14 листопада 2025 рокуСправа № 160/26227/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до оновленої довідки № ФД 107526 від 30.10.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023, розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (1762,00 грн.);
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни у довідку № ФД 107526 від 30.10.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , видану на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 160/17494/24 від 30.09.2024 року, шляхом внесення відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби - 65%) та премії - 208%, обчислених з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (2684,00 грн.), для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023, та надати цю довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду:
- доказів звернення до суду в межах строків, визначених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України або заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням причин поважності його пропуску та доказами на їх підтвердження.
На виконання вимог ухвали суду від 19.09.2025 від позивача до суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
В заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивачем зазначено, що даний позов стосується правовідносин які визначені висновками Верховного Суду у справі №380/1907/23.
У контексті спірних правовідносин слід звернути увагу на те, що строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальні строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду не знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.
Суд вважає за необхідне підкреслити, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Отже, посилання позивача на висновки Верховного Суду у справі №380/1907/23 суд не приймає, оскільки предметом спору у справі №380/1907/23 є відмова у видачі довідки, в той час як предметом у даній справі (№160/26227/25) є спір щодо складових грошового забезпечення (його розміру), а не щодо відмови у видачі довідки.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що зазначені позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду з цим позовом слід визнати неповажними, оскільки жодних підстав, які б перешкоджали позивачу звернутися до суду з даним позовом в межах встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не наведено та до матеріалів справи не додано.
Згідно з ч. 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, керуючись п.1 ч. 4 ст.169, ст.248 та ст.256 КАС України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом із адміністративним позовом та доданими матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська