Справа № 453/1160/25
№ провадження 1-кп/453/198/25
14 листопада 2025 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ;
при секретарі ОСОБА_2 ;
з участю прокурора ОСОБА_3 ;
обвинуваченого ОСОБА_4 ;
захисника-адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе Львівської області кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, із середньою спеціальною освітою, не працюючо, військовозобов'язаного, на підставі ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -
встановив:
ОСОБА_4 , 04 липня 2025 року, близько 04 години 10 хвилин, перебуваючи у смт. Верхнє Синьовидне, Стрийського району Львівської області, під час дії воєнного стану, введеного в Україні з 24 лютого 2022 року та продовженого Законом України від 16 квітня 2025 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», де у нього виник раптовий умисел на таємне викрадення чужого майна з літньої кухні, яка перебуває на території домоволодіння АДРЕСА_2 , в якому проживає ОСОБА_6 .
Так, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, під час дії воєнного стану, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаться непоміченими, через відчинені двері, проник до літньої кухні, яка розтащована на території домоволодіння АДРЕСА_1 , провулок Івана Франка. Усередині літньої кухні він зайшов до кухні-кімнати, де з сумки сірого кольору таємно викрав гаманець чорного кольору, у якому знаходилися грошові кошти в сумі 6500 гривень. Після цього він залишив приміщення через ті самі двері, та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
В результаті умисних, протиправних дій ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму близько 6500 гривень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 після роз'яснення йому змісту ч.3 ст. 349 КПК України в присутності його захисника та переконання суду у відсутності сумнівів щодо добровільності позиції обвинуваченого, вину визнав повністю та пояснив, що дійсно він 04 липня 2025 року, близько 04 години 10 хвилин, перебуваючи у АДРЕСА_2 , маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, знаючи що діє воєнний стан, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаться непоміченими, через відчинені двері літньої кухні, яка розташована на території домоволодіння, проник до вищезазначеної літньої кухні через відчинені двері. Усередині літньої кухні він зайшов до кухні, де шукав алкоголь. Не знайшовши алкоголю, виходячи із літньої кухні, побачив сумку, із якої викрав гаманець, у якому знаходилися грошові кошти. Після цього залишив приміщення через ті самі двері та розпорядився викраденими коштами на власний розсуд. Щиро кається у скоєному та просить суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, подав заяву(вх.№5231 від 12 серпня 2025 року) в якій просить справу слухати у його відсутності. При призначенні покарання покладається на розсуд суду.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, визнав повністю, інші учасники провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, та роз'яснивши йому в присутності захисника положення ч.3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення його у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.
На підставі вище наведеного, суд, допитавши обвинуваченого, взявши до уваги думку потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження в частині характеризуючих обставин та речових доказів, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.
Суд вважає, що дії ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна в умовах воєнного стану - вірно кваліфіковано за ч.4 ст. 185 КК України, оскільки він, в умовах воєнного стану, таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_6 .
Обтяжуючими вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обставинами, передбачених ст. 67 КК України, суд вбачає те, що останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини.
Пом'якшуючими вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обставинами, передбачених ст. 66 КК України, суд вбачає його щире каяття у скоєному, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.
При визначенні міри покарання ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який негативно характеризується за місцем проживання, на «Д» обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, вважається таким, що немає судимості, а також той факт, що він повністю визнав свою вину та щиро розкаюється у вчиненому кримінальному правопорушенні.
З урахуванням наведених обставин, суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, під час вирішення питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , вважає за доцільне призначити його у межах, установлених санкцією ч.4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі на певний строк, оскільки його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 , до вступу вироку в законну силу, залишити попередній - тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу фактичного затримання, тобто з 04 липня 2025 року 14 години 50 хвилин.
Речові докази: шкіряний гаманець чорного кольору із грошовими коштами на суму 6000 гривень, монетами на загальну суму 24 гривні, банківськими картками АТ «Ощад банк» та АТ «ПумбБанк» та барсетку сірого кольору, які знаходяться на відповідальному зберіганну у потерпілого ОСОБА_6 - залишити у користуванні потерпілого ОСОБА_6 .
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сколівського районного суду Львівської області від 05 липня 2025 року(справа №453/1086/25, провадження №1-кс/453/275/25) на речові докази у кримінальному провадженні №12025141300000173 - скасувати у повному обсязі.
Копію вироку вручити засудженому та прокурору негайно після його проголошення.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Сколівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1