Провадження № 33/803/2939/25 Справа № 205/10202/25 Суддя у 1-й інстанції - Скрипник К. О. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І.
13 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Будьонного В.С. на постанову Новокодацького районного суду м. Дніпра від 10 вересня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
яка зареєстрована та проживає за адресою:
АДРЕСА_1
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 164 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн., з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн.,
Згідно постанови Новокодацького районного суду м. Дніпра від 10 вересня 2025 року, відповідно до протоколу серії ВАД № 859043 від 16.06.2025 року, 16 червня 2025 року о 13.50 год. ОСОБА_1 , знаходячись у кіоску за адресою: м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, буд.4, здійснювала продаж тютюнових виробів, без відповідної ліцензії.
Відповідно до протоколу серії ВАД № 859070 від 19.06.2025 року, 19 червня 2025 року о 14.30 год. ОСОБА_1 , знаходячись у кіоску за адресою: м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, 4Б, здійснювала продаж тютюнових виробів, без відповідної ліцензії.
Відповідно до протоколу серії ВАД № 859143 від 27.06.2025 року, 27 червня 2025 року о 13.30 год. ОСОБА_1 , знаходячись у кіоску за адресою: м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, 4Б, здійснювала продаж тютюнових виробів, без відповідної ліцензії.
В апеляційній скарзі захисник Шаповал Н.О. просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки вона не була присутня під час судового розгляду справи, вищевказану постанову у справі про адміністративне правопорушення не отримувала. Натомість, на телефонний номер ОСОБА_1 надійшло повідомлення від банку про блокування її рахунків на підставі постанови про арешт коштів боржника, що прийнята державним виконавцем. Про наявність оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізналася з сайту “Судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових рішень. 17.10.2025 року у приміщенні Новокодацького районного суду м. Дніпра захиснику Шаповал Н.О. були надані для ознайомлення матеріали даної справи, після чого у найкоротший строк подана апеляційна скарга. По суті просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги вказує, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що у протоколах про адміністративне правопорушення не зазначено протягом якого часу ОСОБА_1 здійснювала відповідну діяльність (у даному випадку це має бути проміжок часу, а не конкретна дата й час, оскільки господарська діяльність обов?язково має тривалий, а не одноразовий характер), а також всі встановлені окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює особа, адже ці ознаки є обов?язковими для висновку про здійснення господарської діяльності. Зазначає, що складання трьох окремих протоколів про адміністративне правопорушення не є підтвердженням систематичності здійснення діяльності, оскільки відповідна кваліфікуюча ознака має бути встановлена для кожного факту правопорушення, тобто мала би бути зафіксована у кожному протоколі про адміністративне правопорушення. Зауважує, що господарську діяльність за адресою, що вказана у протоколі здійснює ТОВ "Грязьовий Краб", яке на момент складання протоколів про адміністративне правопорушення (16.06.2025, 19.06.2025, 27.06.2025) мало чинну ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, що видана ТОВ "Грязьовий Краб" (термін дії ліцензії до 24.09.2025). Вказує на те, що судом першої інстанції також не було враховано, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів на підтвердження факту продажу ОСОБА_1 тютюнових виробів. Також зазначає, що до протоколів долучені фотографії тютюнових виробів, з яких неможливо встановити за яких обставин, де саме та ким вони були здійснені, та хто є власником даних тютюнових виробів. Наголошує на тому, що тютюнові вироби були вилучені у свідків, а не у особи, якій інкримінується адміністративне правопорушення, у свою чергу, у поясненнях свідків не вказано, що тютюнові вироби були продані саме ОСОБА_1 . До того ж, зазначені свідки не були допитані в судовому засіданні. Крім того, зауважує, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Також звертає увагу, що в протоколах про адміністративні правопорушення відсутнє будь яке посилання на норму Закону України, яку порушила ОСОБА_1 . Вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови не було враховано, що ОСОБА_1 не може вважатися суб?єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КУпАП, оскільки вона не зареєстрована як суб?єкт господарювання, самостійно не здійснює господарську діяльність, не зареєстрована відповідно до закону як підприємець, що виключає в її діях наявність складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та її захисник Будьонний В.С. у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи. В апеляційній скарзі адвокат просив розгляд апеляційної скарги здійснити без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника, у зв'язку з чим апеляційний перегляд здійснено за відсутності вказаних осіб.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи та заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на оскарження постанови, дійшов наступного висновку.
Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 10 вересня 2025 року за відсутності учасників справи. З матеріалів справи слідує, що апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 21 жовтня 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Разом з тим, враховуючи, що справу було розглянуто за відсутності сторін, з текстом оскаржуваної постанови ОСОБА_1 ознайомилася 17 жовтня 2025 року, а також вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду та позицію колегії суддів Третьої судової палати Верховного Суду, яка викладена у постанові суду від 11 вересня 2019 року при розгляді справи №130/2448/16-к, відповідно до якої без повного тексту судового рішення особа позбавлена можливості надати належне обґрунтування апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Апеляційним переглядом встановлено, що в порушення зазначених вимог закону судом першої інстанції належним чином не були з'ясовані обставини щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164 КУпАП, оскільки викладені в постанові висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, згідно із диспозицією ч.2 ст. 164 КУпАП адміністративна відповідальність настає за дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, а саме провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
При цьому, об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.
В свою чергу, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
Господарською діяльністю відповідно до п. 1. 32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 № 481/95-ВР імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.
З положень ст. 17 зазначеного закону слідує, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Як слідує з постанови суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164 КУпАП, послався як на докази її винуватості на протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД №859043 від 16.06.2025 року, серії ВАД №859070 від 19.06.2025 року, серії ВАД №859143 від 27.06.2025 року, письмові пояснення свідків, протоколи огляду та вилучення речей та предметів від 27.06.2025 року, фототаблицю, рапорт, копії постанов Новокодацького районного суду міста Дніпра у справах №205/6262/25 від 14 травня 2025 року, №205/7032/25 від 21 травня 2025 року.
При цьому, вказані протоколи не містить відомостей про те, кому ОСОБА_1 здійснювала продаж тютюнових виробів, протягом якого часу вона здійснювала відповідну діяльність (у даному випадку це має бути проміжок часу, а не конкретна дата й час, оскільки господарська діяльність обов'язково має тривалий, а не одноразовий характер); всі встановлені окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює особа, адже ці ознаки є обов'язковими для висновку про здійснення господарської діяльності.
При цьому для притягнення особи до відповідальності за ч. 2 ст. 164 КУпАП слід обов'язково встановити, чи здійснювалась нею господарська діяльність, яка підлягає ліцензуванню.
Крім того, у провину ОСОБА_1 поставлено здійснення торгівлі тютюновими виробами, при цьому більше жодної інформації про склад правопорушення протоколи не містять, а саме не зазначено: які тютюнові вироби, їх кількість та кому було здійснено їх продаж, у зв'язку з чим неможливо встановити об'єктивну сторону правопорушення.
Також, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту того, що дії ОСОБА_1 щодо продажу тютюнових виробів мають систематичний характер.
Складання трьох окремих протоколів про адміністративне правопорушення не є підтвердженням систематичності здійснення діяльності, оскільки відповідна кваліфікуюча ознака має бути встановлена для кожного факту правопорушення, тобто мала би бути зафіксована у кожному протоколі про адміністративне правопорушення.
Виходячи із викладеного апеляційний суд вважає, що підстав для оцінки діяльності ОСОБА_1 як систематичної, з метою одержання прибутку, тобто, господарської в розумінні ст.ст. 3,42 ГК України немає, оскільки належних та допустимих доказів цих обставин суду не надано.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які свідчать про те, що ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 164 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не забезпечив справедливий розгляд справи, формально поставився до перевірки відомостей, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, та прийшов до хибного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
До того ж, з наданих стороною захисту документів вбачається, що господарську діяльність за адресою, що вказана у протоколах, здійснює ТОВ "Грязьовий Краб", яке на момент складання протоколів про адміністративне правопорушення (16.06.2025, 19.06.2025, 27.06.2025) мало чинну ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, що видана ТОВ "Грязьовий Краб" (термін дії ліцензії до 24.09.2025).
Таким чином, сукупність вказаних обставин свідчить про обґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо відсутності події і складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164 КУпАП, так як обставини, викладені в протоколах про адміністративне правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи, тому на підставі наявних матеріалів справи апеляційний суд позбавлений можливості дійти безсумнівного висновку щодо винуватості особи, щодо якої складено протокол, що виключає адміністративну відповідальність ОСОБА_1 за вказаною правовою кваліфікацією, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що викладені в постанові висновки не відповідають фактичним обставинам справи, а тому постанова судді підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Поновити захиснику особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокату Будьонному В.С. строк на апеляційне оскарження постанови Новокодацького районного суду м. Дніпра від 10 вересня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Будьонного В.С. - задовольнити.
Постанову Новокодацького районного суду м. Дніпра від 10 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 164 КУпАП - скасувати.
Винести нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 164 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду С.І.Крот