Справа № 344/7587/25
Провадження № 33/4808/730/25
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Зеленко О. В.
Суддя-доповідач Повзло
14 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю адвоката Рідченко М.В.,
розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Рідченко Марії Володимирівни, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 жовтня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , працюючого водієм,
визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,
Суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 вчинив керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, за наступних обставин.
Так, 24 квітня 2025 року о 17 год. 20 хв. у м. Івано-Франківськ по вул. Галицька, 205 а ОСОБА_1 керував автомобілем марки «DAF XF» моделі «105.460», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря на стан алкогольного сп'яніння №158 від 24 квітня 2025 року, чим порушив п. 2.9 а ПДР України.
В апеляційній скарзі адвокат Рідченко М.В. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
Вважає, що постанова суду першої інстанції є не обґрунтованою, так як судом неналежним чином було з'ясовано всі фактичні обставини справи, не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам.
Зазначає, що працівником поліції не було належним чином встановлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння так, як фактичне встановлення ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 працівниками поліції не проводилось.
Наголошує, що ОСОБА_1 не погодився із результати огляду, а лікарем не було проведено огляд через 20 хв. після першого огляду, як того вимагає Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння. Також враховуючи те, що ОСОБА_1 заперечував факт вживання алкоголю та не погоджувався з результатами огляду в нього було відібрано зразки сечі для проведення дослідження для визначення стану алкогольного сп'яніння. Так як результати дослідження зразків сечі не були готові на момент перебування ОСОБА_1 в лікарні, тому лікар ОСОБА_2 не мав права видавати та підписувати висновок щодо результатів медичного огляду та зазначати в ньому, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Тому фактично огляд ОСОБА_1 було проведено з порушенням ст. 266 КУпАП та Інструкції, у зв'язку з чим огляд та висновок щодо результатів медичного огляду є недійсними.
Звертає увагу на розбіжності вказаного місця вчинення правопорушення, але суд першої інстанції самовільно визначив місце вчинення адміністративного правопорушення в м. Івано-Франківськ, хоча згідно протоколу не можливо визначити де саме було вчинено інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення.
Адвокат Рідченко М.В. з'явилася в судове засідання апеляційного суду. Їй роз'яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП. Клопотань не заявлено. Просила задовольнити апеляційну скаргу та розглядати її без участі ОСОБА_1 .
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, неодноразово належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, клопотань від про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавав, не поступало і заяв зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин.
Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з'ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 07 травня 2024 року серії ЕПР1 №310843 (а.с. 1) 24 квітня 2025 року о 17 год. 20 хв. у с. Угринів по вул. Галицька 205А, у м. Івано-Франківськ по вул. Галицька, 205 а ОСОБА_1 керував автомобілем марки «DAF XF» моделі «105.460», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря на стан алкогольного сп'яніння №158 від 24 квітня 2025 року. Цим порушив вимоги п. 2.9. а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обвинувачення є зрозумілим та таким, що не підлягає будь-якому подвійному тлумаченню.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - інспектором В2Р2 УПП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Воробйовим М.В. з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним.
ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердив, що йому роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та надав пояснення на окремому аркуші.
Звертаю увагу, що власноручний підпис підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу, свідчить про відповідальність за його зміст.
Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції самовільно визначив місце вчинення адміністративного правопорушення в м. Івано-Франківськ, хоча згідно протоколу не можливо визначити де саме було вчинено інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки матеріали справи фіксують факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі та його перебування у стані алкогольного сп'яніння, а саме це, згідно п. 2.9. а Правил дорожнього руху ставиться у вину ОСОБА_1 .
Крім того суддя при прийнятті рішення бере до уваги всі наявні в матеріалах справ докази та досліджує їх в своїй сукупності, тому вказані розбіжності не є підтвердженням безпідставності огляду, оскільки з відеозаписів вбачається де саме було зупинено ОСОБА_1 і доведено що саме він є водієм та керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (а.с. 2), не підписана ОСОБА_1 , але засвідчує результат тесту, проведеного за допомогою приладу «Alcotest 6820» - 0,86 ‰ проміле, який значно перевищує гранично допустиму норму (0,2 проміле).
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3) вбачається, що ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими ознаками, такими як: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою Alcotest 6820», з результатом 0,86 ‰ проміле, з результатом огляду ОСОБА_1 не погодився та не підписав акт.
Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у КНП ПКОЦПЗ ІФ ОР (а.с. 4), вбачається, що водій ОСОБА_1 , в якого виявлені ознаки сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, оскільки не погодився з результатом огляду на місці.
Як вбачається з висновку від 24 квітня 2025 року № 158 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 8) ОСОБА_1 на час огляду, а саме 24 квітня 2025 року о 19 год. 40 хв. перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Вказаний висновок складений працівником закладу охорони здоров'я лікарем, із заповненням всіх необхідних реквізитів, не містить довільних висловлювань або помилок, є логічним та послідовним, підписаний лікарем та завірений печаткою.
Висновок огляду є категоричним та не допускає будь-якого іншого тлумачення.
Твердження апелянта про безпідставність та невмотивованість висновку щодо результату огляду не є слушним. Стороною захисту не надано будь-яких даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Вважаю, що лікарем дотримано вимог Інструкції в частині проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів.
Після відібрання біологічного матеріалу - сечі в ОСОБА_1 було проведено необхідні тести та продування приладу Драгер за результатами огляду лікарем встановлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Лікарем було проведено достатню кількість необхідних лабораторних досліджень для виявлення сп'яніння у ОСОБА_1 .
При цьому, вирішення питання про те, у який саме спосіб та які методи дослідження з метою виявлення стану сп'яніння використовуватиме лікар при проведені огляду особи на стан алкогольного сп'яніння, належить до дискреційних повноважень лікаря.
Лікар при проведенні огляду користується спеціальними знаннями, проводить медичний огляд обстежуваної особи та застосовує різні методи дослідження з метою виявлення стану сп'яніння і на підставі сукупності отриманих даних, оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, та несе правову відповідальність за правильність свого висновку.
Висновок щодо результатів медичного огляду складається безпосередньо після огляду особи в присутності поліцейського ще до отримання остаточних результатів лабораторних досліджень, які проводяться для уточнення наявних речовин, що спричинили стан сп'яніння та встановлення діагнозу.
На відеозаписах, які містяться на компакт-дисках в матеріалах справи (а.с. 14), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано, що працівники поліції приїхавши на місці події спілкуються з учасниками. Під час спілкування, працівники поліції виявили ознаки сп'яніння у водія ОСОБА_1 та запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці, або в медичному закладі. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння на місці, але з 0,86 ‰ проміле ОСОБА_1 не погодився. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти повторний огляд у медичному закладі, останній погодився на таку пропозицію. Після доставлення ОСОБА_1 в медичний заклад, зафіксовано проведення огляду ОСОБА_1 шляхом проведення різних тестів, продування вимірювального приладу, який показав результат - 0,61 ‰ проміле та відібрання біоматеріалу - сечі. За результатами проведеного огляду ОСОБА_1 в медичному закладі, лікарем винесено висновок про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння. Також зафіксовано оголошення ОСОБА_1 складених процесуальних документів та роз'яснення ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 підписав документи, надав пояснення та отримав копії документів.
Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.
Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Твердження апелянта про те, що працівником поліції не було належним чином встановлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння так, як фактичне встановлення ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 працівниками поліції не проводилось не є слушним, оскільки як вбачається з відеозаписів під час спілкування, працівники поліції виявили ознаки сп'яніння у водія ОСОБА_1 у зв'язку з чим запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці, або в медичному закладі.
Крім того поліцейський фактично виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу у залежності від власного їх розуміння. Наявність ознак алкогольного сп'яніння самі по собі не означають, що особа перебуває в стані сп'яніння.
Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог п.п. 2.9. а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Аналогічні приписи містить Інструкція.
Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що водій ОСОБА_1 у якого поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, на пропозицію поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, з результатами якого - ОСОБА_1 не погодився.
Оскільки ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду, який він пройшов на місці, поліцейські запропонували йому пройти повторний огляд у медичному закладі. На таку пропозицію ОСОБА_1 погодився
Далі працівники поліції доставити його до закладу охорони здоров'я де він пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, за результатом якого встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком від 24 квітня 2025 року № 158 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 8).
Таким чином, вважаю, що в даному випадку дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вважається таким, що пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку.
Отже за результатами апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу у зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння, пройшов огляд на стан сп'яніння у відповідності до закону, та встановлено стан сп'яніння, а тому вважаю, що матеріалами провадження у своїй сукупності поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані сп'яніння.
Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Рідченко Марії Володимирівни, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло