Справа № 317/5501/25
Провадження № 2-н/317/341/2025
про відмову у видачі судового наказу
11 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Каряка Д.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» в особі представника Федотова В.В. звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 1803,51 грн. та стягнення понесених судових витрат зі сплати судового збору.
Перевіривши матеріали заяви, суд вважає, що є підстави для відмови у видачі судового наказу, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 163 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
Вимогами п. 2 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
З припасів ч. 3 ст. 62 ЦПК України вбачається, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
За правилами ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Подана заява про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, підписана та подана ОСОБА_2 - провідним фахівцем Відділу роботи з колекторськими компаніями та фінансовими установами Департаменту врегулювання заборгованості та розрахунків ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України».
Як вбачається з довіреності від 24.10.2024 р. №24/10-2024, цією довіреністю Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України», в особі директора Бєляєва С.М. уповноважує провідного фахівця Відділу роботи з колекторськими компаніями та фінансовими установами Департаменту врегулювання заборгованості та розрахунків Федотова В.В. представляти інтереси ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України».
При цьому суд звертає увагу, що згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - керівником ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» є Кіндер Людмила Віталіївна - директор, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва від мені юридичної особи.
Вищевказане дає підстави вважати, що Федоровим В.В. не надано належних та допустимих доказів на підтвердження повноважень звертатися до Запорізького районного суду Запорізької області в інтересах заявника ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України», оскільки довіреність на його ім'я видана особою не уповноваженою вчиняти юридичні дії від юридичної особи, в зв'язку із чим відсутні підстави вважати, що заяву підписано та подано уповноваженою особою.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно з ч. 6 ст. 165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Вимогами ч. 1 ст. 166 ЦПК України встановлено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 62, 163, 165, 166, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня її ухвалення.
Суддя Д.О. Каряка