Справа №348/1900/25
Номер провадження 2/348/1253/25
12 листопада 2025 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області :
в складі: головуючого судді Солодовнікова Р.С.,
за участі секретаря судового засідання Бойчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія» КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за відсутності учасників справи,
Зміст позовних вимог:
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що 21.04.2021 року між ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) та ТОВ «Мілоан» укладений кредитний договір № 103197010. Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовимідентифікатором Z86282. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ Мілоан та Відповідачем не був би укладений. Підтвердженням добровільного укладення Відповідачем даного Договору підтверджує Анкета-заява на кредит № 103197010 Позичальника від 21.04.2021 року, що заповнена Відповідачем.
Згідно з умовами договору відповідач отримав кредит в сумі 12000.00 грн, строком на 30 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений Відповідачем 21.05.2021 року в сумі 19920, 00 грн. Комісія за надання кредитом складає 1800, 00 грн, яка нараховується за ставкою 15.00 відсотків від суми кредиту одноразово.
ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну їй суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.
19.08.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги №75-МЛ/Т від 19.08.2021 р.
Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 103197010від 21.04.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем.
Сума заборгованості відповідача становить 51292,60 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 11400 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 38092,60 грн, прострочена заборгованість за комісією становить - 1800 грн.
Позивачем надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 21030185/1725 від 13.06.2025 р.
Просили стягнути з відповідача суму заборгованості за Кредитним договором, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу.
Стислий виклад позиції сторін :
Представником позивача подане клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому він також повідомляє, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Представником позивача подане клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому він також повідомляє, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі надіслано за адресою зареєстрованого місця проживання з пропозицією надати відзив та докази. Поштове повідомлення повернулося з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою 15.08.2025, що відповідно до пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України вважається днем вручення судового рішення. Таким чином, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про відкриття провадження та забезпеченим у реалізації процесуальних прав.
Крім направлення процесуальних документів засобами поштового зв'язку за зареєстрованим місцем проживання відповідача, судом вжито додаткових заходів повідомлення відповідача.
Зокрема, суд направив ухвалу про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданими до неї матеріалами на електронну адресу, зазначену відповідачем при укладенні кредитного договору, яка отримана 05.09.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Суд також повідомив відповідача про розгляд справи через офіційний вебсайт «Судової влади України» шляхом розміщення відповідного оголошення та повідомляв за допомогою телефонного зв'язку, що підтверджується матеріалами справи.
Незважаючи на всі можливі заходи, вжиті судом для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, останній не скористався наданими йому процесуальними правами - не повідомив суд про свою позицію у справі, не надав жодних пояснень чи доказів, які могли б спростувати вимоги позивача.
Суд здійснив перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Розгляд справи призначений на 12.11.2025.
Відповідач у судове засідання також не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений належним чином. Поштове повідомлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» 10.10.2025, що відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України вважається днем вручення судової повістки.
Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі не заявив, правом на подання відзиву не скористався.
На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних чи доказів, що відповідає положенням ч.3 ст. 211, ч.3 ст.223 ЦПК.
Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Процесуальні дії у справі:
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ухвалою від 31.07.2025 по даній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи і проведення судового засідання.
Суд Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ухвалою від 24.09.2025 здійснив перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Призначив розгляд справи.
Відповідно до положень ст.ст. 280, 281 ЦПК, суд ухвалою постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом:
Судом встановлено, що ТОВ «Мілоан» на сайті miloan.ua надавала позики на умовах фінансового кредиту особам, що звертались через Інтернет з метою отримання грошових коштів.
Встановлено також, що ТОВ «Мілоан» запропонувало відповідачу ОСОБА_1 укласти за допомогою інформаційно - телекомунікаційної системи кредитодавця, зокрема через сайт ТОВ «Мілоан» в Інтернет кредитний договір на умовах запропонованих фінансовою установою.
214.04.2021 ОСОБА_1 через сайті miloan.ua подала анкету - заяву на кредит № 103197010 на кредит в сумі 12000 грн на 30 днів.
Анкета- заява на кредит містить докладну інформацію щодо особи позичальника - ОСОБА_1 , зокрема дату її народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, інформацію про майновий стан, місце роботи (а.с. 12).
В заяві є також вся контактна інформація ОСОБА_1 номер телефону позичальника, адреса її електронної пошти, адреса проживання.
Відповідно до процесу оформлення та розгляду заяви № 103197010 дана заява кредитодавцем погоджена 21.04.2021.
Між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № 103197010 від 21.04.2021.
Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису 21.04.2021 о 11:27 одноразовим ідентифікатором Z86282.
Факт укладання договору ОСОБА_1 підтверджується також довідкою про те, що Договір про споживчий кредит № 103197010 від 21.04.2021, ідентифікований ТОВ «МІЛОАН». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора: час відправлення 21.04.2021 11:27, номер телефону НОМЕР_1 (зворот. бік а.с.11).
За умовами договору відповідач отримала кредит в сумі 12000.00 грн, строком на 30 днів. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 21.05.2021. Комісія за надання кредиту: 1800 грн, яка нараховується за ставкою 15.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 6120.00 грн, які нараховуються за ставкою 1,70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору.
Відповідно до пунктів 2.3.1.1. позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід'ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. 2.3.1.2. Пролонгація на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору, тобто стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до пунктів 1.5.1. комісія за надання кредиту становить 1800.00 грн., яка нараховується за ставкою 1500 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Відповідно до Договору, цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
В додатках до договору міститься графік платежів за договором про споживчій кредит 103197010 від 21.04.2021, заява на отримання кредиту 103197010 від 21.04.2021, у який позичальник ОСОБА_1 просить надати кредит у сумі 12000 гривень та перерахувати на його банківську карту, та додаткові контактні дані позичальника у виді номерів телефонів.
З платіжного доручення 26948952 від 21.04.2021року встановлено, що ТОВ «МІЛОАН» перерахувало ОСОБА_1 12000,00 грн. згідно договору № 103197010 ( а.с. 13 ).
Отже, ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за договором виконало, а відповідач отримав кредитні гроші в сумі 12000 гривень на банківську карту, що зазначена відповідачем в заяві на отримання кредиту.
Між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено в електронній формі з використанням електронного підпису. Після подання анкети-заяви та підписання договору про споживчий кредит у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема у відповідача - обов'язок повернути отримані кредитні кошти в розмірах і строках, визначених умовами договору.
Таким чином суд дійшов висновку, що 21.04.2021 між сторонами дійсно укладений кредитний договір, що свідчить про те, що відповідач був обізнаний про його існування і усвідомлював наявність заборгованості за вище вказаним кредитним договором.
На підставі пункту 2.3 Договору позичальник не продовжував пільговий період та збільшив на стандартних умовах строк кредитування на 60 днів, тобто до 22.07.2021.
19.08.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги №75-МЛ/Т від 19.08.2021 р (а.с. 15-23).
Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 103197010 від 21.04.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем. Згідно реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 103197010 від 21.04.2021 р у сумі 51292,60 грн.( а.с. 24) .
Згідно із розрахунком заборгованості за Договором позики № 103197010 від 21.04.2021 року у ОСОБА_1 , наявна заборгованість в сумі грн, що складається з : прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 11400 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 38092,60 грн, прострочена заборгованість за комісією становить - 1800 грн (а.с. 13-14).
Позивачем надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 21030185/1725 від 13.06.2025 (зворот. бік а.с.24).
Відповідач не заперечує таких фактичних обставин: укладення кредитного договору з Позивачем, отримання кредитних коштів за кредитним договором та наявність заборгованості за цим договором за тілом кредиту та комісією. Відповідно до статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Такі обставини зазначаються у заявах по суті справи, поясненнях учасників справи чи їхніх представників.
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права:
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).
За положенням статті 5 ЦПК, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі досліджених у справі доказів, суд робить висновок, що 21.04.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» виникли договірні відносини у зв'язку з укладенням кредитного договору № 103197010. ОСОБА_1 , будучи вільною в укладенні кредитного договору, виборі контрагента і визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами та інших платежів, підписала електронним одноразовим ідентифікатором кредитний договір, чим погодилася з його умови. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. ОСОБА_1 отримала кредитні кошти і у неї виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі.
Згідно із ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, аналіз матеріалів справи та викладене свідчить про наявність доказів на підтвердження того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце, документи, надані позивачем, містять відомості про те, що право вимоги за кредитом відповідача увійшло до пакету передачі активів на користь позивача.
Жодних доказів повернення грошових коштів у повному обсязі за кредитним договором, а також доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок заборгованості за тілом кредиту, відповідач суду не надала.
Відповідачем сплачено часткового суму тіла кредиту в розмірі 600,00 грн.
Таким чином, у відповідача за тілом кредиту наявна заборгованість за договором № 103197010 від 21.04.2021 року в сумі 11400,00 грн.
Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за кредитними договорами, суд зазначає таке.
Згідно із положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Отже, припис абзацу 2 ч.1ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Позивач, пред'являючи позов, крім заборгованості за основною сумою боргу, просив стягнути з відповідача відсотки за користування кредитом, які, відповідно до розрахунку заборгованості, нараховані в межах строку дії кредитного договору.
За договором кредитної лінії № 103197010 від 21.04.2021 року позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за відсотками в розмірі 38092,60 грн за період 21.04.2021 по 27.07.2021 року, що підтверджується розрахунками заборгованості (а.с. 13-14 ).
Аналізуючи умови кредитного договору, суд зазначає, що порядок нарахування процентів за користування кредитом безпосередньо залежить від виду пролонгації, на яку переходить позичальник після спливу первісного строку кредитування.
