 1,50 % в день.
Позивачем з свого боку умови кредитного договору було виконано. Відповідач умови договору належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка ним у добровільному порядку не погашена. Станом на 02.09.2025 загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору, складають грошову суму у розмірі 44985,60 грн, з яких 8200,00 грн за тілом кредиту та 36555,60 грн за процентами та прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 230,00 грн. Разом з тим кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування програми лояльності, а саме часткового списання заборгованості за процентами в сумі 4985,60 грн за умови погашення решти заборгованості в сумі 40000,00 грн, що стало підставою для звернення позивачем до суду із даним позовом про стягнення заборгованості.
Відповідач у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором, - не подав, хоча вважається таким, що 27.10.2025 отримав судове рішення - ухвалу про відкриття спрощеного провадження від 10.10.2025, що скерована за адресою місця його реєстрації рекомендованим поштовим відправленням, відповідно до положення п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України. Відповідно, відповідач свою позицію у цій справі із обґрунтуванням його необхідними доказами не навів.
Інших передбачених ЦПК України заяв по суті справи від її учасників до суду не надходило.
заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі
Ухвалою судді від 10.10.2025 відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Судові документи направлялись Відповідачці за адресою зареєстрованого місця проживання і вважаються врученими відповідно до положення п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України.
Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке
Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід'ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У свою чергу критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.
Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно з ч. 2, 3 та 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за пред'явленими позовними вимогами цивільного характеру, а також причетність до порушення таких його прав відповідача ОСОБА_1 , встановив наступне.
Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення.
Встановлені судом цивільні правовідносини щодо порушення грошового зобов'язання й застосування відповідних наслідків цього, у тому числі й за кредитним договором, регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й протоколами до неї, Цивільним кодексом України, Законами України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та «Про електронну комерцію», іншими актами цивільного законодавства.
Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов'язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів
Судом встановлено, що 16.07.2024 між сторонами у цій справі, за допомогою вебсайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», та в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1422-1776. Відповідно до пункту 2.1 цього договору, позивач ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» як кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором. Пунктом 2.2 визначено, що позивач ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання йому кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих його потреб як позичальника, а він зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані позивачем ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. У відповідності до п. 4.6 кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою, ставкою). Розмір кредиту - 8200,00 грн, дата надання / видачі кредиту - 16.07.2024 (п. 4.1). Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит відповідачу: 300 календарних днів з моменту перерахування йому кредиту (п. 4.9). Дата повернення (виплати) кредиту - 11.05.2025. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов'язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Продовження строку кредитування в односторонньому порядку сторонами не допускається (п. 4.9). Базовий період 14 календарних днів (п. 4.4). Позичальник зобов'язується повертати отриманий кредит не пізніше ніж в останній день відповідних базових періодів. У разі несплати процентів за користування кредитом не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду позичальник зобов'язаний починаючи з наступного календарного дня сплачувати проценти за користування кредитом кожного календарного дня строку кредитування до дати погашення простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в повному обсязі У випадку погашення простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у повному обсязі в подальшому сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного базового періоду із урахуванням положень Договору (розділ. 5). Реальна річна процентна ставка складає 27138,17 % (п. 4.10). Орієнтовна загальна вартість кредиту 42345,16 грн (п. 4.11). Згідно п. 6.9 Договору позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитись від договору без пояснення причин, про що зобов'язаний повідомити кредитодавця до закінчення вказаних 14 днів шляхом направлення відповідного повідомлення у письмовій формі. Згідно п. 2.3. Договору, для мінімізації загальних витрат позичальника кредитодавець рекомендує здійснити повне погашення кредиту протягом перших 140 днів з дати отримання кредиту згідно зазначеного графіку. Згідно п. 5.3 якщо позичальник має намір повністю достроково повернути кредит, тобто до закінчення строку кредитування, позичальник сплачує у повному обсязі всю суму неповерненого кредиту та залишок несплачених процентів за фактичний строк користування кредитом за ставкою визначеною умовами договору. Також наведено розрахунок для повного погашення кредиту в останній день першого базового періоду. Згідно п. 10.2 Знижена процентна ставка становить 1.20% (одна ціла, двадцять сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору. Позичальник здійснює сплату процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою з першого дня користування Кредитом протягом усього періоду дії Договору за умови, якщо Позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує проценти за користування Кредитом, комісію за видачу Кредиту (якщо п.4.7 Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) та повертає Кредитодавцю отриманий Кредит згідно Графіка платежів за зниженою ставкою (який є Додатком 2 до цього Договору). У разі несплати Позичальником нарахованих згідно умов Договору процентів за користування Кредитом або комісії за видачу Кредиту (якщо п.4.7 Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) або частини суми Кредиту згідно графіка платежів за зниженою ставкою (який є Додатком 2 до цього Договору) не пізніше останнього дня будь-якого Базового періоду, з наступного дня подальше нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Стандартною процентною ставкою до дати повного погашення Позичальником заборгованості зі сплати процентів, комісії за видачу Кредиту (якщо п.4.7 Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) та суми Кредиту, включно з тою, обов'язок дострокового погашення якої у Позичальника виникає у зв'язку із простроченням сплати процентів та/або комісії (включаючи дату погашення заборгованості). З дати, наступної за днем повного погашення Позичальником заборгованості зі сплати процентів за користування Кредитом, комісії за видачу Кредиту (якщо п.4.7 Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) та частини суми Кредиту нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Зниженою процентною ставкою. (а.с. 12-21).
Кредитний договір підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним ідентифікатором (одноразовим паролем) А5211.
У справі також наявні копія правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) через сайт кредитодавця «creditcasa.com.ua» з викладеними умовами та положеннями (а.с. 24-31), а також таблиці обчислення загальної вартості кредиту (графік платежів за договором) за стандартною та зниженою процентною ставками (а.с. 31 зворот-34), які, як і кредитний договір, підписані позичальником ОСОБА_1 електронним ідентифікатором (одноразовим паролем) А5211.
У даній таблиці зазначено дату видачі кредиту, сума кредиту, проценти за користування кредитом, що відповідають умовам договору. Узгоджено графік погашення кредиту - кожні 14 днів та суми щомісячних платежів. Зокрема остаточне погашення заборгованості 11.05.2025, сума кредиту 8200,00 грн, проценти 26332,13 грн (за зниженою процентною ставкою), 32915,16 грн (за стандартною процентною ставкою), та комісія за нарахування кредиту разом 1230,00 грн.
Позивач ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 01.07.2024 надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 8200,00 грн на його банківський рахунок НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 1422-1776 від 16.07.2024 (а.с. 38) та листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від позивача ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay (а.с. 35-37).
З даних доказів, які суд вважає належними, допустимими, достовірними та достатніми вбачається, факт укладення кредитного договору та перерахування кредитних коштів на виконання його умов кредитодавцем.
При цьому суд виходить з того, що підписання договору, додатку до нього, правил відкриття кредитної лінії, паспорту споживчого кредиту з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає Закону України «Про електронну комерцію», в договорі викладені істотні умови такого. Також звертає увагу, що в графі “реквізити сторін» вказана інформація - прізвище, ім'я по батькові клієнта ОСОБА_1 , його РНОКПП, реквізити паспорта, адреса реєстрації, адреса електронної пошти, номер кредитної картки. Суд вважає, що зазначені дані могли бути повідомлені лише особисто позичальником при укладенні кредитного договору.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1422-1776 від 16.07.2024 відповідач ОСОБА_1 станом на 02.09.2025, останній порушив графік погашення заборгованості, сплативши лише 1000,00 грн 31.07.2024, у зв'язку з чим заборгованість становить 44985,60 грн (а. с. 39-41).
Узагальнена оцінка доводів та аргументів за результатами розгляду цієї справи
Між сторонами у справі було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору № 1322-1776 від 16.07.2024, такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію його правомірності, у зв'язку з чим кредитний договір № 1322-1776 від 16.07.2024 згідно зі ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов цього договору, натомість відповідач ОСОБА_1 не виконува зобов'язань за цим договором, допущену заборгованість у встановленому порядку та сумі не погашала. Строк кредитування завершився.
У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15 (провадження № 61-18379св21) зазначено, що «у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18)».
Слід зазначити що Договір про відкриття кредитної лінії № 1422-1776, що підписаний сторонами - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , містить узгоджені ними положення щодо встановлення розміру, порядку нарахування процентів, комісії.
Строк кредитування визначений договором - 300 днів, дата повернення кредиту - 11.05.2025 (п. 4.9), та, як встановлено судом, проценти нараховувались кредитодавцем в межах цього строку, що вбачається з розрахунку заборгованості.
За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ст. 627 ЦПК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Слід вказати, що вимога позивача про стягнення меншої суми - 40000,00 грн, у зв'язку з застосуванням програми лояльності та часткового списання боргу, відповідає принципу диспозитивності.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що Кредитний договір № 1268-2630 укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про споживче кредитування», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Окремо слід вказати, що 22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІX (набрав чинності 24.12.2023), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п. 5 Розділу І Закону №3498-IX) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 13 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІX).
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%; з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%; з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №3498-1X, дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Оскільки, кредитний договір укладено 16.07.2024, строк дії кредитного договору не продовжувався, то відповідно законодавче обмеження по встановленню денної процентної ставки на даний Кредитний договір не поширюється.
Суд перевірив розрахунок заборгованості та погоджується з таким.
При цьому заявлення вимоги про стягнення меншої суми заборгованості є реалізацією позивачем принципу диспозитивності.
Відтак, позивач ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу кошти за договором про споживчий кредит у встановленому розмірі та на узгоджених між ними умовах, однак останній в односторонньому порядку відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань у наведеній частині, у зв'язку з чим допустив спірну заборгованість. При цьому, розмір спірної заборгованості за вищевказаним кредитним договором відповідачем не спростовано, своїх розрахунків не наведено та суду не було подано.
Резюмуючи, суд висновує, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню повному обсязі. Відтак, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає до стягнення заборгованість, яка складає в загальній сумі 40000,00 грн, з яких: 8200,00 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту; 31800,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
Щодо розподілу судових витрат у справі
Відповідно до ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судового збору за пред'явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру у розмірі 2422 грн 40 коп. відповідно до платіжної інструкції, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають до стягнення на користь зазначеного позивача з відповідача.
Доказів понесення сторонами інших судових витрат, пов'язаних з її розглядом, матеріали цієї справи не містять.
Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 279 ЦПК України, суд, -
позов товариства з обмеженою відповідальністю ««УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження за адресою: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1422-1776 від 16.07.2024 в розмірі 40000,00 грн, з яких: 8200,00 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту; 31800,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами та судовий збір в розмірі 2422,40 грн, а всього 42422 (сорок дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення складено 13.11.2025.
Суддя: М. В. ВЕНГРИН
Дата документу 13.11.2025