Справа № 196/724/25
№ провадження 3/196/321/2025
10 листопада 2025 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Бабічевої Л.П.,
за участю секретаря судового засідання Кузнецової Г.С., Шевченко Т.І.,
учасників справи:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника особи, яка притягується до адміністративної
відповідальності, - адвоката Бойка Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Царичанка справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №4 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП - НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
за ст.130 ч.1 КУпАП,-
25 червня 2025 року близько 21 год. 32 хв. в с.Могилів по вул.Шкільна, водій ОСОБА_1 керував автомобілем TOYOTA COROLLA, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину в скоєному правопорушенні не визнав, пояснив, що на вимогу поліцейських, які подали звуковий сигнал, він зупинився. Він не керував транспортним засобом у стані сп'яніння, ознак сп'яніння у нього не було. Працівники поліції на місці зупинки не зрозуміло запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою «Драгера». До лікарні їхати не пропонували. Він не відмовлявся від продування газоаналізатора «Драгер».
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Бойко Ю.О. у судовому засіданні підтримав подану до суду заяву про закриття провадження у справі, просив закрити провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
У заяві про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП захисник Бойко Ю.О. зазначив таке. Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №372841 від 25.06.2025 р. не відповідає вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 р. №1395 /далі Інструкція/. Протокол про адміністративне правопорушення сформований в електронному вигляді, однак згідно Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" не містить відомостей про накладення електронного підпису. Також Інструкцією передбачено роздрукування лише постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді стрічки, а не протоколу про адміністративне правопорушення.
У протоколі відсутня відмітка про роз'яснення прав особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вважає очевидно недопустимим рапорт поліцейського, оскільки рапорт був складений після складення протоколу про адміністративне правопорушення, тому не міг бути внесеним до змісту протоколу.
Акт огляду на стан сп'яніння в матеріалах справи відсутній.
У поліцейського Самарської Ю. був відсутній портативний газоаналізатор, тому огляд на стан сп'яніння не міг відбутись.
Копію протоколу про адміністративне правопорушення не було вручено ОСОБА_1 та не направлено поштою (а.с.15-20).
Допитана у судовому засіданні у якості свідка інспектор СРПП ВП №4 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 пояснила, що 25.06.2025 р. було отримано повідомлення, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Під час спілкування з останнім було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, йому було запропоновано пройти огляд за допомогою «Драгера» або в лікарні. ОСОБА_1 відмовився пройти на місці огляд на стан сп'яніння.Після чого було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Також пояснила, що протокол про адміністративне правопорушення було виготовлено за допомогою планшета в електронному виді. Протоколу було автоматично присвоєно номер та серію, після чого протокол був роздрукований та підписаний. У такому випадку електронно-цифровий підпис не накладається. Даний протокол являється паперовим документом.
Вислухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності, захисника, свідка, дослідивши матеріали справи, суд доходить до такого висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Виходячи з положень п. 2.5 ПДР України вимогу поліцейського про проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння водій зобов'язаний виконати безальтернативно.
Частиною першою ст.130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, законодавство зобов'язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння, а відмова від проходження такого огляду тягне за собою відповідальність передбачену ст. 130 КУпАП. Згідно п. 2, 3, 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
У даному випадку при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягає доказуванню подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме факт відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння особою, яка керує транспортним засобом.
У відповідності до вимог ч. 2, 3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
За змістом ст.252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується дослідженими та проаналізованими доказами по справі, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №372841 від 25.06.2025 р., який містить виклад обставин адміністративного правопорушення (а.с.1);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння (а.с.2);
- рапортом інспектора СРПП ВП №4 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області сержанта поліції Самарської Ю. (а.с.3);
- диском DVD-R з відеозаписом (а.с. 4).
Як вбачається з матеріалів справи на виконання вимог ст.266 КУпАП при документуванні вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, працівниками поліції застосовано технічні засоби відеозапису та відповідний відеозапис долучено до матеріалів справи (а.с. 4).
Вказаним відеозаписом, який досліджено судом, зокрема, відеофайлом (_document_5398089449378704621) зафіксовано факт руху автомобіля TOYOTA COROLLA, номерний знак НОМЕР_2 , та факт зупинки автомобіля, після чого водій ОСОБА_1 зайшов до подвір'я домоволодіння; відеозаписом, який досліджено судом, (_export-pb6px) зафіксовано обставину, що на місці зупинки транспортного засобу працівник поліції звернувся з проханням до ОСОБА_1 пред'явити документи, на що останній відмовився; поліцейський повідомив про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння та запропонував пройти йому огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора "Драгер", на що ОСОБА_1 відмовився (21-40 год.), після чого поліцейський запропонував йому пройти огляд у лікарні, на що останній також відмовився (21-42 год.); поліцейський повідомив, що відносно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Суд зазначає, що згідно положень ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
У даному випадку поліцейським здійснювався відеозапис технічним засобом.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Безпідставними є твердження ОСОБА_1 про те, що поліцейські не пропонували йому проїхати до лікарні та він не відмовлявся від продування «Драгера», оскільки це спростовується відеозаписом (_export-pb6px), на якому зафіксовано ту обставину, що працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд спочатку за допомогою газоаналізатора «Драгер», на що ОСОБА_1 відмовився, а потім у лікарні, на що останній відповів, що він не буде проходити огляд.
Також суд не бере до уваги доводи захисника, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, оскільки протокол про адміністративне правопорушення сформований в електронному вигляді, протокол не містить відомостей про накладення електронного підпису.
Так згідно абз. 2 п. 1 Р. ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року за наявності технічної можливості протокол про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, який роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №372841 від 25.06.2025 р. відносно ОСОБА_1 поліцейським складений в електронному вигляді за допомогою логістичного пристрою (планшета) з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номеру в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» та був роздрукований за допомогою спеціального технічного пристрою у виді стрічки.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення лише створений в електронній формі, та в подальшому роздрукований інспектором. Зазначений протокол не є електронним документом, та не існує в електронному вигляді, а лише виготовляється за допомогою електронних засобів.
Також вказаний протокол по змісту та бланку повністю відповідає вимогам ст.256 КУпАП та Додатку №1 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року.
Враховуючи викладене, суд вважає безпідставними доводи захисника про те, що протокол не відповідає вимогам Інструкції.
Доводи захисника про те, що у протоколі відсутня відмітка про роз'яснення прав особі, яка притягується до адміністративної відповідальності не є слушними, так як спростовуються відеозаписом місця події, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку та якому були роз'яснені наслідки відмови, а саме, те, що відносно нього буде складено протокол за ст.130 ч.1 КУпАП та діючий КУпАП не містить таких обов'язкових вимог до відеозапису, як відеофіксація роз'яснення особі прав та обов'язків.
Щодо тверджень захисника про визнання очевидно недопустимим рапорту поліцейського, оскільки рапорт був складений після складення протоколу про адміністративне правопорушення, то суд зазначає, що сам по собі рапорт працівника поліції не є належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення за відсутності інших належних доказів.
Твердження захисника, що Акт огляду на стан сп'яніння в матеріалах справи відсутній, суд не бере до уваги, оскільки акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 на проходження огляду на стан сп'яніння долучений до матеріалів справи (а.с.2);
Суд не бере до уваги посилання захисника щодо невручення копії протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , оскільки протокол про адміністративне правопорушення був долучений до матеріалів справи, та у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №372841 від 25.06.2025 р. наявна відмітка про те, що ОСОБА_1 відмовився від отримання копії протоколу, крім того ОСОБА_1 мав можливість в суді ознайомитись з протоколом та отримати копію.
Щодо доводів ОСОБА_1 про відсутність у нього ознак сп'яніння, то суд зазначає таке.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року зі змінами та доповненнями «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду» (далі Постанова), зокрема п.2, передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Спільним Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року затверджено Інструкцію про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», відповідно до п.п.2-3 якої зазначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відеозаписом, який досліджено судом, зафіксовано обставину, що на місці зупинки транспортного засобу працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння. Також у акті огляду на стан сп'яніння (.с. 2) зазначено про наявність у ОСОБА_1 запаху алкоголю з порожнини рота.
Вищевказані доводи захисника та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є необґрунтованими та безпідставними, не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 с.130 КУпАП.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 при складенні протоколу про адміністративне правопорушення від проведення огляду за допомогою газоаналізатора "Драгер" та в лікарні відмовився, що підтверджується переглянутим відеозаписом.
Протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності до вимог ст.256 КУпАП, в ньому зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Даний протокол відповідно до положень ст.251 КУпАП являється доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
Отже, дослідивши докази по справі, суд вважає, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Бойка Ю.О. про закриття провадження у справі, а тому заявлене клопотання не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі.
Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, суд вважає за необхідне призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що відповідає характеру вчиненого правопорушення і меті адміністративного стягнення.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи з інвалідністю I та II груп.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 22.10.2025 р. (а.с.63-64), тому він звільнений від сплати судового збору згідно п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 280, 283, 284, 294, 303 ч.1 КУпАП, суд, -
Визнати винним ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адміністративне стягнення: штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.
Повний текст постанови складено 13 листопада 2025 року.
Суддя Л.П. Бабічева