13 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/7477/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 14.02.2025 №121130004830 про відмову в призначенні пенсії за віком достроково;
зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 07.02.2025.
Рішенням суду від 25.10.2025 у даній справі адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Волинській області про відмову у призначенні пенсії від 14.02.2025 №121130004830; зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 07.02.2025, з урахуванням правових висновків суду, викладених у цьому рішенні; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
29.10.2025 від позивача через систему Електронний суд надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 6800,00 грн.
Відповідач не скористався правом на подання заперечень щодо заяви про ухвалення додаткового рішення.
Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином, розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення здійснено судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази, які подані на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, заперечення проти заявленої заяви, суд приходить до таких висновків.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивач у позовній заяві зазначив, що докази понесення судових витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому заява про ухвалення додаткового рішення разом із доказами про понесення витрат на правничу допомогу сформована та надіслана через систему Електронний суд 29.10.2025, тобто в межах п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Отже, позивач виконав вимоги частини сьомої статті 139 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Оскільки докази, що підтверджують розмір понесених витрат на правничу допомогу, подані позивачем в межах визначеного строку після ухвалення рішення по суті позовних вимог, тому вказана обставина є підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами четвертою, п'ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі «Баришевський проти України», заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі «Двойних проти України», заява №72277/01, пункт 80; рішення у справі «Меріт проти України», заява №66561/01, пункт 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.
Як вбачається із поданих письмових доказів, 26.06.2025 між адвокатом Гриненком Ю.М. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги №904.
Відповідно до пункту 3.2, 3.3 даного Договору сторони узгодили вартість однієї години залучення адвоката до роботи над справою та процесуальними документами в розмірі 1200 грн за годину. Гонорар виплачується клієнтом адвокату у випадку досягнення позитивного судового рішення на користь клієнта, останній зобов'язується сплатити адвокату грошову винагороду (гонорар), впродовж шести місяців після винесення такого рішення. Сума гонорару узгоджується сторонами в акті виконаних робіт, в якому вказується детальний опис робіт (наданих послуг).
Так, актом приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги від 26.06.2025 №904 визначено, що загальна вартість наданих послуг (виконаних робіт) становить 6800 грн, з яких: складання адміністративної позовної заяви від 05.07.2025 до Волинського окружного адміністративного суду за позовом до ГУ ПФУ у Волинській області у справі №140/7477/25 (5 год.) - 6000 грн; складання та подання до Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/7477/25 заяви про відстрочення сплати судового збору від 08.07.2025 (20 хв.) - 400 грн; складання та подання до Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/7477/25 заяви щодо витрат на правову допомогу від 15.08.2025 (20 хв.) - 400 грн.
Рішення у даній справі винесено судом 24.10.2025, тобто на момент розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення строк на оплату грошової винагороди (гонорару) адвокату у позивачки ще не закінчився.
У постанові від 20.06.2023 у справі №280/5922/21 Верховний Суд вказав, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.
Оскільки відповідач заперечень проти заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу не висловив, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6800,00 грн.
Керуючись статтями 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6800,00 грн (шість тисяч вісімсот грн 00 коп.).
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська обл., м.Луцьк, м-н Київський, 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій