Справа №519/2343/25
Провадження № 2-о/519/64/25
13.11.2025 м. Південне
Південний міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді Лемця С.П.,
при секретарі судового засідання Волковій Н.О.
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Південне заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, за участю заінтересованої особи - Південний відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, мотивуючи свої вимоги тим, що він є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 10.02.1970.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Керч Автономної республіки Крим (з 2014 року тимчасово окупована територія України), про що вчинено відповідний запис закладами на окупованій території № 170259910001100895005 від 20.05.2025 та видане свідоцтво про смерть № НОМЕР_2 від 20.05.2025. Мати є громадянином України про що свідчить виданий 31.07.1998 року 1-м відділом Керчинського МУ ГУ МВС України в Криму паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 . Жодних рішень про позбавлення її громадянства України не приймалося.
Мати була зареєстрована та проживала в місті Керч. Однак у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України та окупацією всього півострова Крим, її похилим віком та відсутності житла на іншій території України, вона була вимушена залишитися проживати на окупованій території.
Заявник звернувся із відповідною заявою до Південного відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), однак листом від 24.10.2025 № 23/2417-109 йому було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті.
Встановлення факту смерті необхідно для отримання свідоцтва про смерть згідно чинного законодавства України та для подальшого оформлення спадкових прав.
Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 11.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Заявник ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, згідно якої не заперечує проти вимог заявника та просить розглянути справу у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного.
Як вбачається з копії свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 , місце народження м. Керч, Кримської області. У відомостях про матір мовою оригіналу зазначено « ОСОБА_3 » (а.с.11).
Згідно паспорту громадянина України ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мовою оригіналу « ОСОБА_3 », місце смерті Республіка Крим, м. Керч (а.с.14).
Встановлення факту смерті необхідно для отримання свідоцтва про смерть згідно чинного законодавства України та для подальшого оформлення спадкових прав.
Заявник звернувся із відповідною заявою до Південного відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), однак листом від 24.10.2025 № 23/2417-109 йому було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті матері (а.с.15).
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ч.1 статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Вирішуючи дану справу, суд бере до уваги Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VІІІ «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України», в якому містяться роз'яснення стосовно того, що документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ.
Відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 376 від 28.02.2025 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Автономної Республіки Крим є тимчасово окупованою територією України з 20.02.2014.
Тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Статтею 17 ч.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі, зокрема, встановлення у судовому порядку факту смерті.
Громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Видані на тимчасово окупованій території України документи про смерть відповідно до закону є недійсними і не можуть бути підставою для реєстрації смерті в позасудовому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану.
При цьому, не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.
Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Отже з метою захисту прав ОСОБА_1 передбачених законом, заява останнього підлягає задоволенню, оскільки іншого порядку встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території, окрім судового, законом не встановлено.
Суд враховуючи яке значення має встановлення факту смерті ОСОБА_2 для реалізації прав заявника, як виняток, бере до уваги свідоцтво про смерть, яке видане установою, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, де органи влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, а саме відомості, що містяться у свідоцтві про смерть, та підтвердженні в сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами по справі.
Водночас суд зауважує, що згідно з частиною другою статті 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що надані заявником докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують факт смерті матері заявника на тимчасово окупованій території, а тому заява про встановлення факту смерті особи підлягає задоволенню.
Згідно п. 8 ч. 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
Відповідно до ч.4, 5 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.
Керуючись статтями 3, 12, 81, 265, 315-319, 430 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, за участю заінтересованої особи - Південний відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянки України, місце народження: Україна, місто Керч, Крим, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Керч Автономної Республіки Крим, без зазначення причини смерті.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Заявник ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Заінтересована особа Південний відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), місцезнаходження: Одеська обл., м. Південне, вул. Т.Г. Шевченка, 7.
Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