14 листопада 2025 року м. Київ справа № 640/12620/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» про заміну стягувача у виконавчому провадженні,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» із заявою, у якій просить суд:
- Замінити стягувача у виконавчому провадженні № 64982173 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. від 29.07.2020 № 2771, з ТОВ «Фінансової компанії «ІНВЕСТ ХАУС» на ТОВ «ФК ФОРТ» у зв'язку з переходом до заявника прав кредитора за Договором №752/П/99/2007-840 від 03.12.2007 укладеним між ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ХАУС» та ОСОБА_1 .
На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-ІХ матеріали адміністративної справи № 640/12620/21 надіслано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Наведена вище адміністративна справа, відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Київського окружного адміністративного суду № 456 - р/ка від 09.10.2025 та протоколу розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Сасу Є.В.
Дослідивши матеріали заяви, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
Частиною п'ятою статті 15 Закону № 1404-VIII визначено, що в разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно із приписами ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.
Звернення до адміністративного суду реалізовується шляхом пред'явлення відповідного адміністративного позову, відкриття провадження у адміністративній справі та прийняттям адміністративним судом постанови, яка після набрання законної сили, підлягає примусовому виконанню шляхом видачі виконавчого листа та пред'явлення його до примусового виконання.
Розділом IV КАС регламентовані процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Приписами ч. 1 ст. 379 КАС визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до ч. 4 ст.379 КАС, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що положення статті 379 КАС стосовно заміни сторони виконавчого провадження застосовуються лише у разі, якщо таке виконавче провадження спрямоване на виконання судового рішення, прийнятого у відповідній адміністративній справі, яке набрало законної сили та за яким видано виконавчий лист. При цьому, статтею 379 КАС передбачено можливість заміни боржника або стягувача до відкриття виконавчого провадження у виконавчому листі.
Можливості розгляду за правилами адміністративного судочинства питання заміни сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса КАС не передбачає.
Водночас, заявник звернувся до адміністративного суду із заявою, в якій просить суд замінити сторону виконавчого провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса.
У порядку адміністративного судочинства вирішуються питання заміни сторони виконавчого провадження (як і інші процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах) лише в адміністративних справах судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
На противагу цьому Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК) містить статтю 446, яка визначає підсудність вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), а саме вони вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Тому питання заміни сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса підлягає розгляду в судах цивільної юрисдикції з урахуванням положень частини другої статті 446 ЦПК, тобто судом за місцем виконання відповідного рішення.
Отже, ЦПК, на відміну від КАС передбачена можливість заміни сторони виконавчого провадження не лише при виконанні рішення суду у цивільній справі, але й при виконанні рішень інших органів та їх посадових осіб.
Таким чином, вимоги про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса не підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки нормами КАС не передбачено можливості вирішення таких питань.
При цьому, питання про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса підлягає вирішенню за нормами частини другої статті 446 ЦПК.
Крім того, положення статті 287 КАС та ст. 74 Закону № 1404-VIII регулюють питання оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби чи приватних виконавців, а не питання заміни сторони у виконавчому провадженні.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що з огляду на предмет заяви її вирішення віднесено до юрисдикції цивільного суду.
Відповідно до ч. 2 ст.167 КАС, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» про заміну сторони у виконавчому провадженні має бути повернуто заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 166, 167, 379, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» про заміну сторони у виконавчому провадженні - повернути заявнику без розгляду.
2. Копію ухвали надіслати (надати) заявнику (його представнику).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя Сас Є.В.