ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" листопада 2025 р. справа № 300/8563/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповідно до змісту якого просить: визнати протиправною відмову від 07.08.2024 та від 17.10.2024 в перерахунку пенсії за віком; зобов'язати зарахувати до трудового стажу періоди роботи в російській федерації на Лангепаській центральній базі виробничого обслуговування по ремонту бурового і нафтопромислового обладнання (місцевість прирівняна до районів Крайньої півночі) на посаді токаря з 30.11.1988 по 18.01.1991 в Красноградському управлінні бурових робіт «Укрбургаз» (перейменоване у державне бурове підприємство «Променбургаз») ( м. Новий Уренгой, Ямало-Ненецький автономний округ, район Крайньої Півночі) на посаді токаря з 26.03.1991 по 07.02.1995, в управлінні Сервісбургаз Державного газового концерну «Газпром» ПО «Тюменбургаз» (м. Новий Уренгой, Ямало-Ненецький автономний округ, район Крайньої Півночі) на посаді токаря з 06.03.1996 по 03.07.1998, в ЗАТ «Самотлортранс-Строй (м. Нижньовартовськ, Хантимансійський автономний округ, територія прирівняна до районів Крайньої Півночі) на посаді токаря з 17.03.2000 по 30.06.2000, в ТОВ «Самотлортранс» (м. Нижньовартовськ, Хантимансійський автономний округ, територія прирівняна до районів Крайньої Півночі) на посаді токаря з 01.07.2000 по 11.03.2016, в ТОВ «Недра» (м. Нижньовартовськ, Хантимансійський автономний округ Югра, територія прирівняна до районів Крайньої Півночі) на посаді токаря з 12.03.2016 по 05.07.2021 та провести перерахунок та виплату пенсії за віком з 12 серпня 2021 року, з урахуванням вказаного страхового стажу та заробітної плати, отриманої за вказаний період роботи.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що він отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Стверджує, що відповідачем протиправно відмовлено у перерахунку його пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату за період роботи у росїї, а саме довідки про заробітну плату № 278, №279 від 28.06.2021 за період роботи у ВАТ «Самотлортранс», довідку про заробітну плату № 73 від 05.07.2021 за період роботи у ВАТ «Недра». Стверджує, що Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 підлягає врахуванню при зарахуванні спірного стажу роботи в рф, оскільки вказана Угода була чинною на момент виникнення спірних правовідносин. Цією Угодою від 13.03.1992 визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, а відтак і заробіток за відповідний період підлягає включенню при обчисленні пенсії. Вважає, що відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу спірні періоди роботи в російській федерації та відмовлено у перерахунку пенсії. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечує. Зазначає, що позивачу з 16.08.2021 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та тимчасової Угоди між Урядом України і урядом російської федерації від 15.01.1993. Пенсійним органом для визначення права на пенсію враховано 28 років 07 місяців 03 дні, в тому числі стаж роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі 18 років 6 місяців 17 днів страхового стажу позивача. Страховий стаж для обчислення розміру пенсії до виникнення права на пенсійне забезпечення відповідно до законодавства України (віку 60 років) складає 10 років 2 місяці 17 днів. Заробітна плата обчислена за період з 01.06.2021 по 31.08.2023 (коефіцієнт заробітної плати - 1,26961). Пенсійним органом зараховано до стажу роботи позивача періоди роботи з 26.03.1991 по 07.02.1995, з 06.03.1996 по 03.07.1998, з 17.03.2000 по 30.06.2000, з 01.07.2000 по 11.03.2016, з 12.03.2016 по 31.12.2020 (частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року, яку розраховувала та виплачувала рф). Періоди роботи позивача з 01.09.1983 по 24.07.1984, з 15.08.1984 по 24.10.1984, з 05.11.1984 по 25.10.1986, з 23.01.1987 по 17.11.1988, 30.11.1988 по 31.12.1990, з 07.02.1991 по 15.01.1991, з 28.05.1995 по 30.06.1995, з 22.11.1995 по 14.02.1996, з 07.05.1999 по 01.10.1999, з 18.01.2000 по 10.03.2000, з 01.06.2021 по 30.06.2021, з 01.07 2021 по 30.06.2023 та з 01.07.2023 по 31.08.2023 враховані для розрахунку частини пенсії, яку виплачує Україна. Щодо врахування для обчислення пенсії заробітної плати, то зазначає, що відповідачем обчислено розмір частини пенсії позивача призначеної за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.06.2021 по 31.08.2023 за даним персоніфікованого обліку. Додані до заяви довідки про заробітну плату від 28.06.2021 №278, від 29.06.2021 №279, виданих ООО «Самотлортранс», та 25.07.2021 №73, виданої ООО « Недра» відповідно до Тимчасової угоди, не враховувались при обчисленні частини української пенсії. Стверджує, що при досягненні позивачем пенсійного віку передбаченого статтею 26 Закону №1058 у нього виникне право на призначення (перерахунок) пенсії на загальних підставах відповідно до норм чинного законодавства України. Вважає, що підстав для проведення перерахунку пенсії (частини яку призначає та виплачує Україна) та врахування стажу роботи в районах Крайньої півночі з 1 січня 1991 року не має. Звертає увагу на пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду із цим позовом. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.35).
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, з 16.08.2021 йому призначена пенсія за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Тимчасової Угоди між Урядом України і урядом російської федерації від 15.01.1993 (а.с.43-44).
Згідно розпорядження про перерахунок пенсії позивача від 28.02.2024 страховий стаж позивача для обчислення пенсії становить 10 років 2 місяці 15 днів. Страховий стаж для визначення права на пенсію становить 30 років 09 місяців 17 днів, в тому числі стаж роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі 18 років 06 місяців 17 днів (а.с.43-57).
Відповідач за результатами розгляду звернення позивача від 10.07.2024 листом від 07.08.2024 №6832-5500/Ф-02/8-0900/24 повідомив про те, що з 16.08.2021 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як особа, яка працювала в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі. Виплата пенсії здійснюється в порядку, встановленому Угодою про порядок переведення і виплати пенсій відповідно до Тимчасової угоди між Урядом України і урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі у галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року. Для визначення права на пенсію до загального трудового стажу зараховуються всі періоди трудової діяльності (в тому числі період роботи після 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі) передбачені законодавством України і міждержавними угодами. Розмір пенсії обчислюється виходячи із тривалості трудового стажу, що дає право на пенсію, за виключенням періодів роботи на Крайній Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, оскільки за цей період призначається частина пенсії органами російської федерації. Призначена в такому порядку пенсія виплачується до виникнення права на пенсійне забезпечення відповідно до законодавства України. В цьому випадку розмір пенсії перераховується і пенсія обчислюється на загальних підставах. Страховий стаж, для визначення права на пенсію складає 18 років 6 місяців 17 днів. Страховий стаж, для обчислення розміру пенсії до виникнення права на пенсійне забезпечення відповідно до законодавства України (віку 60 років) складає 10 років 2 місяці 15 днів. Заробітна плата обчислена за період з 01.06.2021 по 31.08.2023 (коефіцієнт заробітної плати - 1,26961). Зазначено, що додані до заяви на призначення пенсії довідки про заробітну плату від 28.06.2021 №278, від 29.06.2021 №279, виданих ООО «Самотлортранс» та від 25.07.2021 №73, виданої ООО «Недра», відповідно до Тимчасової угоди не враховувались при обчисленні частини української пенсії. Після призначення пенсії ОСОБА_1 продовжував працювати на території України, тому проводились індивідуально масові перерахунки та перерахунок по ст. 42, відповідно до поданої заяви від 28.09.2023. Вказано, що 23 грудня 2022 року набрав чинності Закон України “Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних, справах від 22 січня 1993 року» (а.с.11).
Відповідач за результатами розгляду звернення позивача від 18.09.2024 листом від 17.10.2024 №8676-7300/Ф-02/8-0900/24 повідомив про те, що для визначення права на пенсію до загального трудового стажу зараховуються всі періоди трудової діяльності (в тому числі період роботи після 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі) передбачені законодавством України і міждержавними угодами. Розмір пенсії обчислюється виходячи із тривалості трудового стажу, що дає право на пенсію, за виключенням періодів роботи з 01.01.1991 на Крайній Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, оскільки за цей період призначається частина пенсії відповідними органами російської федерації. Крім цього, зарахування до страхового стажу з 01.01.2004 періодів роботи на території держав - учасниць СНД, у тому числі періодів роботи, що визначають право па призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а також врахування і заробітної плати, здійснюється за умови підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав - учасниць СНД, на території яких проводилась трудова діяльність. На дату призначення пенсії страховий стаж ОСОБА_1 для визначення права на пенсію становив 28 років 07 місяців 03 дні, в тому числі стаж роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до Районів Крайньої Півночі - 18 років 06 місяців 17 днів. Страховий стаж для обчислення розміру пенсії, (з урахуванням стажу, набутого на території України після призначення пенсії згідно записів трудової книжки № НОМЕР_1 та даних системи персоніфікованого обліку відомостей) становить 10 років 02 місяці 15 днів, коефіцієнт страхового стажу - 0,10167. Заробітна плата обчислена за період з 01.06.2021 по 31.08.2023 за даними системи персоніфікованого обліку відомостей, коефіцієнт заробітної плати - 1,26961. Вказано, що врахувати для обчислення розміру пенсії стаж роботи па території російської федерації з 01.01.1991 згідно із записами трудової книжки НОМЕР_2 , вкладки до неї НОМЕР_3 , а також заробітну плату по довідках від 28.03.2021 №278, 279 та від 05.07.2021 № 73 немає законних підстав (а.с.13).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі також - Закон №1058-IV).
Статтею 1 зазначеного Закону передбачено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
За змістом абзацу 1 частини 2 статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-IV).
Згідно із статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі також - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 29.08.1984 ОСОБА_1 працював на території російської федерації, зокрема: з 30.11.1988 по 18.01.1991 токарем у Лангепаській центральній базі виробничого обслуговування по ремонту бурового і нафтопромислового обладнання, з 26.03.1991 по 07.02.1995 токарем у Красноградському управлінні Бурових робіт ООО «Укрбургаз», з 06.03.1996 по 03.07.1998 токарем у філіалі ДООО «Бургаз», з 17.03.2000 по 30.06.2000 токарем в ЗАО «Самотлортранс-строй», з 01.07.2000 по 27.01.2011 токарем в ООО «Самотлортранс» (а.с.15).
За змістом вкладиша в трудову книжку серії НОМЕР_4 від 01.04.2011 позивач з 01.04.2011 по 21.05.2015, з 11.06.2015 по 11.03.2016 працював токарем в ООО «Самотлортранс», з 12.03.2016 по 07.05.2016, з 23.05.2016 по 23.05.2017, з 20.07.2017 по 19.07.2018, з 20.07.2018 по 20.07.2019, з 14.09.2019 по 25.07.2021 - токарем в ООО «Недра» (а.с.22).
Згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_5 від 27.05.2021 позивач з 01.06.2021 працює токарем в Управлінні транспорту ПАТ «Укрнафта» (а.с.87).
Відповідно до змісту листів Головного управління ПФУ в Івано-Франківські області від 07.08.2024 за №6832-5500/Ф-02/8-0900/24, від 17.10.2024 під №8676-7300/Ф-02/8-09900/24 страховий стаж позивача, для визначення права на пенсію складає 18 років 6 місяців 17 днів, однак страховий стаж для обчислення розміру пенсії складає 10 років 02 місяці 15 днів. У цих листах відповідач зазначає, що розмір пенсії обчислюється виходячи із трудового стажу, який дає право на призначення пенсії, за виключенням періодів роботи на Крайній Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, оскільки за цей період частина пенсії призначається органами російської федерації, стосовно чого суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Україна 13.03.1992 стала учасником Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення (надалі також - Угода від 13.03.1992).
Метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави - учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
За приписами статті 3 Угоди від 13.03.1992 усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Уряд України і уряд російської федерації, керуючись статтею 3 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, виходячи з необхідності врегулювання питань у галузі пенсійного забезпечення громадян обох держав, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, 15.01.1993 підписали Тимчасову Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення.
Відповідно до частини 1 статті 1 Тимчасової Угоди від 15.01.1993 громадяни Сторін, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років у районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки - по досягненні 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки - по досягненні 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років.
За змістом частини 3 статті 1 Тимчасової Угоди від 15.01.1993 у випадках, коли законодавством однієї з Сторін, що домовляються, передбачені більш пільгові умови і норми пенсійного забезпечення громадян, які працювали у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, при призначенні пенсії по старості (за віком) на території даної держави застосовується чинне законодавство цієї Сторони.
Згідно з частиною 1 статті 3 Тимчасової Угоди від 15.01.1993 при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодовують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року.
У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюється за нормами законодавства Російської Федерації.
Частиною 2 статті 3 Тимчасової Угоди від 15.01.1993 передбачено, що відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно з законодавством України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року).
При обчисленні пенсії або її частини, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, до 1 січня 1991 року, на підставі статті 1 цієї Тимчасової Угоди на території України визначення загального трудового стажу роботи, середньомісячного заробітку і розміру пенсії здійснюється згідно з її законодавством (стаття 4 Тимчасової Угоди від 15.01.1993).
Отже, при призначенні на території України пенсії відповідно до статті 1 Тимчасової Угоди від 15.01.1993 обчислення частини пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі до 1 січня 1991 року здійснюється згідно з законодавством України. Частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року обчислюється та виплачується органами соціального захисту населення російської федерації за нормами законодавства російської федерації, до виникнення права у особи на пенсійне забезпечення відповідно до законодавства України.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2025 р. № 461 «Про припинення дії Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення» припинено дію Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 15 січня 1993 р. у м. Москві.
Міністерство закордонних справ України надіслало лист від 01.05.2025 № 72/14-612/1-51460 до Міністерство юстиції України, Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України, Апарату Верховної Ради України, Міністерства соціальної політики України, Посольства України в Республіці Білорусь, в якому зазначено, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 № 376 (із змінами), повідомляємо, що українська сторона припинила дію Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 15 січня 1993 р. у м. Москві. Дія Угоди припиняється 30 квітня 2026 року.
Як встановлено судом, позивачу з 16.08.2021 призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV та Тимчасової Угоди від 15.01.1993, як особі яка працювала в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі.
Згідно з матеріалами пенсійної справи позивача (рішення про призначення пенсії від 08.09.2021) для розрахунку частини пенсії, що виплачується Україною до страхового стажу позивача зараховано період з 30.11.1988 по 31.12.1990, тобто період роботи в районі Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі до 01.01.1991 та періоди роботи в Україні з 01.09.1983 по 30.06.1984 (навчання), з 15.08.1984 по 24.10.1984, з 05.11.1984 по 25.10.1986, з 23.01.1987 по 17.11.1988, з 07.02.1991 по 15.03.1991, з 28.05.1995 по 30.06.1995, з 22.11.1995 по 14.02.1996, з 07.05.1999 по 01.10.1999, з 18.01.2000 по 10.03.2000, з 01.06.2021 по 30.06.2021 (а.с.43).
В подальшому згідно розпорядження про перерахунок пенсії від 06.12.2023 позивачу зараховано до стажу період з 01.07.2021 по 31.08.2023, а також перераховано період навчання, а саме зараховано з 01.09.1983 по 24.07.1984 (а.с.52).
Для визначення права на пенсію (рішення про призначення пенсії від 08.09.2021) до страхового стажу позивача зараховано періоди з 26.03.1991 по 07.02.1995, з 06.03.1996 по 03.07.1998, з 17.03.2000 по 31.08.2004, з 01.10.2004 по 31.12.2004, з 01.02.2005 по 30.09.2005. з 01.11.2005 по 31.12.2005, з 01.02.2006 по 31.03.2006, з 01.05.2006 по 31.01.2007, з 01.09.2007 по 31.10.2007. з 01.12.2007 по 31.07.2012, з 01.09.2012 по 31.07.2013, з 01.09.2013 по 30.11.2013, з 01.01.2014 по 31.03.2014, з 01.05.2014 по 30.11.2014, з 01.01.2015 по 31.08.2015, з 01.11.2015 по 31.05.2017, з 01.07.2017 по 31.08.2017, з 01.10.2017 по 30.07.2019, з 01.06.2019 по 31.07.2019, з 01.12.2019 по 31.01.2020, з 01.03.2020 по 31.08.2020, з 01.11.2020 по 31.05.2021. Стаж становив 29 років 05 місяців 1 день, в тому числі стаж роботи в районах Крайньої Півночі - 19 років 02 місяці 18 днів (а.с.43).
В подальшому, згідно розпорядження про перерахунок пенсії від 06.12.2023 стаж роботи позивача для визначення права на пенсію перераховано та зараховано такі періоди: з 26.03.1991 по 07.02.1995, з 06.03.1996 по 03.07.1998, з 17.03.2000 по 30.06.2000, з 01.07.2000 по 31.08.2004, з 01.10.2004 по 31.12.2004, з 01.02.2005 по 30.09.2005, з 01.11.2005 по 31.12.2005, з 01.02.2006 по 31.03.2006, з 01.05.2006 по 31.01.2007, з 01.09.2007 по 31.10.2007, з 01.12.2007 по 31.12.2007, з 01.04.2012 по 31.07.2012, з 01.09.2012 по 31.07.2013, з 01.09.2013 по 30.11.2013, з 01.01.2014 по 31.03.2014, з 01.05.2014 по 30.11.2014, з 01.01.2015 по 21.05.2015, з 11.06.2015 по 31.08.2015, з 01.11.2015 по 07.05.2016, з 23.05.2016 по 28.02.2017, з 0104.2017 по 23.05.2017, з 01.10.2017 по 30.04.2019, з 01.06.2019 по 20.07.2019, з 14.09.2019 по 31.10.2019, з 01.12.2019 по 31.01.2020, з 01.03.2020 по 31.08.2020, з 01.11.2020 по 31.12.2020. Стаж становить 30 років 09 місяців 3 дні, в тому числі стаж роботи в районах Крайньої Півночі - 18 років 06 місяців 17 днів (а.с.53).
Періоди роботи позивача в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з 01.01.1991, а саме: в Лангепаській центральній базі виробничого обслуговування по ремонту бурового і нафтопромислового обладнання з 01.01.1991 по 18.01.1991, у Красноградському управлінні Бурових робіт ООО «Укрбургаз» з 26.03.1991 по 07.02.1995, у філіалі ДООО «Бургаз» з 06.03.1996 по 03.07.1998, в ЗАО «Самотлортранс-строй» з 17.03.2000 по 30.06.2000, в ООО «Самотлортранс» з 01.07.2000 по 27.01.2011, з 01.04.2011 по 21.05.2015, з 11.06.2015 по 11.03.2016, в ООО «Недра» з 12.03.2016 по 07.05.2016, з 23.05.2016 по 23.05.2017, з 20.07.2017 по 19.07.2018, з 20.07.2018 по 20.07.2019, з 14.09.2019 по 31.05.2021 відповідно до Тимчасової Угоди від 15.01.1993 не підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача для розрахунку частини пенсії, що виплачується Україною.
Суд зазначає, що період роботи позивача з 30.11.1988 по 31.12.1990 в Лангепаській центральній базі виробничого обслуговування по ремонту бурового і нафтопромислового обладнання, який позивач просить зарахувати до страхового стажу, відповідачем зараховано до страхового стажу позивача для визначення права на пенсію (а.с.52).
Щодо періоду роботи позивача з 14.09.2019 по 05.07.2021 в ООО «Недра» суд зауважує, що при призначенні позивачу пенсії з 16.08.2021 до страхового стажу для визначення права на пенсію та для розрахунку частини пенсії, що виплачується росією зараховано період роботи в ООО «Недра» з 14.09.2019 саме по 31.05.2021.
Згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_5 від 27.05.2021 позивач з 01.06.2021 працює токарем в Управлінні транспорту ПАТ «Укрнафта» по теперішній час (а.с.87).
За змістом розрахунку стажу позивачу зараховано до страхового стажу період роботи в Управлінні транспорту ПАТ «Укрнафта» з 01.06.2021 по 31.08.2023 (а.с.53).
Тобто, період роботи в Управлінні транспорту ПАТ «Укрнафта» та в ООО «Недра» перетинаються.
Суд зауважує, що відповідно до абзацу 9 частини 3 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відтак, пенсійним органом правомірно зараховано до стажу для визначення права на пенсію та для розрахунку частини пенсії, що виплачується росією, згідно рішення про призначення пенсії від 08.09.2021 період роботи в ООО «Недра» з 14.09.2019 по 31.05.2021, а не по 05.07.2021 з огляду на перетинання періодів роботи позивача в росії (ООО «Недра») та в Україні (Управління транспорту ПАТ «Укрнафта»).
В подальшому, згідно розпорядження про перерахунок пенсії від 06.12.2023 стаж роботи позивача в ООО «Недра» (з 14.09.2019 по 31.05.2021) було перераховано та зараховано до стажу роботи для визначення права на пенсію та для розрахунку частини пенсії, що виплачується росією період з 14.09.2019 до 31.12.2020.
Позивач не оскаржує означений перерахунок стажу роботи в ООО «Недра» з 14.09.2019 до 31.12.2020 для визначення права на пенсію та для розрахунку частини пенсії, що виплачується росією.
Водночас, суд зазначає, що висновки, викладені в цьому рішенні суду ґрунтуються виключно на приписах Закону №1058-IV та Тимчасової Угоди від 15.01.1993 і не позбавляють позивача права після досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону №1058-IV (з 16.08.2026), звернутися до відповідача із заявою про призначення (перерахунок) пенсії на загальних підставах, відповідно до норм чинного законодавства України.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за віком з 12 серпня 2021 року, з урахуванням заробітної плати, отриманої за вказаний період роботи, суд зазначає таке.
До позову позивачем долучено довідки про заробітну плату від 05.07.2021 №73, видану ООО «Недра» (за період з 2016 по 2021 роки), від 28.06.2021 №278 і №279, видані ООО «Самотлортранс» (з 2000 по 2016 роки) (а.с.26-28).
У відповідності до статті 4 Тимчасової Угоди від 15.01.1993 при обчисленні пенсії або її частини, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, до 1 січня 1991 року, на підставі статті 1 цієї Тимчасової Угоди на території України визначення загального трудового стажу роботи, середньомісячного заробітку і розміру пенсії здійснюється згідно з її законодавством.
Отже, обчислення розміру частини пенсії, що виплачується Україною відповідно до Тимчасової Угоди від 15.01.1993 здійснюється згідно з законодавством України.
Приписами частини 1 статті 27 Закону №1058-IV передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп ? Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За змістом абзаців 1-5 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно із змістом статті 40 Закону №1058-IV за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Отже, при обчисленні розміру пенсії може бути врахована заробітна плата за ті періоди роботи, які зараховані до страхового стажу особи.
Враховуючи, що спірні періоди роботи позивача не підлягають зарахуванню до його страхового стажу для обчислення розміру частини пенсії призначеної в Україні відповідно до Тимчасової Угоди від 15.01.1993, відтак і заробітна плата за означені періоди роботи позивача не підлягає до врахування при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 .
Решта доводів сторін висновків суду по суті спірних правовідносин не змінюють.
Щодо доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з приводу пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом, суд зазначає, що згідно наявних в матеріалах справи доказів, позивач звернувся до відповідача із заявами від 10.07.2024, від 16.09.2024, відповіді пенсійним органом надані 07.08.2024, 17.10.2024, відповідно. Доказів обізнаності позивача із розрахунками стажу для визначення права на пенсію та для обчислення права на пенсії до дати звернення до пенсійного органу, суду не надано. До суду із позовом ОСОБА_1 звернувся 06.11.2024, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України.
Підсумовую наведене вище, на підставі наданих доказів та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ),
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.