Справа №333/10828/25
Провадження №2-о/333/612/25
Іменем України
14 листопада 2025 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Тучкова С.С.,
присяжних Мороховської О.І.,
Погорелова В.В.,
за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О.,
прокурора Березовської А.В.,
представника заявника Шишка О.Г.,
лікаря-психіатра ОСОБА_1
захисника Жидкової Л.І.,
законного представника (представника військової частини) Генсьори І.Л.,
особи, відносно якої ставиться питання про госпіталізацію, ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у режимі відеоконференції, цивільну справу №333/10828/25 за заявою директора Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради Паталаха Ф. про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_2 , -
Директор Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради Паталах Ф. звернувся до суду із заявою, в якій просив вирішити питання про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_2 , посилаючись на те, що останній знаходиться на стаціонарному лікуванні з 10.11.2025 року, є військовослужбовцем ЗСУ, солдатом військової частини, госпіталізується вдруге. З 24.10.2025 року по 07.11.2025 року ОСОБА_2 вперше знаходився на стаціонарному обстеженні та лікуванні в КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради з діагнозом: «Маніоформний синдром органічного ґенезу, ускладнений зловживанням алкоголю». У відділенні ОСОБА_2 був нав'язливим метушливим, балакучим, імпульсивним, легко дратувався, нецензурно лаявся, відмовлявся від обстеження, заважав іншим хворим, порушував режим відділення, не спав ночами, стверджував, що вже два місяці відчуває прилив сил, енергії, скаржився на конфлікт з заступником командира військової частини, себе вважав психічно здоровим, відмовлявся приймати ліки, допускав вживання алкоголю, курив у відділенні, на зауваження не реагував, провокував пацієнтів на конфлікт, погрожував фізичною розправою медичному персоналу та лікарям. Був виписаний у зв'язку з відмовою від лікування, у супроводі представників військової частини. Поточна госпіталізація пов'язана з суттєвим погіршенням психічного стану пацієнта - не спав, був збудженим, розгальмованим, постійно просив надати йому зброю, дезорганізовував діяльність підрозділу, вимагав до себе підвищеної уваги, провокував конфлікти, категорично відмовлявся від прийому ліків. 10.11.2025 року ОСОБА_2 був госпіталізований до КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради за направленням лікаря психіатра військової частини з діагнозом: «Маніоформний синдром», на підставі особистої усвідомленої письмової згоди на госпіталізацію та лікування. Всі компрометуючі факти заперечував, не дотримувався режиму відділення, першого ж дня повернувся з прогулянки з ознаками алкогольного сп'яніння. В подальшому ОСОБА_2 був збуджений, метушливий, конфліктний, на зауваження не реагує, легко афектується, відмовляється від лікарських призначень, намагається залишити відділення. Зробив собі відмички, поведінку не корегує. 14.11.2025 року ОСОБА_2 категорично відмовився від подальшого перебування в умовах психіатричного стаціонару. 14.11.2025 року останній був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, за висновком якої ОСОБА_2 виявляє ознаки тяжкого психічного розладу у формі манії без психотичних симптомів, за психічним станом є потенційно небезпечним для оточуючих, госпіталізація доцільна та обґрунтована, обстеження та лікування можливе тільки в умовах психіатричного стаціонару.
У судовому засіданні представник психіатричного закладу доводи заяви підтримав з підстав, викладених в ній, і просив суд задовольнити заяву.
Особа, відносно якої ставиться питання про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, ОСОБА_2 заперечував щодо госпіталізації, зазначив, що хоче проходити лікування в іншому відділенні. На запитання суду повідомив, що через сімейні суперечки 13 листопада 2025 року вживав алкогольні напої, дружина обізнана, що він перебуває у лікувальному закладі.
Захисник особи, відносно якої ставиться питання про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 з урахуванням позиції підзахисного заперечувала проти примусової госпіталізації.
Прокурор заяву підтримала і просила суд винести рішення про госпіталізацію ОСОБА_2 до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Законний представник, яка є лікарем військової частини, - ОСОБА_4 заяву підтримала і просила суд винести рішення про госпіталізацію ОСОБА_2 до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку. Додатково пояснила, що ОСОБА_2 останній місця поводить себе дуже дивно, до всіх чіпляється без будь-якого приводу, намагається нав'язати власну точку зору, безпричинно штовхається, провокує конфлікти. Військовослужбовці намагаються уникати спілкування з ним, побоюються його поведінки, адже він має доступ до їх зброї та зброї, яка зберігається на складах.
Лікар-психіатр у судовому засіданні пояснила, що стан ОСОБА_2 у відділенні є збудженим, маніакальним. З персоналом і пацієнтами поводиться грубо, відмовляється від подальшого лікування. Загалом являє небезпеку для оточуючих.
Суд, заслухавши пояснення представника заявника, лікаря-психіатра, особи, щодо якої вирішується питання про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, захисника, законного представника, думкупрокурора, перевіривши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно зі ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права. У своєму рішенні Європейський Суд з прав людини (справа «Анатолій Руденко проти України») від 17.04.2014 року зазначив, що особа не може вважатися «Психічно хворою» та позбавлена волі, якщо не дотримано трьох нижченаведених мінімальних умов; по-перше, об'єктивна медична експертиза повинна достовірно показати, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути таким, що обумовлює примусове тримання особи у психіатричній лікарні; по-третє, необхідність продовжуваного тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості такого захворювання.
Як випливає з висновку комісії лікарів-психіатрів від 14.11.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявляє ознаки тяжкого психічного розладу у формі манії без психотичних симптомів. За психічним станом є потенційно небезпечним для оточуючих. Госпіталізація доцільна та обґрунтована. Обстеження та лікування можливе тільки в умовах психіатричного стаціонару
Лікар-психіатр у судовому засіданні підтвердив обставини щодо поведінки та діагнозу захворювання та зазначив про необхідність проходження курсу лікування у стаціонарних умовах.
Надані суду пояснення лікаря-психіатра, зокрема, про те, що ОСОБА_2 являє потенційну небезпеку для оточуючих, а також представника військової частини про те, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, має безпосередній доступ до зброї, суд вважає доказами по справі, підтверджуючими необхідність госпіталізації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Таким чином, зібрані у справі докази і їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст.ст.14, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст.263-265, 293-294, 341-342 ЦПК України, суд -
Заяву директора Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради Паталаха Ф. про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - задовольнити повністю.
Госпіталізувати у примусовому порядку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до закладу з надання психіатричної допомоги - Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул.Оріхівське шосе, буд.10-А.
Відповідно до ст.342 ЦПК України дане рішення є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку. Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення буде складене 14 листопада 2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя С.С. Тучков
Присяжні О.І. Мороховська
В.В. Погорелов