14 листопада 2025 рокуСправа №160/10893/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №046550008706 від 21.01.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 23.10.2017 №116 і від 12.08.2024 №341/2 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог зазначено про безпідставність відмови у призначенні пільгової пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи та відсутністю інформації про проведення атестації.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж роботи та відсутня інформації про проведення атестації робочого місця.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач 13.01.2025 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пільгової пенсії за Списком №1 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), яка відповідно до принципу екстериторіальності направлена на розгляд до ГУ ПФУ у Львівській області.
Рішенням від 21.01.2025 №046550008706 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
В рішенні зазначено, що вік заявника - 50 років 07 днів. Страховий стаж особи становить 37 років 22 дні (в т.ч. додаткові роки за Списком №1 - 6 років). Пільговий стаж особи становить 06 років 02 місяці 18 днів.
До пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки №341/2 від 12.08.2024, оскільки довідка підписана директором з персоналу та соціальних питань. Довіреності на право підпису «виконуючими обов'язки» до матеріалів пенсійної справи не долучені.
Також не зараховано періоди роботи згідно довідки №116 від 23.10.2017, оскільки у переліку атестованих робочих місць відповідно до наказу №875 від 26.12.2014 відсутня посада майстер гірничий.
Не погоджуючись з рішенням про відмову у призначенні пенсії, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи згідно уточнюючої довідки з підстав недоліків у її заповненні, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Відповідно до частин 1 - 3 статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 передбачено що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.
Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Так, пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - удень звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Суд зазначає, що відповідачем в оскаржуваному рішення не наведено жодних зауважень до відповідних записів у трудовій книжці, а також не заперечується, що він працював за посадою, яка дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
При дослідженні спірних записів у трудовій книжці, судом не встановлено жодних недоліків у заповненні трудової книжки.
Суд зазначає, що Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, визначено, що необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає лише при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
При цьому основним документом, якій підтверджує стаж роботи на підприємстві, є трудова книжка.
При прийнятті даного рішення судом також враховано те, що оскаржуване рішення не містить будь-яких зауважень щодо порядку оформлення трудової книжки позивача. Також, відповідачем не заперечується, що в спірні періоди позивач працював на посадах, що дають право на призначення пільгової пенсії.
Судом встановлено, що в трудовій книжці позивача, яка є основним документом, підтверджуючим стаж роботи, є відповідні записи із зазначенням необхідних відомостей. Відповідачем не спростовані відомості, які зазначені у трудовій книжці, а також не надано доказів того, що позивач не працювала або спірні періоди роботи не відповідають дійсності, чи записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до пільгового стажу роботи, або взагалі відсутні.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що твердження відповідача про недоліки в заповненні уточнюючих довідок є необгрунтованими.
Щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи згідно уточнюючої довідки з підстав відсутності посади майстра у переліку атестованих робочих місць, суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а дійшла висновку, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Матеріали справи містять докази підтвердження наявності пільгового стажу за спірні періоди роботи. Позивачем доведено факт роботи на посадах, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
За таких обставин, твердження відповідача про те, що пільговий стаж підтверджується лише за наслідками атестації робочих місць, суд вважає безпідставним та такими, що спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 969,60 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 77, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №046550008706 від 21.01.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 23.10.2017 №116 та від 12.08.2024 №341/2 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 969,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська