Р І Ш Е Н Н Я№ 127/19483/25
13 листопада 2025 р.Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,
секретар - Усатюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія “Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ “ФК “Кеш Ту Гоу» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи його тим, що відповідно до кредитного договору №204317 від 02.09.2021, укладеного між ТОВ “Займер» та ОСОБА_1 , відповідач отримала кредит в розмірі 2600,00 грн, строком на 19 днів (до 20.09.2021). 17.02.2022 між ТОВ “Займер» та ТОВ “ФК “Кеш Ту Гоу» укладено договір факторингу №01-17/02/2022, право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ “ФК “Кеш Ту Гоу».
Кредитним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків, інших витрат. Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 15626,00 грн, з яких 2600,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13026,00 грн - заборгованість за процентами. (а.с. 1-5)
В судове засідання представник позивача ТОВ “ФК “Кеш Ту Гоу» не з'явився, у позовній заяві та відповіді на відзив є клопотання про розгляд справи у його відсутність, не заперечує щодо заочного розгляду справи. (а.с. 5 зворот, 51 зворот).
Представник позивача - адвокат Пархомчук С.В. надіслав відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідач, укладаючи кредитний договір з позивачем, погодилась на умови, передбачені кредитним договором. Відповідно п.1.1. договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 2600,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Відповідно п.1.2. договору, кредит надається строком на 19 днів, тобто до 20.09.2021. Строк дії договору - 19 днів. Договір діє до повного його виконання сторонами. Відповідно до п.1.3. за користування кредитом клієнт сплачує товариству 1110% річних від суми кредиту з розрахунку 3% на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором. Відповідно п. 2.3. договору, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. У контексті спорів щодо нарахування процентів після закінчення строку кредитування Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/4518/16 від 05.04.2023 надала чітке роз'яснення щодо порядку застосування ст. 625 ЦК України.
Позичальник погодилась на умови, визначені договором, щодо його пролонгації та нарахування відсотків у випадку прострочення повернення кредиту, тому твердження відповідача про незаконність нарахування процентів є необґрунтованими.
Заборгованість була нарахована не позивачем, а первісним кредитором за укладеним договором та з моменту отримання права вимоги до відповідача за договором факторингу, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Підставами для отримання пільг військовослужбовцями під час дії особливого періоду є: 1. Для військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період - довідка за формами 5 або 6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 № 124 та витяг із наказу або довідка про призов військовозобов'язаного або резервіста на військову службу за призовом від час мобілізації, на особливий період, видана територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (раніше - військовим комісаріатом), військовою частиною, органом військового управління, військовим навчальним закладом, установою та організацією Збройних сил України. 2. Для військовослужбовців, які проходять військову службу всіх видів, передбачених ч. 6 ст. 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» (крім осіб, зазначених в п. 1 цього листа), які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - довідки за формами 5 або 6 Інструкції та довідка за формою, яка встановлена додатком 4 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередньо участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій 4 та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413.
Отже, військовослужбовці, які надали вищезазначені документи мають право на пільги, визначені п. 15 ст. 14 Закону про захист військовослужбовців.
Відповідач мала повідомити первісного кредитора, що вона є військовослужбовцем та надати відповідні документи щодо застосування відповідної пільги. Національний банк України у своєму листі від 02.09.2024 № 18-112/48620 надав роз'яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. В даному випадку відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки відповідач не надала первісному кредитору вищезазначені документи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином. Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Головенько В.П. надіслав відзив та заперечення щодо відповіді на відзив, у яких зазначив, що між відповідачем та позивачем дійсно укладено кредитний договір №204317, в результаті якого ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у сумі 2600,00 грн. Через важкі життєві труднощі ОСОБА_1 порушила договірні правовідносини в частині своєчасного погашення заборгованості. Тому відповідач визнає позов у частині стягнення тіла кредиту у сумі 2600,00 грн. Згідно умов кредитного договору №204317 фінансовий кредит надано в розмірі 2600,00 грн, строком на 19 днів, відповідач зобов'язалася сплатити товариству 1110% річних від суми кредиту в розрахунку 3% на добу. При цьому сторони погодили, що без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором. Сторонами пролонгація не погоджувалася. Згідно умов договору розмір процентів складає 2600*3%*19=1482,00 грн. Тому загальний розмір, заборгованості не може перевищувати 4082 грн, що включає у собі заборгованість за тілом кредиту 2600,00 грн та 1482,00 грн заборгованості по процентах. Яким чином утворилася заборгованість за процентами у сумі 13026,00 грн позивачем належно не обґрунтовано. Позивачем не надано жодних належних розрахунків, за який період утворилася заборгованість, порядок нарахування процентів та терміни нарахування. Надана суду виписка не відповідає вимогам закону, адже належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні бухгалтерські документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». ОСОБА_1 є військовослужбовицею, тому на неї поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Згідно положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній на момент укладення договору) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. На утриманні відповідача перебувають малолітні діти, при цьому син ОСОБА_2 потребує домашнього догляду за станом здоров'я. Просить суд винеси рішення, яким стягнути 2600,00 грн - тіло кредиту, у задоволенні решти позову просить відмовити.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 02.09.2021 між ТОВ “Займер» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №204317, за яким відповідач отримала кредит в розмірі 2600,00 грн, строком на 19 днів, тобто до 20.09.2021. Але в будь-якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами (п. п. 1.1, 1.2 договору). Договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 1110% річних від суми кредиту в розрахунку 3% на добу. (п. 1.3). За використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту клієнт зобов'язаний сплатити товариству комісію в розмірі 15% від суми фінансового кредиту (п. 1.5).
У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки (п. 2.3 договору).
П. 6.1 договору встановлено, що цей договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
У додатку №1 до кредитного договіру №204317 - графік розрахунків та загальна вартість кредиту, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача ОСОБА_1 .
За змістом довідки про ідентифікацію ТОВ “Займер» одноразовий ідентифікатор СL1141 відправлено позичальнику ОСОБА_1 02.09.2021, номер телефону позичальника: НОМЕР_1 .
Відповідно до інформаційної довідки ТОВ “ПрофітГід», 02.09.2021 здійснено переказ грошових коштів у розмірі 2600,00 грн на платіжну картку НОМЕР_2 , опис транзакції: видача кредиту № 204317.
17.02.2022 між ТОВ “Займер» та ТОВ “ФК “Кеш Ту Гоу» укладено договір факторингу №01-17/02/2022, право вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ “Займер», перейшло до ТОВ “ФК “Кеш Ту Гоу», в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №204317 від 02.09.2021. Зазначене підтверджується копією договору факторингу №01-17/02/2022 від 17.02.2022, витягом з реєстру боржників до договору факторингу №01-17/02/2022 від 17.02.2022, платіжним доручення №3668 від 21.02.2022.
Договір факторингу не визнано недійсним (доказів протилежного суду не надано), згідно ст. 204 ЦК України договір є дійсним і враховується судом.
З виписка з особового рахунку за кредитним договором №204317 від 02.09.2021 щодо ОСОБА_1 вбачається, що заборгованість за тілом кредиту - 2600,00 грн, заборгованість за процентами - 1482,00 грн, заборгованість за простроченими процентами - 11544,00 грн.
Відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором №204317 від 02.09.2021 належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість: за тілом кредиту - 2600,00 грн, за процентами - 13026,00 грн (розмір нарахованих відсотків не протирічить п. 2.3 договору, в якому йдеться про те, що у випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки).
14.04.2024 ТОВ “ФК “Кеш Ту Гоу» звернулось до ОСОБА_1 з письмовою вимогою про виконання зобов'язань за кредитним договором №204317 від 02.09.2021
Отже, судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини (кредит).
Надані позивачем докази у сукупності мають взаємний зв'язок, є належними і допустимими у зазначених спірних правовідносинах сторін, їх достовірність стороною відповідача не спростована (в тому числі і розмір заборгованості за договором). Умови договору не оспорюються, умови договору сторонами виконувались, що свідчить про дійсність договору.
Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 207 ч. 1 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Ст. 628 ч. 2 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ч. 2 абз. 2 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис згідно ст. 6 ч. 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Відповідно до ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у редакції від 01.08.2021 року, що діяла на момент укладення кредитного договору №204317 від 02.09.2021, - військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Чинна редакція ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Пільги стосовно звільнення від нарахування процентів за користування кредитом мають військовослужбовці, які підпадають під визначені у законі категорії. Категоріями військовослужбовців, які мають пільги щодо звільнення від нарахування процентів за користування кредитом, є: 1) військовослужбовці, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; 2) військовослужбовці, які призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; 3) інші військовослужбовці, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у заходах, перелік яких наведено у ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
У постанові Верховного Суду від 15.07.202 у справі №199/3051/14 викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 р. № 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
На підтвердження наявності у ОСОБА_1 пільг, передбачених ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» стороною відповідача надано витяг з наказу №139 від 19.07.2021 щодо вибуття у відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку військовослужбовця ОСОБА_1 з 19.07.2021; витяг з наказу №93 від 02.04.2024 щодо вибуття у відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку військовослужбовця ОСОБА_1 з 02.04.2024 та витяг з наказу №234 від 17.08.2025 щодо продовження терміну відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за медичними показниками в м. Вінниця з 17.08.2025 по 17.02.2026 військовослужбовцю ОСОБА_1 .
З наданих суду документів не вбачається, що ОСОБА_1 є: 1) військовослужбовцем, який призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; або 2) військовослужбовцем, який призваний на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; або 3) іншим військовослужбовцем, під час дії особливого періоду, який брав або бере участь у заходах, перелік яких наведено у ч. 15 ст. 14 вказаного Закону і підпадає під перелік чітко визначених категорій військовослужбовців, які відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» мають пільги на звільнення від нарахування процентів за користування кредитом. У зв'язку з цим підстав для застосування зазначених пільг судом не встановлено, а відповідно нарахування процентів за користування ОСОБА_1 кредитними коштами є правомірним та обґрунтованим.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами, які відносяться до договірних зобов'язань, зокрема, кредиту, встановив, що права позивача відповідачем порушені, оскільки відповідач не виконувала належним чином умови договору про надання кредиту, тому права позивача підлягають захисту.
29.12.2023 між адвокатом Пархомчуком С.В. та ТОВ “ФК “Кеш Ту Гоу» укладено договір про надання правової допомоги.
Згідно акту про отримання правової допомоги від 04.08.2025 витрати на правничу допомогу розраховуються таким чином: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ “ФК “Кеш Ту Гоу» та ОСОБА_1 в рамках кредитного договору №204317 від 02.09.2021 (1 год.) - 2000,00 грн; складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг, аналіз судової практики (2,5 год.) - 5000,00 грн; інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень щодо процесуального статусу судової справи (1,5 год.) - 3000,00 грн; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції - 500,00 грн. Загальна вартість послуг становить 10500,00 грн.
Відповідно до рахунку №04.08.2025-33 від 04.08.2025 вартість правничої допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 становить 10500,00 грн. (а.с. 24) З платіжної інструкції №39495 від 04.08.2025 вбачається, що ТОВ “ФК “Кеш Ту Гоу» сплатило адвокату Пархомчуку С.В. 10500,00 грн, призначення платежу: оплата за правничу допомогу згідно рах. №04.08.2025-33 від 04.08.2025 до договору про надання правової допомоги від 29.12.2023. (а.с. 30)
У справі наявна копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Пархомчука С.В.
Відповідно до ст. 133 ч. 1 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 133 ч. 3 п. 1 ЦПК України).
Згідно ст. 137 ч. 2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ст. 137 ч. ч. 4, 5, 6 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В постанові Верховного Суду від 19.02.2020 (справ №755/9215/15-ц) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Постановою Верховного Суду від 11.12.2019 (справа №2040/6747/18) закріплено правовий висновок, згідно якого суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. Ураховуються такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
На підставі викладеного, враховуючи те, що справа не є складною, в справі - невелика кількість письмових доказів (справа в одному томі), представник позивача не брав участі в судовому засіданні при розгляді справи, позов стороною позивача подано і системі "Електронний суд", сторона відповідача заявила у відзиві прохання зменшити розмір судових витрат на правничу допомогу, вважаючи його завищеним, суд вважає заявлений розмір витрат сторони позивача неспівмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 4000,00 грн витрат на правничу допомогу, в стягненні решти витрат потрібно відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 2422,40 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 1054, 639, 625, 629, 628, 526, 527, 530, 207 ЦК України,
Законом України «Про електронну комерцію»,
Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»,
ст.ст. 13, 89, 133, 137, 141, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія “Кеш Ту Гоу» заборгованість за кредитним договором №204317 від 02.09.2021 в розмірі 15626,00 (п'ятнадцять тисяч шістсот двадцять шість) грн, з яких 2600,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13026,00 грн - заборгованість за процентами;
а також стягнути 2422,40 грн судового збору і 4000,00 грн витрат на правничу допомогу, в стягненні решти витрат на правничу допомогу відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного рішення до Вінницького апеляційного суду.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія “Кеш Ту Гоу», ЄДРПОУ 42228158, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Повне рішення виготовлено 13.11.2025.
Суддя О.О. Венгрин