13 листопада 2025 року
м. Харків
справа № 621/668/25
провадження № 22-ц/818/4144/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Пилипчук Н.П.
суддів: Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.
розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг», в особі представника Ланового Євгена Миколайовича на заочне рішення Зміївського районного суду Харківської області від 27 травня 2025 року, постановлене суддею Вельможною І.В.,
У березні 2025 ТОВ "ФК "Пінг-Понг" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 103683419 від 12.03.2021, в розмірі 64 500 грн 00 коп., а також понесені судові витрати.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 12.03.2021 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ "Мілоан", ОСОБА_1 подав заявку на отримання кредиту № 103683419. Оскільки ТОВ "Мілоан" направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов договору про споживчий кредит № 103683419 від 12.03.2021, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Відповідно до умов кредитного договору, до укладення договору отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомилася з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього договору. Правила надання фінансових кредитів ТОВ "Мілоан" розміщені для ознайомлення на офіційному веб-сайті кредитодавця.
Таким чином, відповідач уклав договір про споживчий кредит № 103683419 від 12.03.2021 з ТОВ "Мілоан" і на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 15 000 грн 00 коп.
Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов'язання.
23.06.2021 згідно умов Договору про відступлення прав вимоги № 03Т ТОВ "Мілоан" відступлено право вимоги за кредитним договором № 103683419 від 12.03.2020 на користь ТОВ "Діджи фінанс", а відповідно ТОВ "Діджи фінанс" набуло права вимоги до відповідача.
24.01.2022 між ТОВ "Діджи фінанс" та ТОВ "ФК "Пінг - Понг" укладено договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого та згідно додатку № 1 до договору факторингу, набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 103683419 від 12.03.2021.
Згідно додатку № 1 до договору факторингу сума боргу перед ТОВ "ФК "Пінг - Понг" складає 64 500 грн 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15 000 грн 00 коп.; заборгованість за відсотками - 49 500 грн 00 коп.; заборгованість за комісією - 0 грн 00 коп.; заборгованість за пенею - 0 грн 00 коп.
Заочним рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 27 травня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Пінг - Понг" - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Пінг - Понг" заборгованість за кредитним договором № 103683419 від 12.03.2021 у розмірі 19 500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) грн 00 коп., з яких: 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн 00 коп. заборгованість за кредитом, 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн 00 коп. - нараховані відсотки.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Пінг - Понг", витрати по сплаті судового збору у розмірі 732 (сімсот тридцять дві) грн 29 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 1 813 (одна тисяча вісімсот тринадцять) грн 80 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «ФК «Пінг-Понг» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, вирішити питання щодо судових витрат.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що Згідно з пунктом 2.3.1.2. Договору про споживчий кредит № 103683419 від 12.03.2021, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах. Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредитування та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом. Відповідно до пункту 2.4.1 позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого пунктом 1.4 (у даному випадку 11.04.2021), а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування. Тобто в даному випадку кожен день пролонгації є новою датою повернення кредиту. Як встановлено судом першої інстанції та не оспорюється відповідачем, станом на 11.04.2021 кредит не було повернуто, і він продовжив користуватись кредитними коштами, платежі на погашення кредиту не вносив взагалі. Отже, на відміну від продовження (пролонгації) строку кредитування на пільгових умовах, продовження строку кредитування на стандартних (базових) умовах з процентною ставкою 5% не передбачало вчинення від позичальника певних дій, окрім як самого факту продовження користування кредитними коштами. За викладеного Апелянт вважає, що у спірному випадку строк кредитування пролонговувався та максимально міг бути продовженим на 60 днів (до 10.06.2021), а тому проценти за користування кредитом слід нараховувати на 90 днів, що включає в себе 30 днів строку початкового кредитування на пільгових умовах + 60 днів продовження строку кредитування на стандартних (базових) умовах). Зазначені обставини свідчать про те, що умовами договору про споживчий кредит № 103683419 від 12.03.2021 сторони передбачили порядок продовження строку договору, а також погодили умови і строк нарахування ьпроцентів за користування кредитом. Тому наведений позивачем розрахунок заборгованості за процентами відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору. Отже, наявні правові підстави для задоволення вимог про стягнення процентів у повному обсязі. Звертає увагу на актуальну правозастосовну практику судів апеляційної інстанції, сформовану під час розгляду справ щодо порядку нарахування заборгованості за договорами, укладеними з первісним кредитором - ТОВ «МІЛОАН», зокрема у частині включення до складу заборгованості процентів та комісії.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість ОСОБА_1 за відсотками нараховувалася поза межами строку дії укладеного договору.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "Мілоан" з анкетою-заявою на кредит № 103683419 (а. с. 11).
12.03.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 103683419 та відповідно до умов якого, ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 15 000 грн. на строк 30 днів з 12.03.2021 по дату повернення 11.04.2021. Відповідач ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом. Проценти за користування кредитом згідно договору складають 4 500 грн, які нараховуються за ставкою 1% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2). Сторонами погоджені умови щодо пролонгації строку кредитування на пільгових та стандартних (базових) умовах (п. 2.3). Розділ 2.3 Договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної обставини щодо якої невідомо настане вона чи ні, відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України, і яка полягає у: а) здійсненні платежу позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно п. 2.3.1.1 та розділу 6 Правил; б) продовженні користування кредитними коштами після спливу строку кредитування, визначеного п. 1.3, п. 2.3.1.1, 2.3.1.2. сторонами узгоджено, що після настання визначених в підпунктах "а" та "б" обставин, умови кредитування, зокрема строк кредитування, термін повернення кредиту і сплата винагород змінюються пропорційно строку пролонгації. Зміни умов договору разом з актуальною сумою заборгованості відображаються кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що розміщується в особистому кабінеті позичальника (п. 2.3.2). Договір укладений у порядку, визначеному Законом України "Про електронну комерцію" (а. с. 26 - 29).
Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 103683419 від 12.03.2021 є графік платежів, згідно з яким сума відсотків станом 11.04.2021 (дата платежу), тобто в межах строку кредитування (30 днів) становить 4500 грн (а. с. 30).
Паспорт споживчого кредиту № 103683419 від 12.03.2021 (Додаток № 2 до договору про споживчий кредит) містить основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію, інші важливі правові аспекти (а. с. 30 зворот - 31).
Згідно платіжного доручення № 25940624 від 12.03.2021 вбачається, що первісний кредитор ТОВ "Мілоан" здійснив перерахунок грошових коштів в сумі 15 000 грн на рахунок відповідача ОСОБА_1 , призначення платежу: кошти згідно договору № 103683419 (а. с. 37).
Згідно з наданим ТОВ "Мілоан" розрахунком за період з 12.03.2021 по 10.06.2021 включно, за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість за кредитним договором № 103683419 у загальному розмірі в сумі 64 500 грн., яка складається з наступного: 15 000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 49500 грн - заборгованість по відсоткам. Вказаний розрахунок відображає, що у період з 12.03.2021 по 11.04.2021 включно відсотки ОСОБА_1 нараховані в розмірі 150 грн за кожен день (п. 1.5.2 договору), а з 12.04.2021 по 10.06.2021 включно по 750 грн на день (а. с. 13).
23.06.2021 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Діджи Фінанс" було укладено договір відступлення прав вимоги № 03Т, відповідно до умов якого, кредитор відступає новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами у Реєстрі Боржників, укладеними між кредитором і боржниками, згідно п. 1.1. (а. с. 18 - 25).
Згідно з Витягом з додатку до договору про відступлення прав вимоги № 05Т від 29.07.2021, який засвідчений підписами та печатками сторін договору ТОВ "Діджи Фінанс" отримало право грошової вимоги від ТОВ "Мілоан" до відповідача ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором № 103683419 від 12.03.2021 на загальну суму 64 500 грн (а. с. 8).
На виконання умов договору відступлення прав вимоги № 03Т ТОВ "Діджи Фінанс" сплатило на рахунок ТОВ "Мілоан" грошові кошти, про що свідчать платіжні інструкції № 1173 від 24.06.2021, № 1033 від 29.06.2021 (а. с. 41, 41 - зворот).
24.01.2022 між ТОВ "Діджи Фінанс" та ТОВ "ФК "Пінг - Понг" укладено договір факторингу № 1/15, відповідно до умов якого, ТОВ "ФК "Пінг - Понг" зобов'язалось передати грошові кошти в розпорядження ТОВ "Діджи Фінанс" за плату, а ТОВ "Діджи Фінанс" зобов'язалось відступити ТОВ "ФК "Пінг - Понг" права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги (а. с. 32 - 35).
Згідно з Витягом з додатку до договору факторингу № 1/15 від 24.01.2022, ТОВ "ФК Пінг - Понг" отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 103683419 на суму 64 500 грн (а. с. 9).
ТОВ "Пінг - Понг" перед ТОВ "Діджи Фінанс" на виконання вимог договору факторингу № 1/15 виконано повний розрахунок, про що свідчить лист ТОВ "Діджи Фінанс" від 13.11.2024 за Вих. № 1/15 (а. с. 43).
02.11.2024 представником позивача ТОВ "Пінг - Понг" Білецьким Б.М. на адресу відповідача ОСОБА_1 , 02.11.2024 направлено досудову вимогу щодо сплати суми заборгованості за кредитним договором № 103683419 від 12.03.2021, укладеним між ТОВ "Мілоан", розмір якої складає 64 500 грн (а. с. 38 - зворот, 39, 39 - зворот).
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК України).
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
На підставі частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
У наданих позивачем документах міститься відмітка про те, що підпис позичальника накладений в електронному вигляді шляхом одноразового ідентифікатора.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
У статті 11 цього Закону передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Проелектронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття12 вказаного Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частинами 1 і 2 статті 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Суд першої інстанції, встановивши обставини справи та оцінивши надані учасниками справи докази, прийшов до висновку про те, що відповідач, як позичальник, отримав у ТОВ «Мілоан» кредитні кошти та не повернув їх у визначені договором строки разом із нарахованими відсотками, отже має непогашену заборгованість за тілом кредиту в сумі 15000 грн. та відсотками нарахованими за 30 днів користування кредитом в сумі 4500 грн. і кредитна заборгованість в сумі 19 500 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 .
Рішення суду першої інстанції в цій частині апеляційним судом не переглядається, оскільки учасниками справи не оскаржується.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог ТОВ «ФК «Пінг-Понг» про стягнення 45000 грн відсотків, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено факт продовження строку кредитування та обґрунтованого розрахунку нарахованих відсотків в зазначеній сумі за період кредитування з врахуванням умов Кредитного договору.
Колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази повного або часткового виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до припису абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.
Доводи позивача про те, що в даному випадку відбулася автоматична пролонгація строку кредитування визначеного договором, є помилковими, оскільки пунктами 2.3.1, 2.3.2, 2.5 кредитного договору чітко передбачено можливість пролонгації договору лише за умови здійснення позичальником певних дій, зокрема, сплати комісії за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, що відповідач вносив платежі на погашення кредиту. Доказів на укладення додаткової угоди про пролонгацію строку кредитування представником позивача не надано.
Стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування грошима за період після визначеного сторонами договору строку повернення позики - дня закінчення строку договору, не ґрунтуються на нормах матеріального права.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц (провадження 14-360цс19).
З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку, що вимога позивача про стягнення із ОСОБА_1 процентів за користування кредитом у розмірі 45 000 грн, нарахованих унаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, після спливу строку кредитування (11.04.2021), є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає, як це вірно зазначив суд першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.
Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати понесені у зв'язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг», в особі представника Ланового Євгена Миколайовича - залишити без задоволення.
Заочне рішення Зміївського районного суду Харківської області від 27 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: Н.П. Пилипчук
Судді: В.Б. Яцина
Ю.М. Мальований