с-ще Новомиколаївка
Іменем України
13 листопада 2025 року Справа № 322/1622/25 (Провадження № 3/322/848/25)
Суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області Гасанбеков С.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла до суду з відділення поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області 29.10.2025, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно: ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 18.10.2025 серії ВАВ №001359 ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме: 18.10.2025, близько 21 год. 20 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру по відношенню до дружини, а саме висловлювався нецензурною лайкою та штовхнув в обличчя, чим завдав шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_2 , та порушив пп. 1 п. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Свідки правопорушення, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, відсутні.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибули та не подали заяв про відкладення розгляду справи, що відповідно до ст. 268 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
З диспозиції частини першої статті 173-2 КУпАП вбачається, що наявність наслідків домашнього насильства у вигляді завданої шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, є обов'язковим елементом складу цього адміністративного правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про спричинення шкоди психічному та фізичному здоров'ю ОСОБА_2 , проте жодних доказів завдання шкоди здоров'ю потерпілої внаслідок дій кривдника до протоколу не додано.
За визначенням, наведеним у Порядку та умовах надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1338, психічним здоров'ям є стан благополуччя, за якого кожна особа може реалізувати свій власний потенціал, впоратися із життєвими стресами, продуктивно та плідно працювати, а також робити внесок у життя своєї спільноти.
Відповідно до розділу VI Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 р. за № 705/3145 (далі - Інструкція), до питань, що вирішуються психологічною експертизою, належать, зокрема такі:
- чи є у підекспертної особи зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин (зазначити обставини: безпідставне обвинувачення, незаконне позбавлення волі, наклеп, образа, заподіяння шкоди її громадським інтересам тощо)?;
- чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для особи (прізвище, ім'я та по батькові)? Якщо так, то чи завдані особі (прізвище, ім'я та по батькові) страждання (моральна шкода)?
Отже, для вирішення питання про наявність шкоди психічному здоров'ю потерпілого внаслідок домашнього насильства, існує потреба у спеціальних знаннях.
Згідно зі ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.
Водночас, відповідно до пп. 6.9 - 6.11 розділу VI Інструкції, для проведення дослідження орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), надає експерту можливість психологічного обстеження підекспертної особи та матеріали справи. Для проведення психологічної експертизи (з огляду на вік підекспертної особи та виходячи з питань, поставлених перед експертом) експерту необхідно надати: медичну документацію, особову справу, шкільні характеристики і характеристики з місця роботи, свідчення співучнів, педагогів, колег, друзів, знайомих, родичів та інших людей, з якими підекспертна особа близько спілкувалася. У свідченнях рідних та близьких повинні бути відображені особливості її розвитку та поведінки, умов життя, оточення, притаманні їй схильності, захоплення, інтереси. За наявності також надаються щоденники, листи, зразки творчості підекспертної особи. Органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), особливу увагу слід приділити свідченням або відомостям про особливості поведінки підекспертної особи у проблемних ситуаціях (конфлікти, покарання, втрати тощо) та свідченням про особливості її емоційного стану в певних обставинах (безпосередньо у момент подій, у час, що передував подіям, а також після їх завершення). Під час проведення психологічної експертизи досліджуються автентичні показання, тобто такі, які не залежать від будь-якого стороннього впливу або примусу.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали не містять вищезазначених даних, передбачених Інструкцією, для призначення психологічної експертизи стосовно ОСОБА_2 .
Разом з цим, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 зверталася по психологічну допомогу, або що їй надавалася психологічна допомога, зокрема як жертві насильства, відповідно до Порядку та умов надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1338
Таким чином, суддя дійшов висновку про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно ОСОБА_2 .
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).
За правилом п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з наведеного, суддя дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 221, 247, 283-285, 294 КУпАП, суддя
постановив:
1. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.С. Гасанбеков