Справа №129/945/19
Провадження №1-в/127/590/25
13 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду № 12 подання начальника державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження для проходження військової служби за контрактом під час особливого періоду засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлення стосовно нього адміністративного нагляду,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло подання начальника державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1))» (далі - ДУ «Вінницька УВП (№ 1)») ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 та встановлення стосовно нього адміністративного нагляду.
Клопотання мотивоване тим, що засуджений ОСОБА_7 відбуває покарання за вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 23.01.2025 у виді 5 років позбавлення волі. ОСОБА_7 виявив бажання проходити військову службу за контрактом. Засудженому забезпечене проходження військово-лікарської комісії (далі - ВЛК), за результатами якої ОСОБА_7 визнаний придатним до військової служби за станом здоров'я. У зв'язку з цим адміністрація установи прийняла рішення щодо можливості представлення засудженого до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом. Також адміністрація клопоче про встановлення стосовно засудженого адміністративного нагляду.
Представник ДУ «Вінницька УВП (№ 1)» подання підтримав та просив його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_7 у судовому засіданні подання підтримав та просив звільнити його умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом. При цьому зауважив, що дійсно добровільно звернувся до адміністрації установи із заявою про представлення його на умовно-дострокове звільнення.
Прокурор проти задоволення подання не заперечував.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та особової справи засудженого, суд дійшов до такого висновку.
З матеріалів особової справи засудженого випливає, що ОСОБА_7 23.01.2025 був засуджений вироком Гайсинського районного суду Вінницької області за частиною четвертою статті 407, частиною п'ятою статті 407 Кримінального кодексу України (далі - КК), та останньому призначене покарання на підставі частини першої статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
Згідно з пунктом 2-1 частини першої статті 537 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, зокрема, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби.
Пунктом 1 частини другої статті 539 КПК регламентовано, що у разі необхідності вирішення питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби відповідне клопотання (подання) подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 81-1 КК під час проведення мобілізації та/або дії воєнного стану до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, судом може бути застосовано умовно-дострокове звільнення для проходження ними військової служби за контрактом.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 81-1 КК умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, передбачене цією статтею, не застосовується до осіб, засуджених за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджених за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджених за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 цього Кодексу, а також до засуджених службових осіб, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 цього Кодексу займали особливо відповідальне становище.
Зі змісту абзацу третього частини першої статті 81-1 КК випливає, що у разі застосування судом умовно-дострокового звільнення на підставі, визначеній цією статтею, така особа звільняється умовно-достроково від відбування лише основного покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 81-1 КК умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом може бути застосовано судом, якщо засуджений виявив бажання проходити військову службу за контрактом та відповідає вимогам проходження військової служби за контрактом, визначеним статтею 21-5 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Суд вважає за доцільне зауважити, що главою ІІІ-2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) визначені особливості прийняття на військову службу за контрактом та проходження військової служби у Збройних Силах України особами з числа громадян України, яких умовно-достроково звільнено від відбування покарання.
Зокрема, згідно з частиною другою статті 21-5 Закону № 2232-XII на військову службу за контрактом приймаються особи, звільнені умовно-достроково від відбування покарання на підставі, визначеній статтею 81-1 Кримінального кодексу України, які відповідають таким вимогам проходження військової служби: яким залишилося до досягнення віку, передбаченого статтею 22 цього Закону, не менше трьох років; придатні до військової служби за станом здоров'я; пройшли професійно-психологічний відбір; мають достатній рівень фізичної підготовки для виконання обов'язків військової служби.
З наданих суду матеріалів випливає, що ОСОБА_7 подав до адміністрації установи, де він відбуває покарання, заяву про розгляд питання щодо умовно-дострокового звільнення у зв'язку з бажанням проходити військову службу за контрактом.
До матеріалів подання надана письмова згода командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_8 , зі змісту якої випливає, що ОСОБА_7 планується на посаду стрільця у зазначену частину.
Відповідно до копії довідки ВЛК ОСОБА_7 придатний до військової служби.
Згідно з наданими матеріалами ОСОБА_7 за період відбування покарання в установі характеризується позитивно, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, за час відбування покарання двічі заохочувався адміністрацією установи. Суд також враховує, що засуджений в установі відбування покарання працевлаштований. При цьому встановлено, що останній відбуває покарання у виді позбавлення волі, виявив бажання проходити військову службу за контрактом та відповідає вимогам проходження військової служби за контрактом, визначеним статтею 21-5 Закону № 2232-XII. Саме тому суд дійшов до переконання, що засуджений може бути звільнений від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі для проходження військової служби за контрактом.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 81-1 КК при ухваленні рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом суд покладає на особу, звільнену від відбування покарання, обов'язок невідкладно, але не пізніше 24 годин після набрання законної сили судовим рішенням про умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, прибути у супроводі Національної гвардії України до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для укладення контракту та проходження військової служби.
Порядок умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби регламентований статтею 154-1 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК) .
Згідно з абзацом першим частини шостої статті 154-1 КВК при умовно-достроковому звільненні з установи виконання покарань на підставі ухваленого судового рішення на підставі, визначеній статтею 81-1 Кримінального кодексу України, що набрало законної сили, особа передається підрозділам Національної гвардії України для її супроводження з установи виконання покарань до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Абзацом другим частини шостої статті 154-1 КВК встановлено, що порядок взяття засуджених на військовий облік призовників, військовозобов'язаних, проходження ними військово-лікарської комісії, професійно-психологічного відбору, перелік територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які здійснюють облік осіб, звільнених умовно-достроково, а також порядок їх супроводження Національною гвардією України до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також відповідних підрозділів Збройних Сил України до спеціалізованого підрозділу військової частини для укладення контракту та проходження військової служби, а також порядок взаємодії територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, установ виконання покарань та Національної гвардії України визначаються Кабінетом Міністрів України.
При цьому зі змісту абзацу третього частини шостої статті 154-1 КВК випливає, що останнім днем відбування кримінального покарання особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, є день її передачі до підрозділів Національної гвардії України для доставляння до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
З огляду на викладене, суд вважає слушним доручити ДУ «Вінницька УВП (№ 1)» невідкладно, але не пізніше 24 годин після набрання законної сили судовим рішенням про умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом передати засудженого підрозділу Національної гвардії України для його супроводження з установи виконання покарань до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для укладення контракту та проходження військової служби.
У поданні також ініційоване питання щодо встановлення стосовно засудженого адміністративного нагляду.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для встановлення відносно засудженого адміністративного нагляду, суд вважає за доцільне зауважити таке.
Згідно з реченням першим підпунктом «е» частини першої статті 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» (далі - Закон № 264/94-ВР) адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб, зокрема, звільнених умовно-достроково від відбування покарання на підставі, визначеній статтею 81-1 Кримінального кодексу України.
Реченням другим підпункту «е» частини першої статті 3 Закону № 264/94-ВР визначено, що адміністративний нагляд стосовно цих осіб здійснюється виключно в порядку, визначеному статтею 7-1 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 7-1 Закону № 264/94-ВР адміністративний нагляд за особами, звільненими з установ виконання покарань на підставі, визначеній статтею 81-1 Кримінального кодексу України, здійснюється командиром військової частини, в якій особа проходить військову службу. Особи, стосовно яких встановлено адміністративний нагляд, беруться у військовій частині на окремий облік.
Розділом 3 Закону № 264/94-ВР визначені правила адміністративного нагляду за особами, щодо яких встановлено адміністративний нагляд. Зокрема, у статті 9 Закону 264/94-ВР визначені обов'язки піднаглядних, а у статті 10 Закону 264/94-ВР - обмеження дій піднаглядних. У наведених нормах відсутні обмеження та обов'язки, які необхідно встановити засудженому згідно з поданням.
Крім того, Законом № 264/94-ВР визначені підстави для встановлення адміністративного нагляду (стаття 4 Закону) та порядок встановлення адміністративного нагляду (стаття 5 Закону), до яких відомості про осіб, визначених підпунктом «е» частини першої статті 3 Закону № 264/94-ВР, відсутні. Відсутні відповідні повноваження в суду для вирішення питання щодо встановлення адміністративного нагляду і у частині першій статті 537 КПК. Приписи загальної частини кримінально-процесуального закону не містять положень щодо аналогії закону, однак приписи кримінального закону містять пряму заборону на застосування аналогії закону (частина четверта статті 3 КК).
Окрім наведеного, приписи Закону № 264/94-ВР містять посилання на правові інститути, спрямовані на забезпечення дотримання військової дисципліни та попередження вчинення правопорушень особами, які проходять військову службу.
Саме тому суд вважає, що за відсутності законодавчо визначеного порядку та підстав для встановлення відносно засудженого адміністративного нагляду, суд позбавлений правових повноважень на задоволення подання у цій частині.
Керуючись статтями 371, 539 КПК, суд
Звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання за вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 23.01.2025 умовно-достроково з невідбутим строком 4 роки 2 місяці 2 дні для проходження військової служби за контрактом.
Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» невідкладно, але не пізніше 24 годин після набрання законної сили судовим рішенням про умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом передати ОСОБА_7 підрозділу Національної гвардії України для його супроводження з установи виконання покарань до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для укладення контракту та проходження військової служби.
Останнім днем відбування кримінального покарання засудженого ОСОБА_7 вважати день його передачі до підрозділу Національної гвардії України для доставлення до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для укладення контракту та проходження військової служби.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той же строк з дня вручення копії ухвали.
Суддя: