Справа № 589/4490/25
Провадження № 2/589/2382/25
про залишення позовної заяви без руху
02 жовтня 2025 року
Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Курбанова А.Р., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частину домоволодіння шляхом сплати грошової компенсації та визнання права власності,-
ОСОБА_1 звернулась до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про припинення її права власності на 1/10 частину домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 шляхом сплати грошової компенсації та визнання права власності на вказану частину об'єкту нерухомого майна за позивачем.
Ознайомившись з даною позовною заявою, вважаю, що остання підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року).
Проте, судом встановлено, що дану позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених в ч. 4 ст. 177 ЦПК України, відповідно до якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, позивачем у позові висуваються одна вимога немайнового характеру (припинення права власності відповідача на 1/10 частину домоволодіння) та одна вимога майнового характеру (визнання права власності за позивачем на 1/10 частину домоволодіння). Водночас, позивачем надано до суду квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн., тобто лише за одну позовну вимогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 3028 грн., при цьому позивачем заявлено одну вимогу майнового та одну немайнового характеру, тобто позивач за подання до суду даного позову мала сплатити 2422 грн. 40 к. судового збору.
Позовна заява та долучені до неї документи містять відомості про сплату позивачем суми судового збору за одну вимогу немайнового характеру в сумі 1211 грн. 20 коп., отже позивачу ще необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1211 грн 20 к., а також надати суду відповідні документи такої сплати.
Також суд роз'яснює право на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати за наявності підстав, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, у порушення вимог ч.1 ст.177 ЦПК України, позивачем не додано до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, наявність вказаних недоліків, за переконанням суду, перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження, та тягне за собою правові наслідки, передбачені ч. 1 ст. 185 ЦПК України, а відтак вказану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків шляхом доплати судового збору, виходячи з наведеного вище розміру судового збору, і надання суду документів, що це підтверджують, а також шляхом надання копій позовної заяви з додатками відповідно до заявленої кількості учасників у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частину домоволодіння шляхом сплати грошової компенсації та визнання права власності - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова