Справа № 336/6099/25
Пр. 2/336/3258/2025
14.11.25
14 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Уткіної Є.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу №336/6099/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику,-
без повідомлення (виклику) сторін (учасників справи), -
Представник позивача адвокат Андрущенко М.В. в інтересах позивача 30.06.2025 за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, за змістом якої просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором №6342171224 від 13.12.2024 у сумі 34 160,00 гривень, яка складається з заборгованості по тілу кредиту у сумі 7 000,00 гривень, заборгованості по процентам у сумі 12 110,00 гривень, заборгованості з неустойки у сумі 14 000,00 гривень, комісії у сумі 1 050,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 13 грудня 2024 року між ТОВ “ІННОВА ФІНАНС» (“Кредитодавець») і ОСОБА_1 (“Позичальник») укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 6342171224.
Як вбачається із змісту Договору позики, разом із Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 17.11.2024 вони складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений. Договір укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг», особливостей, визначених ст.3, 11, 12 Закону України “Про електронну комерцію». Відповідно до Договору позики Позикодавець зобов'язується надати ПозичальникуКредит у сумі 7 000,00 гривень шляхом перерахунку на вказанийПозичальником рахунок, уключаючи використання реквізитів платіжної картки( НОМЕР_1 ), на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальникзобов'язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк абодостроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані згідно п.2.6.1., п.п. 4.1.-4.2. та п. 4.4. цього Договору, його додатків.
Основні умови Договору щодо надання коштів у позику: п. 2.4. тип кредиту - кредит; п. 2.7. мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.; п. 2.5. строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів; п. 3.2. дати надання кредиту: 13.12.2024 або наступний за ним календарний день; п. 2.6. тип процентної ставки - фіксована; п. 2.6.1. стандартна процентна ставка становить 1,0% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору; 0, 87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше); п. 2.2. товариство надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором; п. 2.7. комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого Кредиту та нараховується на суму виданого за цим Договором Кредиту у день надання кредиту.
Відповідно до п.10.6.10.7 договору, як стверджує позивач, Позичальник, ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти, надав згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписано відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Офертою, яка містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «підписати». Вказана іконка стає активною лише після отримання та введення Одноразового ідентифікатора для підписання Договору та Одноразового ідентифікатора для підписання Паспорту Кредиту. Після підпису Електронного повідомлення Позичальником, зазначене повідомлення надійшло в ІКС Товариства, відповідно з цього моменту Товариство повідомлене про те, що Позичальник надав згоду (акцептував) на пропозицію (Оферту) Товариства щодо укладання Договору. Моментом підписання цього Договору є використання його Сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням Договору зі сторони Товариства є формування та надання на ознайомлення Позичальнику Оферти, а також генерація та направлення Позичальнику Одноразового ідентифікатора. Підписанням Договору зі сторони Позичальника є направлення Позичальником повідомлення, що містить Одноразовий ідентифікатор отриманий від Товариства, через Особистий кабінет.
Крім того, відповідно дотверджень сторони позивача, із посиланням на п. 2.5, 2.5.1. Договору Позики, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів, останній платіж з періодом внесення 15 дні(в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.
Так, перерахування Позичальнику кредитних коштів в рамках виконання умов Договору здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної Відповідачем під час укладання Договору. Окремо представник позивача наголошує, що відповідно до розділу 3 Постанови Правління НБУ № 164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (яка діяла на час укладення договору про надання грошових коштів у позику № 6342171224 від 13.12.2024), суб'єкт господарювання зобов'язаний не копіювати платіжний інструмент чи його реквізити. Підсумовуючи вищевикладене, ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», як Позикодавець, стверджує, що свої зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши Відповідачу (Позичальнику) грошові кошти у розмірі 7 000,00 гривень. В той же час Відповідач, всупереч умовам Договору позики та норм статей 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України взяті на себе зобов'язання за Договором належним чином не виконав, суму Позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.
Станом на дату підготовки цієї позовної заяви (включно), заборгованість Відповідача перед Позивачем складається з заборгованості по тілу кредиту у сумі 7 000,00 гривень, заборгованості по процентам у сумі 12 110,00 гривень, заборгованості з неустойки у сумі 14 000,00 гривень, комісії у сумі 1 050,00 гривень.
Із посиланням на положення ст.21 Закону України “Про споживче кредитування» сторона позивача наголошує, що споживач, який порушив своє зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Так, нарахування неустойки згідно з п. 7.5. Договору здійснюється Товариством з урахуванням обмежень, встановлених Законом України “Про споживче кредитування». Позичальник, між іншим, як видно з позовної заяви, надає свою безвідкличну згоду на те, що сума неповерненого кредиту, не сплачених процентів, неустойки та інших нарахувань може бути примусово стягнута через суд загальної юрисдикції відповідно до п. 10.23 Договору.
Враховуючи наведені обставини, а також неможливість позасудового врегулювання спору, представник позивача, діючи в інтересах позивача, просить задовольнити позов у вказаній сумі.
Ухвалою судді від 17.07.2025 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін.
Клопотання представника позивача про витребування доказів даною ухвалою задоволено, в порядку витребування доказів зобов'язано Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, надати до суду:
1) інформацію чи належить (належала раніше) платіжна картка за номером НОМЕР_1 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
2) відомості про повний номер карти НОМЕР_1 , на яку було здійснено зарахування переказу через систему інтернет-еквайрингу EasyPay від 13.12.2024 о 22:17:57 годині у розмірі 7 000,00 гривень (призначення платежу: «кредитні кошти від ТОВ "Іннова Фінанс" Поповнення картки НОМЕР_3 »);
3) інформацію про рух коштів (виписку) по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 13.12.2024 по 16.12.2024 (тобто за місяць, під час якого було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 6342171224 від 13.12.2024 та отримано кредитні кошти від ТОВ «Іннова Фінанс»).
Визначено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Роз?яснено, що у зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Відповідно до ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, що також роз?яснено в ухвалі суду.
Встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу - заперечень (з дня отримання відповіді на відзив), які мають відповідати вимогам ч.3-5 ст.178 ЦПК України, а також одночасно з поданням до суду повинні бути надіслані іншим учасникам справи (у копіях).
За нормою ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Відповідних клопотань до матеріалів справи не надходило.
04.08.2025, з урахуванням отримання доступу адвокаткою Василець М.В. до матеріалів справи в системі «Електронний суд», а саме 01.08.2025 (повідомлення №85715 від 01.08.2025), до справи своєчасно подано відзив на позовну заяву. За змістом відзиву сторона відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі за недоведеності правових підстав для його задоволення, висловлює письмові заперечення виключно стосовно неустойки та комісії.
Так, враховуючи п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, а також період дії в Україні воєнного стану, сторона відповідача наголошує на безпідставності вимоги про стягнення неустойки з відповідачки на користь позивача. Щодо заборгованості за комісією, представниця відповідачки, діючи в інтересах ОСОБА_1 , зауважує на положеннях рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011, ч.4 ст. 42 Конституції України, а також ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до ч.2 ст.8, ч.1 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» не передбачено сплату комісії за надання кредиту, а лише тієї, що пов?язана з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. За змістом договору № 6342171224 від 13.12.2024, укладеного між сторонами, в ньому не зазначено переліку послуг «за надання кредиту», їх погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору. Тобто, факт укладення договору з боку відповідачки не спростовується. Відповідно, враховуючи, що кредитор не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов?язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до ч. 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Отже, на переконання сторони відповідача, вимога ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» в частині стягнення комісії за надання кредиту не підлягає задоволенню.
У відповіді на відзив від 12.08.2025 за підписом адвоката Андрущенка М.В. наголошено на тотожних положеннях договору, укладеного між сторонами, у порівнянні зі змістом позовної заяви. Серед іншого, зауважено, що договір про надання грошових коштів у позику № 6342171224 від 13.12.2024 укладений у повній відповідності з чинним законодавством, зокрема зі ст. 207 ЦК України та Законом України «Про електронну комерцію», доказів протилежного стороною відповідача не подано. Крім того, укладення Договору - не є актом примусових дій з боку Товариства, а добровільною згодою між Позичальником та Кредитодавцем, відтак, - якщо ОСОБА_1 , як свідома дієздатна особа, станом на 13.12.2024, вважала умови кредитування Договором про надання грошових коштів у позику №6342171224 від 13.12.2024 неправомірними, мала змогу відмовитись від підписання Договору та подальшого отримання від ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» кредитних коштів. Таким чином стороною позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі.
23.10.2025 до матеріалів справи надійшли заперечення на відповідь на відзив, за підписом представниці відповідача, які суд не приймає та не аналізує, оскільки стороною відповідача порушено 5-денний строк на подання даної заяви по суті справи, із врахуванням строків, визначених судом в ухвалі суду від 17.07.2025.
Інших процесуальних дій у справі судом не вчинено за відсутності відповідних клопотань, зустрічної позовної заяви у даній справі не подано.
Підстав для оголошення перерви та / або відкладення судового засідання відповідно до положень ст.223, 240 ЦПК України судом не встановлено.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із тим, що розгляд справи проводиться за відсутності учасників справи, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
За приписами ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню у зв'язку з такими встановленими фактичними обставинами справи та відповідними їм правовідносинами.
Судом встановлено, що 13.12.2024 між ТОВ “ІННОВА ФІНАНС» (Кредитодавець) і ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 6342171224.
Як вбачається із змісту Договору позики, разом із Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 17.11.2024 вони складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений. Договір укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг», особливостей, визначених ст.3, 11, 12 Закону України “Про електронну комерцію».
Відповідно до Договору позики Позикодавець зобов'язується надати ПозичальникуКредит у сумі 7 000,00 гривень шляхом перерахунку на вказанийПозичальником рахунок, уключаючи використання реквізитів платіжної картки( НОМЕР_1 ), на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальникзобов'язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк абодостроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані згідно п.2.6.1., п.п. 4.1.-4.2. та п. 4.4. цього Договору, його додатків.
Основні умови Договору щодо надання коштів у позику, що видно з тексту наданого та дослідженого судом правочину: п. 2.4. тип кредиту - кредит; п. 2.7. мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.; п. 2.5. строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів; п. 3.2. дати надання кредиту: 13.12.2024 або наступний за ним календарний день; п. 2.6. тип процентної ставки - фіксована; п. 2.6.1. стандартна процентна ставка становить 1,0% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору; 0, 87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше); п. 2.2. товариство надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором; п. 2.7. комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого Кредиту та нараховується на суму виданого за цим Договором Кредиту у день надання кредиту.
Відповідно до п.10.6.10.7 договору, Позичальник, ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти, надав згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписано відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Офертою, яка містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «підписати». Вказана іконка стає активною лише після отримання та введення Одноразового ідентифікатора для підписання Договору та Одноразового ідентифікатора для підписання Паспорту Кредиту. Після підпису Електронного повідомлення Позичальником, зазначене повідомлення надійшло в ІКС Товариства, відповідно з цього моменту Товариство повідомлене про те, що Позичальник надав згоду (акцептував) на пропозицію (Оферту) Товариства щодо укладання Договору. Моментом підписання цього Договору є використання його Сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням Договору зі сторони Товариства є формування та надання на ознайомлення Позичальнику Оферти, а також генерація та направлення Позичальнику Одноразового ідентифікатора. Підписанням Договору зі сторони Позичальника є направлення Позичальником повідомлення, що містить Одноразовий ідентифікатор отриманий від Товариства, через Особистий кабінет.
Згідно з п. 2.5, 2.5.1. Договору Позики, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів, останній платіж з періодом внесення 15 дні(в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.
Так, перерахування Позичальнику кредитних коштів в рамках виконання умов Договору здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної відповідачем під час укладання Договору на виконання п.3.1. договору, яким передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 . У випадку, якщо після здійснення (ініціювання здійснення) Товариством платежу за реквізитами вищевказаної платіжної картки виявиться, що платіж не може бути зарахований на рахунок з будь-яких причин, які не залежать від Товариства (в тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки), Сторони дійшли згоди, що даний Договір автоматично втрачає свою дію та між Сторонами не виникає (не виникне) взаємних прав та обов?язків згідно даного Договору. Позичальник втрачає право отримати кредитні кошти за цим Договором, а у Товариства не виникає прострочення кредитора.
Згідно з п.3.2 договору сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 13.12.2024 року або наступний за ним календарний день. У випадку, якщо Товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладання Договору, а у наступний календарний день, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в п. 2.5. Договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік платежів розміщується Товариством в Особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу Позичальника.
Відповідно до п.3.4, 3.5 договору кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 3.1. Договору. Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом. Разом з цим, як узгоджено сторонами, а саме у п.3.7 договору, позичальник несе відповідальність за правильність наданих Товариству реквізитів для зарахування суми кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок.
Як передбачено у п.7.4, 7.5 договору, за порушення Позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені Договором, Кредитодавець має право стягнути з Позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу. Позичальник зобов?язується сплатити нараховану пеню у день закінчення строку дії цього Договору або в день дострокового повернення Кредиту у повному обсязі. Нарахування неустойки здійснюється Товариством з урахуванням обмежень встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до п.7.6, 7.12 договору нарахування процентів за користування кредитом в ІКС Товариства відбувається щоденно, починаючи з першого дня надання кредиту до останнього дня надання коштів в кредит за цим Договором. За порушення Товариством строків, надання Позичальнику Кредиту, визначених Договором, Позичальник має право стягнути з Товариства неустойку у вигляді пені за кожен прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період прострочення, але не більше 15 % від суми простроченого платежу.
У додатках до позовної заяви міститься графік платежів та паспорт споживчого кредиту, зміст яких відповідає умовам кредитного договору (договору про надання грошових коштів у кредит), а також правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Іннова Фінанс» щодо порядку надання фінансових послуг товариством, зокрема, надання коштів у кредит (п.1.1).
Перерахування коштів підтверджено договором №160523/1 від 16.05.2023 про надання послуг з приймання та перказу платежів, укладеним між ТОВ «ФК «Контраковий дім» та ТОВ «Іннова Фінанс», квитанцією до платіжної інструкції №20070-1354-172252432 від 13.12.2024 на суму 7 000,00 гривень, а також випискою по рахунку позичальника в АТ КБ «Приватбанк», яка надішла до матеріалів справи на виконання ухвали суду від 17.07.2025 в частині витребування доказів 01.09.2025. Відповідно, ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», свої зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7 000,00 гривень.
Стороною відповідача не спростовано факту укладення вказаного вище договору, а також отримання (зарахування) кредиту у вказаній сумі.
Судом також встановлено, що згідно з наданим розрахунком заборгованості за підписом директора В.Дмитрієва станом на 04.06.2025 за період з 13.12.2024, поточна заборгованість позичальника ОСОБА_1 становить 34 160,00 гривень, яка складається з заборгованості: по тілу кредиту - 7 000,00 гривень, за процентами - 12 110,00 гривень, неустойки - 14 000,00 гривень, комісії - 1 050,00 гривень, кількість днів прострочення виконання зобов?язання - 173 дні.
При цьому, порядок нарахування комісії та неустойки з наданого розрахунку не видається за можливе встановити, відповідні дані відсутні.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з таких норм цивільного законодавства.
За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених ч.2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд при розгляді справи застосовує правовий зміст норм, які регулюють загальні умови, строки виконання зобов'язань учасниками цивільних правовідносин, правові наслідки їх порушень, зокрема, у відносинах щодо позики, а саме, ст. 207, 509, 525-527, 599, 610, 611, 625, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України. Крім того, на дані правовідносини, поширюються положення про договір (ст. 626-629, 631 ЦК України).
Відповідно до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
За приписами ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.
Згідно з положеннями ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону N 675-VIII).
В силу п.6 ч.1 ст.3 Закону N 675-VIII, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Стороною відповідача не подано доказів на спростування укладення між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 саме електронного договору, а також доказів незгоди із процедурою його підписання.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Враховуючи зміст наведених норм, можна вважати, що споживач послуг лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Оскільки такі умови договорів приєднання розробляються позивачем, як надавачем фінансових послуг, відповідно, вони мають бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим кредитодавець має підтвердити, що на час укладення відповідного договору та під час його виконання діють певні вимоги у визначеній редакції.
У вказаній справі із врахуванням наданого тексту договору із підписами кредитора та боржника, цієї умови в достатньому обсязі дотримано позивачем, відповідно, положення ст.634 ЦК України розповсюджуються на правовідносини, що склались між сторонами у справі.
За нормою ч.2 ст.1050 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Так, ч.1 ст.1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Крім того, згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
В разі укладення кредитного договору, проценти за користування кредитними коштами та міра відповідальності кредитора поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У цій справі позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості, а саме, тіла кредиту, процентів за користування кредитними коштами, а також нарахованої неустойки й комісії.
Згідно зі ст.1049 Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Так, позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути проценти за користування кредитом, розмір якого підтверджений наданим розрахунком.
Враховуючи умови договору, наявний розрахунок, тіло отриманого кредиту та проценти, нараховані кредитодавцем, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, що буде відповідати способам захисту прав відповідно до положень цивільного законодавства (ст.15-16 ЦК України).
Разом з цим, щодо стягнення комісії, суд враховує таке.
Відповідно до ч.4 ст.42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з ч.1 ст.1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України. Таким чином дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У ч.1,3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У п. 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту. Як зауважував Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року N 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).
Суд з цього приводу враховує також правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 01.02.2023 у справі №199/7014/20, пр. №61-17825св21. Так, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом № 1734-VIII (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону № 1734-VIII.
Щодо наслідків включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації, що за законом повинна надаватися безоплатно, має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності на момент виникнення спірних правовідносин та в цій частині відміняє дію попереднього нормативно-правового акта, тобто застосуванню підлягає Закон № 1734-VIII.
Так, обгрунтованості нарахованої комісії, порядку її нарахування, як встановлено судом вище по тексту рішення, з наявних доказів неможливо встановити, зокрема, з дослідженого судом розрахунку.
Крім того, перелік послуг за обслуговування кредиту, зокрема, з інформування про стан заборгованості, підтвердження їх надання позичальнику за період користування кредитними коштами ОСОБА_1 , зокрема, у спосіб смс-інформування, відповідно до матеріалів справи не доведено. Не зрозуміло й з положень договору, укладеного між сторонами, що саме включено до послуг, за які нараховується комісія (п.2.7).
Відповідно, надані стороною позивача письмові докази, досліджені судом у їх сукупності та взаємозв'язку, не дозволяють зробити висновків про те, які саме послуги маються на увазі та зумовлюють нарахування комісії позичальнику.
Тому, суд приходить до висновку про те, що застосованими є нормативні приписи, відповідно до яких нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача (ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
З урахуванням наведеного особа, яка включила ту чи іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується, зокрема в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову. Зазначене правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), а й щодо умов, які хоч і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party). Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17, пр.№ 61-18730св20.
Крім того, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21, пр.№61-4202сво22 дійшов висновку про те, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У разі, якщо з'ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення contra proferentem. Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Такий висновок висловлено Верховним Судом у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного в постанові від 18.04.2018 у справі №753/11000/14-ц, пр.№ 61-11сво17.
З огляду на викладене, супутні послуги банку, або фінансової установи, яка має ліцензію на надання грошових коштів у кредит (позику), наприклад, вартість користування платіжною карткою, смс-інформування, розрахунково-касове обслуговування мають надаватися клієнту (позичальнику) безоплатно.
Враховуючи наведене, у стягненні з позичальниці ОСОБА_1 на користь позикодавця ТОВ «Іннова Фінанс» заборгованості за договором від 13.12.2024 у виді комісії у заявленому до стягнення розмірі необхідно відмовити.
Так, за законом вказані послуги повинні надаватись безоплатно, відповідно, положення зазначеного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати комісію щоденно, в терміни та у розмірах, визначених договором, є нікчемними.
Щодо стягнення з відповідачки на користь позивача пені за порушення виконання зобов'язань, суд зазначає таке.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).
Указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, було введено воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та продовжує діяти по теперішній час. Як укладення договору, так і прострочення виконання відповідачкою грошового зобов'язання за договором про надання грошових коштів у позику, а саме щодо повернення грошових коштів, мало місце в період дії в Україні воєнного стану.
Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи вищевикладене, оскільки період нарахування ТОВ «Іннова Фінанс» пені за прострочення виконання відповідачкою грошового зобов'язання, безпосередньо в період дії воєнного стану, правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 даної складової заборгованості відсутні, відповідно, позов в цій частині задоволенню не підлягає..
Таким чином, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Іннова Фінанс» підлягають частковому задоволенню, а саме у спосіб, визначений позивачем, шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику №6342171224 від 13.12.2024 в сумі 7 000,00 гривень (тіло кредиту), а також 12 110,00 гривень (проценти), тобто, в загальній сумі 19 110,00 гривень, в іншій частині (щодо пені та комісії), позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого. Згідно з ч. 1,2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, на користь позивача, як сторони по справі, чиї позовні вимоги задовольняються частково, із відповідачки слід стягнути судові витрати у вигляді оплати судового збору у сумі 1 355,15 гривень, тобто, пропорційно до розміру заборгованості, що підлягає стягненню.
Стороною позивача на час розгляду справи не заявлено про стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги, але попередньо заявлено за змістом позовної заяви, що їх розмір становить 5 000,00 гривень, маючи намір звернутись до суду із заявою у строк, визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, що не перевищує 5 днів з моменту винесення судом рішення по справі. Суд роз?яснює, що вказаним вище положенням передбачено, що у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Керуючись ст. 2, 4, 5, 12-13, 19, 76-82, 89, 95, 133, 137, 141, 178, 223, 247, 258-259, 263-265, 272-274, 279 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику №6342171224 від 13.12.2024 в сумі 19 110,00 гривень (дев?ятнадцять тисяч сто десять гривень 00 копійок).
У задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по комісії та пені відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» судовий збір у сумі 1 355,15 гривень (одна тисяча триста п?ятдесят п?ять гривень 15 копійок).
Реквізити сторін: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8, поверх 9.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду складено та підписано 14.11.2025.
Суддя: Л.А. Вайнраух