Відповідно до пунктів 2.3.1.1-2.3.1.2 договору, позичальник має право продовжувати строк користування кредитом (здійснювати пролонгацію) на пільгових або стандартних (базових) умовах. У разі пролонгації на пільгових умовах, проценти нараховуються за зниженою ставкою, визначеною пунктом 1.5.2 договору. Натомість, якщо позичальник не виконав вимог для пільгової пролонгації (зокрема, не сплатив визначену частину заборгованості чи комісію), пролонгація відбувається автоматично на стандартних умовах, і на період такого продовження кредитування проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, визначеною пунктом 1.6 договору, - 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування.
Таким чином, у випадку автоматичної пролонгації кредиту на стандартних умовах розмір процентної ставки збільшується більше ніж вдвічі порівняно із пільговою ставкою (з 1,7 % до 5,00 % на день). Таке підвищення ставки є наслідком невиконання позичальником умов договору.
За період 21.04.2021 по 28.05.2021 року заборгованість за процентами становить 5 892,6 грн, що підтверджується розрахунком.
Щодо розміру заявлених до стягнення з відповідача процентів після 28.05.20221 суд зазначає, що відповідно до пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.
Крім того, з огляду на приписи частини 4 статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.
Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року №39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.
У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.
Пунктом 1.2 вищезазначеної Резолюції Генеральної Асамблеї ООН, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року №543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.
Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов'язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином ефективного вибору.
Відповідно до положень Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.
Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац 3 підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).
Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013 року, №7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509 та частинах 1-2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.
Застосовуючи дану норму, суд зобов'язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.
У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов'язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов'язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань позичальниками - фізичними особами.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 викладено, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.
У пункті 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
На переконання суду, у даному випадку розмір процентів, визначений первісним кредитором у спірному договорі, є непропорційно завищеним і призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін на шкоду позичальнику (споживачу). Відтак пункти 1.6 та 2.3.1.2 договору, якими передбачено застосування збільшеної процентної ставки у разі невиконання позичальником пільгових умов користування кредитом, є несправедливими, суперечать принципам розумності та добросовісності та зумовлюють порушення балансу прав і обов'язків сторін на шкоду споживачу кредитних послуг.
У зв'язку з цим розмір процентів, що підлягають стягненню з відповідача за період з 29.05.2021 до 27.07.2021 у період підвищеної ставки, підлягає зменшенню та становить 9 628 грн, виходячи з погодженої сторонами процентної ставки 1,70 % на день, за таким розрахунком: 11 400 грн ? 1,70 % ? 60 днів - 2 000 грн оплата.
У підсумку, заборгованість за процентами за період з 21.04.2021 по 27.07.2021 становить 15 520,6 грн (9 628+5 892,6).
Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» комісія за кредитним договором належить до загальних витрат за споживчим кредитом і є платою за послуги, пов'язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту. Комісія за кредитним договором № 103197010 від 21.04.2021 становить 1800 гривень та підлягає стягненню з відповідача.
Висновки суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясування обставин справи, суд вважає необхідним частково задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 28 720,60 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 11400 грн, заборгованості за процентами - 15 520,60грн, та за комісією- 1800,00 грн.
В задоволенні решти вимог позову слід відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно із ч.1 ст.133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких за ч.3 ст.133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в сумі 2422,00 грн.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню витрати на сплату судового збору в сумі 1 356,39грн (2422,40 х 28 720,6/ 51292,60).
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, згідно з ч.2 ст. 141 ЦПК України, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Представником позивача на виконання вказаних вище вимог, а саме підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн., суду надано договір про надання правової допомоги № 0605 від 06.05.2025 року; детальний опис робіт (а.с.26-29).
Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 5000,00 грн.
Судом задоволено позовні вимоги на загальну суму 28 720,6грн, отже з відповідача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 799,68грн (5000 х 28 720,6 / 51292,60), що пропорційно задоволеним позовним вимогам.
У підсумку, з відповідача підлягає стягненню судові витрати: витрати на сплату судового збору в сумі 1 356,39грн, витрати на правову допомогу в сумі 2 799,68грн, а всього 4 156,07 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 612, 625, 1050, 1054, 1056-1 ЦК, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 133, 141, 263-265, 268,280-289 ЦПК, суд,-
Позов ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ Фінансова Компанія «Кредит Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) заборгованість за Кредитним договором № 103197010 від 21.04.2021 року, в сумі 28 720,60 гривень (двадцять вісім тисяч сімсот двадцять гривень 60 копійок).
В іншій частиніпозов залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ Фінансова Компанія «Кредит Капітал» (ЄДРПОУ 35234236) судові витрати в сумі 4 156,07 гривень (чотири тисячі сто п'ятдесят шість гривень 07 копійок).
Сторонам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду.
Повний текст рішення суду складений - 14листопада 2025 року.
Позивач: ТОВ Фінансова Компанія «Кредит Капітал», адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Р.С. Солодовніков