Справа №461/4182/25
10 листопада 2025 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря судового засідання Герман М.І.,
представника відповідача Шумелди Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»
(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411;
ЄДРПОУ: 41084239; e-mail: office@bizpozyka.com),
в інтересах якого діє Дармограй Анастасія Тимофіївна
(РНОКПП: НОМЕР_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до
ОСОБА_1
( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 )
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», в інтересах якого діє Дармограй Анастасія Тимофіївна, шляхом формування документів у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до прохальної частини поданої заяви, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 302512-КС-001 про надання кредиту від 11.06.2021, що становить 24653 грн 20 коп., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10000 грн 00 коп.; суми прострочених платежів по процентах - 13153 грн 20 коп., суми прострочених платежів за комісією - 1500 грн 00 коп, а також та суму понесених витрат на сплату судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач покликається на те, що 11.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 302512-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10000 грн. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користуванням кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил надання грошових коштів у кредит. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 100000 грн, шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_3 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів.
Позивач стверджує, що до теперішнього часу боржник свої зобов'язання за Кредитним договором №302512-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, чим порушив свої зобов'язання встановлені договором. Зважаючи на ті обставини, що відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, в останньої станом на 16.05.2025 утворилась заборгованість за Договором №302512-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 24653 грн 20 коп. За наведених обставин, у зв'язку з тим, що відповідачем у добровільному порядку наявна за кредитним договором заборгованість не погашається, позивач просить стягнути таку у судовому порядку.
03.06.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
15.09.2025 шляхом формування документів у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», представником відповідача Шумелдою Р.Р. подано до суду пояснення по справі, відповідно до яких, остання заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у поясненнях. Зокрема вказує на те, що підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію, однак паспорт споживчого кредиту; пропозиція (оферта) щодо укладення договору; прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення договору; Правила про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «БІЗПОЗИКА» - не підписані сторонами; договір № 302512-КС-001 про надання кредиту від 11.06.2021 року підписаний лише відповідачем;; способи та порядок розрахунків не визначені, ні у паспорті споживчого кредиту, ні у пропозиції (оферті) щодо укладення договору; ні у прийнятті (акцепті) пропозиції (оферти) щодо укладення договору. Зазначає, що інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (паспорт споживчого кредиту), є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою). До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу у формі паспорта споживчого кредиту, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. Лише у такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», чинного на момент виникнення спірних правовідносин).
Разом з поясненням представник відповідача подала до суду клопотання про витребування доказів.
16.09.2025 шляхом формування документів у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», представником позивача Винорадовим Ю.Е. подано до суду додаткові пояснення по справі, відповідно до яких, останній заперечую проти доводів сторони відповідача та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 16.09.2025 зобов'язано уповноважених осіб АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ: 14360570, місце реєстрації: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) надати до Галицького районного суду м. Львова письмові докази, які становлять банківську таємницю.
15.10.2025 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано до суду витребувану інформацію.
Ухвалою суду від 10.11.2025 закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» тіла кредиту у розмірі 10000 гривень 00 копійок за договором №302512-КС-001 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
У позовній заяві представник позивача просить проводити розгляд справи за його відсутності, згідно якої заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог та просила відмовити у задоволенні позову.
II. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Під час розгляду справи, судом встановлено, що 11.06.2021 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір №302512-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 11.06.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №302512-КС-001 про надання кредиту. Відповідач прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №302512-КС-001 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою.
Таким чином, 11.06.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір №302512-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов пункту 1 Договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10000 грн 00 коп. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та правилами надання споживчих кредитів. Умовами договору передбачено, що Тип Кредиту: кредит, строк кредиту складає 16 тижнів; стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1,16395000, фіксована. Комісія за надання Кредиту: 1500,00 грн. Загальний розмір наданого Кредиту: 10 000,00 грн. Термін дії Договору: до 01.10.2021 р. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 21 040,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 12297,45 процентів. Протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
У разі прострочення позичальником дати сплати чергового платежу визначеного Графіком платежів, Кредитодавець має право нараховувати штраф за кожний випадок такого порушення строків сплат на початок наступного дня після дня обов'язкового платежу, визначеного Графіком платежів, та встановлюється у розмірах, що наведені нижче та відповідно Розділу 5 Правил надання споживчих кредитів (п. 4 Договору).
Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця htps:/bizpozyka.com/, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір (п. 6 Договору).
Підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що до укладання Договору отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, частиною другою ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п. 9 Договору).
Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору, кінцева дата повернення кредиту 01.10.2021.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10000 грн. Так, виплату проведено 11.06.2021, шляхом перерахування 10000 грн. на банківську картку позичальника.
Згідно інформації, яка надійшла до суду від АТ КБ «ПриватБанк», на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 .
З наданої АТ КБ «ПриватБанк» виписки по рахунку № НОМЕР_4 , вбачається, що 11.06.2021 на рахунок надійшли кошти у розмірі 10000 гривень.
З виписки по банківській карті відповідача, яка надана банком на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами на власний розсуд для особистих потреб.
Таким чином, позивачем доведено факт виконання своїх зобов'язань за договором кредиту в повному обсязі.
У зв'язку із неналежним виконанням умов кредитного договору станом на 15.05.2025, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка відповідно до розрахунку заборгованості, становить 24653 грн 20 коп., що складається з: заборгованості за кредитом - 10000 грн. 00 коп.; заборгованість по відсотках - 13153 грн. 20 коп., заборгованість по комісії - 15000 грн. 00 коп.
Порядок укладання договорів в електронній формі визначено Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Згідно з положеннями статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору.
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Таким ідентифікатором є CMC повідомлення з кодом, який зазначений у тексті договору у розділі Підписи сторін.
Положеннями статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.
Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. При цьому, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ст.207 ЦК України).
Згідно положень ч. 1 та ч. 2 ст. 639 ЦКУ договір може бути укладений у будь якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, ЦК України розглядає декілька окремих рівноправних випадків дотримання письмової норми правочину, до яких у відповідності з нормами частини другої статті 202 ЦК України належить і Кредитний договір. Відтак, з огляду на вищезазначене кожний із вищеперелічених способів, визначений в ЦК як спосіб дотримання письмової форми правочину, має всі підстави для застосування при реалізації положень норми статті 1055 ЦК України (щодо обов'язкового дотримання письмової форми кредитного договору).
З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Відповідно до статті 204 ЦКУ правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення.
Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 22.07.2021р. у справі № 911/2768/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/98645663) та від 30.06.2021р. у справі № 910/3140/19.
Щодо тверджень представника відповідача з приводу того, що правила надання коштів у позику не підписані сторонами, договір про надання кредиту підписаний тільки відповідачем, способи та порядок розрахунків не визначені, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 кредитного договору №302512-КС-001 кредитодавець надає позичальнику грошові кошти на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, Договором та Правилами надання споживчих кредитів визначених ТОВ «Бізнес Позика».
Згідно п. 6 кредитного договору №302512-КС-001, позичальник ознайомлений цим з договором та Правилами , повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, уклав Договір з вільним волевиявленням.
Відповідно до п. 10 кредитного договору №302512-КС-001 інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною Договору. Усі не врегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України.
На електронну адресу відповідача dany.ker@ukr.net кредитного договору та Правил, які були відправлені Відповідачу одразу після укладення Кредитного договору. Адреса електронної пошти була надана відповідачем під час укладення кредитного договору, що підтверджується анкетою клієнта.
Отже, договір укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 , є письмовим правочином, який відповідає формі визначеній ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.
Згідно ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.
Частиною 1 ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.
Згідно із статтею 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; - комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; - інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право позивача (як кредитодавця) на встановлення комісії за надання кредиту за Договором про надання кредиту.
Також, комісії за надання кредиту була відображена і в тексті договору про надання кредиту №302512-КС-001 від 11.06.2021, та були погоджені відповідачем, що свідчить про обізнаність останнього щодо включення комісії «за надання кредиту» до загальних витрат за договором про надання кредиту.
Частиною 4 статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Наведені вище висновки цілком узгоджуються з висновками зробленими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.
Зважаючи на те, що відповідач прострочив погашення поточних платежів кредиту та нарахованих відсотків, належним чином не виконав взятих на себе за договором зобов'язань, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Окрім того, матеріали справи містять виписку по рахунку, яка відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинним бухгалтерським документом та підтверджує видачу відповідачу кредиту, а також усі погашення по кредиту та їх зарахування.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25.05.2021 по справі № 554/4300/16-ц зробив висновок про те, що «банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором».
Також, судом встановлено, що після надходження до суду позовної заяви відповідач погасив заборгованість у розмірі 10000 грн 00 коп, внаслідок чого ухвалою суду від 10.11.2025 закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» тіла кредиту у розмірі 10000 гривень 00 копійок за договором №302512-КС-001 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача суму сплаченого АТ «Ідея Банк» судового збору в повному розмірі, що становить 2422 грн 20 коп.
Керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України,
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість у сумі 14653 гривні 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2422 гривні 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи:
позивач ? Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»
(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411;
ЄДРПОУ: 41084239; e-mail: office@bizpozyka.com),
представник позивача ? Дармограй Анастасія Тимофіївна
(РНОКПП: НОМЕР_5 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
відповідач ? ОСОБА_1
( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 )
представник відповідача - ОСОБА_2
(РНОКПП: НОМЕР_6 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 )
Головуючий суддя В.В. Стрельбицький